Розглянемо приклад

Маржинальний доход ІІ (сума покриття ІІ) – це різниця між маржинальним доходом І та прямими постійними витратами. Сума маржинального доходу ІІ не розраховується на одиницю продукції.

Маржинальний доход І (сума покриття І) застосовується для оцінки продукта. Вона дає змогу визначити – на якому продукті підприємство може більше заробити. Маржинальний доход ІІ (сума покриття ІІ) застосовується для оцінки – який продукт і у якому розмірі вніс вклад в прибуток.

На комбінаті хлібопродуктів у круп’яному цеху виробляють крупу цілу, крупу плющену та мюслі. Результати діяльності представлені у таблиці 10. 27.

Таблиця 10.27 – Фінансові результати діяльності круп’яного виробництва КХП (тис.грн)

Показники	Продуктові групи	всього
крупа ціла	крупа плющена	мюслі
Чистий доход від реалізації	2 000			9 200
Змінні витрати				6 340
Маржинальний доход			1 600	2 860
Постійні витрати				2 680
Прибуток від основної діяльності	-160

Наведені дані свідчать, що виробництво та реалізація крупи цілої є збитковим. Але якщо зробити аналіз, використовуючи маржинальний доход, то можна дістатися висновку, що продуктова група “крупа ціла” дає маржинальний доход 300 тис.грн і її ліквідація призведе до збитків круп’яного виробництва (табл. 10. 28)

Таблиця 10.28 – Вплив ліквідації продуктової групи “крупа ціла” на результати діяльності круп’яного цеху (тис.грн)

Показники	До зміни	Ліквідація продуктової групи “крупа ціла”	Після зміни
Чистий доход від реалізації	9 200	- 2 000	7 200
Змінні витрати	6 340	- 1 700	4 640
Маржинальний доход	2 860	- 300	2 560
Постійні витрати	2 680	-	2 680
Прибуток від основної діяльності		- 300	-120

Але частина постійних витрат (витрати на реалізацію, а також частково витрати на утримання обладнання) є прямими і тому з виключенням продуктової групи “крупа ціла” будуть ліквідовані і прямі постійні витрати. Отже треба провести аналіз з використанням критерію – маржинальний доход (табл. 10. 29 та 10. 30).

Таблиця 10.29 – Фінансові результати діяльності круп’яного виробництва КХП (тис.грн)

Показники	Продуктові групи	всього
крупа ціла	крупа плющена	мюслі
Чистий доход від реалізації	2 000	3 200	4 000	9 200
Змінні витрати				6 340
Маржинальний доход І			1 600	2 860
Постійні прямі витрати				1 480
Маржинальний доход ІІ	-120			1 380
Постійні витрати (на утримання круп’яного цеху)	-	-	-	1 200
Прибуток від основної діяльності	-	-	-

Таблиця 10.30 – Вплив ліквідації продуктової групи “крупа ціла” на результати діяльності круп’яного цеху (тис.грн)

Показники	До зміни	Ліквідація продуктової групи “крупа ціла”	Після зміни
Чистий доход від реалізації	9 200	- 2 000	7 200
Змінні витрати	6 340	- 1 700	4 640
Маржинальний доход І	2 860	- 300	2 560
Постійні прямі витрати	1 480	- 420	1 060
Маржинальний доход ІІ	1 380	+ 120	1 500
Постійні витрати (на утримання круп’яного цеху)	1 200	-	1 200
Прибуток від основної діяльності		-

З даних наведених у таблицях 10. 29 та 10. 30 видно, що продуктова група “крупа ціла” має від’ємний маржинальний доход ІІ, тому з її виключенням з виробничого плану підприємство скоротить прямі постійні витрати і отримає додатквий прибуток у розмірі 120 тис.грн. Отже при вирішенні питань стосовно включення чи виключення з виробничого плану продуктових груп або продуктів, що мають значну частку прямих постійних витрат як критерій прийняття управлінських рішень треба використувати маржинальний доход ІІ.

Таким чином, при відсутності вузьких місць, критерієм управлінського рішення про включення продукції до виробничого плану є маржинальний доход І; при прийнятті такого ж управлінського рішення для продуктових груп або продуктів із значною питомою вагою прямих постійних витрат як критерій приймають маржинальний доход ІІ; при наявності вузького місця як критерій використовують відносний маржинальний доход.

10.5.2 Критерій прийняття рішення «продавати чи обробляти далі”

Рішення “продавати чи обробляти далі” пов'язане з можливістю реалізації продукції на певній стадії її виробництва або продовження обробки з метою одержання додаткового прибутку.

Додаткова обробка продукції може забезпе­чити нові риси або функції продукції і реаліза­цію її за більш високою ціною. Найбільш розповсюдженими видами такого рішення є:

· направити сировину на переробку у продукцію чи продати її (наприклад, зерно);

· доробляти браковану продукцію чи продати її зі знижкою.

Дата добавления: 2014-11-29