Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Естетика романтизму, 5 страница





«Друга хвиля» авангарду, сучасний неоавангард і постмодернізм також не залишаються без уваги з боку дослідників найрізноманітніших орієнтацій (наприклад, Дж.Кейдж у США, Ж.Дерріда у Франції, М.Кальвезі в Італії, С.Моравскі та А.Кучинська у Польщі, М.Епштейн та А.Єрофеєв у Росії, Д.Горбачов, Д.Затонський, А.Макаров, О.Соловйов в Україні. У сучасній українській естетиці вже нарешті вичерпується потік суто критичних, негативістських оцінок модернізму, відроджується інтерес не лише до класики світового та вітчизняного авангарду, але й до його історичного розвитку, художньо-естетичних метаморфоз.

У зв'язку з цим уточнюється саме поняття й хронологічні рамки авангарду, його співвідношення з модернізмом, неоавангардизмом, постмодернізмом. Таке уточнення буде плідним для подальшого викладення, оскільки його предметом є саме естетика авангардизму в її відмінностях як від традиційної естетики класичного мистецтва, так і від естетики проміжних, маньєристських періодів розвитку мистецтва, які лише модифікують або інтегрують досягнення попереднього мистецтва.

Вихідною для міркування над поняттям позицією оберемо визначення авангардизму й модернізму, що найчастіше зустрічаються в словниках і підручниках. Авангардизм найчастіше тлумачиться як граничний вияв більш широкого явища - модернізму. Становлення останнього пов'язується, у свою чергу, з періодом авангардизму, що підготував його. Інакше кажучи, модернізм і авангард - це багато в чому подібні, тотожні явища в мистецтві ХХ століття. Їхньою спільною суттєвою рисою є опозиція щодо класичного мистецтва, принципове використання «сучасних», передових методів і прийомів творчості.

Разом з тим, якщо авангард - це завжди модерне мистецтво, то модернізм не завжди буває авангардним (наприклад, деякі твори радянського живопису на межі 50-60-х років часто характеризується як модернізм без авангарду). Більш того, деякі автори схильні бачити у модернізмі тільки поставангардний період розвитку мистецтва, котрий характеризується лише повторенням, репродукуванням вже знайдених авангардом художніх принципів та рішень. За словами сучасного дослідника Є.Яковлева, «модернізм»... ці способи, засоби і форми модифікує, не вносячи принципово нового у наступне за авангардом художнє мислення" (Яковлев Е.Г. Заметки об эстетике русского авангарда (В.Кандинский и К.Малевич) // Философские науки. - 1989. - № 9. - С. 91).



Погоджуючись у тому, що авангард у мистецтві - це історично-конкретне явище у розвитку художньої культури, деякі автори пропонують вбачати в авангардизмі і метаісторичну (трансісторичну) категорію мистецтва. Тобто мається на увазі те, що будь-яка художня епоха має свій власний авангард у постатях тих митців, котрі були провісниками нових стилів, напрямків та шкіл у мистецтві (приклади: катакомбне малярство ранніх християн, творчість І.Босха, імпресіоністів, символістів і т.ін.). Вони значно випереджали свій час, екстраполюючи свої твори у майбутнє, зісковзуючи в нього віссю часу. З цього погляду авангардні твори завжди є актуальними, вони синхронно співіснують у часі з будь-якими конкретно-історичними хвилями авангарду.

Саме у цьому смислі авангард одночасно є конкретно-історичним і метаісторичним (трансісторичним), бо може бути виявленим у тих періодах розвитку мистецтва, які характеризувалися зміною естетичних парадигм і художніх канонів творчості (у музиці, наприклад, - зміна ладо-тональних, гармонійних і темпоритмових систем від давньогрецьких ладів і ритмів через новоєвропейську поліфонію і контрапункт до сучасної додекафонії та панк-музики).

Сутність авангарду як передового напряму мистецтва, спрямованого у майбутнє, залишається принципово незмінною, незважаючи на будь-які культурно-історичні модифікації. Але авангард ХХ століття все ж таки суттєво відрізняється від усіх попередніх авангардних течій. Його специфічна риса - яскраво виражена антиакадемічна, антисалонна спрямованість, котра досягається завдяки повному розриву з традиційними, передовсім реалістичними методами художньої творчості. На перший план виходить безпредметність і концептуальність, символізм та ірраціональність, матеріальність та абсурдність зображення.

В авангардизмі ХХ століття багатьма дослідниками виділяються такі спільні й суттєві риси, як: войовничість, безкомпромісність, елітаризм, дистанція щодо сучасності, переоцінка традицій, поліцентризм (наявність численних напрямків), інтердисциплінаризм (тісні зв'язки між окремими видами мистецтва), синестетизм, програмність, революційність, утопізм. Авангарду властивий тісний зв'язок між творчостю і стилем життя (від Тулуз-Лотрека до Далі, від Кручених до «митьків»).

Все це дозволяє розглядати авангард ХХ століття як цілісне художнє явище, що протистоїть не лише академічному, але й усьому традиційному мистецтву в історії людства. Авангардизм з цього погляду визначають як «універсальний код» цілого періоду в розвитку світової культури. В цьому смислі він містить в собі всі течії сучасного мистецтва (хоча в будь-який авангардний період поруч з ним існують і навіть антитезисно підживлюють його різноманітні течії неореалізму, примітивізму, неокласицизму, релігійного мистецтва тощо).

Експлікація поняття авангард здійснюється за допомогою категоріальних позицій: мистецтво й антимистецтво, відчуження й контрвідчуження, утопія та ідеологія, субкультура і культурна криза.

На відміну від попереднього мистецтва, авангард, охоплює всі новаторські, модерні течії і напрямки художньої практики нашого століття і в цьому семантичному обсязі буде розбиратися надалі.

У понятті авангарду можна об'єднати його першу і другу хвилю, сучасний неоавангард. А втім, як би не відрізнявся неоавангард від класичного авангарду, їхня суть єдина - новаторський, бунтарський, антикультурний дух стосовно стереотипів творчості. Змінюються лише зовнішні форми та умовні прийоми вираження цього духу. Вони стають все більш витонченими та ексцентричними. Так, характеризуючи стильову концепцію сучасного авангарду (неоавангарду), один з дослідників вбачає її в геометричній абстракції, переказаній мовою промислових товарів. Виділяються два ключових елементи естетичного перевороту: геометризм та «готовий об'єкт». Функції нового авангарду вбачаються у відшаруванні метафізичних цінностей від культурних, у викритті сакралізованих стереотипів сприйняття.



Як бачимо, сутнісний смисл авангардизму і модернізму - епатаж публіки новими, нетрадиційними формами в ім'я руйнування старих, догматизованих цінностей - зберігається у будь-які періоди. Неоавангардизм, що виник після перехідних форм театру абсурду Беккета і нового роману Роб-Грийє (кінець 50-х років), зберігає свою значимість донині. Зарубіжні дослідники розрізнюють чотири типи неоавангарду: поп-арт, технологічний", "акціоністський, метахудожній. Кожний з них, будучи новим словом у культурі та художній мові, претендує на справді авангардне значення в історії модерного мистецтва. Кожному з них належить законне місце в музеї сучасного світовідношення, що розкриває світ людини в мистецтві другої половини ХХ століття.

На сучасному етапі значне місце в її розвитку займають постмодернізм і естетика постструктуралізму.

Постмодернізм — широкий культурний плин, у чий обрій в 1970—1980-і роки потрапляють філософія, естетика, мистецтво, протиставлені практиці модернізму, що розвивався в європейській і світовій культурі XX ст. Для постмодернізму характерні рефлексія з приводу модерністської концепції світу, досвід ігрового освоєння дійсності, перетворення світу культури в середовище мешкання людини. Постструктуралізм — назва ряду філософсько-методологіч-них підходів до осмислення культурної діяльності, які склалися в 1970—1990 роки на основі рефлексії і критики структуралізму.

У центрі цієї критики стоїть обмеженість структуралістського підходу до людини, неможливість пояснити її поведінку, виходячи тільки зі структурного розуміння людської свідомості. Постструктуралізм і постмодернізм, які особливо інтенсивно розвиваються в західній філософії (Ж. Деррида, Ж. Делез та ін.), ще тільки знаходять своїх послідовників у вітчизняній філософсько-естетичній думці і свідчать про «кризову свідомість», що виникає в умовах вичерпаності онтологічної і гносеологічної культурної парадигми нового часу, результатом чого стали радикальні зміни в нашій країні на рубежі 1990-2000х рр., що започаткували новий етап її історичного розвитку.

5. Контрольні питання:

1. Яким чином пов'язани в естетиці ідеї позитивизму і натуралізму?

2. У чому полягають особливості естетики інтуітивізму?

3. Як повязана теорія психоаналізу із розвитком мистецтва авангарду?

4. Визначить основні етапи розвитку естетики України.

5. У чому полягає специфіка розвитку естетики ХХ століття, зокрема на Україні?

6. Із чим був пов'язаний початок становлення естетичної теорії авангарда на рубіжі ХІХ-ХХ століть?

7. У чому полягають загальні художньо-естетичні принципи модернізму?

8. Охарактеризуйте такі основні напрямки у мистецтві першої половини ХХ століття, як експресіонізм, абстрактне мистецтво, сюрреалізм, екзистенціалізм.

9. Визначить загальні риси естетики постмодернізму.

10. Назвіть основні принципи й поняття постмодерністської естетики.

 

 

 

Література:

Підручники, навчальні посібники:

1. Бычков В.В. Эстетика. – М., 2004.

2. Борев Ю.Б. Эстетика. 5-е изд. – М., 2005.

3. Кондратов В.А., Чичина Е.А. Эстетика: учебное пособие для вузов. – Ростов-на-Дону, 1998.

4. Яковлев Е.Г. эстетика. – М., 2003.

5. Эстетика: Хрестоматия: Учебное пособие/сост. Л.П. Квашина. – Донецк, 2004.

6. Эстетика: Учеб. Пособие для вузов под ред. А. А. Радугина. – М., 2000.

7. Кривцун О. А. Эстетика. – М., 1998.

8. Левчук Л. Т. Та ін. Естетика: Підручник для гуманіт. вищ. навч. закл. – К.: Вища школа, 2005.

9. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ ст.: Навч. посіб. для вузів. – К., 1997.

10. История эстетической мысли: Становление и развитие эстетики как науки. В 6-ти т. / ред. кол.: Овсянников М. Ф. (пред.) и др. – М., 1985 – 1986.

11. История эстетики. В 5-ти т. (Введ. М. Ф. Овсянникова, с. 7-60). Ред. кол.: М. Ф. Овсянников (гл. ред.). – М., 1962-1970.

12. Лекции по истории Эстетики (в 4-х кн.). Под ред. проф. М. С. Кагана. – Л.: Изд-во ЛГУ, 2000.

13. Малая история искусства в 14 т. т. – М., 1972 – 1992.

14. Пустовит А.В. Этика и естетика: Наследие Запада. История красоты и добра: Учеб. пособ. – К., 2006.

Еенциклопедії, енциклопедичні словники, довідкова література:

1. Новая философская энциклопедия в 4-х томах/ Ин-т философии РАН, Нац. Общ-научн. Фонд; Научн-ред. совет: председ. В. С. Степин, – М., 2000-2001.

2. Енциклопедичний філософський словник, – К., 2002.

3. Философия: Краткий тематический словарь. – Ростов – на – Дону, 2001.

4. Эстетика: Словарь / под общ. ред А. Л. Беляева и др.. – М., 1989.

5. Ильин И. П. Постмодернизм: Словарь терминов. – М., 2001.

6. Казак В. Лексикон русской литературы ХХ века. – М.,1996.

7. Кассу Ж. и др. Энциклопедия символизма. – М.,1998.

8. Культурология ХХ века. Энциклопедия. Т. 1-2. – СПб., 1998.

9. Литературная энциклопедия терминов и понятий. – М., 2001.

10. Руднев В. П. Словарь культуры ХХ века. Ключевые понятия и тексты. – М.,1997.

11. Власов В. Г. Стили в искусстве. Словарь. – СПб., 1995.

12. Холл Дж. Словарь сюжетов и символов в искусстве. – М., 1997.

13. Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов/Ю.Б.Борев. – М., 2003.

Монографії, статті:

1. Азархан А. В. Мировоззрение и эстетическое развитие личности. – К., 1990.

2. Аронов В.Р. Художник и предметное творчество. – М.,1987.

3. Асмус В. Ф. Немецкая эстетика XVIII в. – М., 1963.

4. Афасижев М. Н. Эстетика Канта. – М., 1975.

5. Бенеш О. Искусство Северного Возрождения. – М., 1973.

6. Бычков В. В. Византийская эстетика. – М., 1997.

7. Бычков В.В. Византийская эстетика. Теоретические проблемы. – М.,1977.

8. Бычков В.В. Русская средневековая эстетика. – М.,1992.

9. Бычков В.В. Эстетика отцов Церкви. – М.,1995.

10. Волкова Е.В. Произведение искусства в мире художественной культуры. – М.,1988.

11. Волкова Е.В. Произведение искусства – предмет эстетического анализа. – М., 1976.

12. Воронина Л. А. Основные эстетические категории Аристотеля. – М., 1975.

13. Выжлецов Г. П. Эстетика в системе философских знаний. – Л., 1974.

14. Гачев Г. Жизнь художественного сознания. – М.,1972.

15. Гилберт К., Кун Г. История эстетики. – М,2000.

16. Гряклов А. Л. Структурализм в эстетике. – Л., 1989.

17. Гулыга А. В. Принципы эстетики. – М., 1987.

18. Гущина В. А. Критический анализ аналитической эстетики. – М., 1981.

19. Давыдов Ю.Н. Эстетика нигилизма. – М.,1975

20. Долгов Н. М. От Киркегора до Камю. – М., 1990.

21. Еремеев А.Ф. Границы искусства. – М.,1987.

22. Земпер Г. Практическая эстетика. – М.,1970.

23. Ингарден Р. Исследования по эстетике. – М., 1962.

24. Каган М.С. Морфология искусства. – Л,1972.

25. Каган М. С. Эстетика как философская наука. – СПб., 1997.

26. Канарский А. С. Диалектика эстетического как теория чувственного познания. – К., 1979.

27. Комарова А. И. Эстетическая культура личности. – К., 1988.

28. КорневиЩе ОБ Книга неклассической эстетики. – М.,1998.

29. КорневиЩе ОА Книга неклассической эстетики. – М.,1999.

30. КорневиЩе 2000 Книга неклассической эстетики. – М.,2000.

31. Кучерюк Д.Ю. Эстетика труда. – К., 1989.

32. Левчук Л. Т. Психоанализ: от бессознательного к «усталости от сознания». – К.,1989.

33. Лосев А. Ф. Ирония античная и романтическая // Эстетика и искусство. – М., 1966.

34. Лосев А. Ф. История античной эстетики. В 8-ми т. – М.,1963-1992.

35. Лосев А. Ф., Шестаков В. П. История эстетических категорий. – М.,1965.

36. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. – М.,1976.

37. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М.,1982.

38. Лотман Ю.М. Об искусстве. – СПб.,1998.

39. Любимова Т. Б. Трагическое как эстетическая категория. – М.,1985.

40. Любимов Л. Д. Искусство Древней Русси. – М.,1974.

41. Манн Ю. Русская философская эстетика. – М., 1998.

42. Маньковская Н. Б. Эстетика постмодернизма. – СПб., 2000.

43. Моран А. Де История декоративно-прикладного искусства от древнейших времен до наших дней.– М.,1982.

44. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства. – М., 1994.

45. Нельсон Д. Проблемы дизайна. – М.,1971.

46. Новикова Л.И. Эстетика и техника: Альтернатива или интеграция. – М.,1996.

47. Панпурин В. А. Внутренний мир личности и искусства. – Свердловск, 1990.

48. Пигулевский В. О. Ирония и вымысел: от романтизма к постмодернизму. – Ростов-на-Дону, 2002.

49. Померанцева Н. А. Эстетические основы искусства Древнего Египта. – М., 1985.

50. Раушенбах Б. В. Гармония и алгебра// Раушенбах Б. В. Пристрастие. – М., 1997. – С. 75-91.

51. Розенталь Р., Ратцка Х. История прикладного искусства Нового времени. – М.,1971.

52. Семиотика и искусствометрия. – М., 1972.

53. Соболев П. Эстетика Белинского. – М.,1978.

54. Столович Л. Н. Природа эстетической ценности. – М., 1972.

55. Татаркевич В. Античная эстетика. – М., 1979.

56. Ткаченко Г. А. Космос, музыка, ритуал: Миф и Эстетика в «Люйши гуньцю». – М., 1990.

57. Топуридзе Е. М. Эстетика Бенедетто Кроче. – Тбилиси, 1967.

58. Туровская М. И. Семь с половиной, или фильмы Андрея Тарковского. – М., 1991.

59. Художественно-эстетическая культура Древней Руси. – М.,1996.

60. Черневич Е.В. Язык графического дизайна. – М.,1975.

61. Шахназарова Н. Проблемы музыкальной эстетики в теоретических трудах Стравинского, Шёнберга, Хиндемита. – М.,1975.

62. Шестаков В. П. Эстетические категории: Опыт систематического и исторического исследования. – М., 1983.

63. Яковлев Е.Г. Художник: личность и творчество. – М.,1991.

Першоджерела:

1. Американская антология искусства. – Бишкек; Одесса; Екатеринбург, 1997.

2. Бергсон А. Смех. – М., 1992.

3. Вольтер Ф. М. Эстетика. Статьи. Письма. – М., 1974.

4. Гадамер Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

5. Гегель Г.В.Ф. Эстетика. В 4-х т.,Т.1. – М., 1968 – С. 7-28; 97-113.

6. Дидро Д. Салоны. – М., 1989.

7. Достоевский Ф. М. Об искусстве. – М.,1973.

8. Кандинский В. В. О духовном в искусстве. – М., 1992.

9. Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Сочинения в 6-ти т.,Т.3. – М.: Мысль, 1996. – С. 61 – 199; 201-203.

10. Кроче Б. Естетика как наука о выражении и как общая лингвистика / Ред. и авт. Предисл. Махов А. Е. – М, 2000.

11. Лессинг Г. Э Лаокоон, или о границах живописи и поэзии. – М., 1957.

12. Леонардо да Винчи. Избранные произведения. В 2 т., Т.2. – М., 1995.

13. Ницше Ф. Рождение трагедии из духа музыки // Ницше Ф. Соч.: В 2-х т., Т.1. – М., 1990

14. Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства и др. работы. – М., 1991.

15. Плеханов Г.В. Литература и эстетика. В 2-х т.т. – М., 1958.

16. Современная книга по эстетике: Антология. – М., 1957.

17. Соловьев В. Красота в природе. Общий смысл искусства // Соловьев В. С. Соч.: В 2-х т., Т.2. – М., 1988.

18. Соловьев В. С. Философия искусства и литературная критика /Сб./. – М., 1991.

19. Толстой Л. Н. Об искусстве и литературе. – М., 1958.

20. Тэн И. Философия искусства. – М., 1996.

21. Хайдеггер М. Исток художественного творения // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М., 1993.

22. Хогарт У. Анализ красоты. – Л., 1987.

23. Чернышевский Н. Г. Эстетические отношения искусства к действительности // Чернышевский Н.Г. Избранные эстетические произведения. – М., 1978.

24. Шеллинг Ф. Философия искусства. – М., 1966.

25. Шиллер Ф. Письма об эстетическом воспитании человека // Шиллер Ф. Собр. Соч.: В 7-ми т., Т.6. – М., 1957.

26. Эко У. Заметки на полях «Имени розы» // Иностранная литература – 1988, №10.

 

Інформаційні ресурси:

Електронна бібліотека

1. Електронна бібліотека першоджерел і літератури з філософії та філософських дисциплін. Методичні вказівки щодо користування бібліотекою (для студентів усіх спеціальностей). Уклад.: В.М.Бабенко. – Макіївка: ДонНАБА, 2006. – 114 с.

Електронні підручники.

1. Етика та естетика. Бібліотека українських підручників [електронний ресурс] // Режим доступу: http://pidruchniki.ws/etika_ta_estetika/

2. Етика та естетика. Підручники онлайн[електронний ресурс] // Режим доступу: http://textbooks.net.ua/content/section/42/48/

3. Аболіна Т.Г. Прикладна етика. Навчальний посібник. - К. - 2012. – [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/16201015/etika_ta_estetika/prikladna_etika_-_abolina_tg

4. Вознюк Н.М. Етика. – К. – 2013. – [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1497032653320/etika_ta_estetika/etika_-_voznyuk_nm

5. Газнюк Л.М. Естетика К. 2011.– [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/17021027/etika_ta_estetika/estetika_-_gaznyuk_lm

6. Етика та естетика. Навчальний посібник / Петрушенко В.Л. та ін.. – Львів: Видавництво національного університету «Львівська політехніка, 2008. – 180с. – [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-126.html

7. Браталан В.П., Л.В. Гуцаленко, Н.Г. Задирко. К. 2011. Професійна етика. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/16120704/etika_ta_estetika/profesiyna_etika_-_bralatan_vp

8. Бычков В.В. Эстетика. – М.: КНОРУС, 2012. – 528с. – [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://platonanet.org.ua/load/knigi_po_filosofii/uchebnye_posobija_uchebniki/bychkov_ehstetika_uchebnik_2012/27-1-0-2861

9. Мовчан В.С. Естетика. Навчальний посібник. - К.: Знання, 2011. - 527 с. — [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uchebnikionline.ru/etika_estetika/estetika_-_movchan_vs/estetika_-_movchan_vs.htm

10. Сморж Л.О. Естетика. Навчальний посібник. К.: Кондор, 2009. – [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrlibrary.com.ua/books/12/1/

11. Тофтул М.Г. Етика. Навчальний посібник. - Київ: Видавничий центр «Академія», 2011.[електронний ресурс] / М.Г. Тофтул // Режим доступу: http://ukrlibrary.com.ua/books/12/2/5/521.html

Он-лайн бібліотеки

(містять тексти першоджерел та допоміжні критичні матеріали):

 

1. Електронная библиотека по философии [електронний ресурс]// Режим доступу: http://platonanet.org.ua/load/knigi_po_filosofii/uchebnye_posobija_uchebniki/

2. Аlexandria. Библиотека философа [електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.alexandria.org.ua/component/option,com_docman/task,cat_view/gid,101/Itemid,1/

3. Читальній зал для студентов. Библиотека онлайн [електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reddiplom.org/estet.htm

4. Етико-філософський журнал «Грани эпохи» [електронний ресурс] // Режим доступу: http://ethics.narod.ru/

5. Каталог електронних текстів англійською мовою на тему: «Етика та естетика [електронний ресурс] // Режим доступу: http://onlinebooks.library.upenn.edu/webbin/book/subjectstart?BH-BJ

6. Філософсько-культурологічна бібліотека Слави Янко [електронний ресурс] // Режим доступу: http://yanko.lib.ru/

7. Електронна повнотекстова бібліотека Іхтіка [електронний ресурс] // Режим доступу: http://ihtik.lib.ru/

 

Електронні ресурси кафедр та відділень з естетики

(містять методичні матеріали, окремі тексти, корисні посилання)

1. Кафедра етики, естетики та культурології Київський національний університет імені Тараса Шевченка [електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.phildep.univ.kiev.ua/uk/kafedry/duk/145-hiseesk

2. Кафедра мировой философии и естетики Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля [електронний ресурс] // Режим доступу: http://ru.snu.edu.ua/index.php?mode=113

3. Кафедраетики, естетикита iсторiї культури Нацiональний технiчний унiверситет «Харкiвський полiтехнiчний iнститут» [електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua/?main=*show_kaf&id=16

4. Кафедра естетики, етики та культурології Магнітогорський державний університет[електронний ресурс] // Режим доступу:

http://www.masu.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1372&Itemid=164

5. Кафедра етики, естетики, історії та теорії культури Уральський державний університет ім. А.М. Горького[електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.usu.ru/usu/opencms/today/structure/01_educational/high/philosophy/ethics

6. Кафедра естетики та філософії культури Санкт-Петербурзький державний університет[електронний ресурс] // Режим доступу: http://philosophy.pu.ru/index.php?id=181

7. Кафедра філософії мистецтва Католицький університет Любліна імені Іоанна Павла II[електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.kul.pl/1621.html

8. Кафедра історії мистецтв Пізанський університет http://www.arte.unipi.it/

9. Філософія культури та естетики Університет Фрайбурга[електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.unifr.ch/philo/fr/news/jobs_display.php?id=3

10. Кафедра естетики Університет Севільї[електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.us.es/centrosdptos/departamentos/departamento_I0A8

Навчально-методичне видання

 

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

модуль «ЕТИКА І ЕСТЕТИКА»

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой




Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 554; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.13 сек.