Історія протофутурології

Тема 3.

Основні терміни

Турбота і піклування про майбутнє – тип людського ставлення до майбутнього, яким виражається позитивна небайдужість до всього, що відбуватиметься в прийдешньому часі.

Пошук і вибір майбутнього – особливий вияв і прояв притаманного людині прагнення до свободи, що знаходить своє втілення в свободі вибору свого майбутнього.

Творіння майбутнього – активне, креативне ставлення до майбутнього на противагу до пасивного його очікування.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Чи можна, на Вашу думку, погодитися з відомим судженням про те, що є лише мить між минулим й майбутнім, і саме вона називається життям?

2. В чому Ви вбачаєте принципову відмінність між футуризмом і футурологією?

3. В чому полягає головна відмінність між прогностикою й футурологією?

4. Що, на Ваш погляд, послужило безпосереднім імпульсом створення футурології? Чому футурологія як «філософія майбутнього» виникла саме в 1943-му році?

6. Як засновник футурології Осіп Флехтхейм сам визначив зміст і сенс створеної ним науки?

5. Які з сучасних шкіл та напрямків футурології Вам відомі?

6. Якою є на сьогодні географія розповсюдження футурології як навчальної дисципліни?

7. Чому, на Ваш погляд, футурологія і як наука, і як навчальна дисципліна на сьогодні має тенденцію до найширшого її розповсюдження?

8. Як формувалися традиції дослідження майбутнього в Україні і як відбувається сьогодні процес становлення української футурології?

Література.

1. Аджиев В. Объектная ориентация: философия и футурология. // Журн.

Открытые системы, 1996, № 6. – С. 40–45.

2. Белл Д., Иноземцев В.Л. Эпоха разобщенности: Размышления о мире XXI-

го века. – М.: Центр исследования постмодерного общества, 2007. – 304 с.

3. Козеллек Р. Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу – К.:

Дух і літера. – 2003. – 245 с.

4. Косолапов В.В., Гончаренко А.М. ХХI век в зеркале футурологии. – М.:

Мысль, 1987. – 280 с.

5. Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М.: Айрис – Пресс, 2006. – 638.

6. Тофлер Е. Третя хвиля. К.: Всесвіт, 2000. – 480 с.

7. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Революционное богатство. – М.: АСТ, 2007. –

475 с.

8. Тоффлер Э. Футурошок. – СПб.: Лань, 1997. – 464 с.

9. Уилсон Д. История будущего. – М.: АСТ, 2007. – 286 с.

11.Ясперс К. Смысл и назначение истории.– М.: Республика, 1994. – 528 с.

12.Сornish E. Futuring: The Exploration of the Future. – Maryland: Bethesda,

2005. – 313 p.

13.Jones, Christopher. The Manoa School of Futures Studies. Futures Research

Quarterly: 1992.– Р.19–25.

Мета розкриття теми: виявлення історичних витоків виникнення футурології як комплексної науки про майбутнє у ставленні до нього людини.

Ключові поняття: протофутурологія;спорадичність; міфологічність; формалістика; ідеологічність; системність; гуманістичність.

Тема розкривається через розгляд таких питань:

3.1. Витоки футурології.

3.2. Основні етапи розвитку протофутурології.

3.3. Критерії об’єктивної оцінки протофутурологічних концептів.

Дата добавления: 2014-11-29