Застосування сульфатів 6 страница

метан пропан бутан

2. Властивості органічних речовин визначаються не тільки тим, які атоми і скільки їх входить до складу молекул, а й порядком сполучення атомів в молекулі ізомерії (ізомерія).

3. Властивості органічних речовин визначаються складом, хімічною, електронною та просторовою будовою їхніх молекул. Отже, щоб охарактеризувати речовину згідно із сучасною теорією будови, треба вказати її якісний і кількісний склад, порядок сполучення атомів в молекулі, форму і розмір молекули, розподіл елек­тронів у молекулах.

4. Атоми і групи атомів в молекулах взаємно впливають одне на одне.*

Так, наприклад, гідроксогрупа входить до складу як основи, так і кислоти, але властивості цих речовин різні.

4.1.4 Явище ізомерії.

Ізомери насичених вуглеводнів

Сполуки, що мають однакову молекулярну формулу, але різну будову та різні властивості, називаються ізомерами(від грец.«isos» - однаковий і "meros" - частина).

У молекулі бутану С4Н10 можна змінити послідовність сполучення атомів Карбону і Гідрогену.
Атоми можуть сполучатися в послідовності, якій відповідають такі структурні формули.   В результаті атом Карбону зберігає свою чотиривалентність, але послідовність получення змінюється

Утворюються сполуки, що мають однакову моле­кулярну формулу (С₄Н₁₀), але різну будову та різні властивості. Це бутан нормальної будови та ізомер бутану. Для пентану С_КН,₉ можливі три ізомери з різними властивостями:

Контрольні запитання:

1. Органічна хімія, органічні речовини.

2. Особливості органічних сполук

3. Ізомерія, ізомери.

4. Теорія будови органічних сполук.

5. Ізомери насичених вуглеводнів.

Лекція 12 (заняття 18)

Тема 4.2 Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація. Структурна ізомерія і номенклатура насичених вуглеводнів.

План:

4.2.1 Органічні сполуки, загальна характеристика.

4.2.2 Ізомери насичених вуглеводнів.

4.2.3 Номенклатура

4.2.4 Вуглеводні.

4.2.5 Номенклатурні системи назв органічних речовин

4.2.1 Органічні сполуки, загальна характеристика.

Органічні сполуки — клас сполук, в склад яких входить Карбон (за винятком карбідів, карбонатної кислоти, карбонатів, оксидів Карбону і ціанідів). Окрім Карбону, вони майже завжди містять Гідроген, досить часто — Оксиген, Нітроген та галогени, рідше Фосфор, Сульфур та інші елементи. В органічних сполуках Карбон завжди виявляє валентність IV.

Загальна характеристика

Наука, що займається вивченням органічних сполук називається органічна хімія. Велика кількість цих сполук, такі як протеїни, жири та вуглеводні, також грають надзвичайно важливу роль убіохімії.

Чіткої межі між органічними та неорганічними сполуками не існує. Мурашина кислота (перша жирна кислота) є органічною, незважаючи на те що її ангідрид, монооксид карбону, є неорганічним.

Термін «органічний» зумовлений історічними причинами і походить з ХІХ століття, коли помилково вважалося, що органічні сполуки можуть утворюватися тільки в живих організмах. Зараз більшість органічних сполук виробляється штучним шляхом.

Відомо дуже багато органічних сполук, які мають однаковий склад і однакову молекулярною вагу, але абсолютно різні фізичні і навіть хімічні властивості.

Це явище, широко поширене серед органічних сполук, одержало назву ізомерії, а речовини, що відповідають одній і тій же молекулярній формулі, але відрізняються за своїми властивостями, називаються ізомерами.

4.2.2Ізомери насичених вуглеводнів

Сполуки, що мають однакову молекулярну формулу, але різну будову та різні властивості, називаються ізомерами(від грец.«isos» - однаковий і "meros" - частина).

У молекулі бутану С4Н10 можна змінити послідовність сполучення атомів Карбону і Гідрогену.
Атоми можуть сполучатися в послідовності, якій відповідають такі структурні формули.   В результаті атом Карбону зберігає свою чотиривалентність, але послідовність получення змінюється

Утворюються сполуки, що мають однакову моле­кулярну формулу (С₄Н₁₀), але різну будову та різні властивості.

Із зростанням кількості атомів Карбону в молекулі зростає кількість можли­вих ізомерів.

У бутану - два ізомери, у пентану - три, у декану - 75, а у пентадекану С₁₅Н₃₅ -4347 ізомерів. Кожний ізомер - індивідуальна речовина, має власну структуру і назву.

4.2.3 Номенклатура

1) Вибір найдовшого ланцюга;

2) вибір замісника - замісник ланцюг;

3) вказується місце групи атомів, що відгалужуються (інакше - радикал);

4) найдовший ланцюг атомів Карбону нумерується, починаючи з того кінця, до якого ближче відгалуження;

5) перед назвою вуглеводню зазначається цифрами місце радикалів та їх назва за алфавітом.

Дата добавления: 2014-11-29