Гематологічні ознаки

В 1900 р. австрійський учений К. Ландштайнер від­крив явище аглютинації — злипання червоних кров'яних тілець (еритроцитів) при змішуванні їх з плазмою (сироваткою) крові. Аглютинація викликається взаємодією високомолекулярних речовин із високим вмістом вуглеводів — аглютиногенів, або антигенів, що містяться в еритроцитах, та аглютинінів, або антитіл, які містяться у плазмі. Спочатку в крові людини виявили два антигени — А і В — та два антитіла —аїр. З'ясувалося, що реакція аглютинації відбувається тоді, коли зустрічаються несумісні між собою антиген А та антитіло а або антиген В та антитіло р. Залежно від наявності тих чи інших антигенів та антитіл, взаємодія яких показана на таблиці, К. Ландштайнер та чеський професор Я. Янський виділили чотири основні групи крові системи АВО, а саме: 1(0), Н(А), Ш(В), ІУ(АВ).

Групи крові системи АВО мають спадковий характер, не зміню­ються з віком, і, на думку більшості фахівців, не залежать від статі. їх наслідування визначається трьома алелеморфними генами —

А(р), В(С>) і Н(Ь), причому гени А і В — домінантні, а ген Н рецесивний.

Таблиця 11 Відмінності між групами крові системи АВО

Група крові	Наявність антигенів	Наявність антитіл
І, або 0	—	а, р
II,або А	А	Р
III,або В	В	а
IV, або АВ	АВ	.—

У 1927 р. К. Ландштайнер та його співробітник П. Левін відкрили антигени системи МИ, які властиві всім людям, але можуть трап­лятися як разом, так і кожен окремо. Розрізняють три основні групи даної системи, а саме: М, ТУта МИ, відмінності між котрими визна­чаються двома антитілами, що мають назву анти-Мта анти-К

Велике наукове і практичне значення мало відкриття резус-фак­тора, вперше виявленого в крові однієї з мавп Південної Азії — макаки-резус. У більшості людей він позитивний, у меншості — негативний. З'ясувалося, що резус-позитивність зумовлена наявніс­тю антигена КИ. Дослідження останніх десятиліть показали, що антигени й антитіла резус-системи залежать від кількох пар алелів (Всі, Сс, Ее та ін.), у розподілі яких існують певні географічні закономірності. Особливо цікаві результати аналізу варіацій голов­ного домінантного антигена О.

У 1954 р. були опубліковані дані про ще один еритроцитарний фактор крові — Дієго-фактор, що нині широко застосовується в етнічній антропології. Назва цієї ознаки походить від імені перуансь­кого хлопчика, в крові якого вона була виявлена вперше.

Загалом на сьогодні відомо близько десяти груп крові, в розподілі яких серед населення земної кулі існують значні відмінності.

Червоні кров'яні тільця містять також гемоглобін і численні фер­менти.

Гемоглобін збагачує кров людини киснем. Цю функцію в ранньо­му дитинстві виконує "дитячий" гемоглобін /, а в дорослої людини — гемоглобін А. Якщо з якихось причин синтез "доросло­го" гемоглобіну протікає не досить активно, це може викликати жовтуху, патологічні зміни довгих кісток кінцівок або основи черепа і т. ін. Особливо тяжкі наслідки має так звана серпоподібна анемія. Назва цієї хвороби походить від того, що еритроцити людей, які слабують на неї, мають форму серпа чи напівмісяця. Цікаво, що особи з частковою серпоподібністю еритроцитів мають менше шан-

Програма й методика антропологічних досліджень

Дата добавления: 2014-11-29