Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розвиток освіти та науки в Україні в 14-17 ст

Читайте также:
  1. I Логопедия и смежные науки
  2. II.Кого считают основоположником теории риторической науки?
  3. INTERNET в Україні
  4. IV. Розвиток математичних знань.
  5. Part 13 Современные достижения науки. Перспективы развития науки.
  6. X. Исторические науки о культуре
  7. Аграрне право як галузь юридичної науки
  8. Адвокатура в Україні: основні задачі і функції.
  9. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  10. Антикознавство в сучасній Україні 1 страница
  11. Антикознавство в сучасній Україні 2 страница
  12. Антимонопольна політика і розвиток конкуренції в Україні



Найвидатнішими представниками українського Проторенесансу є Юрій Котемарк (Дрогобич), Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський.

Відгуки Ренесансу і гуманізму в Україні.

 

Добою рішучих ренесансних змін в українській культурі є друга половина 16- перша половина 17 ст., але започатковуються ці тенденції століттям раніше. Звісно, Ренесанс приходить в Україну з деяким хронологічним запізненням і не можна говорити про чистоту його вираження щодо класичних взірців італійського Відродження. Аби зрозуміти своєрідність українського Відродження, треба нагадати реалії часу. В той час, коли Західна Європа формує міцні й незалежні держави, Україна знаходиться в лоні інших держав. Хоча зовнішньо та внутрішньо політичні обставини були складними, все ж вони не спинили суспільного та економічного розвитку України. Зростає політична й економічнамогутність міст, чому сприяло запровадження Магдебурзького права. Саме містам належить провідна роль у становленні нової ренесансної культури. В містах формується численна, економічно незалежна міщанська верства, яка стає опорою розвитку школи, освіти, мистецтва.

В 15-16 ст. через відсутність вищих навчальних закладів у межах власної країни українська молодь у пошуках знань вирушала до провідних європейських університетів. Навчаючись за кордоном, українські студенти знайомились з передовими науковими здобутками, переймались гуманістичними та реформаційними ідеями, а повернувшись на рідну землю поширювали здобуті знання.

Своєрідність культури українського Відродження полягає в тісному взаємозв’язку національно-визвольного, релігійного та культурно-освітнього руху. Характерним чинником було підписання у 1596 р. Берестейської унії. Ця подія неоднозначно трактується, проте слід наголосити, що саме вона стала каталізатором суспільного і духовного життя в Україні. Найкращі вчені виступили на захист православ’я, розпочали літературну полеміку з уніатами та католиками. Ці літературні твори в усіх відношеннях є цінною спадщиною українського письменництва.

Виховання і навчання в українських землях в добу феодальної роздрібненості ґрунтувалося на освітніх традиціях Київської Русі. У добу переходу від язичництва до християнства паралельно існували язичницькі та християнські школи. За князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого шкільна освіта стала частиною загальнодержавної і церковної політики. Було утворено три типи шкіл: палацова школа підвищеного типу, що утримувалася за рахунок князя – це прототип державного навчального закладу; школа «княжого вчення», основною метою якої була підготовка священників та ченців; світська школа домашнього навчання, де навчалися діти ремісників і купців. Школи організовувалися за грецьким зразком. Виходячи з державних потреб, у давньоруських школах вивчали основи письма, читання, арифметику, спів, музику, поетику, риторику, іноземні мови, переважно грецьку і латинську. Викладання у школах проводилося церковнослов’янською мовою. Їх основним завданням було не лише здобуття початкової освіти, але й вивчення основ православного віровчення, єднання парафіян навколо церкви. Вказані типи шкіл проіснували аж до ХVІ ст.



У другій половині 16 століття виникає реальна загроза полонізації і окатоличення українського народу. Одним із засобів у цій справі стали католицькі освітні школи. Єзуїти відкривали елементарні та середні школи й колегії з двома відділеннями – нижчим і вужчим. До нижчого відділення належали гімназії, що мали п’ять класів. На вищому відділенні три роки вивчалася філософія і чотири роки - богослов’я. Освітні заклади організовувалися на зразок західноєвропейських вищих шкіл, в яких учні здобували вищу освіту в межах Речі Посполитої. У 1570 р. єзуїтами заснована Віленська колегія, яка вважалася найбільшим навчальним закладом Західної Європи.

В Україні діяли 23 єзуїтські колегії. Найбільшими були колегії у Ярославлі (1574 р.), де навчався Богдан Хмельницький, Львові (1608 р.), Луцьку (1614 р.), Києві (1647 р.), Кам’янці-Подільському, Вінниці, Перемишлі та ін. Викладання велося латинською мовою.

На межі ХVІ – ХVІІ ст. під впливом західноєвропейських гуманістичних та реформаційних ідей в українській освіті відбулися істотні зміни. Створювалися нові навчальні заклади, які ґрунтувалися на національних освітніх традиціях, поєднанні вітчизняного і кращого європейського досвіду. До них належать Острозький культурно-освітній центр, Львівська і Київська братські школи, Київська колегія, Києво-Могилянська академія.

Багатий і впливовий магнат, князь Острозький, заснував 1576 р. у м. Острог культурно-освітній центр нового типу. До нього входили колегія, літературно-науковий гурток, бібліотека і друкарня, яку протягом 1577-1582 рр. очолював відомий першодрукар Іван Федоров. Це, по суті, була перша вища школа європейського зразка.

 





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1873; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.80.137.168
Генерация страницы за: 0.004 сек.