Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Після того, як виявлені крупні системи об'єкта, які є джерелами небезпеки, їх можна розглядати окремо і досліджувати більш детально за допомогою інших методів аналізу, перелік яких наведено вище.

Існують базові запитання, на які обов'язково необхідно відповісти, коли проводять ПАН, незважаючи на те, що деякі з них можуть здава­тися занадто простими. Якщо ці запитання не розглянути, то існує ризик неповного аналізу безпеки системи. Вся простота чи очевидність має схильність приховувати деякий рівень прихованої небезпеки. Ба­зові запитання, які мають бути вирішені, включають наступні:

> який процес/система аналізуються?

> чи залучені до цієї системи люди?

> що система повинна звичайно робити?

> чого система не повинна робити ніколи?

> чи існують стандарти, правила, норми, які мають відношення до системи?

> чи використовувалась система раніше?

> що система виробляє?

> які елементи включено в систему?

> які елементи вилучено із системи?

> що може спричинити появу небезпеки?

> як оцінюється ця поява?

> що і де є джерелами та перешкодами енергії?

> чи існує критичний час для безпечності операцій?

> які загальні небезпеки притаманні системі?

> як може бути покращений контроль?

> чи сприйме керівництво цей контроль?

Проведення ПАН може бути спрощено і формалізовано завдяки використанню матриці попередньої небезпеки, спеціальних анкет списків і таблиць.

Аналіз дерева помилок (АДП) — вважається одним з найбільш корис­них аналітичних інструментів у процесі системної безпеки, особливо при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем. Завдяки тому, що він використовує дедуктивний логічний метод (тобто поступо­во рухається від загального до часткового), він дуже корисний при дослідженні можливих умов, які можуть призвести до небажаних наслідків або яким-небудь чином вплинути на ці наслідки. Як відомо більшості професійних інженерів з охорони праці, які мають досвід розслідувань нещасних випадків, небажані події рідко відбуваються під впливом тільки одного чинника. Через це при аналізі дерева помилок в процесі систем-

ної безпеки небажану подію відносять до кінцевої події. Це — загаль­ний, або відомий, результат можливого ряду подій, характер яких може чи не може бути відомий, поки не проведено розслідування. Оскільки аналітик починає ідентифікувати окремі події, які сприяли кінцевій події, може бути побудовано дерево помилок. Розташовуючи кожний фактор у відповідному місці дерева, дослідник може точно визначити, де відбу­лись будь-які пошкодження в системі, який зв'язок існує між подіями і яка взаємодія відбулась (чи не відбулась, але може відбутись).

Хоча АДП є передусім інструментом для аналізу помилок, він може також використовуватись для оцінки необхідних дій, які б наблизили бажану подію. Будуючи дерево, яке описує всі події, які повинні відбутись, щоб здійснилась кінцева подія, аналітик може використовувати АДП як метод для створення основи промислової програми техніки безпеки.

Для того, щоб необхідним чином побудувати дерево помилок, аналітик пови­нен насамперед володіти широким знанням системи чи процесу дослідження. Якщо таких знань недостатньо, тоді процес повинен включати участь проектної гру­пи спеціалістів, а також інших відповідних організаційних структур компанії (наприклад спеціалісти з якості та надійності, операційного проектування). Ана­літик повинен мати чітке розуміння процесу міркувань після проектування сис­теми, як і будь-яких експлуатаційних критеріїв, які впливають на продуктивність системи. Важливим також є розуміння умов експлуатації.

Головна подія

Сприятлива ПОДІЯ

Сприятлива подія

Створення дерева помилок по­чинається з визначення кінце­вої події. Ця подія може мати широкий та загаль­ний характер — відмова чи пошкодження системи, або вузький та специфіч­ний, коли порушується функціонування компонента X. Ця кінцева подія буде роз­ташовуватись на верхівці дерева помилок, а всі наступ­ні події, які ведуть до голов­ної, будуть розташовуватись як гілки на дереві. Рис 1.6 ілюс­трує початок простого дерева помилок, з розташуванням кінце­вої події, подій, що впливають, та нерозвинутих подій далі до первіс­них подій.

Коли користувач крокує від кінцевої події вниз, буде матеріалізуватись кож ний рівень дерева. Для того, щоб перейти Рис. 1.6. Концепція дерева помилок

Дата добавления: 2014-11-29