КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 4. Статистичні валютно-фінансові показники 1 страница
1. Система показників статистики фінансів 1.1. Система показників статистики державного бюджету 1.2. Система показників грошового обігу 1.3. Система показників кредитів 1.4. Система показників статистики цінних паперів 1.5. Система показників статистики фондових бірж 1.6. Система показників статистики страхування 1.7. Система показників фінансового стану підприємств на макрорівні 1.8. Система макроекономічннх показників банківської статистики 2. Джерела статистичної валютно-фінансової інформації Фінансова статистика є галуззю економічної статистики. Вона вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів у фінансовій сфері (розподіл і кінцеве використання ВВП, утворення первинних і кінцевих доходів домашніх господарств, державних установ і громадських організацій, нагромадження основних фондів і матеріальних обігових коштів), займається реєстрацією, зведенням і групуванням фактів, виражає їх у вигляді статистичних показників, які потім аналізує. Система статистичних фінансових показників включає показники всіх галузей фінансової системи: державного бюджету, страхування, кредиту, грошового обігу, платіжного балансу, ощадної справи, банківської сфери, валютної системи. До системи показників включаються також показники кінцевих результатів фінансової діяльності галузей економіки. Отже, статистичний показник характеризує розмір, склад, динаміку та взаємозв’язок суспільних явищ. Кожна галузь фінансової системи має свою систему показників, яка відображає властиву саме їй специфіку. Статистика державного бюджету включає показники розміру, складу й динаміки доходів і видатків державного бюджету, а також контингенту і мережі бюджетних установ. Система показників статистики кінцевих результатів функціонування галузей економіки, які є основними джерелами доходів державного бюджету, містить характеристику розміру, складу й динаміки балансового прибутку, його розподілу, рівня рентабельності підприємств, оборотності обігових коштів, розміру звільнених обігових коштів, сталості фінансового стану. Страхування характеризується показниками страхового поля, кількості й змісту договорів страхування, чисельності страхових випадків, ступеня пошкодження страхового об’єкта, фінансової сталості, збитковості страхових сум, розміру та складу тарифних ставок, страхових платежів, частоти, важкості й небезпеки тимчасової непрацездатності, рівня травматизму, середнього розміру пенсій, допомог тощо. Статистика кредиту використовує показники залишків заборгованості за позичками, складу позичок, розміру простроченої заборгованості, обіговості кредитів та їх динаміки за кількістю оборотів і тривалістю заборгованості, ефективності довгострокового кредиту, ліквідності кредитних установ. Статистика грошового обігу вивчає показники розміру та складу грошового обігу, складу платіжного обороту, обіговості коштів у розрахунках, розміри та склад грошової маси, необхідної для обігу, її обіговість та купюрний склад грошей. Статистика платіжного балансу розв’язує низку завдань: розробляє систему показників, які характеризують розміри, динаміку, структуру зовнішньої торгівлі, аналізує фактори, що впливають на розвиток основних явищ зовнішньоекономічної діяльності, проводить порівняльний міждержавний аналіз, оцінює, аналізує стан і рух іноземних інвестицій [18].
1.1. До основних показників статистики державного бюджету відносять [19]: - доходи; - офіційні трансфери; - видатки; - чисте кредитування (кредитування мінус погашення); - профіцит (перевищення доходів над видатками) або дефіцит (перевищення видатків над доходами); - державний борг. Для аналітичних розрахунків та аналізу поряд з основними показниками застосовують інші показники, що дозволяє більш повно характеризувати роль бюджету в проведенні економічної та соціальної політики. Доходи бюджету - це обов’язкові безповоротні платежі, що надходять до бюджету. Розрізняють поточні та капітальні обов’язкові платежі. Поточні доходи включають податкові та неподаткові доходи, крім безоплатних надходжень, надходжень від продажу землі, нематеріальних активів, державного майна та капітальних трансферів. Податкові доходи - це сукупність обов’язкових безоплатних, безповоротних платежів у бюджет, які стягуються державними закладами і надходять у визначених законом розмірах у встановлені терміни. Податкові доходи включають різні види податків. Неподаткові доходи - це відшкодовуванні безповоротні надходження до державного бюджету (наприклад, доходи держави від власності та підприємницької діяльності, збори, надходження від продажу товарів, послуг, за винятком доходів від продажу основного капіталу) та деякі безоплатні надходження (наприклад, від адміністративних штрафів за несплату податків, добровільні надходження з недержавних джерел). Капітальні доходи - це доходи від продажу капітальних активів (державні запаси та резерви, основні фонди) і трансферні з недержавних джерел (надходження безповоротних, необов'язкових платежів цільового призначення, на купівлю устаткування, будівництво для бюджетних організацій). Офіційні трансфери в державному бюджеті включають в себе безоплатні, безповоротні необов'язкові платежі, отримані від інших закладів державного управління (вітчизняних та з-за кордону) або міжнародних організацій. Видатки - це державні витрати, що утворюються на безповоротній основі (не пов'язані з виникненням та погашенням фінансових вимог) і спрямовані на поточні та капітальні цілі. Видатки - безповоротні платежі, незалежно від того чи відшкодовуються вони і для якої мети використовуються. Розрізняють поточні та капітальні видатки. Поточні видатки - це відшкодовані витрати, які не пов'язані з придбанням основного капіталу, товарів і послуг для виробництва основного капіталу, а також безоплатні виплати, що не включають придбання капітальних активів, відшкодування збитків за пошкодження основного капіталу або збільшення фінансових активів одержувачів. У складі поточних витрат виокремлюють видатки на товари і послуги, виплату відсотків з державного боргу, субсидії та інші поточні трансфери та видатки. Капітальні видатки - це видатки на придбання основного капіталу, державних резервів, землі, нематеріальних активів, капітальні трансфери та інші капітальні видатки. Видатки державного бюджету деталізуються за конкретними об’єктами Кредитування мінус погашення (чисте кредитування) включає операції закладів державного управління з фінансовими вимогами до інших секторів, які здійснюються з метою проведення державної політики. До даної категорії відносять надання та придбання акцій за вирахуванням сум повернутих кредитів, виторгу від продажу акцій або повернення власного капіталу. В статистиці державних фінансів чисте кредитування об'єднується з видатками та розглядається як чинник, що впливає на бюджетний дефіцит. Якщо кредитування здійснюється між різними структурами або рівнями державного управління, тоді дві сторони однієї операції відображають асиметрично: орган-кредитор показує кредитування, обсяг якого визначає дефіцит; орган-позичальник показує запозичення з метою фінансування дефіциту. Дефіцит (профіцит) бюджету розраховують як різницю між сумарними доходами і сумарними видатками. Дефіцит бюджету являє собою суму чистих запозичених державою коштів плюс чисте скорочення державних касових залишків, вкладень та ліквідних цінних паперів: Дефіцит = (Запозичення - Погашення боргу) + Зменшення залишків ліквідних фінансових коштів. Абсолютну величину дефіциту бюджету можна співставити з величиною ВВП за період. Величина, знайдена у відсотках називається відносною величиною дефіциту державного бюджету. Цей показник часто використовують в статистичних порівняннях. Профіцит державного бюджету обчислюється як сума доходів та отриманих офіційних трансферів за вирахуванням суми видатків та «кредитування мінус погашення». Державний борг - це неоплачена сума офіційно визнаних прямих зобов'язань закладів державного управління перед іншими секторами економіки та рештою світу, яка утворилася в результаті їх операцій в минулому і повинна погаситись через операції цих закладів у майбутньому або переоформитись у безстроковий борг. До державного боргу не включають внутрішньоструктурні та міжструктурні борги під секторів державного управління, для яких укладається статистика: зобов'язання органів грошово-кредитного регулювання, пов'язані з емісією готівкових коштів та інші зобов'язання цих органів; борги, що не обслуговують, виплата по яких припинена на невизначений строк за домовленістю між кредитором та боржником або в односторонньому порядку: будь-яка поточна заборгованість за неоплаченими зобов'язаннями. Слід відзначити, що у міжнародних стандартах зі статистики та обліку СДФ розроблена Міжнародним валютним фондом і використовується для Класифікація податків у СНР виходить з потреб економіки в цілому. В 1) виробничі податки (обов'язкові платежі, якими обкладаються товари і 2) прибуткові податки (податки за володіння фактором виробництва -робочою силою, власністю, землею); 3) податки на капітал, нерегулярні збори з вартості майна, активів. В діючому міжнародному стандарті із статистики державних фінансів В світовій практиці використосується бюджетна класифікація розроблена МВФ [20], показники якої побудовані за принципом GFSM 2001 (Government Finance Statistics Manual 2001) [21]. Вона побудована за принципом кодування всіх показників (Рис. 4.1): Ця система класифікацій державних фінансів включає наступні розділи: Рис. 4.1. Класифікація кодової системи Державної фінансової статистики (GFS). Джерело: [21]. A. Класифікація доходів і отриманих офіційних трансферів (таблиця 4.1.) Таблиця 4.1. Класифікація державних доходів
Джерело: [20] в авторській редакції. Б. Класифікація економічних витрат (таблиця 4.2.) Таблиця 4.2. Класифікація державних економічних витрат
Джерело: [21] в авторській редакції. В. Класифікація витрат за функціями уряду (таблиця 4.3.) Таблиця 4.3. Класифікація витрат за функціями уряду
Джерело: [21] в авторській редакції. Г. Класифікація запасів та транзакцій державних активів та пасивів (таблиця 4.4.) Таблиця 4.4. Класифікація запасів/транзакцій державних активів та пасивів
Джерело: [21] в авторській редакції. Д. Класифікація державних транзакцій за секторами та фінансовими інструментами (таблиця 4.5.) Таблиця 4.5. Класифікація державних транзакцій за секторами та фінансовими інструментами
Джерело: [21] в авторській редакції. Е. Класифікація інших державних фінансових потоків: зміна чистої вартості активів у результаті інших економічних потоків (таблиця 4.6.)
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 414; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |