Матеріали

ПАПІР - найпоширеніший матеріал, на якому пишуть шрифт. Основою для нанесення тексту можуть бути також картон або дерево (фанера), метал, пластик і т.д. Для робіт використають кращі сорти паперу типу ватман, а також креслярський, крейдований, офсетну, папір "крафт", естампну, кольорову, форзацну й ін. Ці матеріали є основою для написів, плакатів, стінгазет, схем, діаграм, таблиць... Ними оклеюють планшети для виставок, щити й стенди. З паперу "крафт" вирізують шаблони для викрасок і трафарети для тексту.

КАРТОН використається як основа і як матеріал для вирізки букв і шаблонів. Аркушевий картон буває жовтим (м'яким), сірим і білим. Найкращі сорти білого картону (хром-ерзац) можуть бути основою для виставочних й інших шрифтових робіт в інтер'єрі.

ФАНЕРА являє собою дерев'яний багатошаровий аркуш. Є основою для підрамників, а також для вирізання букв, виготовлення щитів, об'ємних композицій в екстер'єрі й т.п. Після покриття ґрунтом на фанері можна працювати клейовими, гуашевими, темперними, олійними фарбами.

ТКАНИНИ - кумач, сатин, бязь - є основою для написання текстів. Натягаються на підрамники й щити. Тексти пишуться клейовими й гуашевими фарбами. Для роботи на щитах і стендах іноді використають полотно.

ПІНОПЛАСТ - м'який синтетичний матеріал білого кольору. Легко ріжеться. Є тверді сорти пінопласту жовтуватого кольору. Використається для виготовлення вирізних букв.

СТЕКЛО - основа для роботи олійними фарбами а також лаками й емаллю.

ПЛАСТИК - аркушевий синтетичний матеріал - буває різних квітів і з текстурою різних порід дерева. Не боїться вологи. Пластик може служити як матеріалом для вирізання букв, так й основою для їхньої наклейки.

ФАРБИ, якими користуються художники, являють собою спеціально приготовлені рідкі, тістоподібні або тверді речовини й склади, що володіють підвищеною колірною якістю, гарною здатністю, що офарблює, і достатньою стійкістю. Їхньою колірною основою є пігменти - порошкоподібні сухі барвники.

Властивості вродою залежать від особливостей домішаного до них зв'язувальної речовини, що скріплюючи частки пігменту між собою й із ґрунтом, створює стійкий барвистий шар. основних зв'язувальних речовин небагато. Це - рослинний і тваринний клей, рослинне масло, емульсія, мед. яйце, віск й ін. Залежно від зв'язувальної речовини фарби діляться на акварельні, гуашеві, темперні, клейові, масляні й емалеві.

АКВАРЕЛЬ - "водна" фарба, що відрізняє тонко розтертий пігмент і великий відсоток речовин, що клеять, у якості сполучні (рослинний клей з домішкою меду, цукру, гліцерину). Акварельні фарби розчиняють водою, працюють ними по папері. Прозорість, м'якість найтоншого шару - найважливіша властивість акварельної техніки.

ГУАШ порівняно близька м'якими сортами акварельних фарб. Відрізняється від них домішкою білив у самій фарбі й великій здатності, що криє. Зв'язувальна речовина - емульсійного типу. Гуашшю працюють в основному по папері й картону, розбавляючи фарби водою. Поверхня покривається щільним, непрозорим шаром. При висиханні гуаш небагато світлішає.

ТЕМПЕРА - фарба, у якій сполучної виступають суміші масла або масляного лаку з водним клейовим розчином. Цей емульсійний склад - основна особливість темперних фарб. Темпера буває казеїновою, гумірабіковою, полівінілацетатною. Розводиться на воді, покриває поверхня щільним матовим шаром, швидко твердіє й не змивається водою. При висиханні світлішає.

ТУШ - матеріал для малювання на папері кистю або пером, а також для роботи креслярськими інструментами. Туш буває різних квітів, рідка й суха. Складається переважно зі спеціально приготовленої сажі (пігментів) і речовин, що клеять. У ході роботи розбавляється водою, швидко висихає, але не покриває більших площин. По висиханні майже не змивається. Нерозбавлена чорна туш дає на папері недоступне акварелі інтенсивно-чорна пляма, а розведена водою - створює безліч відтінків чорно-сірого й теплого коричневого тону.

КЛЕЙОВІ ФАРБИ - це сухі порошкоподібні барвники, які розводяться на рідкому розчині тварини клею (на 20 частин води - 1 частина столярного або малярського клею). Працювати клейовими фарбами прийнято по крейдовому ґрунті. Поверхня покривається непрозорим, порівняно товстим шаром. Після висихання світлішають. Клейові фарби можуть у силу необхідності замінити гуаш або темперну в роботі на тканинах, папері, фанері, картоні.

ОЛІЙНІ ФАРБИ затираються на різних маслах рослинного походження - лляному, конопельному, горіховому. Це їх основна сполучна ланка. На відміну від гуаші й клейових фарб колір олійних фарб у процесі висихання залишається незмінним. Працювати можна на будь-якому ґрунтованому матеріалі. Основні достоїнства: гнучкість, піддатливість багатого можливостями матеріалу, відносна міцність барвистого шару.

БРОНЗА й АЛЮМІНІЙ (металеві порошки), розведені на рослинному клеї або тинктурі, застосовуються для роботи на папері й інших основах; на масляному лаку - для роботи на металі й склі. Бронзою можна присипати поверхня невисохлої фарби. Цей прийом називають бронзуванням на "відлипнув".

КРЕЙДА - сухий, мелений і дрібно просіяний - основний матеріал як для складання різних ґрунтів, так і написання на тканинах. Крейда розводять на теплом, розчиненому у воді столярному клеї (! частина клеячи на 20 частин води). Крейда в суміші із клеєм й оліфою - відмінний матеріал для одержання левкасу - ґрунтової маси, який покривають поверхня об'ємних, рельєфних і вирізних букв, домагаючись тим самим фактурності. Із цією метою в розчин клейових фарб додають дрібну стружку, обпилювання або солому. Після висихання, що виступають рельєфно часточки офарблюють іншим тоном й у результаті одержують гарну фактурну поверхню.

Дата добавления: 2014-11-29