Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії

Тема 7. Сучасна філософія.

Чижевський підкреслює, щодо характеристики національного типу можна йти трьома шляхами.

Три шляхи до пізнання національного типу:

· вивчення народної творчості;

· характеристика найбільш «блискучих», яскравих, виразних історичних епох, які даний народ пережив;

· характеристика найбільш значних, «великих», видатних представників даного народу.

Серед історичних рис українського національного характеру Чижевський називає емоційність, сентиментальність, ліризм, веризм, індивідуалізм, стремління до свободи, цей характер формує специфічне світосприйняття українця.

В) О.Кульчицький

Серед тих, хто репрезентує цю течею, відзначимо насамперед О.Кульчицького. Особливістю його напряму, як і в цілому персоналізму, є те, що в центрі його – людина.

Мова йде не про людину взагалі, а про українську людину, українця.

Філософські погляди О. Кульчицького на націю та людину:

· він досліджує різноманітні фактори, що впливають на формування української національної психології, української духовності;

· зупиняється на методологічних аспектах формування національної психології, зокрема, на проблемі «геопсихічного впливу», про вплив «землі на думу»;

· вважає, що на формування української національної психології впливає не тільки свідома психологія життя, а й несвідома;

· пропонує дослідити аспекти, що мають першочерговий вплив на формування українця як особистості, тобто, української людини в своїй геопсихічній обумовленості, своєму географічному просторі, своєму історичному буванні, своєму суспільному житті, культурному буванні, у своєму глибинно-несвідомому психічному житті.

Звичайно, розглянуті напрями у розвитку української філософської думки в діаспорі не вичерпують всього розмаїття течій і думок, що в специфічних умовах буття в інонаціональному середовищі збагачують культуру рідного народу.

План:

1. Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у 20 ст.

2. Сцієнтистські напрями у філософії 20 ст.

3. Напрями антропологічного спрямування

4. Культурологічні та історіософські напрями у філософії 20 ст.

5. Релігійна філософія 20 ст.

6. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.

За загальним визнанням філософів, істориків та інших інтелектуалів, являє собою особливий етап у розвитку сучасного суспільства.

Воно вирізняється: * надзвичайною динамікою усіх сфер суспільного

життя;

· інтенсифікацією соціальних процесів;

· прискорення темпів соціальних змін.

Осо бливості сучасної західної філософії:

1) сучасна західна філософія відмовляється від фундаментальної єдності, буття і мислення, відповідності філософських уявлень про світ самому світу;

2) раціональне пізнання світу стає не абсолютним, націленим на отримання про нього достовірного знання, а відносним і до будь-якої інформації про світ прикладає цілу серію умов можливості.

3) посилюється інтерес до людини;

4) має місце ситуація маргиналізації філософії. Філософія принципово відмовляється від цілісного систематизованого погляду на світ на користь роздумів з будь-якого приводу.

Кожна людина живе не лише своїм особистим життям, а і життям усього людства. Окремо взята людина починає губитися, проте це лише один бік, що характеризує зміни у її становищі. Інший, засвідчує зростання можливостей окремої людини, адже сьогодні одна людина може спілкуватися із ким завгодно, може розповсюджувати свій вплив і свої думки майже безмежно.

Можна стверджувати, що суспільне життя постає надзвичайно інтенсивним та масштабним, різноманітним та суперечливим.

Все це позначилось на становищі філософії:

1) з’явився новий тон філософствування;

2) нові світоглядні ціннісні орієнтири;

3) нові філософські парадигми і напрями.

Філософія нагадує розвиток ланцюжкової реакції, коли із кожного пункту її протікання миттєво відгалужується ціла низка процесів.

Дата добавления: 2014-11-29