Тема 2. Відчуття. 1 страница

МЕТА: засвоїти поняття про відчуття, усвідомити процес їх виникнення,загальні властивості,види та закономірності, роль відчуттів в пізнавальній діяльності, навчитися визначати відносний поріг тактильної чутливості.

Питання для підготовки:

1. Поняття про відчуття. Відчуття і перцептивна діяльність.

2. Види відчуттів та їх класифікація.

3. Чутливість і пороги.

4. Роль відчуттів в життєдіяльності людини. Розвиток сенсорної культури особистості.

Література:

1.Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. /Под ред. А.А. Бодалева, Б.Ф. Ломова – М., 1980.–Т.1.–С.180-185.

2.Величковский Б. Современная когнитивная психология – М.:МГУ, 1982. –С.118-131.

3.Гейвин Хелен Когнитивная психология. – СПб.: Питер, 2003.- 467 с.

4.Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. - М.: Просвещение, 1986.–С. 120-160.

5.Ительсон Л. Б. Лекции по общей психологии: Учебное пособие. – Мн.: Харвест. – 2000.–С. 243-314.

6.Лурия А.Р. Ощущение и восприятие – М., 1975.

7.Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002.–С. 163-200. Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000.–С. 162-200.

8.Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. –С. 247-265.

9.Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М.:Просвещение, 1981. –С. 169-195.

10.Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология: Учебник для

студентов высш. пед. учеб. заведений. – 3-е изд. – М.: «Академия», 2002. –С. 385-399.

11.Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990. –С. 136-162.

12. Хрестоматия по ощущению и восприятию. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, М.Б. Михалевской.– М.:МГУ,1975.– С. 219-226.

13.Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. - Київ: Либідь, 1999.—С.185-217.

14. Психология / Под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000.–С.166-175.

15.Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб: Питер, 2003.–С. 163-224.

16.Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. –С. 25-35.

17.Шиффман Х. Ощущение и восприятие. - СПб, 2003.–564 с.

Питання для дискусії:

1. Кількість аналізаторів у людини обмежена. Чи пізнала б вона про світ більше, якби в неї було б більше органів відчуття?

2. Чому відчуття вважають першим етапом пізнання навколишнього світу?

3. Чи є різниця між перцептивними діями в різних видах відчуттів?

4. Чи мають відчуття еволюційний розвиток? В чому він полягає?

5. Чим обумовлено існування властивостей відчуття?

6. Чутливість і відчуття — це однакові чи різні явища психіки? Обґрунтуйте свою відповідь.

6. Які чинники можуть змінювати пороги чутливості аналізатора? В яких формах відбувається зміна чутливості?

7.Що спільного є в адаптації та сенсибілізації?

8.Чи мають кольори владу над нашою психікою?Наведіть приклади.

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Для повного та глибокого засвоєння теми «Відчуття» необхідно розуміти їх місце в пізнавальній діяльності людини як процесі відображення в мозку люди­ни предметів та явищ дійсності. Відображення реальності в людській свідомості може відбувати­ся на рівні чуттєвого(відчуття, сприймання) та абстрактного (мислення,уява) пізнання.

Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети і явища об'єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини — її зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори і відображуються у моз­ку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні процеси відчуття та сприймання.

Відчуття – це відображення окремих властивостей, рис, якостей, предметів та явищ матеріального світу внаслідок безпосереднього впливу їх на органи чуттів. Відображення запаху і смаку, тепла і холоду, кольору і ваги – зовнішні відчуття; голоду і спраги, рухів тіла і положення його у просторі – внутрішні відчуття.

Аналізуючи різні види чуттів, – зорові, слухові, органічні та інші –слід звернути увагу на дві надзвичайно важливі функції, які вони виконують.

Перша функція полягає у тому, що відчуття несуть інформацію про навколишній світ і внутрішній стан організму. Вони є першоджерелами наших знань, першим ступенем пізнання людиною світу. Отже, перша функція відчуттів – інформаційна. Її важко переоцінити. Досліди з сенсорною ізоляцією, тобто позбавленням людини здатності відчувати, проведені останнім часом, показують, що в умовах «чуттєвого голоду» у піддослідних через короткий час починаються розклади психіки і доводиться дослід припиняти.

Численні відомості, що містять у собі відчуття, необхідні для регуляції життєдіяльності організму, для встановлення його взаємозв`язків з навколишнім середовищем і пристосування до нього. Центральна нервова система не тільки дає сигнал відповідним органам при виконанні тієї чи іншої дії, але й одержує повідомлення про характер її виконання і, у разі потреби, вносить необхідні корективи, тобто здійснює зворотний зв`язок (аферентацію).Отже, д р у г а ф у н к ц і я в і д ч у т т і в -р е г у л я т о р на. Щоб правильно оцінити роль відчуттів, важливо з’ясувати і засвоїти, як вони виникають.

Для виникнення відчуття необхідні такі фактори:

1. Фізичні властивості об’єктів матеріального світу (колір, звук, температура, і т.п.), які називаються подразниками;

2. Вплив подразників на органи чуття – подразнення;

3. Фізіологічний процес збудження, що виникає під впливом дії подразників на складні нервові механізми, які І.П. Павлов назвав аналізаторами(модуль 1,тема 4).

Кожний аналізатор складається з трьох частин: периферійної, яку становить орган чуття (рецептор), що сприймає подразнення і перетворює фізичну енергію подразника у нервовий імпульс; провідникової – відповідного доцентрового нерва; центральної – відповідні ділянки великих півкуль, де представлений даний аналізатор, що сприймає лише адекватне йому подразнення: слуховий – звуки, дотиковий – дотики, нюховий – запахи, розкладаючи тим самим на елементи безмежну кількість впливів, які діють на організм.

Існують різні класифікації органів відчуттів і чутливості організму до подразників, що надходять до аналізаторів із зовнішнього світу або зсередини організму. Залежно від міри контакту органів чуття з подразниками розрізняють чутливість контактну (дотикову, смако­ву, больову) та дистантну (зорову, слухову, нюхову). За розміщенням рецепторів в організмі — на поверхні, всередині організму, в м'язах і сухожиллях — розрізняють відчуття екстероцептивні, що відобра­жують властивості предметів та явищ зовнішнього світу (зорові, слу­хові, нюхові, смакові), інтероцептивні, що несуть інформацію про стан внутрішніх органів (відчуття голоду, спраги, втоми), та пропріоцептивні, що відображують рухи органів тіла і його стан (кінестетичні та статичні) Самостійне поглиблене вивчення питання про види відчуттів, їх класифікації дозволить студентам поглибити знання про чуттєвий рівень пізнання людиною світу.

Виникнення і протікання відчуттів підпорядковане ряду закономірностей, вивчаючи які доцільно зупинитись у першу чергу на розгляді порогів чутливості. Ця закономірність є провідною, а всі інші становлять зрушення порогів чутливості, викликані різними причинами.

П о р о г и ч у т л и в о с т і аналізатора – це ті межі у силі подразнень, в яких можуть виникати відчуття.

Нижнім порогом абсолютної чутливості називається подразнення мінімальної сили, яке, діючи на органи чуттів, здатне спричинити відчуття. Цей поріг характеризує гостроту чутливості аналізатора: чим він нижчий, тим аналізатор чутливіший (тим меншої сили подразнення відчувається), і навпаки – чим поріг вищий, тим менш чутливий аналізатор. Нижній поріг характеризує мінімальну силу подразника, яка здатна викликати у людини відчуття. Цей поріг характеризує міру гостроти чутливості аналізато­ра до адекватного подразника. її можна виміряти. Якщо абсолют­ний поріг позначити Р, а абсолютну чутливість — Е, то зв'язок абсо­лютної чутливості та абсолютного порогу можна виразити формулою Е = 1 /Р. Наприклад, якщо індивід відчуває цокання годинника на відстані 5 метрів, то поріг його слухової чутливості Е = 1/5. Якщо цокання годинника людина розрізняє на відстані 8 метрів, то нижній поріг її слухового відчуття Е = 1/8. Отже, поріг слухового відчуття другої людини кращий, ніж першої.

Верхнім порогом абсолютної чутливості є найбільша сила подразника, при якій ще виникає відчуття даного виду. Так, збільшення гучності звука понад 120–140децибелів викликає біль у вухах і стає небезпечним для слухового аналізатора людини.

Отже, нижній і верхній абсолютні пороги визначають діапазон чутливості подразників до дії подразників.

Відносний поріг, або поріг розрізнення, – це мінімальна різниця у силі двох подразників, яка викликає ледве помітну різницю в інтенсивності відчуттів. Так, людина відчуває, що вага змінилась, якщо її збільшити або зменшити на 1/30 попередньої ваги. Отже, поріг розрізнення ваги – 1/30. Для світла вона дорівнює 1/100, для звуку – 1/10.

Співвідношення між силою подразника і інтенсивністю відчуття вивчали німецькі вчені – фізіолог Вебер і фізик Фехнер, які встановили, що в той час, як сила подразника зростає в геометричній прогресії,інтенсивність відчуття збільшується в арифметичній прогресії. Це положення має ще й інше формулювання: інтенсивність відчуття пропорціональна логарифму сили подразника. Цю залежність прийнято називати о с н о в н и м п с и х о ф і з и ч н и м з а к о н о м в і д ч у т т і в. У математичній формі закон Фехнера виражається так:

Е = кlgR + с

де Е — інтенсивність відчуття, R — сила подразника, k та с — константи.

Вивчення основних положень про пороги чутливості аналізаторів допоможе легко розібратись в інших закономірностях відчуттів: адапції, сенсибілізації, компенсації, синестезії, післядії в аналізаторі, послідовних образах і контрастах.

Адапція – це зміна чутливості аналізатора відповідно до сили подразника. Наприклад, ми перестаємо відчувати дотик ручного годинника – таким малим стало відчуття; перебуваючи деякий час у темряві, починаємо розрізняти навколишні предмети – зір значно посилився, загострився.

Підвищення чутливості аналізатора при його взаємодії з іншими аналізаторами або при систематичному тренуванні називається сенсибілізацією. Так, слабкий звуковий подразник підвищує чутливість зорового аналізатора до кольору. Але можливе й послаблення чутливості аналізатора під впливом неадекватного подразнення (сильні й тривалі подразники). Наприклад, засліплююче світло знижує слухову чутливість.

Взаємодія аналізаторів виявляється і в явищі компенсації – підвищенні чутливості одних аналізаторів при втраті чутливості іншими. Відомо, якого надзвичайного розвитку набувають слухові і тактильні відчуття у сліпих, як сильно розвивається відчуття вібрації у глухих: дехто з людей, що втратили слух, можуть слухати музику поклавши руку на інструмент, спираючись на нього ліктем тощо.

Синестезія – поява відчуттів, не характерних для тих аналізаторів, які подразнюються. Найчастіше це будуть зорові образи при подразненні слухового аналізатора, але можливі синтезії у різних видах відчуттів: недарма ми вживаємо вислови типу «гострий смак», «солодкі звуки» і т.п.

Ознайомлення з закономірностями відчуттів буде неповним, якщо не розглянути дуже цікаве явище, що носить назву післядії в аналізаторі: збуджений аналізатор не припиняє своєї роботи одразу після зникнення подразнення, і відчуття ще деякий час триває, хоч подразник вже не діє на аналізатор. Післядію у зоровому аналізаторі називають послідовним образом.

Чутливість аналізаторів, властива даній людині, не є постійною і незмінною. Для відчуттів людини, як і для будь-якого іншого психічного процесу, властива загальна закономірність: вони розвиваються у процесі діяльності.

Сенсорне виховання дітей, тобто розвиток у них різноманітних відчуттів, вимагає спеціального вправлення, що приведе до чіткої диференціації відчуттів, збільшення їх точності, різноманітності, усвідомленості.

Завдання репродуктивного рівня(1-3 бали):

I.Виконайте завдання № 1-9 з таблиці № 4 (1-3 бали).

II. Користуючись підручниками та першоджерелами, дайте короткі письмові відповіді на запитання плану семінарського заняття (за вибором) (2 бали).

III. Розв»язання теоретичних та практичних задач репродуктивного рівня без обґрунтування відповіді (1бал) або з обґрунтуванням відповіді(2 бали).Відповіді –в письмовій формі.

1) Які закономірності відчуттів проявляються у таких явищах? (1бал)

1. Льотчики здатні визначити різницю в кількості оборотів моторів з точністю до 3%.

2. Досвідчені шліфувальники здатні побачити просвіт в 0,0005 мм, тоді як неспеціаліст розрізняє просвіт всього в 0,01мм.

3. Смак цукру знижує чутливість до жовтогарячого та червоного кольорів.

4. Обмивання обличчя холодною водою змінює гостроту зору.

2 ) Яка закономірність відчуттів проявляється у кожному з наведених при­кладів? (2 бали).

А. Тривалий неприємний запах перестає відчуватися.

Б. Після занурення руки у холодну воду подразник, нагрітий до ЗО градусів за Цельсієм, сприймається як теплий, хоча його температура нижча за нормальну температури шкіри на руці.

В. Після слабкого (близького до порогового) подразнення ока одним кольором чутливість ока до іншого, додаткового кольору виявляється впродовж тривалого часу підвищеною.

Г. Під впливом смаку цукру знижується кольорова чутливість до оранжево-червоних променів.

Ґ. Під впливом попереднього подразнення ока червоним кольо­ром чутливість зору в темноті зростає.

Д. Під впливом деяких запахів (гераніолу, бергамотової олії) спостерігається загострення слухової чутливості.

Е. Повсякденне життя та експерименти свідчать, що місце почутого звуку для нас, як правило, зміщується в напрямку до об'єкта, який ми бачимо і який може видавати звук (наприклад, під час сприйняття озвучених кінокартин) (за С. Кравковим).

3) На підставі досліджень встановлено, що температура примі­щень, стіни яких пофарбовано в «холодні» тони (сині, зелені, сірі), сприймається людиною на 3-5 градусів нижчою, ніж вона є насправді. Ураховуючи це, для стін деяких службових приміщень (у гарячих цехах, машинних відділеннях тощо) було спеціально підібрано фарби «холодних» відтінків.

Яку закономірність відчуттів встановлено у цих дослідженнях? (1бал)

4) Яка закономірність відчуттів проявляється в кожному прикладі? (2 бали).

А. Побувши у приміщенні, людина незабаром перестає відчувати запах горілого, хоча новоприбула виразно відчує його

Б. О.М. Скрябін та М.А. Римський-Корсаков мали кольоровий слух, тобто чули звуки, забарвлені в різні кольори

В. Орієнтування сліпоглухих у довколишньому просторі спирається переважно на відчуття нюхові, рухові, вібраційні та відчуття дотику

Г. Під час обтирання обличчя холодною водою гострота зору пілота-спостерігача підвищилась

Д. Від посилення освітлення в залі звуки стали здаватися глядачам голоснішими.

5) Вибрати правильну відповідь. У дослідженні виявлено, що рівень чутливості до слабких звуків у лікарів-хірургів і терапевтів не однаковий.

Відповіді:

а). У терапевтів чутливість до сили звуку вища

б). У хірургів пороги сили звуку нижчі

в). У терапевтів пороги сили звуку вищі

г). У хірургів пороги сили звуку вищі

6. д). У хірургів чутливість до сили звуку вища

ІV. Законспектуйте статтю: С.В.Кравкова «Пороги ощущения и их измерение» // Хрестоматия по ощущению и восприятию. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, М.Б. Михалевской.– М.: МГУ, 1975.– С. 219-226 (2 бали).

V. Дайте письмово визначення ключовим поняттям теми: сенсорні процеси, синестезія, аналізатор, адапція, верхній поріг абсолютної чутливості,сенсибілізація, п о р о г и ч у т л и в о с т і, післядія в аналізаторі, відносний поріг, екстероцептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні в і д ч у т тя, послідовні образи, контраст відчуттів, рецептор, нижній поріг абсолютної чутливості, о с н о в н и й п с и х о ф і з и ч н и й з а к о н в і д ч у т т і в, дистантні, контактні відчуття (3 бали).

VІ. Підготуйте письмову доповідь за однією з тем (на вибір): «Розвиток сенсорної культури особистості», «Функції відчуттів, їх значення у житті та діяльності організму», «Фізіологічні основи відчуттів», «Відчуття і перцептивна діяльність» (3 бали).

VІІ. Складіть схему «Класифікація відчуттів» (2 бали).

Завдання продуктивного рівня(3-6 балів):

I.Виконайте (за вибором) завдання № 1-9 з таблиці № 5 (3-6 балів).

II. Розв’язання теоретичних та практичних задач продуктивного рівня без обґрунтування відповіді (3 бали) або з обґрунтуванням відповіді (4-5 балів). Відповіді –в письмовій формі.

1)Чому дорівнює додача, необхідна для одержання ледь помітної різниці у відчутті тиску при 800 г, при 250 г; у відчутті звуку при 15 дцб, при 40 дцб; у зоровому відчутті при освітленні в 30 люксів, 200 люксів?

На підставі якої закономірності це можна встановити?

2 )Нижче під відповідними номерами дано відповіді на поставлене до завдання запитання. Яке було запитання? Виберіть той номер відповіді, в якому всі явища зазначено правильно (3 бали).

1. а). Зміна нюху, б). взаємодія аналізаторів, в). сенсибілізація, г). сенсибілізація, д). синестезія.

2. а). Адаптація, б). синестезія, в). специфічна сенсорна організація, г). сенсибілізація, д). сенсибілізація.

3. а). Адаптація, б). специфіка абсолютного слуху, в). тренування чутливості, г).сенсибілізація, д). синестезія.

3)Виконайте альтернативно-тестові завдання для самоконтролю. Обгрунтуйте відповіді. (5 балів).

а) Чи можна стверджувати, що слабкі подразники посилюють, а сильні ослаблюють чутливість аналізатора;

б) Чим можна пояснити в кожному конкретному випадку скарги на такі розлади здорових відчуттів: «Погано бачу предмети при яскравому освітлені», «Коли заходжу з вулиці в погано освітлену кімнату, тривалий час нічого не бачу», «Не можу читати: літери та рядки в книзі розпливаються»

в) Наведіть приклади явища сенсибілізації у різних сферах людської життєдіяльності.

Г) Чим пояснити той факт, що збільшення інтенсивності дії подразника в одних випадках відчувається, а в інших – ні? Зробіть пояснення на основі закона Вебера-Фехнера.

4) Яка закономірність лежить в основі описаного факту? (4 бали)

Проведено дослідження, яке встановило вплив тренування на розпізнавання силуетів літаків, побачених під дуже малим кутом зору. Якщо в перший день досліду випробувані правильно розпізнавали силуети максимально з відстані в 6 м, то після семиденних вправ вони могли вже розпізнавати форми з такою самою точністю на відстані 22 м. Наведіть факти такої закономірністі на прикладі вашої майбутньої професії.

5)Зазначте, від яких умов залежить підвищення чутливості в кожному поданому тут прикладі (5 балів).

А. Текстильники, що спеціалізувалися на виробітку чорних тканин, розрізняють до 40 відтінків чорного кольору там, де око людини-неспеціаліста розрізняє два-три відтінки.

Б. У людей, що займаються музикою, спостерігається помітне підвищення чутливості до розрізнення тону.

В. У дегустаторів виробляється виняткова тонкість смакових відчуттів.

Г. Сліпоглуха Ольга Скороходова за запахом розпізнає, хто увійшов у кімнату; узнає, чи «читала» вона цю газету; слухає музику, поклавши руку на кришку рояля.

Д. Цирковий актор впевнено йде по високо натягнутій дротині, виконуючи різноманітні танцювальні рухи.

Е. Скрипковий майстер за звуком скрипки узнає її «паспорт»: де, коли, хто її виготував.

Є. На відчутті дотику руки ґрунтується все навчання сліпих і сліпоглухих. Сприйняття пальцями опуклого шрифта служить одним з головних засобів розумового і загального культурного розвитку таких людей.

7) Який вид занять, які професії ставлять особливі вимоги до розвитку окоміру? Які вправи допомагають розвивати цю здатність?

Які види занять, професії потребують тонкої шкірної, дотикової чутливості? Які види занять ставлять особливі вимоги до розрізнення кольорів? До слухової чутливості? Нюхової? Вестибуляторної? Смакової? Температурної? (4 бали).

6) З наведених прикладів виберіть такі, де описано прояви відчуттів, і дайте обґрунтування своєї відповіді (4 бали).

А. Дівчинка чотирьох років знайшла табель-календар. Показуючи на число три, каже: «Зіна тут написано». Потім у числах 13, 23 знову знаходить цю цифру і повторює: «І тут Зіна. І тут» (за М. Басовим).

Б. У дитячому садку дітям дають кілька пробірок однакової форми з розчинами різних кольорів. Потім показують розчин синього кольору і просять знайти такий самий.

В. У дитячому садку проводиться гра в лото. На картках зображено десять предметів. Діти повинні відшукати в себе на картці зображення певного предмета.

Г. У дитячому садку дітям дають п'ять брязкалець, однакових на вигляд, але з різним звуком. Дитина вислуховує звук одного такого брязкальця і повинна знайти такий самий за звуком.

Ґ. Учитель пропонує учням 1-го класу порівняти дві величини: п'ять і три. Учень відповідає: п'ять не дорівнює трьом, а більше від трьох на два; три менше від п'яти на два».

Д. Учні зосереджено виконують контрольну роботу. Несподівано за вікном пролунали пронизливі й гучні сигнали автомобіля. Багато хто кинув писати.

7)Якщо підходити до людини як до продукту тривалої ево­люції, то слід очікувати, що й органи її тіла будуть досконаліши­ми, ніж у живих істот, які перебувають на нижчих щаблях ево­люції. Принаймні органи чуття людини повинні мати вищу чут­ливість, ніж ті самі органи у вищих тварин. Проте це суперечить
відомому факту: чутливість тварин значно вища, ніж людини.

Як пояснити цей факт? Чим відрізняються органи чуття людини і тварин? (4 бали).

8) Наркісу, героєві телефільму "Перехідний вік", притаманна надзвичайна чутливість нюхових відчуттів. Він працює дегустатором на фірмі, що виготовляє парфуми, і бере участь у створенні нових зразків продукції. Наркіс легко розрізняє будь-які духи, його надзвичайні здібності допомагають навіть у роботі слід­чих органів. Та сімейні чвари героя призводять до втрати нюхо­вої чутливості; вона відновлюється лише тоді, коли він отримує шанс налагодити стосунки з дружиною.

Як цей приклад характеризує природу відчуттів? Чим зумовлений нюх: спадковістю чи систематичними вправами? (4 бали).

ІІІ.Співвіднесіть поняття та їх визначення(2 бали).

Рецептор — периферичний відділ аналізатора, що реагує напевний вид фізичної енергії і переробляє її в певне нервове збуд­ження (нервовий імпульс).

Нижній абсолютний поріг чутливості — мінімальна величина подразника, при якій вперше виникає ледь помітне відчуття.

подразника.

Сенсибілізація — це явище підвищення чутливості аналіза­торів унаслідок їхнього тренування.

Контрастність — співвідношення яскравості зорових стиму­лів, що зіставляються у просторі і часі.

Модальність — одна з основних властивостей відчуттів, їхня якісна характеристика (колір — у зорі, тон і тембр — у слуху, характер запаху — у нюху і т. п.)

Верхній абсолютний поріг чутливості — максимальна вели­чина подразника, при якій ще зберігається відчуття.

Поріг розрізнення — найменша зміна в силі подразника, яка може бути відображена цим аналізатором.

Адаптація — це зміна рівня чутливості аналізатора до інтен­сивності

Синестезія — виникнення, під впливом подразників харак­терних для одного аналізатора відчуттів, характерних для іншого

аналізатора.

Аналізатор — складний нервовий апарат для тонкого аналізу навколишньої дійсності та змін, що відбуваються всередині орга­нізму. Аналізатор складається зі сприймальної частини (рецеп­тора), провідних шляхів (нервових волокон) та відповідних діля­нок кори головного мозку великих півкуль.

ІІІ. Законспектуйте основні положення глав про відчуття монографії: Лурия А.Р. «Ощущение и восприятие» – М., 1975 (5 балів).

ІV.Напишіть анотацію (відгук) на монографію Велічковського Б. «Современная когнитивная психология» – М.:МГУ, 1982 [3] (5 балів).

VІ. Користуючись навчальними посібниками напишіть невеликий ре­ферат за темою: «Зв’язок відчуттів із властивостями зовнішнього та внутрішнього середовища організму», "Спільні риси явищ сенсибілізації, компенсації,синестезії ", «Зміна чутливості аналізаторів та її причини», «Сенсорні процеси» (5 балів).

VІІ. Законспектуйте відривок монографії Гейвин Хелен «Когнитивная психология» під назвою «Сенсорно- перцептивна система» (СПб.: Питер, 2003.- С.37-43). Складіть письмові запитання до тексту.

VІІІ. Законспектуйте статтю Шмаргуна В. Час сенсомоторної реакції як показник швидкості розумових дій // Психологія і суспільство.– 2007.– №4. Зробіть висновок про практичну значущість результатів дослідження(5 балів).

Завдання творчого рівня (6-15 балів):

I. Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів).

ІІ. Складіть психологічні рекомендації вчителеві щодо формування сенсорної культури учнів на уроках з Вашої спеціальності. Визначте, які фактори впливають на її формування? (6 балів).

ІІІ. Доведіть письмово, що дана тема є значущою в системі психологічних знань майбутнього педагога вашого фаху. Наведіть аргументи(6 балів).

ІV.На основі аналізу бібліографічного каталогу вашої бібліотеки (розділ «Сенсорно-перцептивна організація») складіть список додаткової літератури за останні 5 років по темі «Відчуття»(монографії,статті у журналах тощо).Проаналізуйте напрямки сучасних інтересів дослідників(5 балів).

V. Законспектуйте статтю: Марченко І. Яка сенсорна система у вас є провідною //Психолог.–2004.–№45.–С.30-35. Виконайте запропоновані завдання. Зробіть висновки.

VІ.Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №1 (8 балів)

Мета: експериментально перевірити у 2-3 досліджуваних поріг абсолютної тактильної (шкіряної) чутливості, визначити відносний поріг тактильної чутливості на різних ділянках шкіри.

Обладнання: Естезіометр(або 2 голки).

Хід роботи

Досліджуваний сідає з заплющеними очима, експериментатор торкається його шкіри в певних частинах руки (передпліччя, долоні, пучки пальців) двома голками одночасно, змінюючи поступово відстань між ними від одного до тридцяти міліметрів. Досліджуваний має сказати, коли він відчуває один дотик, а коли два.

Дослід складається з двох серій. Першу серію експериментатор починає з великої відстані між голками, при якій добре відчуваються два дотики і поступово змінює відстань поки досліджуваний не відчує один дотик; другу — з маленької відстані між голками естезіометру, при якій людини відчуває два дотики. Середнє арифметичне цих двох даних в результаті і дає відносний просторовий поріг тактильної чутливості.

Обробка і аналіз результатів

Результати занесіть в таблицю.

Ділянки шкіри	І серія, мм	ІІ серія, мм	Середнє арифметичне
1. Передпліччя
2. Долоні
3. Пучки пальців

У висновку вказується співвідношення величини порога тактильної чутливості, пояснюється різниця в порогах чутливості на різних ділянках шкіри та виявлені закономірності між дією подразника та чутливістю у досліджуваних(10 балів).

Тема 3. Сприймання.

Мета:: засвоїти поняття про сприймання, усвідомити процес їх виникнення,види та закономірності, роль в пізнавальній діяльності, дослідити властивості сприймання, визначити особливості сприймання часу та форми предмету при пасивному і активному дотику.

Дата добавления: 2014-11-29