Тема 4. Пам'ять

МЕТА: з'ясувати основні закономірності процесів запам'ятовування, збе­реження та відтворення, усвідомити чинники, що сприяють ефективності цих процесів, визначити особливості пам’яті як умови ефективної діяльності особистості, засвоїти поняття про пам'ять, її види, процеси, фізіологічні механізми, вікові та індивідуальні особливості.

Питання для підготовки:

1. Загальне уявлення про пам'ять та її місце в системі психічних явищ.

2. Теорії пам’яті в психології.

3. Види пам’яті. Характеристика процесів пам’яті.

4. Основні факти та закономірності психології пам’яті. Ефект Зейгарник. Крива забування Еббінгауза. Ремінісценція.

5.Основні принципи організації пам’яті людини: проблеми та підходи.

6.Розвиток пам'яті в онтогенезі. Мнемотехніка.

7.Методики дослідження пам’яті людини.

Література:

Анафонов. А.Подходы к изучению памяти: историко-психологический анализ // Журнал прикладной психологии. – 2006. - №6. – С.26-79

Величковский Б. М. Современная когнитивная психология. – М: МГУ, 1982.

Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. - М.: Просвещение, 1986. – С.161-174

Ляудис В.А. Память в процессе развития М:МГУ 1976.– С.155-246

Лурия А. Р. Внимание и память. – М.: МГУ, 1975.–С. 87-139

Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002.–С.247-283

Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000.–С.211-260

Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986.–С. 291-321

Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М., 1981.–С.219-237 Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология: Учебник для студентов высш. пед. учеб. Заведений. – 3-е изд. – М.: «Академия», 2002.–С. 401-413

Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990.–С.163-175

Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. - Київ: Либідь, 1999.С. 217-245

Психология / Под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000.–С.189-206

Розин В.Т.Что такое память? // Мир психологии. – 2001. - №1. – С.78-89.

Роговин М. С. Проблемы теории памяти. – М.: Высшая школа, 1977. –С.3-71

Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб: Питер, 2003. –С.256-294;

Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.– С.35-43,398-408

Смирнов А. А. Избранные психологические труды. – М.: Педагогика, 1987.Т.ІІ Психология запоминания.– С.6- 282

Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: МГУ, 1979.

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Опрацьовуючи тему «Пам'ять», необхідно з'ясувати основні закономірності процесів запам'ятовування, збе­реження та відтворення, від знання яких залежить успішне оволодіння знаннями, уміннями та навичками. Особливо слід наголосити на усвідомленні чинників, що сприяють ефективності цих процесів. Пам'ять — це відображення предметів і явищ дійсності у пси­хіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Вона являє собою низку складних процесів (запам'я­товування, збереження, відтворення, забування), активне оволо­діння якими надає людині здатності засвоювати й використову­вати потрібну інформацію.

Пам'ять – це фіксація, збереження і наступне відтворення людиною її досвіду. Це необхідна передумова оволодіння основами будь – якої професії, а також опанування надбаннями науки, культури, мистецтва. Отже, для кожної людини важливо мати досконалу пам'ять, а вчителю, крім того, - вміти так організувати навчально – виховну роботу на уроці, щоб сприяти міцному запам'ятовуванню навчального матеріалу учнями і розвиткові їхньої пам'яті.

Для досягнення цього необхідно звернути увагу на ті закономірності, за якими протікають процеси пам'яті: запам'ятовування, збереження запам'ятованого, відтворення і забування.

Успішному запам'ятовуванню сприяють такі фактори: настанова на запам'ятовування, яка включає в себе визначення кола об'єктів, які треба запам'ятати, і часу, протягом якого запам'ятоване потрібно зберігати у пам'яті, діяльне оперування людини об'єктами запам'ятовування (переказування, складання речень задач, оповідань, проведення дослідів тощо); наявність стійкої, концентрованої уваги та інтересу до матеріалу, який треба зафіксувати у

пам'яті; сприятливий емоціональний стан суб'єкта, що запам'ятовує (сум, нудьга, байдужість погіршують запам'ятовування, а сильні переживання можуть викривити сприйняте або й викликати амнезію – забування).

На якість запам'ятовування впливає і обсяг матеріалу: як дроблення на дуже малі одиниці, так і сприймання відразу дуже великої інформації не є раціональним. Але особливо важливою умовою якісного запам'ятовування є аналіз і синтез запам'ятованого, співвідносення його з уже відомим, знаходження спільних і відмінних рис, самостійне узагальнення фактів і виведення закономірностей, наведення власних прикладів до правил і законів.

Залежно від того, бере чи не бере участь мислення у процесі запам'ятовування, останнє поділяють на смислове і механічне. Засвоюючи матеріал з теми «Пам'ять», потрібно визначити роль і місце цих видів запам'ятовування, при опрацюванні інформації різного плану: відомості, логічно пов'язані між собою, вимагають смислового опрацювання, а окремі замкнені інформаційні одиниці (історичні дати, географічні назви, імена видатних осіб і т. п.) – механічного запам'ятовування.

Різниця між цими видами запам'ятовування закладена насамперед у їхніх механізмах. Якщо смислове запам'ятовування спирається на глибоке розуміння сприйнятого, на виділення в ньому головного і другорядного, загальних положень і конкретних деталей, то в основі механічного запам'ятовування лежить багаторазове повторення. Це зовсім не означає, що смислове запам'ятовування не передбачає повторення. Повторення є обов'язковим і у даному випадку для закріплення сприйнятого, але воно має підпорядкований характер. Первиним є смислова обробка матеріалу, вторинним – його повторення. А при механічному

запам'ятовуванні повторення є єдиним засобом фіксації у пам'яті потрібних відомостей. У випадках, коли провідним є механічне запам'ятовування, корисно також відшукати зв'язки з уже відомим, знаходити залежності, робити зіставлення (дати народження і смерті М.Ю.Лермонтова 1814 -1841).

Щоб успішно боротись із забуванням, потрібно знати, що окремі частини матеріалу негативно взаємодіють між собою. Відбувається так зване проактивне і ретроактивне гальмування: негативний вплив попередньої «порції» заученого на наступну і наступної на попередню. Через це середня частина засвоєних відомостей запам'ятовується гірше і забувається швидше, ніж початок і кінець. Особливо сильно гальмується та інформація, яка межує з подібною до неї (українська та російська літератури, фізика і математика), або є надзвичайно важкою для засвоєння (вивчення вірша і розв'язування складної задачи з математики).

Причиною забування може бути і перевтома, яка викликає позамежне гальмування. Тому, заучуючи, треба робити періодично відпочінки на 10 – 15 хвилин.

Внаслідок перевтоми можливе явище ремінісценції – це віддалене в часі, іноді – значно, відтворення пам'яттю того, що мало місце раніше і, здавалося б, не запам'яталось.

Спираючись на загальні закономірності протікання процесів пам'яті, при організації навчальної діяльності необхідно врахувати й індивідуальні відмінності власної пам'яті, а для вчителя – і пам'яті учнів.

Індивідуальні відмінності пам'яті виявляються у швидкості і точності запам'ятовування, тривалості збереження запам'ятованого і в обсязі пам'яті, тобто у кількості відомостей, які стали надбанням пам'яті. Особливо важливою рисою, що свідчить про продуктивність пам'яті особистості, є готовність до відтворення – здатність швидко відшукати у пам'яті потрібну інформацію. Виховання цієї риси сприяє по – перше, передбаченню, коли заучуваний матеріал буде потрібний, і по – друге, систематизації запам'ятованого, віднесенню його до певних груп, класів, категорій.

Індивідуальні відмінності пам'яті особистості виявляються і у тому, як, яким способом людина краще запам'ятовує – у типі пам'яті. Розрізняють зоровий, слуховий, руховий і мішаний типи пам'яті. Найбілш корисним з них є мішаний, бо сприймана людиною інформація про навколишнє настільки різноманітна, що зафіксувати її тільки зором або тільки слухом дуже важко. Звідси завдання – спираючись при заучуванні на сформований уже тип пам'яті, сприяти вихованню і розвиткові різних способів запам'ятовування.

Для повного теоретичного і практичного оволодіння пам'яттю як психічним процесом необхідно ознайомитись з видами пам'яті.

Існує декілька критеріїв, за якими пам'ять поділяється на види. Це насамперед характер психічної активності, яка превалює в діяльності людини. Моторна активність передбачає наявність рухової пам'яті, активність почутів фіксується емоціональною пам'яттю, наслідки активного відображення картин природи і людського життя стають надбанням образної пам'яті, а думки, оформлені в «одяг слова», зберігаються словесно – логічною пам'яттю.

Кожній людині притаманні всі названі види пам'яті, але специфіка діяльності того чи іншого індивіда робить один з видів пам'яті провідним: у художника – образну, у лектора – словесно – логічну, у актора – емоціональну, у спортсмена – рухову пам'ять. Та у процесі навчання важливо мобілізувати усі види пам'яті для більш повного, точного і міцного запам'ятовування і збереження досвіду минулих поколінь.

Відповідно до того, наявна чи відсутня мета мнемічних процесів, тобто процесів пам'яті, розрізняють довільну і мимовільну пам'ять.

Третім критерієм поділу пам'яті на види є час, протягом якого одержана інформація зберігається пам'яттю. Сучасні психологи виділяють три види пам'яті щодо часу: сенсорну, довгочасну, короткочасну та оперативну пам'ять.

Довгочасна пам'ять не вимагає якогось додаткового роз'яснення. Це найбільш поширений засіб збереження інформації, і все, що говорилось про пам'ять, фактично стосується довгочасної пам'яті.

Інша справа з пам'ятью короткочасною. Вона є ніби відлунням тільки – но спийнятого. Ії образи на диво яскраві і близькі до орігіналу, але й найдзвичайно вразливі. При сильних сторонніх подразненнях вони швидко зникають, не залишаючи навіть сліду.

Якщо умови сприятливі, то образи короткочасної пам'яті закріплюються і стають надбанням довгочасної пам'яті. Таким чином, короткочасна пам'ять - це своєрідний перепусник, через який проходить уся інформація, що міститься у довгочасній пам'яті.

Специфіка оперативної пам'яті полягає у тому, що вона обслуговує лише окремі дії, після виконання яких інформація, збережена чи відновлена оперативною пам'яттю, стає непотрібною і забувається. Так, при розрахунках, ми пам'ятаємо, лише результати обчислення, а проміжні числа забуваємо, новий для нас номер телефону тримаємо його, і т. п. Отже, оперативна пам'ять, за твердженням окремих дослідників, має «діловий» характер. Оперативна пам'ять становить приблизно 7 2 одиниць, що безпосередньо сприймаються. Майбутньому вчителеві необхідно не тільки самому знати раціональні прийоми запам'ятовування, а й навчити своїх учнів ними користуватися.

Оскільки існують індивідуальні відмінності пам'яті педагог має враховуючи їх у навчальній роботі. Виявити ці індивідуальні особливості можна в ході спостереження за учнями.

В ході лабораторних занять та під час педагогічної практичної практики слід оволодіти деякими методами психологічного дослідження пам'яті.

Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань. Регулярна й напружена робота пам'яті стає звичкою, створює умови для фор­мування продуктивної пам'яті. Тренування не повинно бути ізольо­ваним актом, штучним повторенням одного й того самого. Трену­ючи пам'ять, кожного разу потрібно виявляти наполегливість, волю та впевненість, постійно домагатись поліпшення результатів запа­м'ятовування. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдоско­наленню нам'яті дуже шкодять перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватись, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.

Важливою умовою ефективного запам'ятовування є до­тримання певних правил. Запам'ятовувати треба в доброму настрої й на "свіжу голову", коли ще не настала втома. Під час запам'ято­вування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом. Слід обробляти інформацію для запам'ятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціації (смислові й структурні), виділяючи опорні сигнали ("вузлики на пам'ять"). Потрібно творчо застосову­вати мнемотехнічні прийоми, штучно наділяючи інформативний матеріал смисловими зв'язками, змістом, значенням, залучаючи різні види пам'ят

Головний сенс мнемотехнічних прийомів полягає в тому, що матеріал запам'ятовування глибше аналізується, структурується і більше усвідомлюється. Так, при запам'ятовуванні історичних дат можна використати порівняння за схожістю і контрастом з відоми­ми подіями, при запам'ятовуванні іноземних слів — з уже засвоє­ними словами або зі словами рідної мови тощо.

Чим більше людина знає, тим легше їй запам'ятати нове, по­в'язуючи маловідоме з нагромадженим досвідом. Засвоєння по­нять та інших інформативних даних у процесі багаторазового повто­рення створює базу для подальших асоціацій з новим матеріалом запам'ятовування. Тому на початкових етапах навчання, коли нову інформацію нема з чим пов'язувати, виникають значні труднощі й доводиться багато разів повторювати, щоб добре запам'ятати.

Пропонуємо вправи, що зміцнюють спостережливість і пам'ять:

1. Уважно подивіться на знайомий предмет, потім, заплющивши
очі, образно уявіть його собі в подробицях. Розплющіть очі, ще
раз погляньте на нього і зазначте, які деталі були вами випущені.

2. Вивчений предмет спробуйте намалювати по пам'яті. Потім явіть, що забули намалювати.

3. Опишіть із пам'яті риси добре знайомої людини; спостерігаю­
чи за цією людиною під час зустрічі, уточніть не помічені вами
риси її обличчя.

4. Подивіться на 7-15 дрібних предметів, а потім з пам'яті
опишіть їх.

5. Спробуйте добре роздивитися предмет, що падає. Потім
опишіть його якомога точніше.

6. Огляньте кімнату, запам'ятайте, що в ній знаходиться. Потім
заплющіть очі й уявіть образ побаченого в подробицях.

7. Згадайте голос та інтонацію фрази знайомої вам людини й спро­
буйте із заплющеними очима уявно знову почути. Потім по­
вторіть фразу вголос, а під час зустрічі з цією людиною по­
рівняйте "оригінал" з імітацією.

Питання для дискусії:

1.Чи можна стверджувати, що при певному характері матеріалу механічне запам'ятовування буває доцільним.

2.Якими, на ваш погляд, є причини відсутності у людини емоційної пам'яті (емоційної тупості)?

3. Чи можна стверджувати, що пам'ять машини краще пам'яті людини?

4. Існує вислів «Пуста голова не мислить». Яке відношення він має до пам'яті людини?

5. Чи може людина з поганою пам'яттю досягти великих успіхів у діяльності?

Опрацюйте за підручником матеріал теми і ви­конайте такі завдання.

Завдання репродуктивного рівня(1-3 бали):

I.Виконайте завдання № 1-9 з таблиці № 4 (1-3 бали).

II. Користуючись підручниками та першоджерелами, дайте короткі письмові відповіді на запитання плану семінарського заняття (за вибором) (2 бали).

III. Розв»язання теоретичних та практичних задач репродуктивного рівня без обґрунтування відповіді (1бал) або з обґрунтуванням відповіді (2 бали).Відповіді –в письмовій формі.

1 )Нижче описано дії людини, що характеризують різні процеси пам’яті. Визначте, який процес пам’яті (запам’ятання, збереження, відтворення, впізнавання) проявляється в описаних діях (2 бали).

А. Учневі поставили запитання: «У якому році було написано роман І.С.Тургенєва «Напередодні»? Учень, подумавши, почав відповідати: «З приводу роману «Напередодні» у свій час розгорілися гарячі суперечки в редакції журналу «Современник». Більше того, стаття Добролюбова «Коли ж надійде справжній день?» саме й послужила приводом до розколу в редакції «Современника». Коли ж це було? Це був рік великого політичного напруження, коли точилась дуже гостра літературна боротьба, рік напередодні селянської реформи 1861 року. Отже, роман «Напередодні» було надруковано в 1860 році»

Б. Відомий мне моніст Ш. відзначався винятковою пам’яттю. Одного разу йому було дано штучну без будь-якого значення складну математичну формулу. Ш. уважно подивився на таблицю з формулою, кілька разів піднімає її до очей, опускає її і йде з заплющеними очима, потім повертає таблицю, робить паузу, внутрішньо «переглядаючи» запам’ятоване.

В. На екзамені з математики учень К. тривалий час ніяк не міг відтворити необхідну формулу. Варто було вчителеві показати йому тільки частину формули, як він безпомилково визначив: «Це формула бінома Ньютона».

2 )Який вид запам’ятовування проявляється в описаних експериментах?У якому випадку випробувані повинні були краще запам’ятати числа і чому? (2 бали).

Групі учнів IV класу запропонували розв’язати п’ять простих арифметичних задач. У другому експерименті ті самі випробувані повинні були самі придумати п’ять аналогічних задач. Після цього учнів несподівано попросили відтворити числа з умов усіх десяти задач.

3) Нижче описано дії людини, що характеризують різні процеси пам’яті. Визначте, який процес пам’яті (запам’ятання, збереження, відтворення, впізнавання) проявляється в описаних діях (1бал)

А. Інколи на пожвавленій вулиці можна спостерігати таку сцену: один перехожий, уважно глянувши на іншого, радісно кидається йому на зустріч.

- Ви?! Це ви?!

- Вибачте, мені здається, що я вас не знаю. А де ми з вами зустрічались?

- А пам’ятаєте, в такому-то році, в такому-то місці?

- А! Так ви…

Б. Учень викладає матеріал з історії, заданий тиждень тому, і відтворює 70% змісту підручника. Той самий матеріал через місяць він відтворює лише на 45%.

4 )Якою закономірністю запам’ятовування можна пояснити такі факти? (1бал)

А. В Х класі почали вивчати новий предмет – астрономію. Через кілька днів до вчителя підійшли троє учнів і почали скаржитися, що в них погана пам'ять, вони погано запам’ятовують матеріал з підручника. Учитель запитав: «До речі, хто в позаминулому році грав у «Зеніті» замість Садиріна?» Діти назвали прізвище футболіста. Потім вони перелічили безліч прізвищ гравців різних вітчизняних і зарубіжних команд.

Б. Учениця Л., що погано знала літературу і плутала героїв класичних романів, легко перелічує імена кінозірок і може охарактеризувати образи, які вони створили на екрані.

5) На підставі опису зазначте, який вид пам’яті (тривала, короткочасна, оперативна) переважно проявляється в діях оператора в кожен момент. (2 бали).

У поле зору оператора сортувальної станції листів надходять конверти з написаними на них адресами. Оператор повинен відправити кожен лист у відповідний ящик, з якого пачки листів надсилаються за адресами. У цей ящик листи подають за допомогою спеціальних пристроїв сортувальної машини. Оператор, зчитуючи адрес з конверта, натискує на певні кнопки, чи, як висловлюються професіонали, здійснює кодування: кожному великому місту, області, автономній республіці відповідає свій код – набір з кількох цифр.

6)Який спільний психологічний механізм пам’яті лежить в основі описаних фактів? (1 бал)

А. У відомому оповіданні А.П.Чехова «Коняче прізвище» говориться про те, що зникле з пам’яті прізвище Овсов спливло знову, як тільки лікар нагадав за продаж вівса.

Б. Дівчинка Маша, персонаж оповідання А.П.Чехова «Хлопчики», позираючи на Чечевицина, задумувалася і говорила, зітхаючи: «Коли піст, няня каже, треба їсти горох і чечевицю». Або пригадувала при цьому: «А в нас чечевицю вчора готували».

7)Яке загальне явище пам’яті виявляється в таких прикладах? Від якої умови воно залежить в кожному описаному випадку? (2 бали).

А. Учень багато разів підряд повторював вірш, який він мав вивчити на свято, і ніяк не міг прочитати його без помилок. Вирішивши, що з цим завданням йому не впоратися, він ліг спати. Вранці, згадавши про виступ, він спробував відтворити вірш і повторив його без помилок з першого разу.

Б. Коли дошкільникам читають страшну казку і просять тут же переказати її, діти неспроможні точно відтворити всі події, про які щойно почули. Проте через деякий час вони можуть майже дослівно переказати цю казку.

8) Одна група учнів 4 класу заучувала вірш, безперервно повторюючи його до повного дослівного відтворення. Друга група учнів заучувала цей самий вірш, розподіливши повторення на декілька днів: щодня вірш прочитували двічі до повного заучування.

Якій групі школярів потрібна була менша кількість повторень для безпомилкового відтворення всього вірша? Як називається ця закономірність повторень? (2 бали).

9)Який випробуваний запам’ятає дати на триваліший строк? Чому? (2 бали).

Заучуючи текст, випробувані повинні були запам’ятати три дати, що закінчувалися числами 57, 37, 17. Один випробуваний кілька разів підряд повторив про себе ці дати, намагаючись якомога краще запам’ятати їх. Другий випробуваний 57 пов’язав з віком батька, 37 – з роком смерті О.С. Пушкіна (1837), а 17 – з роком Великої Жовтневої Революції (1917).

10)Визначте, до якої групи випробуваних належать числові дані експериментів, що характеризують повніше й міцніше запам’ятовування (2 бали).

Одній групі учнів пропонували запам’ятати зміст тексту шляхом чотириразового читання підряд, другий – дворазовим читанням і дворазовим відтворенням. Виявилося, що повнота і сталість запам’ятовування в цих групах неоднакові. Через годину після заучування в одній групі матеріал пам’ятали на 75, в другій – на 52%, через десять днів – відповідно на 72 і 25%.

ІV.Дайте письмово визначення ключовим поняттям теми(10-12 понять)(3 бали).

V.Підготуйте письмову доповідь за однією з тем (на вибір): «Розвиток пам'яті в онтогенезі», «Індивідуальні особливості пам'яті», «Основні закономірності психології пам’яті», «Способи керівництва пам'яттю», «Методики дослідження пам’яті людини» (3 бали).

VІ. Визначте умови успішного запам'ятовування великої кількості інформації (наприклад, перед екзаменом). Вкажіть на чинники, які сприяють довшому збереженню запам'ятованого (3 бали)..

VІІ. Законспектуйте статтю: 1) Заика Е. Память: ее развитие и совершенствование // Практична психологія та соціальна робота. – 2008. - №8. – С.39-45; 2) Вочков И. Память // Школьный психолог. – 2002. – №4. – С.4-5. На їх основі напишіть доповідь на батьківські збори з порадами батькам щодо розвитку пам’яті дитини(5 балів).

VІІІ. Співвіднесіть поняття та їх визначення(3 бали).

Образна пам'ять — збереження і відтворення образів раніше сприйнятих предметів та явищ дійсності. Образна пам'ять буває слуховою, зоровою, дотиковою, нюховою та сма­ковою.

Запам'ятовування — процес пам'яті, спрямований на закрі­плення образів сприйняття, уявлень, думок, дій, переживань

через встановлення зв'язків нової інформації з набутим раніше досвідом.

Довільна пам'ять — вид пам'яті, пов'язаний з наявністю спе­ціальної мети запам'ятати, із застосуванням відповідних прийо­мів, способів та певних вольових зусиль.

Відтворення — процес відновлення збереженого матеріалу в пам'яті для використання в діяльності та спілкуванні; полягає у пожвавленні або повторному збудженні раніше утворених у мозку тимчасових нервових зв'язків.

Рухова пам'ять (кінестетична) — запам'ятовування і відтво­рення рухів та їх систем, що лежать в основі вироблення і закріп­лення рухових навичок та звичок.

Пригадування — довільне відтворення, що вимагає напру­ження розумових зусиль, подолання труднощів.

ІХ. Законспектуйте відривок з хрестоматії: А. Р. Лурия «Маленькая книжка о большой памяти» // Хрестоматия по общей психологи / Под ред.. А. В. Петровского. – М., 1977. – С.

Х. Законспектуйте статтю: Кисель С.Пам'ять у структурі особистості // Педагогіка і психологія. – 2002. - №1-2. – С.20-25(3 бали)

Завдання продуктивного рівня(3-6 балів):

I.Виконайте (за вибором) завдання № 1-9 з таблиці № 5 (3-6 балів).

II. Розв’язання теоретичних та практичних задач продуктивного рівня без обґрунтування відповіді або з обґрунтуванням відповіді (4-5 балів). Відповіді –в письмовій формі.

1) На підставі описаних дослідів визначте, яка група випробуваних краще запам’ятає речення. Чому? (3 бали).

Одній групі випробуваних давали шість речень, у п’яти з них було допущено граматичні помилки. Випробувані повинні були прочитати речення і виправити помилки. Друга група випробуваних так само одержувала шість речень, в яких було допущено не граматичні, а смислові помилки. Випробувані після прочитання кожної фрази повинні були вказати помилку. По закінченні роботи обом групам випробуваних несподівано пропонувалося відтворити речення.

2) У якому випадку запам’ятовування було найефективнішим, в якому – найменш ефективним?Якою закономірністю це пояснюється?Відповідь обґрунтуйте. (3 бали).

Досліджували процес запам’ятовування в учнів Х класу. В одному випадку текст просто читали три рази підряд; в другому – випробувані ознайомлювалися з планом, відповідно до якого було складено текст, і читали текст один раз; у третьому випадку треба було після одноразового читання скласти план до тексту. У всіх випадках перед учнями не ставили завдання запам’ятати текст. Виявилося, що в кожному випадку ефективність запам’ятовування була різною.

3) У якому випадку запам'ятання було найбільш ефективним, у якому найменш ефективним? Якою закономірністю це пояснюється? (3 бали).

Досліджувався процес запам'ятання в учнів X класу.

В одному випадку текст просто читався три рази підряд; у другому — учні знайомилися з планом, від­повідно до якого було складено текст, і читали текст один раз; у третьому випадку треба було після одноразового читання тексту скласти до нього план. У всіх випадках перед учнями не ставилося завдання запам'ятати текст. Виявилося, що в кожному випадку ефективність запам'ятання була різною.

4 ) У якому випадку учні 1-го класу краще запам’ятають 10 картинок: якщо їм дати спеціальне завдання запам’ятати картинки або коли спеціального завдання не давати, але запропонувати розкласифікувати ці картинки за певним принципом? Чому? Якими закономірностями пам’яті це пояснюється? (3 бали).

5) За віруванням одного з мексиканських племен, успішному збиранню кактуса, що має наркотичний ефект, перешкоджав "гріх" дружин збирачів. Тому через чотири дні після того, як чоловіки вирушили в похід, жінки збираються і сповідуються перед "великим батьком" — вогнем. Для цього кожна кидає в багаття мотузок, на якому вузлами позначає своїх коханців.

Яку роль відіграють ці вузли? Як вони відбивають природу людської пам'яті? (3 бали).

6) Опитування дорослих про перші спогади дитинства по­казали, що найчастіше вони пригадують сильні переляки і стра­хи, смерть близьких, покарання й образи, нещасні випадки, роз­луку тощо. Коли ж згадують події недавнього минулого, то серед них значно більше приємних. Цікаво, що коли досліджуваних просять відтворити слова, які викликають у них позитивні і нега­тивні емоції, то перші запам 'ятовуються краще.

Як можна це пояснити? Що ж запам 'ятовується краще: приємне
чи неприємне? (4 бали).

7) Батьки, які мають дітей — дошкільника і молодшого шко­ляра, — нерідко помічають, що старша дитина, заучуючи вірш,
запам 'ятовує його гірше, ніж менша. Остання ж, тільки слухаю­чи, та й то начебто між іншим, через деякий час відтворює вірш,
інколи навіть не розуміючи значень окремих слів.

Як пояснити це явище? Чим відрізняється процес запам'ятову­вання у старшої і меншої дитини? (4 бали).

8) Батько, вдягаючи чотирирічну доньку, помилково на­звав гольфи колготами. Дівчинка на це зауважила: "Тату, чому ти
забуваєш? Це ж дуже просто: гольфи — значить голі коліна".

Чому дівчинка запропонувала такий прийом запам 'ятовування? На якому механізмі пам 'яті він ґрунтується? (3 бали).

9) У телесеріалі "Сімнадцять миттєвостей весни" за сценарієм Ю. Семенова є епізод розмови Штірліца (радянського розвідника Ісаєва) з гестапівцем, яку він завів, щоб дізнатися про долю своєї радистки Каті. Після завершення розмови він раптом попросив у гестапівця пігулки від головного болю. Авторський текст пояснює, що розвідник зробив це навмисне, бо знав: кінець розмови запам'ятовується краще, ніж його середина. Якби шеф гестапо Мюллер поцікавився причиною появи Штірліца в кабінеті свого співробітника, той напевно згадав би саме про ліки.

Яку психологічну закономірність ураховував розвідник? Який механізм її дії? (3 бали).

VІ. Співвіднесіть поняття та їх визначення(4 бали).

Ейдетична пам'ять — дуже чітко виражена образна пам'ять, пов'язана з наявністю яскравих, чітких, живих, наочних уявлень (картинок).

Емоційна пам'ять — пам'ять людини на пережиті нею в мину­лому почуття, пов'язані з пережитими подіями.

Словесно-логічна пам'ять виражається в запам'ятовуванні і відтворенні думок (понять, суджень, умовиводів).

Мимовільна пам'ять — вид пам'яті, при якому не ставиться спеціальна мета запам'ятати і пригадати той чи інший матеріал, і він запам'ятовується пасивно, ніби сам по собі, без застосування спеціальних прийомів, без вольових зусиль.

Збереження — процес утримання в пам'яті людини інфор­мації, одержаної у ході набуття нею досвіду.

Забування — процес пам'яті, протилежний збереженню, і виявляється він у тому, що актуалізація забутих образів чи думок утруднюється або стає взагалі неможливою.

Згадування — відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту й завдань діяльності без повторного сприймання об'єктів.

Ремінісценція — відкладене відтворення, яке є повнішим порівняно з відтворенням безпосередньо після запам'ятовування.

ІІІ. Напишіть анотацію(відгук) на монографію: Роговин М. С. Проблемы теории памяти. – М.: Высшая школа [ ] або: Ляудис В.А. Память в процессе развития М:МГУ 1976 [ ] (5 балів).

ІV. Користуючись навчальними посібниками напишіть невеликий ре­ферат за темою: "Умови ефективного запам'ятовування ", «Особистісні прояви пам'яті», «Найважливіші теорії пам'яті в психологічній науці» (5 балів).

V. Здійсніть систематизацію та опис методик вивчення видів та процесів пам'яті. Використайте зміст підручників [6-12,15-16 ] та сучасних досліджень(5 балів).

Завдання творчого рівня (6-15 балів):

I. Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів).

II.

ІІІ. Складіть методичні рекомендації вчителям щодо розвитку, тренування пам’яті учнів на уроці та організації процесів запам’ятовування.

учнів на уроці та врахування індивідуальних властивостей їх уваги в навчальному процесі (на прикладі вашої спеціальності) (6 балів).

ІV.Складіть порівняльно-аналітичний огляд змісту теми «Пам'ять», викладеного у підручниках з психології (не менше 3-х підручників). Визначте,які переваги має кожен з них. Здійсніть інтеграцію змісту теми у вигляді лекції(10 балів).

V. Складіть зміст спецкурсу «Психологія пам'яті»(10 балів)

VІ. Законспектуйте основні положення статей:1) Анафонов. А.Подходы к изучению памяти: историко-психологический анализ // Журнал прикладной психологии. – 2006. - №6. – С.26-79; 2) Розин В.Т. Что такое память? // Мир психологии. – 2001. - №1. – С.78-89. Порівняйте їх зміст із змістом теми «Пам'ять» у пудручниках (1-2) з загальної психології [6-12,15-16]. Знайдіть нові аспекти вивчення цього пізнавального процесу (10 балів).

VІІ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №1 « Дослідження обсягу логічної та механічної пам'яті»

Мета завдання: дослідити обсяг логічної і механічної пам'яті методом запам'ятовування двох рядів слів. Порівняти особливості вивчення обсягу пам'яті при механічному та логічному запам'ятовуванні вербально­го матеріалу 2-3 піддослідних.

Необхідний матеріал: два ряди слів. У першому ряді між сло­вами існують смислові зв'язки, у другому ряді вони відсутні.

Дата добавления: 2014-11-29