Тема: Уява

МЕТА: засвоїти поняття про уяву яквищу форму пізнання людиною дійсності, усвідомити процес виникнення, види та прийоми створення образів уяви, роль уяви в пізнавальній діяльності та житті людини.

Література:

1.Зимичева А.Воображение в творческой деятельности человека // Обдарована дитина. – 2004. - №7. – С.35-38.

2.Коршунова Л.С Воображение и его роль в познании. – М., 1979.

3.Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002.–С.283-298

4.Натадзе Р.Г. Воображение как фактор поведения. – Тбилиси, 1972.

5.Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000. –С.260-273.

6.Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика. М. – 1976.

7.Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1990.–С. 188-201

8.Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. - Київ: Либідь, 1999. –С.315-335

9.Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986.–С.348-365

10.Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М., 1981. –С.271-292

11.Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб: Питер, 2003.–С.295-309.

12.Роменєць В.А. Психологія творчості. – Київ: «Либідь». – 2001.

13.Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.–С…

14.Филатов Ф.Проблематика воображения и творчества в поле диалога культурной исторической и глубинной психологии // Журнал практического психолога. – 2007. - №6. – С.162-169.

15.Якобсон П. М. Психология художественного творчества. — М.: Знание, 1971.

Питання для підготовки:

1.Природа та своєрідність уяви як пізнавального процесу.

2.Види уяви, їх специфіка та взаємозв'язок.

3.Прийоми створення образів уяви.

3.Уява та особистість.Розвиток уяви.

5.Місце уяви в творчій діяльності людини.

6.Уява та індивідуальна творчість.

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Вивчення теми «Уява» має поглибити знання студентів про абстрактне пізнан­ня як вищу форму пізнання людиною дійсності. Воно відбувається за участю взаємопов'язаних процесів – мислення та уяви. У розвине­ному вигляді ці пізнавальні процеси властиві тільки людині, яка має свідомість і виявляє психічну активність у діяльності. Істотною особ­ливістю уяви,як і мислення, є опосередкований характер відображення дійсності, зумовлений використанням раніше здобутих знань, досвіду, міркуваннями, побудовою гіпотез тощо. Об'єктом пізнання у процесах мислення та уяви є внутрішні, безпосередньо не дані у відчут­тях властивості об'єктів, закономірності явищ і процесів.

Уява — це специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався у процесі праці. Будь-який акт праці неодмінно містить в собі уяву. Не уявивши готовий результат праці, не можна приступати до роботи. Саме в цьому й полягає важлива функція уяви як спе­цифічно людської форми випереджального відображення дійсності. Перш ніж щось робити, людина уявляє кінцевий результат своєї діяль­ності та шляхи, якими його буде досягнуто. Ще до того, як виготови­ти певну річ, людина подумки створює її образ.

Орієнтуючи людину у процесі діяльності, уява ство­рює психічну модель кінцевого та проміжних результатів праці й цим забезпечує втілення ідеального образу в матеріальний чи ідеальний продукт.

Дата добавления: 2014-11-29