Тема 4. Мислення

Хід виконання завдання

I етап. Експериментатор зачитує досліджуваному вголос перший ряд слів (інтервал між словами — 5 секунд). Досліджуваний записує слова, які запам'ятав. Перерва між І і II етапом — 10 хвилин.

II етап. Експериментатор показує досліджуваному слова дру­гого ряду, які він повинен записати по пам'яті. Перерва між II і III етапом — 10 хвилин.

III етап. Експериментатор читає вголос слова третього ряду, а досліджуваний пошепки повторює кожне з них і «малює» у повітрі, після чого записує їх на листку. Перерва між III і IV етапом — 10 хвилин.

IV етап. Експериментатор показує досліджуваному слова чет­вертого ряду і читає їх уголос. Досліджуваний повторює кожне слово пошепки, «малюючи» в повітрі, а потім записує на листку запам'ятовані слова.

Опрацювання даних виконаного завдання. Після проведення дослідження заповнюється таблиця:

Тип пам'яті	Кількість слів у ряду (а)	Кількість утри­маних у пам'яті слів (b)	Коефіцієнт пам'яті (с = b:а)
Слухова
Зорова
Моторна-слухова
Комбінована

Порівняти дані піддослідних,зробити висновок. За результатами проведеного дослідження оформити звіт (10 балів)

МЕТА: засвоїти основні поняття, види та закономірності мисленнєвого процесу, розглянути форми та операції мислення, роль мислення в пізнавальній діяльності.

Питання для підготовки:

1.Мислення як вища форма пізнавальної діяльності.

2.Види мислення та їх характеристика.

3.Класифікація форм та операцій мислення.

4.Основні теорії мислення.

5.Логічні форми мислення та розв'язування задач.

6.Особливості творчого мислення.

7.Удосконалення та розвиток мислення. Індивідуальні властивості мислення.

8.Методи дослідження мислення.

Література:

1. Зинченко В. Наука о мышлении // Психологическая наука и образование. – 2002. - №3. – С.5-24.

2. Ительсон Л. Б. Лекции по общей психологии: Учебное пособие. – Мн.: Харвест. – 2000.С. 454-485, 542-861

3.Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости.–М.:Педагогика,1981.

4.Маклаков А. Г. Общая психология. – СПб. Питер, 2002.С. 298-331

5.Мышление:процесс, деятельность,общение/Отв.ред.А.В.Брушлинский.–М.:Наука,1882.–С.5-80.

6.М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – Київ.: Вища школа, 2000.С.

7.Немов Р.С. Психология. – В 3-х кн. – Кн.. 1.- М.: Владос, 2000.С. 273-311

8.Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. 322-347

9.Общая психология / Под ред. Богословского и др. – М., 1981. 238-258;

10.Петровский А. В., Ярошевский М. Г. Психология: Учебник для студентов высш. пед. учеб. Заведений. – 3-е изд. – М.: «Академия», 2002.С…

11.Практикум по общей психологии / Под ред. А.И. Щербакова. - М.: 12.Просвещение, 1990. 175-188

13.Психологія / За ред. Ю.Л. Трофимова. - Київ: Либідь, 1999. С. 270--315 14.Психология / Под ред. В.Н. Дружинина. – СПб.: Питер, 2000. С.

15.Райков …Мышление как процесс сознания // Мир психологии. – 2003. - №2. – С.110-114.

16.Розин В.Т. Мышление / методологический и психологический дискурсы // Мир психологии. – 2001. - №1. – С.121-128.

17.Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. – Спб: Питер, 2003.. 309-380

18.Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.С. 43-57

19.Тихомиров О. К. Психология мышления. – М., 1984. С. 8-241

20.Хелен Гейвин Когнитивная психология. – СПб.: Питер, 2003.С. 135-152, 215-236

21.Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления. / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер. - М.: МГУ, 1981.– С.218-327

Методичні рекомендації до вивчення теми:

Приступаючи до вивчення даної теми, слід перш за все усвідомити відмінність мислення від відчуття та сприймання як форм чуттєвого пізнання дійсності.

Мислення, як і чуттєві форми, є процесом відображення об’єктивної дійсності. Однак особливістю мислення є те, що це процес опосередкованого пізнання. Те, що людина не може пізнати прямо, безпосередньо, вона пізнає опосередкованим шляхом: одні властивості через інші, невідоме на основі відомого. До опосередкованого пізнаннялюдина вдається тоді, коли безпо­середнє пізнання виявляється неможливим через недосконалість людських аналізаторів,або недоцільність, що зумовлюється склад­ністю процесу пізнання. Опосередкований характер відображення дійсності зумовлений використанням раніше здобутих знань, досвіду, міркуваннями, побудовою гіпотез тощо.

Другою особливістю мислення є його узагальнюючий характер. Саме через узагальнення ми пізнаємо внутрішню суть предметів і явищ, їх зміст.

Предмети і явища об’єктивної діяльності перебувають у складних зв’язках і взаємовідносинах. Відображення цих зв’язків і становить третю специфічну рису процесу мислення.Отже, мислення – це опосередковане й узагальнене відображення в свідомості людини предметів і явищ об’єктивної діяльності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.

Розумова діяльність людини, що спрямована на пізнання зако-
номірностей об'єктивного світу, має суспільну природу. Суспільно-
історична зумовленість мислення виявляється в тому, що в кожному
акті пізнання дійсності людина спирається на досвід, нагромадженийпопередніми генераціями, оперує тими засобами пізнання, які були
створені ними. До таких засобів насамперед належать мова, як знаряддя вираження, узагальнення та збереження результатів пізнавальної діяльності людей, а також наука і суспільна практика.

В залежності від того, яке місце в процесі мислення займає слово, образ та дія, яке існує співвідношення між ними, розрізняють такі в и д и м и с л е н н я: наочно-дійове, наочно-образне та словесно-логічне (абстрактне). Наочно-дієве мислення— мислення відбувається в ситу­ації сприймання конкретних об'єктів чи перетворення ситуації за допомогою рухового акту. Наочно-образне мислення— мислення, в змісті якого пере­важають образи та певною мірою узагальнені уявлення про об'єкти. Словесно-логічне мислення — мислення з опорою на поняття та судження, що відбувається за допомогою логіки.

Інші засади класифікації видів мислення представлено в табл.№1.

Види мислення, виділені на різних засадах
Засада класифікації		Види мислення
Форма		Наочно-дійове Наочно-образне Словесно-логічне
Характер задач, які розв'язуються		Теоретичне Практичне
Рівень узагальнення		Емпіричне Теоретичне
Ступінь розгорнутості		Дискурсивне Інтуїтивне
Адекватність відображення реальної дійсності		Реалістичне Аутичне
Ступінь новизни та оригінальності		Репродуктивне продуктивне (творче)
Вплив на емоційну сферу		Патогенне саногенне

Студенти повинні дати характеристику кожному з представлених у таблиці видів мислення, що, зазвичай не викликає особливих ускладнень (див.підручники [ 4,6,7,13 ]).

Види мислення слід розрізняти від форм мислення. Основними ф о р м а м и словесно-логічного м и с л е н н я є: поняття, судження, умовивід. Поняття — одна з логічних форм мислення, що полягає у виділенні суттєвого, загального в предметах і явищах дійсності. Кожне поняття характеризується обсягом і змістом.

Обсяг поняття — це відображене в ньому коло об'єктів, а зміст поняття — це відображена в ньому сукупність істотних ознак об'єктів. Поняття з більшим обсягом називаються родовими ("меблі", "рос­лини") стосовно понять з меншим обсягом ознак ("стіл", "дерево"), які в цьому разі є видовими. Поняття поділяються на загальні та одиничні. Поняття, що відбива­ють істотні ознаки одиничних об'єктів, називаються одиничними ("країна", "місто", "письменник", "вчений"), а цілих класів предметів — загальними ("елемент", "зброя").Розрізняють поняття конкретні та абстрактні. У конкретних понят­тях відбиваються певні предмети, явища та зв'язки між ними (напри­клад, "меблі", "рослини", "тварини"). В абстрактних поняттях відобра­жаються істотні ознаки та властивості відокремлено від самих об'єктів ("вага", "мужність", "хоробрість", "добро", "зло" тощо).

Судження — форма мислення, яка містить у собі ствердження або заперечення якого-небудь положення. Умовивід — одна з логічних форм мислення, що виводиться здекількох суджень, і характеризується здатністю до узагальнюю­чого висновку на основі правил логіки. Необхідно знати, що являє собою кожна з цих форм, уміти навести приклади.

Основними поняттями, що проходять через усю психологію мислення, є поняття задачі та проблемної ситуації як вихідних моментів розумової діяльності. Там, де немає проблеми або задачі, там де немає і цілеспрямованого мислення.Проблемна ситуація – це психічний стан, який виникає у людини тоді, коли набуті нею знання не забезпечують виконання потрібної дії і необхідно робити нові умовиводи, відповідні до нових умов. Розв’язання проблемної ситуації на відміну розв’язання задачі має завжди узагальнений характер.

Чим більша відстань між відомим і не відомим, тим складнішою є проблемна ситуація. Це співвідношення є показником складності проблемної ситуації.

Задача полягає у пошуку певних конкретних даних на основі засвоєння знань і відомостей. Компонентами задачі є дане і шукане.Завдання педагога – допомагати учням самостійно розв’язувати задачі. У зв’язку з цим студент – майбутній учитель – повинен знати, як відбувається п р о ц е с р о з в я з а н н я з а д а ч і.

Розв’язання задачі починається з чіткого усвідомлення питання задачі, того, що є шуканим. Друга ланка – аналіз даних задачі. Третьою – центральною ланкою у розв’язанні задачі є знаходження шляху, принципу або основного способу її розв’язання. Ідея його виникає у вигляді догадки, припущення або гіпотези. Четверта ланка – саме рішення задачі – знаходження шуканого, одержання відповіді на питання задачі.

Розв’язання задачі або проблемної ситуації відбувається за допомогою цілого ряду розумових, мислитель них та практичних дій. М и с л и т е л ь н і д і ї – це дії з об’єктами, відбитими в образах і поняттях про них.

Дослідження П.Я.Гальперіна та Н.Ф.Тализіної показали, що у процесі формування розумових дій можна виділити такі етапи: 1) Створення орієнтовної основи дії; 2) Матеріалізована дія (тобто дія з об’єктами); 3)Виконання дії в плані мовлення вголос; 4) Мислене виконання дії. Перехід матеріальних практичних дій в чисто розумові називається інтеріоризацією.

Кожна розумова дія поділяється на о п е р а ц і ї, за допомогою яких вона здійснюється. Основними розумовими операціями є: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація. Студент повинен уміти давати їх визначення наводити приклади розумових операцій та показувати їх використання у викладанні окремих дисциплін у школі[ 2, 4, 6-14,17,18 ].

Форми мислення, як і розумові операції, є спільним для всіх людей. Разом з тим у мисленні проявляються й і н д и в і д у а л ь н і в л а с т и в о с т і: глибина, гнучкість, швидкість, послідовність, широта мислення, допитливість, доказовість, критичність, самостійність або інертність, ригідність, які обумовлюються навчанням і вихованням людини, практикою її розумової діяльності.

У радянській психології загальновизнаним є той факт, що навчання веде за собою розумовий розвиток. Психологи розробляють проблему критеріїв (показників) розумового розвитку та методику його діагностики. Ці методи пов’язані з оцінкою таких параметрів розумової діяльності школярів як: 1)Класифікація навчального матеріалу;2)Прийоми розумової діяльності та можливості їх переносу;3) Уміння самостійно здобувати знання; 4)«Економічність мислення» 4)Темп (швидкість) просування від часткового до загального; 6)Створення внутрішнього плану дії та ін.

Питання для дискусії:

1. У чому виявляється принципова відмінність мислення людини та "мислен­ня машини"? Наведіть аргументи, які б переконливо доводили таку відмінність.

2. У чому полягають відмінності мислення людини від мислення тварини? Що не дозволяє мисленню тварини піднестися до рівня людського мислення? Наведіть приклади.

3.Чому думки однієї людини безпосередньо недоступні свідомості іншої?

4. Якщо думка – це відображення, образ, копія дійсності, то як є можливим передбачення майбутнього, постановка мети?

5.У чому відмінність понять від уявлень і як вони взаємопов’язані? Аргументуйте прикладами.

6.Визначте основні засоби активізації та розвитку мислення у процесі навчання.

7.Чи збігаються поняття «мислення» і «інтелект»?

8. Чи існує,на ваш погляд, небезпека того, що комп'ютери засвоють функції мислення, які притаманні лише людині?

Опрацюйте матеріал про психологію мислення за рекомендованими підручниками й посібниками і виконайте поставлені нижче завдання.

Завдання репродуктивного рівня(1-3 бали):

I.Виконайте завдання № 1-9 з таблиці № 4 (1-3 бали).

II. Користуючись підручниками та першоджерелами, дайте короткі письмові відповіді на запитання плану семінарського заняття (за вибором) (2 бали).

III. Розв»язання теоретичних та практичних задач репродуктивного рівня без обґрунтування відповіді (1бал) або з обґрунтуванням відповіді(2 бали).Відповіді –в письмовій формі.

1)Про які якості та властивості мислення йдеться в наведеному описі: “Він мав грунтовні знання в царині як соціальних, так і природних наук, і вмів цими знаннями чудово користуватися. У досліджуваних якостях він прагнув віднайти їх сутність, з’ясувати основні причини, зв’язки. Відкриваючи будь-які шаблони в аналізі нових фактів, умів бачити їх з нового боку і не боявся критично оцінювати свої попередні погляди. Іноді він припускався помилок, але вмів усувати їх згодом” (1бал).

2)Чи однакові за значенням і використанням перераховані нижче терміни? З обґрунтуванням відповіді - (2 бали).

Інтелект, мислення, розум, розсудок, менталітет, знання, мудрість, освіченість, інформація, інтелігентність, розуміння, поінформованість, ерудиція.

3)Виберіть із характерних особливостей процесів відображення те, що характеризує мислення людини (1бал).

а). Відображення окремих властивостей предметів і явищ матеріального світу;

б). відображення минулого досвіду у вигляді почуттів, думок та образів раніше сприйнятих предметів і явищ;

в). відображення предметів і явищ у сукупності їхніх властивостей та частин;

г). відображення загальних та істотних ознак, зв’язків і відносин предметів та явищ;

д). відображення під час безпосереднього впливу предметів і явищ на органи чуття;

е). відображення дійсності опосередкованим шляхом з обов’язковою участю мови.

4) Які характерні особливості мислення як одного з пізнавальних процесів проявляються в таких прикладах? (1бал).

А. Підійшовши до трамвайної зупинки не в години «пік» і помітивши на ній незвичайно багато людей, ви здогадуєтесь: давно не було трамвая.

Б. Прийшовши додому і помітивши, що синок-дошкільник незвично тихий і мовчазний, мати мимоволі думає: захворів чи нашкодив.

5)Деякі учні 5 класу на запитання, чи були рабовласниками фараон, візир, жрець, відповідали заперечливо. Один учень так обґрунтував свою відповідь: «Фараон – не рабовласник. Він посилав володіти рабами суддю, а сам їхав на війну. Візир – не рабовласник. Він передавав володіння рабами своєму помічникові – радникові. Жерці не були рабовласниками, бо вони тільки жили при храмі».

Якими недоліками в засвоєнні поняття «рабовласник» пояснюється помилка учнів? З обґрунтуванням відповіді- (2 бали).

6) Яка психологічна причина заважала учневі правильно розв’язувати таку елементарну задачу? (3 бали)

На уроці математики учням 5 класу було запропоновано задачу: «Для одержання замазки взяли вапно, борошно і лак у співвідношенні 3:3:2. Скільки треба взяти кожної речовини зокрема для одержання 4,2 кг замазки?»

Один учень розв’язував задачу так: подумки ділив круг на три частини і знаходив кожну частину: вапно 1/3 від 4,2, борошно ½ від 4,2, лак – ½ від 4,2. Розв’язання було неправильне. До цього в класі розв’язували задачі на частини і ціле.

7)Спостереження показують, що деякі учні молодших класів не відносять помідори до овочів, бо за зовнішнім виглядом вони не схожі на моркву та буряк. Слова “біг”, “ходьба” вони помилково відносять до дієслів, а “мовчати” до іменників, пояснюючи це тим, що слово не позначає ніякої дії.

Поясніть, чому з’являються подібні помилки. Яка мислительна операція недостатньо розвинута у цих учнів? (3 бали)

8) Виконайте тестові завдання (3 бали):

1. У процесі мислення для нас важливе значення мають:

а) істотні зв’язки між предметами та явищами;

б) будь-які різноманітні зв’язки між предметами та явищами;

в) практичні зв’язки.

2. Проблемна ситуація – це:

а) ситуація, з якої немає виходу;

б) логічний прийом для розміщення матеріалу за певними властивостями;

в) ситуація, в якій є проблеми, що спонукають до інтелектуальної діяльності.

3. Інсайт – це

а) здатність засвоювати і використовувати знання;

б) можливість подивитись по-новому на стару проблему;

в) логічний висновок в процесі мислення від загального до часткового.

4. Порівняння – це:

а) розумова операція, яка полягає у визначенні подібності і відмінності між об’єктами;

б) форма мислення, яка відображає зв’язки між предметами та явищами, заперечення чи ствердження чогось;

в)розумова операція яка дає змогу переходити від частин до цілого у процесі мислення;

5. Абстрагування – це:

а) поділ у думках складного об’єкта на окремі частини;

б) миттєве усвідомлення розв’язання проблеми;

в) уявне відокремлення істотних властивостей предмета від несуттєвих ознак.

6. Алгоритм – це:

а) процес, під час якого людина продумує усі можливі варіанти розв’язання проблеми;

б) швидка та інтуїтивна чутливість розуму, що сприяє прийняттю рішення;

в) передбачення.

ІV. На основі узагальнення теоретичних даних скласти схеми опорних знань за питаннями(3 бали):

1)Схема рішення мислительних задач (з прикладом)

2)Види мислення за різними критеріями та їх характеристика

V. Дайте письмово визначення ключовим поняттям теми ( види, форми, операції, індивідуальні властивості мислення) (3 бали).

VІ. Співвіднесіть поняття, що означають індивідуальні властивості мислення та їх характеристики (3 бали).

А.Самостійність мислення

Б.Глибина мислення

В.Широта мислення

Г.Гнучкість мислення

Д.Критичність мислення

1. риса творчого продук­тивного мислення, що сприяє виникненню оригінальних задумів.

2.найважливіша передумова ефективності творчої діяльності, вміння (за необхідності) змінити способи та прийоми вирішення проблеми.

3.виявляється в залученні до розв'язу­вання задачі необхідних засобів і знань, що не даються безпосе­редньо в умовах задачі, а взяті з інших сфер знань, наук тощо.

4.властивість, що сприяє аналізові, порів­нянню, знаходженню суттєвих зв'язків між предметами і явищами об'єктивної дійсності. У конкретно-психологічному плані вона означає здатність враховувати всі відомі й необхідні дані, запро­поновані в умовах задачі, та встановлення зв'язків між ними.

5. вміння людини об'єктивно оцінювати свої та чужі думки; ретельно доводити і всебічно перевіряти всі висунуті положення та висновки; усвідомлено контролювати перебіг інтелектуальної діяльності.

VІІ. Підготуйте письмову доповідь за однією з тем (на вибір): «Види мислення за різними критеріями, їх характеристика та взаємодія», «Мислення як діяльність»,«Особливості творчого мислення та поняття «креативність» у психології», «Удосконалення та розвиток культури мислення у дітей», «Врахування індивідуальних властивостей мислення в навчальному процессі», «Методи дослідження мислення» (3 бали).

VІІІ. Законспектуйте статтю: Арчестова О.Н. Психологические механизмы структурирующих влияний мотивации на мыслительную деятельность // Вест. Моск. Ун-та.– Сер. Психология. – 2006. - №3. – С.3-14. В чому виявляється особистісна зумовленість мислення? (3 бали).

ІХ. Законспектуйте статтю: Давидов В. В. Виды обобщения в обучении // Хрестоматия по общей и возрастной психологии. Учебное пособие для студентов пед.институтов. / / Под ред. А. В. Петровского, 1977. – С. 277-282 (3 бали).

1) Із наведених слів виберіть ті, які знаходяться до даного слова у тому ж відношенні, що і в наведеному прикладі. Вкажіть прин­цип побудови аналогії. (3 бали)

1. Приклад: сприйняття:константність

Мислення... (узагальнене відображення, критичність, інформація, психіка, поняття).

2. Приклад: відчуття:екстероцептивні відчуття

Мислення:... (другорядне, ідеальне, опосередковане відобра­ження, умовний рефлекс,наочно-дійове).

3. Приклад: уявлення: активне відображення

Мислення:... (абстрактний образ, рефлекс, випереджувальне відображення).

2) Назвіть основні розумові операції (їх виділено шрифтом і пронумеровано), які проявляються в діяльності учня. З обґрунтуванням відповіді- (4 бали).

Школярам 6 класу було запропоновано розкласифікувати геометричні фігури, накреслені на картках. Серед цих фігур були знайомі (трикутники, квадрати, прямокутники, трапеції) і незнайомі (неправильні чотирикутники). Були й комбіновані фігури (4 бали)

Учень П. виконує завдання так. Бере в руки неправильний чотирикутник, схожий на трапецію, (1) розглядає його, вимірює його сторони та кути і, (2) поклавши його в групу незнайомих фігур, зазначає, що він дуже схожий на трапецію. Розглядаючи комбінації з квадрата й трикутника, П. розмірковує так: «Тут дві геометричні фігури: квадрат і трикутник. Цю картку можна покласти в групу квадратів і в групу трикутників. (3) Але ця картка відрізнятиметься від інших, там по одній геометричній фігурі, а тут дві, (4) краще я виділю окрему групу – це будуть складні фігури, складені з кількох». (5) Розглядаючи одну фігуру, учень перевіряє кути і сторони фігур транспортиром і зазначає, що тут трикутник і квадрат включено в трапецію. «До групи трапецій я не покладу, бо ця трапеція виняткова, в ній дві фігури». Він вміщує цю картку, як і ряд інших, до групи складних фігур.

3)Яка розумова операція недостатньо розвинута у школярів, внаслідок чого у них бувають помилки у розв’язанні задач? З обґрунтуванням відповіді- (4 бали).

А. Дитину, що вступила до школи, питають: «Що таке птах?» Вона відповідає: «Він сіренький, маленький, має маленький носик і ротик».

Б. Дитині пропонують задачу: «У хлопчика було три цукерки, одну він загубив. Скільки цукерок у нього залишилось?» Не звертаючи уваги на запитання, учень говорить: «Треба шукати її і знайти».

В. Дитині допоміжної школи дають набір картинок і пропонують розкласти їх на групи за принципом «що до чого підходить». Дитина розкладає так: одяг кладе коло шафи, моряка – на корабель, метелика об’єднує з квітами і т.д.

4) Зазначте в наведених прикладах види мислення. Зазначте характерні особливості кожного виду. З обґрунтуванням відповіді- (5 балів).

А. Учень 8 класу так висловив своє розуміння вірша М.Ю. Лермонтова «Скеля»: «Хмаринка – це випадкова радість у людини. Вона зігріла людину, залишила добрий спогад і полетіла. І ця людина після такої радості ще гостріше відчуває свою самотність, усю безрадісність свого існування».

Б. Першокласникам давали одноколірні цеглинки і пропонували з частини цеглинок викласти дві стінки. Потім одна група першокласників повинна була викласти третю стінку (що сполучила б перші дві), дивлячись на раніше викладені стінки. Друга група, споруджуючи третю стінку, не мала можливості порівнювати свою роботу з двома першими стінками. У першій групі виявилося втроє більше учнів, які правильно розв’язали завдання, ніж у другій групі.

В. Учень 10 класу так визначає почуття честі: «Почуття честі – це почуття, яке змушує людину підтримувати в очах інших свій авторитет, престиж, репутацію чи авторитет, престиж і репутацію колективу, членом якого вони є. Це почуття зобов’язує у всіх вчинках іти за своїм світоглядом, переконаннями, не дозволяє підлабузнюватись, чинити безчесно, принижуватися, принижувати інших. Це почуття спонукає прагнути до чистоти своїх вчинків, своєї моралі.

Г. Учень розв’язує задачу: «Хлопчик говорить сестрі: «Якщо ти даси мені вісім горіхів, то у нас буде порівну». А вона йому відповідає: «А якщо ти даси мені вісім горіхів, у мене стане вдвоє більше». Скільки горіхів мав кожен?» Для того, щоб розв’язати цю задачу, він складає схему.

5) Хворі з ушкодженнями потилично-тім'яних відділів лівої півкулі головного мозку не можуть побудувати конструкцію з кубиків за зразком, хоча розуміють загальний принцип побудови і мають відповідний намір. По-іншому поводять себе хворі з по­шкодженням лобових часток мозку. Їм неважко знайти потрібні просторові відношення, але вони не можуть спланувати сам процес побудови. Ці хворі не розмірковують над умовами задачі і не виявляють ставлення до власних помилок.

Як ці дані характеризують мислення? Соціальним чи природним явищем воно є? (4 бали).

6) На початку 30-х років жителям віддалених районів Узбекистану, переважно неграмотним, пропонували зображення чотирьох предметів: молотка, сокири, пилки і поліна з проханням наділити серед них "зайвий". Найчастіше вони відповідали "всі потрібно". Навіть розповідь експериментатора про те, що один досліджуваний вважав зайвим поліно, коментувалася так: "Напевно, у нього багато дров". Лише люди грамотні могли впоратись із цим завданням.

Поясніть результати цього дослідження. Як вони характеризують мислення? (4 бали).

ІІІ. Напишіть анотацію (відгук) монографію: Тихомиров О. К. Психология мышления. – М., 1984. – С. 8-24 [19]. Складіть письмові запитання до тексту.

(5 балів).

ІV. Користуючись навчальними посібниками напишіть невеликий ре­ферат за темою: «Засоби активізації та розвитку мислення у процесі навчання», «Концепція розвитку мислення Ж. П'яже», «Поняття інтелекту за Дж.Гілфордом. Тести інтелекту та коефіцієнт інтелекту», «Мовлення як генетична основа мислення»,«Мислення і знаково-символічна природа вищих психічних функцій»,«Поняття штучного інтелекту: проблема створення і функціонування»,«Закономірності розвитку процесів мислення» (5 балів).

V. Уважно прочитайте певний розділ шкільного підручника (за вашою спеціальністю) та визначте основні поняття, які повинні засвоїти учні при вивченні цього розділу. Намалюйте схему взаємозв’язків цих понять. Подумайте, як ви будете визначати ці поняття з точки зору їх родо - видових відносин(5 балів).

VІ. Перечитайте певний розділ шкільного підручника (за вашою спеціальністю) та сформулюйте питання, які б спонукали учнів(5 балів):

1) Відтворити вивчений матеріал;

2) Узагальнити наведені факти;

3) Порівняти явища, які вивчаються;

4) Класифікувати явища або предмети;

5) Конкретизувати певне положення.

VII. Вказати, які з наведених питань започатковують собою проблемну ситуацію. Обгрунтуйте відповідь, спираючись на знання про проблемні ситуації. З обґрунтуванням відповіді - (5 балів).

1.З якими країнами межує на заході Україна?

2.Чому у річок, які течуть з півночі на південь, круті береги переважно праві, а в тих, що з півдня на північ – ліві?

3.Чому дорівнює сума кутів трикутника?

4.Чим відрізняється трапеція від паралелограма?

5.Чи зберігається дія закону Архімеда в умовах невагомості?

VІІІ. Співвіднесіть поняття та їх визначення(4 бали).

Синтез — мисленне поєднання окремих елементів, частин і ознак в одне ціле.

Класифікація — розподіл об'єктів на підгрупи, класи і роди на основі знаходження у них істотних спільних ознак.

Мисленнєві дії (розумові операції) — дії з об'єктами, відображеними в уявлен­нях, образах, уяви та поняттях (порівняння, аналіз, син­тез, абстрагування, систематизація, класифікація, узагальнення, конкретизація). Аналіз — мисленне розчленування предмета чи явища на його складові частини, виділення в ньому окремих частин, ознак і властивостей.

Наочно-дієве мислення — мислення, яке відбувається в ситу­ації сприймання конкретних об'єктів чи перетворення ситуації за Допомогою рухового акту.

Умовивід — одна з логічних форм мислення, що виводиться здекількох суджень, і характеризується здатністю до узагальнюю­чого висновку на основі правил логіки.

Проблемна ситуація — конфлікт між обставинами й умовами, між знаннями та можливостями, якими володіє людина, і тими, яких прагне досягнути.

Інтуїція — знання, що виникає без усвідомлення шляхів і| умов його отримання (інсайт, осяяння).

ІХ. Співвіднесіть поняття та їх визначення(4 бали).

Порівняння — мислене встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами дійсності.

Абстракція (операція абстрагування) — один із основних про­цесів мисленнєвої діяльності людини, який дозволяє мисленно вичленити і перетворити в самостійний об'єкт розгляду окремі властивості сторін чи станів предметів, не беручи до уваги неістотні і одиничні ознаки, що не є спільними для даної групи предметів.

Узагальнення — об'єднання предметів у групи за подібними ознаками, які виділяються в процесі абстрагування.

Поняття — одна з логічних форм мислення, що полягає у виділенні суттєвого, загального в предметах і явищах дійсності. Словесно-логічне мислення — мислення з опорою на поняття та судження, що відбувається за допомогою логіки.

Наочно-образне мислення — мислення, в змісті якого пере­важають образи та певною мірою узагальнені уявлення про об'єкти.

Мислення — піз­навальний процес опосередкованого й узагальненого відобра­ження людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності у їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях у ході аналізу і синтезу, що виникає з чуттєвого пізнання на основі практичної діяльності.

Логічне мислення — обґрунтоване, мотивоване, доказове, несуперечливе мислення, яке, виходячи з правильних вихідних позицій і суджень, з необхідністю веде до правильних, об'єктивних висновків.

Судження — форма мислення, яка містить у собі ствердження або заперечення якого-небудь положення.

Х. На основи узагальнення теоретичних даних здійсніть системне вивчення теми, склавши схеми опорних знань за питаннями:1) Види мислення за різними критеріями; 2)Умови продуктивності розуму; 3) Схема рішення творчої задачі; 4)Схема етапів мислительної дії(6 балів).

Завдання творчого рівня (6-15 балів):

I. Виконання завдань № 1-12 з таблиці № 6 (6-15 балів).

ІІ. Складіть психологічні рекомендації вчителеві щодо формування мислитель них операцій учнів на уроках з Вашої спеціальності. Визначте, які фактори впливають на їх формування? (6 балів).

ІІІ. Доведіть письмово, що дана тема є значущою в системі психологічних знань майбутнього педагога вашого фаху. Наведіть аргументи (6 балів).

ІV. На основі аналізу бібліографічного каталогу вашої бібліотеки (розділ «Пізнавальні процеси», «Мислення») складіть список додаткової літератури за останні 5 років по темі (монографії,статті у журналах тощо).Проаналізуйте напрямки сучасних інтересів дослідників по темі «Мислення» та практичне значення досліджень (5 балів).

V.Складіть психологічні рекомендації вчителеві щодо врахування індивідуальних властивостей мислення учнів на уроках з Вашої спеціальності. Наведіть приклади (6 балів).

VІ. 1)Ознайомтеся з особливостями креативного мислення; 2) Законспектуйте статтю: Щебланова Е.Теория и тесты творческого мышления // Журнал практического психолога. – 2007. - №3. – С.149-167.; 3 ) Проведіть лабораторне дослідження по визначенню рівня креативності мислення 2-3 піддослідних. Запропонуйте їм з шести с ірників побудувати 4 рівносторонні (експериментатор підкреслює: рівносторонні!!!) трикутники. Фіксується кількість спроб. На розв’язання дається 10-15 хвилин, після чого дається і «підказка» – «треба вийти за межі площини».Студенти мають зафіксувати такі результати: час в хвилинах, кількість спроб, розв’язано чи не розв’язано завдання. До зведеного протоколу вносять арифметичні дані кожного піддослідного. Індивідуальні результати порівнюють з груповими. Зробити висновки про індивідуальні особливості розв’язання творчої наочно-дійової задачі.Звіт за результатами роботи оформлюється письмово(8 балів).

VІІ. 1)Ознайомтеся з особливостями взаємозв'язків мислення з іншими пізнавальними процесами (за підручниками); 2) Законспектуйте статтю: Бухалов А.В.Феномен структурирования психоинформационного пространства: иерархия объемов человеческого внимания, памяти и мышления // Соционика, ментология и психология личности. –1999. - №2. – С.3-8. Іінтегруйте ці тексти в єдиний реферат(6 балів)

VІІІ. Виконайте ЛАБОРАТОРНУ РОБОТУ №1 «Мисленнєві операції» (8 балів).

Мета: дослідити здатність до узагальнення й абстрагування, уміння виділяти суттєві ознаки (вербальний варіант для дітей під­літкового віку), провести роботу, порівняти та узагальнити результати 2-3 піддослідних.

Матеріал та обладнання: аркуш для записів, ручка, секундо­мір.

Інструкція досліджуваному: «У кожному рядку написано 5 слів, із яких 4 можна об'єднати в одну групу і дати їй назву. Одне слово до цієї групи не належить, його потрібно знайти і виклю­чити».

Текст (для вербального варіанта):

1. Стіл, стілець, кувати, підлога, шафа.

2. Молоко, сало, вершки, сметана, сир.

3. Черевики, чоботи, шнурки, валянки, капці.

4. Солодкий, гарячий, кислий, гіркий, солоний.

5. Молоток, кліщі, пилка, гвіздок, сокира.

6. Береза, сосна, дерево, дуб, ялина.

7. Літак, візок, людина, човен, велосипед.

8. Василь, Федір, Іванов, Семен, Петро.

9. Сантиметр, метр, кілометр, кілограм, міліметр.

10. Токар, учитель, лікар, книга, космонавт.

11. Глибокий, високий, світлий, низький, мілкий.

12. Дім, мрія, машина, корова, дерево.

13. Швидко, незабаром, поступово, квапливо, поспіхом.

14. Невдача, хвилювання, поразка, провал, крах.

15. Ненавидіти, зневажати, розуміти, обурюватися, протистояти.

16. Успіх, невдача, удача, виграш, спокій.

17. Сміливий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

18. Футбол, волейбол, хокей, плавання, баскетбол.

19. Грабування, вбивство, землетрус, підпал, напад.

20. Олівець, ручка, рейсфедер, фломастер, чорнила.

Дата добавления: 2014-11-29