Електробезпека. 7 страница

7.4 Які існують основні методи і засоби захисту працівників від дії електричного струму?

Відповідь: Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є: забезпечення недоступності частин, що проводять струм, для випадкового дотику; застосування електроенергії з безпечними величинами напруги; усунення небезпеки ураження людей струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання; застосування індивідуальних захисних засобів від ураження електрострумом (ізольовані інструменти, рукавиці, спеціальний одяг, взуття, ізольовані ковбики і інше).

Недоступність частин, які проводять струм, для випадкового дотику досягається їх ізоляцією спеціальними матеріалами. Передбачається застосування у деяких випадках додаткової, підсиленої або подвійної ізоляції. Недоступне розташування частин, що проводять струм, забезпечується розміщенням їх на висоті, під підлогою або приховано у стінах.

Застосування малих напруг - дуже ефективний захід захисту від ураження електричним струмом. Для живлення пультів електричного керування технологічним устаткуванням, що встановлюються в особливо небезпечних приміщеннях і приміщеннях підвищеної небезпеки, а також електричного керування рухомим обладнанням та для живлення ручного інструменту використовують напругу не вище 42В. На шафах і пультах керування обладнанням розміщують штепсельні розетки з напругою не більше 12В для живлення переносних світильників, що використовуються при періодичних оглядах наявних в ньому небезпечних важкодоступних місць.

Захисні заземлення, занулення та відключення - основні заходи захисту людей від ураження електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах електрообладнання.
Велике значення для захисту від електричного струму людини мають різного виду запобіжники, блокувальні пристрої, звукова і світова сигналізація, попереджувальні надписи і захисні огородження.

7.5 Якзабезпечується захист від статичної електрики?

Відповідь: Захист від статичної електрики полягає у зніманні з ізольованих від землі металевих частин обладнання електричного потенціалу, який виникає внаслідок статичної електризації при технологічних процесах, що супроводжуються тертям (змотування тканин, паперу, плівки), роздрібненням твердих тіл, пересипанням сипучих матеріалів, переливанням рідин - діелектриків (бензину, гасу). Дія статичної електрики на людину може відчуватись у вигляді слабкого, помірного або навіть сильного уколу, який сам по собі не є небезпечним, але може бути непрямою причиною нещасного випадку внаслідок рефлекторного руху людини у небезпечній зоні. Розряди статичної електрики на землю або між частинами устаткування можуть бути причиною спалахів і вибухів газо-, паро- та пилоповітряних сумішей. Захист від статичної електрики забезпечується виконанням вимог ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83. Одним з найбільш ефективних і простих методів захисту від статичної електрики є заземлення не менше ніж у двох місцях одного приміщення наявних трубопроводів та апаратів.

7.6 Як забезпечується захист від атмосферної електрики?
Відповідь: Захист від атмосферної електрики (блискавко захист) - комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпечення безпеки людей, збереження будівель та споруд, устаткування та матеріалів від можливих вибухів, загорянь і руйнувань, що виникають під впливом блискавки. Для приймання електричного розряду блискавки і відводу струмів у землю служать стержневі, тросові і сіткові блискавковідводи.

7.7 Який порядок дій працівників ОВС при виявленні ними аварії в електромережах?

Відповідь: У діях працівника ОВС при загрозі впливу електроструму існують свої особливості. При виявленні обриву повітряної лінії високої напругипрацівник ОВС повинен виконати наступні дії:

доповісти оперативному черговому, викликати на місце аварійну бригаду по ремонту зовнішніх електромереж і швидку допомогу;

якщо обірваний провід під напругою знаходиться на землі, у місцях руху транспорту і пішоходів, надати дорогу для об'їзду й обходу місця обриву, відгородити небезпечну зону на безпечній відстані;

при наявності осіб, що перебувають у безпорадному чи небезпечному для життя і здоров'я стані, звільнити потерпілих від електропроводу і надати їм невідкладну долікарську медичну допомогу з дотриманням правил техніки безпеки;

після прибуття на місце події аварійної бригади забезпечити охорону місця обриву та повідомити про це оперативного чергового;

після прибуття на місце події додаткових сил повідомити про це оперативного чергового;

про усунення пошкодження та інші вжиті заходи докласти оперативному черговому;

скласти письмовий рапорт на ім'я начальника органу внутрішніх справ.

7.8 Які існують правила надання першої допомоги потерпілому від дії електричного струму?

Відповідь: Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом: перш за все повинне бути спрямоване на припинення дії його на людину шляхом вимикання рубильника або вимикача; відкидання від потерпілого проводу, що проводить струм, діелектричним предметом або віддалення потерпілого від джерела струму. Треба пам'ятати, що не можна торкатись ні струмопроводу, ні самого потерпілого голими руками. При відсутності гумових рукавиць, той, хто надає допомогу, повинен обгорнути руки якою-небудь частиною одежі, якщо можна, надіти калоші, гумові чоботи або стати на суху основу. Необхідність в ізоляції ніг виникає при звільненні потерпілого від провідника, що впав на землю. У таких випадках при відсутності ізолюючого взуття, людина, яка наближається до потерпілого, може опинитися під дією струму, зумовленого кроковою напругою. Віддаляючи потерпілого від джерела струму, треба брати його за одяг.

Після припинення дії на потерпілого струму подальші заходи щодо надання допомоги залежать від його стану. Якщо потерпілий не втратив свідомості або опритомнів, то йому слід забезпечити повний спокій до прибуття лікаря. При відсутності свідомості, але при зберіганні дихання потерпілого слід покласти, розстебнути на ньому стиснюючий одяг, забезпечити приплив свіжого повітря. Якщо дихання проявляється слабо або не проявляється, необхідно негайно приступити до проведення штучного дихання, супроводжуючи його закритим масажем серця.

8. ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ОВС.

8.1 Причини загоряння і пожеж?

Несправність обладнання та порушення правил його експлуатації

Відповідь: Горіння - швидка хімічна реакція окислення речовин, що супроводжується виділенням теплоти і іноді випромінюванням світла. Для виникнення та протікання процесу горіння необхідні: горюча речовина, окислювач у достатній для підтримання горіння кількості та джерело запалювання.

Порушення режимів технологічних процесів

		Застаріле обладнання, порушена в ньому ізоляція електропроводки і інше
	Невиконання нормативних вимог з питань пожежної безпеки

Джерелами запалювання можуть бути: необережне поводження з вогнем, відкриті вогнища, палаючі або розжарені тіла; електричні розряди; теплові прояви хімічних реакцій, мікробіологічні процеси, іскри від удару та тертя; ударні хвилі; сонячна радіація, електромагнітні та інші випромінювання, тощо.

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

ЗАГАЛЬНІ СПОСОБИ І ЗАСОБИ ГАСІННЯ ПОЖЕЖ

Застосування автоматичних систем сигналізації і гасіння пожежі

Локалізація фронту пожежі

	Порошкові вогнегасники для інгібування горіння (ОП) “Момент”, у тому числі електрообладнання

УМОВИ ПРИПИНЕННЯ ГОРІННЯ

8.2 Які небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами?

Відповідь: Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів: токсичні продукти згорання; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка, психологічна травма.

Токсичні продукти згорання становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежах в будівлях. Адже в сучасних виробничих, побутових та адміністративних приміщеннях знаходяться значна кількість синтетичних матеріалів, розпад яких під дією високих температур стає одним з основних джерел токсичних продуктів згорання. Так при горінні пінополіуретану та капрону утворюється ціанистий водень (синильна кислота), при горінні вініпласту - хлористий водень та оксид вуглецю, при горінні лінолеуму - сірководень та сірчистий газ і т.д. Найчастіше при пожежах в повітрі утворюється висока концентрація оксиду вуглецю. Так, в підвалах, шахтах, тунелях, складах його вміст може становити від 0,15 до 1,5%, а в приміщеннях - 0,1-0,6%. Слід зазначити, що оксид вуглецю- це отруйний газ, смертельна концентрація якого в повітрі - 0,4%.

Вогонь - надзвичайно небезпечний фактор пожежі. Під час пожежі температура полум'я може досягати 1200-1400 ^оС і внаслідок цього у людей, що знаходяться у зоні пожежі, можуть з’явитися зовнішні або внутрішні (легені) опіки та больові відчуття. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 60 ^оС вже є життєвонебезпечною для людини.

Вдихання розігрітого повітря разом із продуктами згорання може привести до тяжкого ураження органів дихання та смерті. Мінімальна відстань у метрах, на якій людина ще може знаходитись від полум'я приблизно складає R=1,6h, де h - середня висота факелу полум'я в метрах.

Дим викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу). Крім того, у задимлених приміщеннях внаслідок погіршення видимості сповільнюється евакуація людей, а часом провести її зовсім не можливо. Так, при значній задимленості приміщення видимість предметів, що освітлюється лампочкою потужністю 20 Вт, складає не більше 2,5 м.

Небезпечний фактор недостатньості кисню в повітрі спричинена тим, що в процесі горіння відбувається хімічна реакція окислювання горючих речовин та матеріалів. В цих випадках зниження концентрації кисню до 14% стає небезпечною для життя людини (норма 21%). При цьому втрачається координація рухів, з’являється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість.

Під час пожежі можуть статися вибухи, витікання небезпечних речовин в результаті розгерметизації ємкостей та трубопроводів з вибухо-небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують площу горіння і створюють додаткові небезпечні фактори.. Люди, що перебувають поблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставати ураження уламками і інше. Під впливом високих температур та вибухів відбувається руйнування будівельних конструкцій, що може перешкоджати евакуації людей або зробити її неможливою.

В надзвичайної ситуації пожежі люди здатні піддаватись до паніки. Складні та неординарні умови, якими характеризується пожежа, впливає на поведінку людей з нестійкою психічною натурою, викликає розгубленість, втрату контролю над собою. Паніка - це жахливе явище, здатне привести до масової загибелі людей. Виникненню паніки сприяє також відсутність правдивої інформації або розповсюдження брехливих чутків, які дезорганізують дію людей.

8.3 Хто здійснює пожежний нагляд і координує його роботу?

Відповідь: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в
забезпеченні пожежної безпеки здійснює державний пожежний нагляд, забезпечує пожежну охорону населених пунктів і об'єктів, координує діяльність міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо удосконалювання пожежної охорони. Рішення його з питань пожежної безпеки є обов'язковими для органів державної виконавчої влади, а також підприємств, організацій і громадян.

8.4Яка структура пожежної охорони в Україні?

Відповідь: Для захисту життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, дотримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах в Україні створена система протипожежної охорони, яка поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну. Основні підрозділи, які безпосередньо ведуть боротьбу з пожежами складаються із спеціально підготовлених воєнізованих формувань.Закон "Про пожежну безпеку" передбачає державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності. У складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи створені та функціонують центральний орган - Державний департамент пожежної безпеки, територіальні та місцеві органи державного пожежного нагляду. Органи державного пожежного нагляду (Держпожежнагляд) здійснюють такі функції: розробляють і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки; погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів щодо забезпечення пожежної безпеки; встановлюють порядок опрацювання і затвердження відповідних положень, інструкцій та інших нормативних актів, діючих на підприємстві, в установі та організації; здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками різного рівня, посадовими особами та громадянами; проводять перевірки і дізнання за повідомленнями про пожежі та порушення правил пожежної безпеки.

8.5 Які обов'язки керівників підприємств, установ і організацій, орендарів у забезпеченні пожежної безпеки різних об'єктів?

Відповідь: Керівники установ та організацій, підприємств а також орендарі зобов'язані: розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної

безпеки; розробляти і затверджувати діючі у межах підприємства положення та інструкції, здійснювати постійний контроль за їх додержанням; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм та правил, а також виконання розпоряджень (приписів) і постанов органів державного пожежного нагляду; подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів; організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення; утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар; створювати згідно з встановленим порядком підрозділи пожежної охорони та необхідну для їхнього функціонування матеріально-технічну базу; здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж; своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і переїздів на своїй території; проводити службове розслідування випадків пожеж.

8.6 Який порядок проведення інструктажів з питань пожежної безпеки?

Відповідь: Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки згідно з Типовим положенням. Протипожежні інструктажі за призначенням та строком проведення поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний протипожежний інструктаж проводиться за програмою, затвердженою керівником (заступником, головним інженером) підприємства, з усіма особами, які щойно прийняті на постійну або тимчасову роботу, а також прибули у відрядження або на практику (навчання) і повинні брати безпосередню участь у виробничому процесі. Цей інструктаж проводиться у спеціально обладнаному приміщенні фахівцем, на якого покладені ці обов'язки наказом по підприємству.

Первинний протипожежний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівників або участі прибулих на підприємство осіб у виробничому процесі, будівельно-монтажних, ремонтних та інших роботах. Програма цього інструктажу затверджується керівником відповідного структурного підрозділу або керівником підприємства (його заступником).Програми вступного та первинного протипожежних інструктажів повинні бути узгодженні з керівником служби пожежної охорони об’єкта або керівником добровільної пожежної дружини.

Повторний протипожежний інструктаж, що включає питання вступного та первинного інструктажів, повинен проводитись на робочому місці з усіма працівниками не рідше одного разу на рік.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників на робочому місці чи у спеціально відведеному приміщенні у таких випадках: введення у дію нових або доопрацьованих нормативних актів з питань пожежної безпеки (правил, інструкцій тощо); зміни технологічного процесу, застосування нового або модернізація існуючого пожеже небезпечного устаткування; вимога державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти при пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння. Обсяг та зміст цього інструктажу визначаються причинами, що викликали необхідність його проведення.

Цільовий протипожежний інструктаж повинен проводитись з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожеже небезпечних робіт, при ліквідації аварії, наслідків стихійного лиха.

Допускається проводити протипожежні інструктажі разом з відповідними інструктажами з охорони праці.

Результати всіх видів протипожежних інструктажів, окрім цільового реєструються у спеціальних журналах окремо від інструктажів з питань охорони праці. Тут повинні бути підписи осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив. Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться також в наряді-допуску на дозвіл проведення пожеже небезпечних робіт.

8.7Який порядок навчання працівників за програмою пожежно-технічного мінімуму?

Відповідь: На об'єктах з підвищеною пожежною небезпекою працівники повинні проходити пожежно - технічний мінімум. Наказом керівника підприємства встановлюються порядок, форма та місце проведення пожеже технічного мінімуму, а також конкретний перелік робіт та спеціальностей, стосовно до яких передбачається спеціальне навчання. Програма пожежно-технічного мінімуму розробляється, як правило, на підприємстві, затверджується його керівником та погоджується з місцевим органом державного пожежного нагляду. Після закінчення спеціального навчання комісія, яка утворюється наказом керівника підприємства, повинна прийняти від робочих та службовців заліки, результати яких оформляються протоколом. Особам, які успішно склали заліки, видається посвідчення відповідної форми. Надалі перевірка знань працівників з питань пожежної безпеки здійснюється комісією щорічно також з оформленням протоколу. При цьому до посвідчення про проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму вносяться відповідні відмітки.

8.8 Який порядок перевірки знань посадових осіб з питань пожежної безпеки?

Відповідь: Посадові особи, від діяльності яких залежить протипожежний стан різних об'єктів та підприємства у цілому, до початку виконання обов'язків та періодично (не рідше 1 разу на 3 роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

8.9 Які види збитків від пожежі?

Відповідь: Залежно від завданих матеріальних збитків пожежі поділяються на: пожежі з великими матеріальними збитками, які перевищують 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; пожежі з особливо великими матеріальними збитками, які перевищують 1000 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розрізнюють прямі та побічні збитки від пожеж. Прямі збитки від пожеж - оцінені в грошовому еквіваленті матеріальні цінності, знищені або пошкоджені внаслідок безпосереднього впливу небезпечних факторів пожежі. Побічні збитки від пожеж - оцінені у грошовому вираженні витрати на гасіння пожежі (вартість вогнегасних речовин, пально-мастильних матеріалів тощо), ліквідацію її наслідків (враховуючи соціально-економічні та екологічні втрати), у тому числі на відбудову об'єкта; втрати, зумовлені простоєм у виробництві, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів тощо.

8.10 Як класифікуються речовини залежно від температури спалаху?

Відповідь: Залежно від температури спалаху пари рідини поділяються на

- Категорія А – горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху до 28⁰ С в такій кількості, що можуть утворюватися суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні (перевищує 5кПа).

- Категорія Б – легкозаймисті рідини з температурою спалаху від 28 до 61⁰ С, горючий пил або волокна та горючі рідини.

- Категорія В - горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, а також речовини та матеріали, здатні горіти при взаємодії з водою, киснем або між собою.

- Категорія Г – негорючі речовини та матеріали в розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких може супроводжуватися виділенням тепла; горючі гази, рідини та тверді речовини, які здатні горіти.

- Категорія Д – негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

8.11 На які категорії за пожежною та вибухонебезпекою поділяються будівлі і приміщення?

1. Відповідь: Відповідно до ОНТП 24-86 за пожежною та вибуховопожежною небезпекою приміщення поділяються на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Визначення категорій приміщень проводиться з урахуванням показників пожежної вибухової небезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються), а також їх кількості.

- Категорія А – горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху до 28⁰ С в такій кількості, що можуть утворюватися суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні (перевищує 5кПа).

- Категорія Б –горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху від 28 до 61⁰ С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні (перевищує 5кПа).

- Категорія В - горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, а також речовини та матеріали, здатні горіти при взаємодії з водою, киснем або між собою (якщо приміщення, де вони знаходяться, не відносяться до категорій А або Б).

- Категорія Г – негорючі речовини та матеріали в розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких може супроводжуватися виділенням тепла; горючі гази, рідини та тверді речовини, які здатні горіти.

- Категорія Д – негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

8.12 Як можна створити систему запобігання пожежі у підрозділі?

Відповідь: Пожежна безпека будь-якого об'єкта забезпечується системами запобігання пожежі і протипожежного захисту. Система запобігання пожежі являє собою комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі. В цю систему входять різного типу автоматичні сигналізатори, протипожежні щити з повним комплектом засобів, автоматичні системи гасіння пожежі, укомплектовані пожарні гідранти, попереджувальні написи, а також підготовлений до дій у надзвичайних ситуаціях пожежі робочий персонал.

ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКА ПІДРОЗДІЛУ ОВС АБО ПІДПРИЄМСТВА

В ДОТРИМАННІ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

8.13 Які дії працівників ОВС при пожежi?

Відповідь: а)викликати пожежну команду і доповісти черговому;

б) при наявностi потерпiлих ужити заходи щодо надання їм невiдкладної медичноi допомоги;

в) залучити громадян до гасiння пожежi наяв­ними засобами, особисто брати

участь у raciннi по­жежi;

г) органiзувати охорону майна, що виноситься з об'єкта, який зайнявся, а також iз об'єктiв, якi знаходяться пiд загрозою пожежi;

д) з прибуттям пожежноi команди безпосеред­ньо сприяти їй у лiквiдацiї пожежi, евакуації по­терпiлих i майна, забезпеченнi збереження пожеж­них pукавів для подання води, у припиненнi нама­гань проникнути в примiщення, що зайнялося, стороннix осiб, якi не залученi до гасiння пожежi,.з'ясуваннi причин i виявленнi винних у виникненнi пожежi;

е) припиняти панiку та порушення громадського порядку на мiсцi пожежi;

ж) якщо є пiдстави пiдозрювати, що мало мicце пiдпалювання, органiзувати

охорону слiдiв злочи­ну та iнших речових доказiв, ужити заходи щодо розшуку i затримання злочинця. Про одержанi данi доповicти начальнику пожежної команди i черговому підрозділу;

з) про подiю i ужитi заходи скласти письмовий рапорт на iм'я начальника органу внутрiшнiх справ.

8.14 Яким чином надається перша медична допомога постраждалим від пожежі?

Відповідь: Щоб кожен працівник ОВС міг надати першу медичну допомогу, у підрозділах передбачено проведення спеціальних занять.

Порядок надання першої допомоги:

1) усунути вплив на організм факторів, що загрожують здоров'ю і життю постраждалого (винести з небезпечної зони, погасити палаючий одяг, привести у свідомість і інше), оцінити стан потерпілого;

2) визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його порятунку;

3) виконати необхідні заходи щодо порятунку потерпілого в порядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця; зупинити кровотечу; накласти пов'язку і т.п.);

Дата добавления: 2014-11-29