Паливно-енергетичний комплекс

Аналіз галузевих аспектів екології

У даному підрозділі більш детально розглянемо сутність впливу на навколишнє середовище галузей економіки та якісну характеристику еколого деструктивного впливу. По кожній із галузей розглянемо:

Ø на які види ресурсів вона впливає і яким чином;

Ø що є причиною даного впливу;

Ø заходи щодо зменшення забруднення;

Ø екологічна вразливість галузі(від яких видів ресурсів залежить існування і польший розвиток даної галузі);

Ø приклади еколого деструктивного впливу галузі першого, другого і третього рівнів.

Сфери впливу галузі. Підприємства паливно-енергетичного ком­плексу впливають навсі компоненти навколишнього середови­ща. При добуванні і переробці твердого палива найбільш інтен­сивного впливу зазнають ґрунти і природні водойми внаслідок гірничих виробок, скидання забруднених шахтних вод і дрена­жних вод розрізів ташламових вод у природні водойми. Атмо­сферне повітря забруднюють вентиляційні викиди та оксиди сірки й азоту від згорання породних відвалів тощо.

Підприємства нафтодобувної та нафтопереробної промисло­вості забруднюють ґрунт, поверхневі і підземні води, донні ґру­нти, засолюють землю. Нафтохімічні і нафтопереробні заводи - головні джерела забруднення атмосферного повітря органічни­ми сполуками. Вони викидають в атмосферу вуглеводень, пил сірчаного газу, фенол, аміак, метил-стирол та інші шкідливі речовини. З викидами в повітря втрачаються цінна нафтохіміч­насировина і нафтопродукти. Вони втрачаються також внаслі­док згорання у факелі, на який припадає в середньому 0,2 % від загальної маси нафти, що йде на переробку.

З димових труб ТЕС в атмосферу надходить значна кіль­кість золи, залишків палива, сірчаного ангідриду, азоту, газо­подібних продуктів неповного згорання, а при спалюванні мазу­ту - сполуки ванадію, солі натрію та деякі інші шкідливі речовини. У золі деяких видів палива містяться миш'як, вільний двооксид кремнію, кальцію тощо. Від станцій, що працюють на вугіллі, в навколишнє середовище надходять природні радіону­кліди, що містяться у вугіллі.

Значне забруднення надходить і від гідроелектростанцій. Вплив гідроенергетичних об'єктів на біосферу визначається створенням штучних водосховищ, що веде до затоплення і під­топлення великих територій, позначається на кліматичних умо­вах і рельєфі. Крім того, зменшується продуктивність луків, погіршується вилов риби. Негативним фактором є поступове засолення і залуження родючих ґрунтів у районах зрошення внаслідок недостатнього дренажу.

У результаті широкомасштабного використання ядерного палива в енергетиці з'явилось якісно нове джерело впливу на довкілля і людину - атомні електростанції та атомні ко­тельні. На сучасному етапі розвитку ядерної енергетики біль­шість діючих АЕС з реакторами на теплових нейтронах працю­ють на збагаченому урані-235. За нормальних умов експлуа­тації ядерний реактор у паливному циклі є потужним генерато­ром штучних радіоактивних речовин - понад п'ятисот видів радіоактивних нуклідів. Серед продуктів поділу найбільш раді­аційно небезпечними є ізотопи криптону і ксенону, йоду, цезію і стронцію. Серед радіонуклідів, що утворюються в реакторі і теплоносіях, особливо небезпечними є радіоактивні нукліди з тривалим періодом напіврозпаду, які можуть глобально впли­вати на забруднення території (водень-3, вуглець-4, криптон-85, йод-89). В умовах подальшого розвитку ядерної енерге­тики їх концентрація в біосфері зростатиме. Особливо небез­печні наслідки може мати концентрація вуглецю-14. Потрапляючи до організму людини, він накопичується в усіх органах і тканинах. Період напіврозпаду цього радіонукліда становить майже 6 тис. років.

Істотним джерелом забруднення навколишнього середови­ща є шахти з видобутку вугілля, більшість з яких розміщені в Донецькій і Луганській областях. Середня глибина розробок становить майже 700 м, деякі шахти мають глибину понад 1000 м, що робить вугільну промисловість досить небезпечним виробництвом.

Причини забруднення. У шахтах добування вугілля ведеться здебільшого за старими технологіями, внаслідок чого трапляються обвали і вибухи газів. З діяльністю шахт пов'язані й такі екологічні проблеми, як накопичення пустої породи та скуп­чення хвостосховищ на значній площі родючої землі; забруднення поверхневих і ґрунтових вод солями; значні втрати ґрун­тових вод внаслідок осушення шахт тощо.

Викиди в атмосферу вуглеводнів залежать від профілю і тех­нологічної схеми нафтопереробних заводів. Використання наф­топродуктів низької якості породжує певні екологічні проблеми. На якість нафтопродуктів впливають: неефективне облад­нання для знесірчення газу; відсутність обладнання для знесірчення вакуумного газойлю, який є основним матеріалом для зменшення вмісту сірки в дизельному паливі та паливному мазуті; відсутність обладнання для виведення з бензину леркаптанової сірки; використання бензину з низьким октановим чи­слом для роботи легкових і вантажних автомобілів; поширене застосування етилованого бензину.

Природоохоронні заходи. Вирішенню екологічних проблем у ПЕК сприятимуть вдосконалення ціноутворення і модернізація обладнання, розробка і реалізація програми переходу на неетилований бензин та реконструкція нафтопереробних заводів.

Основними напрямами зменшення забруднення атмосфери тепловими електростанціями є підвищення ефективності робо­ти електростанцій; вибір установок для роботи при базових і пікових навантаженнях; поступове досягнення рівноваги між використанням природного газу і вугілля; підвищення якості вугілля і паливного мазуту; вдосконалення структури енерго­споживання; впровадження ефективних засобів контролю за­бруднення повітря, у тому числі моніторів димності безперерв­ної дії; впровадження сучасних технологій, обладнання для очи­щення і уловлювання шкідливих речовин.

Очищення шахтних вод від розчинених у них сполук кош­тує дуже дорого. Фахівці пропонують метод виведення шахт­них вод шляхом поповнення підземних вод. Для цього слід про­вести детальний гідрологічний аналіз, щоб виключити забруд­нення водоносних прошарків, які використовуються для одер­жання питної води.

Дуже складною є проблема вилучення і використання газу метану, який міститься у вугільних пластах Донецького басей­ну. При правильному вилученні й утилізації метан може бути додатковим джерелом енергії. Для цього потрібно визначити економічну ефективність різних методів виробництва і викори­стання метану залежно від його якості. Метан можна застосову­вати в шахтарських містах для виробництва електроенергії і в опалювальних котлах замість вугілля. Збагачений метан можна також подавати у трубопроводи разом із природним газом.

Важливою передумовою подальшого розвитку ядерної енер­гетики в Україні є підвищення культури безпеки на атомних станціях. Вартість необхідних заходів щодо підвищення безпе­ки діючих АЕС становить приблизно 100 млн дол. на рік.

Екологічна залежність галузі. У середньому для будівниц­тва великої ТЕС відводять 2-3 км² земельної площі, не врахову­ючи золовідвалів і водосховищ-охолодників. На цій місцевості змінюється рельєф, порушуються поверхневий стік і структура ґрунту. Великі градирні в системі охолодження конденсаторів ТЕС суттєво зволожують мікроклімат у районі станції, спричинюють утворення туманів, дрібних дощів, а взимку інею та оже­леді. Тепла вода, яку відводять від конденсаторів, турбін, впли­ває на флору і фауну водойм.

Підприємства ядерної енергетики витрачають значні об'єми води і виробляють відходи, проблема ліквідації яких ще не ви­рішена в жодній країні світу.

Екологодеструктивний вплив. У табл. 3.3 наведено при­клади екологодеструктивного впливу першого, другого і тре­тього рівнів паливно-енергетичного комплексу на навколишнє природне середовище.

Таблиця 3.3

Приклади еколого деструктивного впливу ПЕК

I рівень	II рівень	III рівень
При добуванні твердого палива інтенсивної деградації зазнають ґрунти внаслідок гірничих виробок, природні водойми внаслідок скидання забруднених шахтних, дренажних і шламових вод, атмосферне повітря внаслідок викидів оксидів сірки й азоту від згорання породних відвалів	Забруднення природних водоймищ, атмосферного повітря внаслідок викидів відпрацьованих газів і води при переробці твердого палива	Забруднення атмосфери, земельних і водних ресурсів внаслідок використання неякісних нафтопродуктів (споживачі: маши­нобудування, хімічна промисловість, сільське господарство, транспорт)
Забруднення атмосфери внаслідок згорання нафтопродуктів у факелі при видобутку нафти	Забруднення атмосфери нафтохімічними та нафтопе­реробними заводами Використання низькоякісних нафтопродуктів у декілька разів збільшує викиди в атмосферу

Продовження табл. 3.3

Відчуження земельних угідь, зміна рельєфу, порушення поверхневого стоку і структури ґрунту (внаслідок будівництва теплоелектро­станцій); створення штучних водосховищ, що веде до затоплення великих територій, позначається на кліматичних умовах і рельєфі (внаслідок будівництва гідроелектростанцій); витрати значних об'ємів води (підприємствами атомної енергетики)	Викиди в повітря шкідливих речовин (золи, сполук ванадію, природних радіонуклідів), виділення тепла, електромагнітне випромінювання, скидання забруднених стічних вод (деструктивний вплив на флору і фауну), штучне зволоження мікроклімату навколо теплоелектростанцій. Викиди штучних радіоактивних речовин, відходи ядерного палива атомних електростанцій

Дата добавления: 2014-11-29