Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Харчова промисловість




Сфери впливу галузі. Особливо небезпечними вважаються від­ходи виробництва цукрових заводів, насамперед жомова і дифу­зійна вода. Незважаючи на це більшість цукрових заводів не обладнані устаткуванням для очистки жомопресових вод.

Причини забруднення. Внаслідок повільного введення в дію очисних споруд підприємства багатьох галузей харчової проми­словості інтенсивно забруднюють водні джерела. Це передусім стосується підприємств цукрової, кондитерської, тютюнової та ефіроолійної промисловостей, які всі стічні води скидають без очищення, що веде до подальшого забруднення поверхневих вод.

На підприємствах харчової промисловості залишається ни­зьким рівень очистки від викидів шкідливих речовин в атмос­ферне повітря. Значною мірою охорона повітря в галузі зале­жить від наявності коштів для впровадження природоохорон­них заходів. В умовах відсутності відповідних коштів у біль­шості галузей харчової промисловості ці заходи провадяться не­задовільно. Крім того, багато заводів, фабрик і комбінатів за своїм технологічним рівнем не відповідають сучасним екологіч­ним вимогам, що також не сприяє проведенню конструктивних заходів щодо охорони повітря. Наприклад, на підприємствах м'ясо-молочної промисловості рівень уловлювання шкідливих речовин, які викидаються стаціонарними джерелами забруднен­ня, становить лише 3 %.

Вагомою причиною забруднення атмосферного повітря в хар­човій промисловості є малоефективна робота газоочисного обла­днання і пиловловлювачів, внаслідок чого в атмосферу викида­ється значна кількість сажі, сірчаного ангідриду, оксидів вуг­лецю й азоту, парів спирту, сухих кормових дріжджів, інших речовин.

Природоохоронні заходи. Нарощування обсягів виробницт­ва продуктів харчування потребує впровадження ефективних заходів щодо поліпшення використання водних ресурсів. Голо­вною умовою вирішення цього питання є перехід на принципо­во нові технології виробництва харчової продукції і подальше вдосконалення водоспоживання.

У цілому заходи щодо охорони навколишнього середовища, що їх вживають у харчовій промисловості, недостатні і потребу­ють вдосконалення шляхом реконструкції підприємств і ком­плексного використання сировини, вторинних ресурсів та від­ходів виробництва.

Екологічна залежність галузі. Головним джерелом водопо­стачання підприємств харчової промисловості є поверхневі води, питома вага яких у загальному обсязі отримуваної води стано­вить майже 70 %. Частка підземних вод дорівнює 13 %, комуна­льного водопостачання – 17 %.

Промислове виробництво продуктів харчування має недо­сконалу систему водопостачання. Тільки в цукровій промисло­вості при транспортуванні втрачається близько 2 % від усього обсягу водоспоживання, що майже в 1,5 раза перевищує кількість води, яка використовується в коньячно-горілчаній і тю­тюновій промисловостях разом узятих.

Використання води в харчових галузях промисловості, як і в інших сферах господарювання, залежить від технології виро­бництва і має ряд особливостей. Найважливіша з них полягає в сезонному характері водоспоживання, що значною мірою зумо­влено великим обсягом переробки сільськогосподарської про­дукції в осінній період.

Особливо чітко фактор сезонності простежується в цукровій промисловості, де протягом вересня - листопада витрачається понад 50 % від річної потреби води.

Серед галузей харчової промисловості найбільше води спо­живає цукрова, а найменше - тютюнова промисловість.

Еколодестуктивний вплив. У табл. 3.7 наведено приклади екологодеструктивного впливу на навколишнє середовище, ха­рактерні для харчової галузі.

Таблиця 3.7

Приклади екологодеструктивного впливу харчової галузі

I рівень II рівень III рівень
Використання поверхневих, підземних вод і вод комунального постачання Забруднення поверхневих вод внаслідок забрудненя скидання неочищених стічних вод підприємствами цукрової, кондитерської, тютюнової та ефірно-олійної промисловостей. Забруднення атмосферного повітря, повітря та водних джерел внаслідок зброджування барди на полях фільтрації (спиртове виробництво), утворення газопилових сумацій, які негативно впливають на здоров’я людей, тварин і птахів, пригнічують рослини, посилюють старіння металевих конструкцій і будматеріалів. Забруднення грунтів. Викиди бензину під час виготовлення екстратів (олійно-жирова промисловість). Забруднення атмосферного повітря внаслідок згорання палива Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання продукції харчової промисловості  

 

Природоохоронні заходи. Основним напрямом вирішення екологічних проблем на підприємствах промисловості будівель­них матеріалів, як і в інших галузях, є впровадження сучасного ефективного очисного обладнання і нових технологічних проце­сів. В Україні накопичений певний досвід щодо раціонального використання сировини і вторинних матеріальних ресурсів, ви­користання відходів індустріального виробництва. На багатьох підприємствах використовуються кам'яновугільна зола і золошлакова суміш з теплоелектростанцій, відвальні шахтні поро­ди, відходи вуглезбагачення тощо. За допомогою промислових відходів і залишкових продуктів у галузі налагоджено виробни­цтво майже 30 видів будівельних матеріалів.

Незважаючи на певні позитивні зрушення в справі ресурсо­збереження й охорони природи, галузь має значні невикорис­тані можливості щодо підвищення екологізації виробництва.

Екологічна залежність галузі. У промисловості будівель­них матеріалів витрачається значна кількість води. Від загаль­ної кількості води, що витрачається в галузі виробництво цеме­нту потребує 34 %, промисловість нерудних матеріалів – 29 %, скляна промисловість - 7,5 %, підприємства з виробництва са­нітарно-технічного обладнання – 3 %, силікатної цегли - 1,6 %.

Екологодекструктивний вплив. Розглянемо види впливу, які спричинює галузь будівельних матеріалів (табл. 3.8).

Таблиця 3.8

Приклади еколого деструктивного впливу

промисловості будівельних матеріалів

I рівень II рівень III рівень
Витрати значної кількості води Забруднення атмосфери викидами монооксиду вуглецю, оксидів сірки. Технологічні викиди неочищених газів у повітря, запилення повітря (цементне виробництво) Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання продукції будматеріалів (споживачі: ПЕК, машинобудування, металургія, ЖКГ, рекреаційна галузь)

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 683; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.