Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Житлово-комунальне господарство




Сфери впливу галузі. Однією з особливостей міських екосистем є наявність значної кількості відходів, обсяг яких зростає пря­мо пропорційно до зростання самих міст. З екологічної точки зору великі міста є організованими на високому рівні спожив­чими щаблями природної системи, яка внаслідок однобічної гі­пертрофії поступово втратила здатність до самостійного розвит­ку. Потреба таких структур у речовинах і енергії, як правило, повністю задовольняється за рахунок зовнішніх джерел, їхні продукція і відходи також виводяться за межі екосистем. У да­ному випадку йдеться не про кругообіг речовин і енергії, а про «проходження через міську екосистему». Отже, розв'язання про­блеми охорони навколишнього середовища у великих містах зна­чною мірою залежить від вибору найбільш економічних та ефе­ктивних шляхів видалення та утилізації відходів.

Обсяги твердих побутових відходів щороку зростають на 1-1,5 %. Накопичення значної кількості їх потребує відведення нових земельних ділянок під звалища, спричинює подальше забруднення атмосферного повітря і водойм, є вибухо- і пожежонебезпечним, потенційним джерелом поширення інфекцій­них захворювань, а отже, пов'язане із значним ризиком для здоров'я людей і стану довкілля.

Причини забруднення. Відсутність у генеральних планах міст і проектах будівництва (реконструкції) і технічного переозброєння підприємств і господарських організацій чітких регламентів, інстру­кцій, норм і правил, спеціальних екологічних розділів, де б ви­значалися вимоги щодо утилізації твердих побутових відходів при­зводить до формального вирішення природоохоронних проблем і не сприяє вибору оптимальних варіантів розміщення підприємств і технологій утилізації та знешкодження побутових відходів.

Найгострішими проблемами великих міст стосовно питань утилізації твердих побутових відходів є:

Ø зростання обсягів побутового сміття на одного міського жи­теля;

Ø скупчення значної кількості підприємств торгівлі і громадського харчування - стаціонарних джерел забруднення по­бутовим сміттям міських територій;

Ø дорожчання вивозу міського сміття на звалища і полігони внаслідок зростання вартості паливно-мастильних матеріалів;

Ø дефіцит прилеглих до міст земельних ділянок;

Ø зростання густоти забудови міст, що спричинює виникнен­ня потенційно небезпечних санітарних зон.

Природоохоронні заходи. Охорона навколишнього середо­вища є важливим напрямом виробничо-господарської та екс­плуатаційної діяльності житлово-комунального господарства. Чи­стота води і повітря, благоустрій і озеленення міст, ландшафтобудування, водо- і газопостачання, збереження житлового фон­ду й адміністративних споруд, стан шляхового і ремонтно-буді­вельного господарства, теплопостачання значною мірою визна­чають зовнішній вигляд сучасних міст і свідчать про загальний рівень екологічної культури та можливості економічного зрос­тання.

Екологічна залежність галузі. Мільйонне місто за добу спо­живає майже 625 тис. т води, 2 тис. т продуктів харчування, 9,5 тис. т пального. У навколишнє середовище без необхідної очистки й обробки надходить до 500 тис. т рідких, 2 тис. т твердих і 950 т газоподібних відходів. Розвиток міст безпосере­дньо пов'язаний з проблемою підвищення ефективності викори­стання питної води, поліпшення її якісних властивостей. У си­стемі водоспоживання і каналізації найважливішим напрямом інтенсифікації використання водних ресурсів є повторне вико­ристання питної води і масштабне залучення нетрадиційних во­дних джерел з метою задоволення потреб промисловості і насе­лення у питній воді. Особливе значення має розробка нових і вдосконалення існуючих методів очистки, впровадження без­відходної технології очистки, вдосконалення процесів транспортування води, обробки опадів із застосуванням засобів компле­ксної механізації та автоматизації.

Екологодеструктивний вплив. Екологодеструктивний вплив житлово-комунального господарства виявляється в потребі забезпечувати життєдіяльність людини. Приклади екологодеструктивного впливу ЖКГ наведені в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12

Приклади екологодесируктивного впливу

житлово-комунального господарства

I рівень II рівень III рівень
Споживання великої кількості води, продуктів харчування, пального. Значна кількість рідких, твердих і газоподібних відходів від споживання. Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери твердими відходами(споживачі: населення).



Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 439; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.