Сільськогосподарське виробництво

Сфери впливу галузі. Сфера впливу сільського господарства - це перш за все земельні ресурси, тобто ґрунт. Деградація ґрунту - це процес, що призводить до втрати ґрунтом родючості. Останнім часом внаслідок широкомасштабної інтенсифікації сільського господар­ства площі земель, схильних до різних видів деградації, значно збільшилися. Факторами погіршання якості земель, а отже і їх деградації, є перезволоження, заболочення, подвійне засолення, підкислення, дефляція, водна ерозія і осолонцювання.

Водна ерозія і дефляція спричинюють збільшення крутизни схилів і посилюють їх нестійкість, замулення заплав і водотоків, забруднення поверхневих і підземних вод. Підкислення ґрунтів спричиняє підкислення водойм, негативну трансформа­цію в їх складі гідробіонтів і зменшення рибопродуктивності.

Сільськогосподарське виробництво разом із підприємствами промисловості безпосередньо впливає на стан здоров'я і трива­лість життя людей. Існує певний взаємозв'язок між природним приростом населення і коефіцієнтом смертності, з одного боку, та рівнем сільськогосподарської освоєності території, розораністю угідь, внесенням мінеральних добрив, використанням пес­тицидів і викидами забруднюючих речовин - з іншого.

Причини забруднення. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га. Інтенсифікація землеробства, збільшення техно­генного навантаження на земельні ресурси, безконтрольне за­стосування засобів хімізації в умовах низької технологічної куль­тури та інші впливи призводять до погіршення якості ґрунтів, зниження їх родючості.

Екологічно небезпечним є використання під ріллю заплав­них земель, які піддаються інтенсивному розмиванню внаслі­док повеней і стають джерелом забруднення поверхневих і під­земних вод. Надзвичайно небезпечним для навколишнього се­редовища і людини є сільськогосподарське використання схи­лів під ріллю. Вони належать до тектонічно рухомих зон земної кори, де найбільше виявляються небезпечні геологічні процеси та існує безпосередній зв'язок між поверхневими і підземними водами, які на схилах найчастіше забруднюються пестицидами та іншими шкідливими речовинами. В умовах сільськогоспо­дарського використання схили перестають виконувати функцію захисту водних басейнів від поверхневого, ґрунтового і підзем­ного стоку біогенних елементів.

Природоохоронні заходи. Для того щоб запобігти процесу деградації ґрунту та економічним втратам і поліпшити охорону навколишнього середовища в цілому, треба здійснити комплекс заходів щодо екологізації сільського господарства.

Обов'язковою умовою екологізації сільського господарства є еволюційний перехід до прогресивної системи біосферозахисного землекористування, адаптованого до умов навколишнього середовища. Сучасна система землеробства не повною мірою від­повідає новим екологічним вимогам, оскільки вона:

Ø передбачає перетворення ландшафтів на основі осушення і зрошення, що призводить до значних негативних екологіч­них наслідків;

Ø не забезпечує ефективного розвитку агролісомеліорації з метою запобігання дефляції ґрунту;

Ø орієнтує на максимальне залучення земель у сільськогоспо­дарський оборот, що призводить до їх погіршення;

Ø використовує такі екологічно небезпечні і геохімічно транс­формовані території, як заплави і схилові площі, які зазна­ють значної деградації;

Ø передбачає застосування високих доз мінеральних добрив і пестицидів;

Ø сприяє використанню інтенсивних технологій вирощування

Ø сільськогосподарських культур, що посилює деградацію зе­мель, тощо.

Екологічна залежність галузі. Розвиток галузі сільського господарства великою мірою залежить від наявності та якості земельних і водних ресурсів. Зрозуміло, що найголовнішим фактором розміщення підприємств сільськогосподарської сфе­ри є природно-географічний фактор. Недоцільним буде займа­тися вирощуванням певних культур там, де клімат та ґрунт не сприятливі для цього. На розвиток рослинництва і тваринницт­ва впливає певною мірою також водний фактор.

Екологодеструктивний вплив. У таблиці 3.9 аналізується екологодеструктивний вплив сільського господарства на навко­лишнє середовище.

Таблиця 3.9

Приклади екологодеструктивного впливу сільського господарства

I рівень	II рівень	III рівень
Деградація ґрунту внаслі­док інтенсифі­кації землероб­ства і збіль­шення	Застосування засобів хімізації, перезволоження, заболочення, подвійне	Забруднення вод­них, земельних ресурсів, атмо­сфери внаслідок використання продукції

Продовження табл. 3.9

техно­генного наван­таження на зе­мельні ресурси	засолення, підкислення, дефляція, водна ерозія і осолонцювання призводять до погіршення якості земель, спричинюють збільшення крутизни схилів, посилюють їх нестійкість, викликають замулення.	сільського господарства (спо­живачі: харчова промисловість).

Дата добавления: 2014-11-29