Машинобудування

Сфери впливу галузі. На машинобудівних і приладобудівних підприємствах джерелами викидів шкідливих речовин в атмос­ферне повітря є технологічне обладнання і агрегати, які засто­совуються у виробництві заготовок, у ковальсько-пресових, тер­мічних, гальванічних, механоскладальних, зварювальних, лакофарбових і ливарних цехах. Частка підприємств машинобу­дування в загальному обсязі викидів шкідливих речовин в ат­мосферу не перевищує 3%. Передусім це відхідні гази чавуно­ливарного і сталеливарного виробництва. На 1 тонну чавуну припадає 10-12 кг пилу і 150 кг чадного газу, а на 1 тонну сталі відповідно 6-8 і 50 кг.

Внаслідок роботи технологічного устаткування в атмосферу надходять масла, пари, аміак, ціаністий водень, аерозолі, фло­риди, металевий і абразивний пил, уайт-спірит, сірководень, двооксид сірки, оксиди азоту та інші шкідливі речовини.

На підприємствах машинобудування накопичується значна кількість твердих відходів, зокрема: амортизаційний брухт, як результат заміни зношених деталей і модернізації обладнання; відходи від виробництва прокату; відходи лиття; відходи від механічної обробки заготовок на верстатах.

Причини забруднення. Однією з причин забруднення на­вколишнього середовища підприємствами машинобудування є неочищені стічні води, що скидаються у водоймища і порушу­ють біорівновагу. У складі стічних вод машинобудівних заводів переважають кремнезем, оксиди заліза, алюмінію, кальцію, ма­гнію (виробництво литва); мастила й окалина (прокатне вироб­ництво); кальцинована сода, фосфат натрію, триетаноламін, ме­талевий і абразивний пил, мінеральні мастила (механічне виро­бництво); ціаніди, сірчана та азотна кислоти, мідь, нікель, оло­во, хром, цинк (гальванічне і лакофарбове виробництво).

Природоохоронні заходи. Використання металевих відхо­дів у машинобудуванні сприяє скороченню енергоємності, тру­домісткості і собівартості продукції. Ефективним засобом є ути­лізація відходів без переплавки з попереднім сортуванням їх.

Для переробки складного за вмістом металобрухту особливе значення має застосування кріогенної технології, що ґрунтуєть­ся на фізичних властивостях вторинних металевих і неметале­вих відходів з наступним їх охолодженням до дуже низьких температур. Найбільш прогресивною технологією переробки стружки під тиском є порошкова технологія, яка дозволяє у багатьох випадках обійтися без лиття деталей. Тверді відходи ливарного виробництва залежно від вигляду і стану можна ути­лізувати також шляхом переплавки на основі технологічного процесу регенерації піску формувальних сумішей. Утилізації підлягають також тверді відходи полімерних матеріалів, гумотехнічні відходи і відходи деревини. Усе більшого значення на­буває регенерація відпрацьованих мастил.

Витрати свіжої води на машинобудівних підприємствах у процесі знежирювання, травлення, гальванічного нанесення покриттів значно скорочуються завдяки застосуванню струмин­ної, водоповітряної і протитечійно-каскадної систем. Також не­обхідним заходом зменшення екологодеструктивного впливу галузі є очищення вод, використаних у процесі виробництва.

Екологічна залежність галузі. Машинобудівні підприємст­ва використовують до 10 % від загальної кількості води, яку споживає промисловість. Найбільше її використовують заводи з виробництва вантажних автомобілів (240 м³ на одиницю про­дукції). При цьому середньорічні скиди стічних вод досягають 180 м³ на одиницю продукції.

Екологодеструктивний вплив. Для розуміння компонент­ного складу екологічного впливу галузі машинобудування слід звернутися до табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Приклади екологодеструктивного впливу машинобудування

I рівень	II рівень	III рівень
Викиди відпрацьованої води. У складі стічних вод переважають кремнезем, оксиди заліза, алюмінію, кальцію, магнію (виробниц­тво литва); мастила й ока­лина (прокатне виробниц­тво); милонафт, кальцино­вана сода, фосфат натрію,	Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря технологіч­ним обладнанням та агрегатами машинобудівних заводів: відхід­ні гази чавуноливарного і сталеливарного виробництва; масла, пари, аміак, ціаністий водень, аерозолі, фториди, металевий і	Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання продукції машинобудування (споживачі: транспортна галузь, ПЕК, сільське

Продовження табл. 3.5

триетаноламін, металевий і абразивний пил, міне­ральні мастила (механічне виробництво); ціаніди, сірчана та азотна кислоти, мідь, нікель, олово, хром, цинк (гальванічне і лакофарбове виробництво).	абразивний пил, уайт-спірит, сірководень, двооксид сірки, оксиди азоту та ін. внаслідок роботи технологічного устатку­вання. Виникнення твердих відходів внаслідок заміни зношених деталей і модерні­зації обладнання, виробництва прокату, лиття, механічної обробки заготовок на верстатах.	господарство)

Дата добавления: 2014-11-29