Транспорт

Сфери впливу галузі. Автомобільний, залізничний, морський, річковий, авіаційний, трубопровідний та інші види транспорту постійно впливають на стан навколишнього середовища, забру­днюючи повітря, воду, ґрунти, ліси. На транспорт припадає до 70% хімічного і 90% шумового забруднення (особливо в міс­тах). На автомобільний транспорт припадає 94% викидів окси­ду вуглецю, 44% оксиду азоту. Майже на 60% забруднення ат­мосфери у великих містах залежить від роботи пересувних транс­портних засобів.

На 15 тис. км пробігу автомобіль споживає у середньому 4350 кг кисню, водночас викидаючи 3250 кг вуглекислого газу, 530 кг оксиду вуглецю, 93 кг отруйних вуглеводнів, 27 кг окси­ду азоту. У процесі експлуатації одного автомобіля витрачаєть­ся 10 кг гумових матеріалів, а спрацювання шляхів із твердим покриттям становить 1 мм, що на відстані 1000 км спричинює викид 100 т пилу. Цей пил містить майже 200 елементів забру­днюючих речовин, у тому числі канцерогенний бензопірен, сви­нець, хлор тощо.

У великих містах недостатній контроль за забрудненням ат­мосферного повітря автотранспортними засобами спричинює гострі хронічні отруєння людей та активізацію деяких хвороб, зокрема алергії, злоякісних пухлин, лейкозів, анемії, серцево-судинних захворювань, «сухого нежитю» тощо. Негативні наслідки викликає фотохімічний смог, який містить багато отруйних речовин.

Забруднення атмосфери транспортними та іншими техніч­ними засобами негативно позначається на стані тваринного і рослинного світу. Тварини втрачають у вазі, в них порушують­ся обмін речовин і процеси росту. Під впливом забруднення ат­мосфери погіршується біохімічна активність лісу і ґрунтів, зни­жується врожайність сільськогосподарських культур.

Природоохоронні заходи. Відповідно до чинного законодав­ства підприємства й організації, які здійснюють проектування, виробництво, експлуатацію та обслуговування автомобілів, лі­таків, суден та інших транспортних засобів, виробництво і по­стачання палива, зобов'язані виконувати комплекс заходів щодо зменшення токсичності і знищення шкідливих речовин, дотри­муватися режиму експлуатації транспортних засобів і встанов­лювати рівні фізичного впливу забруднювачів на навколишнє середовище.

Виробництво й експлуатація транспортних та інших пересу­вних засобів, у викидах яких вміст шкідливих речовин переви­щує існуючі нормативи, не дозволяється. Керівники транспорт­них підприємств і власники автомобілів несуть відповідальність за додержання нормативів гранично допустимих викидів і ски­дів забруднюючих речовин та гранично допустимих рівнів фізи­чного впливу на навколишнє середовище, чинних для відповід­них видів транспорту.

Для зменшення викидів шкідливих речовин на автотранс­порті важливе значення мають:

Ø оптимізація перевезень, удосконалення системи транспорт­них потоків за допомогою планувально-архітектурних та інших рішень;

Ø поліпшення експлуатації транспортних засобів та встанов­лення контролю за вмістом шкідливих речовин у вихлопних газах;

Ø економія паливно-мастильних матеріалів;

Ø організація виробництва та використання для перевезення вантажів і пасажирів у містах екологічно чистого виду транс­порту - електромобілів;

Ø розробка, дослідно-промислове опрацювання та впровадження методу спалювання водню в автомобільних двигунах;

Ø підвищення відповідальності інженерно-технічних працівни­ків автопідприємств за додержання норм і нормативів у га­лузі охорони навколишнього середовища і раціонального ви­користання природних ресурсів.

Екологодеструктивний вплив. Споживання продукції транспортної галузі є доволі широким. Майже всі галузі народного господарства України за сучасних умов не можуть обійтися без транспорту. Тому великою проблемою цієї галузі є саме екологодеструктивний вплив третього рівня, хоча в даному випаду
досить важко відокремити екологодеструктивні впливи трьохрівнів, бо вони взаємопов'язані (табл.3.11).

Таблиця 3.11

Приклади еколого деструктивного впливу транспорту

I рівень	II рівень	III рівень
Погіршення стану земельних ділянок, водних та аеробасейнів, наданих у користу­вання, їх заболочення, забруднення промисло­вими та іншими відхо­дами, неочищеними стічними водами, нафтопродуктами.	Забруднення повітря, води, ґрунтів, лісів викида­ми оксидів вуглецю, азоту, свинцю, фотохімічним смогом, внаслідок чого погіршується біохімічна активність лісу і ґрунтів, знижується врожайність сільськогосподарських культур.	Забруднення водних, земельних ресурсів, атмосфери внаслідок використання послуг транспортної галузі (споживачі: машинобуду­вання, металургія, сільське господарство, харчова промисловість)

Дата добавления: 2014-11-29