Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР




У 46 р. до н.е. римський політичний діяч і полководець Юлій Цезар став ініціатором календарної реформи, в основу якої було покладено єгипетський календар. Із цією метою була створена група александрійських астрономів на чолі з ученим і асторономом Созігеном. В основу нового календаря було покладено річне переміщення Сонця між зірками з середньою тривалістю року в 365 1/4 доби. Для того, щоб початок кожного місяця припадав на 1-е календарне число, було вирішено рахувати три роки по 365 діб, четвертий по 366 та вважати високосним. Созіген знав, що тривалість тропічного року менша, ніж тривалість запровадженого календарного року, але вирішив, що ця різниця не суттєва. Він поділив рік на 12 місяців залишив старі назви, а місяць марцедоній був вилучений із календаря. Першим місяцем став януаріус, оскільки, починаючи з 153 р. до н.е., римські консули вступали на свою посаду саме з 1-го януаріуса усі місяці були поділені на парні і непарні і, починаючи з януаріуса, мали 31 або 30 діб, крім фебруаріуса простого року, який замість ЗО мав 29 діб. Для того, щоб провести реформу і щоб усі свята збігалися з відповідною порою року, римляни додали до календарного року, крім марцедонія, ще два додаткових місяці з 33-х і 34-х діб та помістили їх між новембером і децембером. Цей рік таким чином, складався з 445 діб і отримав назву метушливого, або хаотичного. Таким був 46 рік до н.е. Новий відлік часу почався з 1 януаріуса 45 р. до н.е. і отримав назву юліанського. За рішенням римського сенату в 44 р. до н.е. місяць квінтіліс, в якому народився Юлій Цезар, був переіменований на юліус. Реформа календаря передбачала вставки високосних днів через три роки, але понтифіки чомусь вставляли через два роки на третій, і тому знову переплутався календарний рахунок. У часи імператора Августа у 8 році до н.е. цю помилку помітили і за його наказом з 8 р. до н.е. по 8 р. н.е. включно у високосних роках додаткові дні не вставлялися. Римський сенат вирішив місяць секстіліс назвати на честь імператора августом. Але цей місяць мав 30 днів, нещасливе число. Тому було вирішено до августа додати один день від фебруаріуса, в якому стало 28 і 29 днів при високосі, а юліус, август і септембер мали по 31 дневі. Тоді було змінено порядок чергування коротких і довгих місяців кінця року. Септембер і новембер тривали по 30 днів, а октобер і децембер – по 31 дню. Деякі імператори Риму теж хотіли внести свої імена до календаря, але їм це не вдалося. Юліанський календар використовувався до кінця XVI ст. у Європі і до початку XX ст. в окремих країнах, в тому числі в Росії.



У римському календарі рахунок днів у місяцях вівся за кількістю днів до трьох визначених моментів кожного місяця: календ, нон та ід. Порядкового рахунку днів не було. Календи – перші числа місяців. Нони – 5-ті числа януаріуса, фебруаріуса, апріліса, августа, септембера, новембера і децембера або 7-мі числа мартіуса, майуса, юліуса і октобера, які співпадали з початком першої чверті фази Місяця. Іди – 13-ті числа місяця, де нони припадали на 5-е число або 15-ті числа в тих місяцах, де нони припадають на 7-е число. Ще три дні, які передували календам, нонам та ідам, мали назву канун – переддень. Наприклад, 28 лютого – канун березневих календ.

Лічба днів римлянами велася у зворотному порядку. Замість 15 червня вони говорили – 17-й день від юліанських календ, 1 січня – календа януаріуса, 7 грудня – нона децембера тощо. У римській хронології датування подій тривалий час велося за іменами консулів. У І ст. н.е. стали використовувати еру від заснування міста. Римський вчений Марк Теренцій Варрон (116 - 27 рр. до н.е.) вважав, що Рим був заснований в рік 6-ої олімпіади. День заснування Риму відзначався навесні і відповідає 21 квітня 753 р. до н.е. Ера від заснування Рима використовувалась істориками в Західній Європі до кінця XVII ст. разом з юліанським календарем, який був неточним порівняно з тропічним роком на 11 хвилин і 14 секунд. Тому за кожні 128 років накопичувалася зайва доба. У користуванні Цей календар був простим і зручним, хоча з подальшим розвитком суспільства виникла потреба ліквідувати неточність і створити більш точний календар.





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 870; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.018 сек.