Вивчення народонаселення й історична наука

Розгляд народонаселення як компонента всього суспільно-історичного розвитку інтегрує різноманіття його характеристик, і воно виступає цілісним соціальним явищем об’єктивної реальності, що знаходиться в складних взаємозв’язках з її іншими явищами, як соціальними, так і біологічними. У цій якості народонаселення являє собою цілісний об’єкт (предмет) пізнання реальної дійсності, що у процесі виявлення його сутності розкривається у всій своїй багатогранності Останнє і визначає багатобічний характер вивчення народонаселення, що здійснюється суспільними і рядом природничих наук, кожна з яких розглядає той або інший його аспект з позицій свого основного предмета дослідження.

Історичний розвиток вивчення таких складних наукових об’єктів проходить через ряд етапів: диференціація знань, міждисциплінарне вивчення, взаємодія наук, вироблення комплексних методів дослідження. У реальному русі наукових знань тенденції, що виражають кожен з цих етапів, не тільки співіснують, але і взаємопереплітаються, що характерно як для минулого науки, так і для її сучасного розвитку, у ході якого подальша диференціація знань сполучиться з процесами їхньої інтеграції.

Це властиво і для формування вивчення народонаселення, наукові знання про яке, що мали спочатку синкретичний характер, поступово стали здобувати конкретну постановку в цілому ряді наук у міру розвитку останніх. Вже в середині XVIII в. Ф. Кене виділив два напрямки розробки цих знань, що сьогодні були б названі економічним і демографічним. Відзначимо, що конкретна розробка народонаселення почалася насамперед в економічних творах кінця XVII — початку XIX ст., зайнявши своє місце й у політекономії XIX-XX ст. У числі перших наук, що включили у свою орбіту вивчення народонаселення, були також історія і географія На основі розвитку дослідження кількісних даних про народонаселення складалася сучасна статистика. Ці дані зіграли свою роль у XVIII-XIX ст. у становленні цілої галузі математики — теорії ймовірностей. Аналіз тих або інших сторін розвитку народонаселення усе більш попадав у поле зору представників ряду медичних наук, у їхньому числі соціальної гігієни Такий аналіз ставав частиною досліджень і в деяких інших галузях наукового знання.

Диференціація вивчення народонаселення, що виявилася в минулому столітті, перейшла й у наше сторіччя, друга половина якого, тобто сучасний період, відзначена різким розширенням і посиленням спеціалізації цього вивчення. Найбільше повним закордонним покажчиком літератури по проблематиці народонаселення є щоквартальник «Index рорulation», що випускається з 1934 р. Принстонським університетом і Американською асоціацією народонаселення. На початку 50-х років він фіксував приблизно 2,2—2,3 тис робіт у рік, у 70—80-і роки їхня кількість перевалила за 4 тис. Одночасно виросло число його рубрик: два десятиліття назад їх було 11, а тепер— 20. Це, звичайно, не означає, що за останній час у два рази зросла кількість наук, що вивчають народонаселення, хоча коло їх у міру виникнення нових наукових дисциплін і напрямків (наприклад, соціальної психології, екології й ін.) продовжує розширюватися. Збільшення рубрик — свідчення зростаючої спеціалізації досліджень народонаселення, що визнається однією з головних рис її сучасного стану. Здавалося б, спеціалізація повинна підсилити роз'єднання розробки різних сторін народонаселення, що проводиться в тих або інших випадках. У дійсності ж вона виводить їх на стики наук, вимагає розширення взаємодії останніх, здійснення міждисциплінарних досліджень, комплексного підходу до вивчення народонаселення. Було б невірно думати, що інтегративні тенденції цього вивчення є надбанням тільки останнього періоду. Вони стали виявлятися вже в перші десятиліття після ствердження в суспільствознавстві нового поняття «народонаселення». У 1841 р. у німецькому університетському містечку Ульме вийшла книга X. Бернуллі «Довідник популяціонистики», у якій було поставлене питання про розробку вчення про народонаселення, або популяціонистики. У наступному десятилітті в роботах ряду німецьких вчених уперше з'явився термін «наука про народонаселення». Спроби розробити «вчення про народонаселення» були початі на початку XX в. у вітчизняній літературі, тоді ж у ній вперше було вжите поняття «політика народонаселення».

Усе це нині є надбанням історії науки. Трохи іншою стала доля вироблення поняття «проблеми народонаселення», що також відповідала потребі систематизувати знання про народонаселення, взємозв’язати вивчення його окремих сторін. У перші десятиліття нинішнього сторіччя зміст вивчення народонаселення усе більш ускладнювалося. Саме в цьому зв’язку і з’явилося в 20-і роки поняття «проблеми народонаселення», що відбило прагнення в нових історичних умовах охопити основне коло актуальних питань народонаселення. У 1923 р. у Філадельфії вийшла книга американського соціолога Э. Рейтера, заголовок якої «Проблеми народонаселення» був повторений в багатьох виданнях. Про те, який зміст вкладався в нове поняття, можна судити по книзі керівника центру по вивченню народонаселення університету в Майамі (США) У. Томпсона, що була однієї з найбільш відомих робіт подібного типу і з 1930 р. кілька разів перевидавався аж до середини 60-х років. Вона відкривається оглядом концепцій народонаселення. Потім випливають глави про структуру народонаселення, народжуваності, смертності, захворюваності і росту населення. Окремо характеризуються проблеми промисловості, а також сільського господарства, пов’язані з ростом населення. Докладно освітлені демографічні аспекти урбанізації. На закінчення розглядається Міграція, а також проблеми оптимуму населення і контролю за ростом останнього. Таким чином, у книзі було виділено і окреслено досить широке коло проблем.

Постановка їх висувала питання посилення взаємодії наук, проведення міждисциплінарних досліджень, комплексного підходу до них. Свою роль зіграла діяльність ООН в галузі народонаселення (комплексна за своїм характером), що виразилося й у роботі Всесвітніх конференцій ООН по народонаселенню (1954, 1965, 1974, 1984).

Розвиток міждисциплінарних досліджень, комплексного підходу диктується логікою руху наукових знань, але разом з тим цей розвиток трансформує і сама природа індустріального суспільства. Активно у вивчення народжуваності і сімейно-шлюбних відносин включилися соціологи і почасти психологи. Вивченням географії населення і його міграцій займаються географи. Розробку ряду демографічних проблем ведуть представники медичної науки, співробітничають з демографією історики,, етнографи, правознавці, антропологи і представники деяких інших наук. Йде становлення нових наукових напрямків — економіки народонаселення, соціології народонаселення, екології народонаселення та інших.

Усе це додає актуальність розробці методології взаємодії, більш тісному стикуванню наук у вивченні народонаселення і синтезові знань у даній галузі. У наступний період прихильники комплексно-синтезуючого підходу почали розробку його основних теоретичних проблем, що знайшло відображення в ряді колективних праць. У науковій літературі з’явилося нове поняття — «система знань про народонаселення». Залишаючи осторонь питання, наскільки вдалий або невдалий цей термін, відзначимо, що він вживається головним чином для позначення «нової теоретичної конструкції», а фактично має інше первинне значення: це саме історично сформоване й об'єктивно існуюче вивчення народонаселення в цілому ряді наук (у системі знань), їхнє узагальнення. Воно, незалежно від того, як його називати, є реальним фактом і як таке властиво вивченню народонаселення «взагалі», як було показано, також починає спроби так чи інакше узагальнити цей процес. Як підтверджує досвід вивчення народонаселення, таке узагальнення можливе тільки з діалектико-матеріалістичних позицій.

Відзначаючи вже зроблене в цьому напрямку, потрібно насамперед вказати на велику роботу із систематизації і субординуванню наук і наукових напрямків, що займаються проблематикою народонаселення. У результаті виробилось струнке і логічне розуміння системи знань про народонаселення. Основу його складають загально методологічні науки, серцевину— демографічна наука, тісно взаємодіюча із широким колом суспільних і рядом природничих наук, що вивчають різні сторони життєдіяльності народонаселення. Однак система знань про народонаселення, будучи сукупністю організованого знання, не зводиться до розкладання її по науках. Розробка їх спрямована на те, щоб забезпечити найбільш щільне «стикування» між науками і синтез отриманих знань про народонаселення. Основу для цього дає, на думку вчених, що працюють у даній галузі, загальна теорія народонаселення, що є «теорією середнього рівня» (стосовно найбільш загальної теорії розвитку суспільства) і сукупність загально методологічних і, що являють собою, загальнотеоретичних положень і концепцій, що пояснюють сутність процесів розвитку, що відбуваються в народонаселенні, їхній зв'язок із всіма іншими соціальними процесами.

Загальна теорія народонаселення поки тільки заявлена, від наступної розробки її в значній мірі залежить, наскільки вдасться на даному рівні наукових знань про народонаселення синтезувати їх, забезпечити найбільш тісний «стик» між науками. Не стосуючись більш докладно даного питання, відзначимо тільки, що в постановці його міститься досить істотний момент, що сприяє виявленню ролі історичної науки в системі знань про народонаселення, що, як це ні дивно, виявилася, власне кажучи, не заміченої авторами відзначених вище теоретичних розробок.

Висновки

Ознайомлення з групою спеціальних історичних дисциплін вказує на їх важливість для процесу навчання та історичного пізнання. Як методика і техніка історичного дослідження залежать від розвитку допоміжних дисциплін, так від них залежить залучення і використання нових джерел матеріальної і духовної культури суспільства. Крім того, допоміжні дисципліни тісно переплетені між собою і нерідко не можуть використовуватись окремо. Так, при вивченні писемних джерел разом із методами палеографічного аналізу використовують філігранезнавство, кодикологію, текстологію, історичну граматику, сфрагістику і, звичайно, хронологію. Можуть бути залучені також епіграфіка, дипломатика, історична географія та інші науки, які можуть допомогти в окремих напрямках досліджень.

Тісно стикуються між собою нумізматика, геральдика, фалеристика, сфрагістика, вексилологія, філателія, які мають багато спільних і дотичних об'єктів вивчення, а також шляхів наукового дослідження.

У системі історичних наук загального, спеціального (допоміжного) циклів завжди і постійно існують певні зв'язки, зумовлені спільними науковими інтересами та використанням спільних об'єктів, джерел вивчення і дослідження.

СЛОВНИК ОКРЕМИХ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ

АВЕРС - лицьова сторона монети, медалі.

АКЦІЯ - вид цінних паперів, документ, який дає право на частку від основного капіталу акціонерного товариства.

АЛЬТЕРНАТИВА ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка вказує на можливість вибору в минулому і сучасному історичному процесі та незворотність історичного процесу.

АЛТИН - російська срібна або мідна монета й лічильна одиниця, яка дорівнювала 6 денгам. Карбувалась у 1654 р. та у XVII ст.

АРХЕОГРАФІЯ - наука про теорію і методику видання писемних джерел, допоміжна історична дисципліна.

АРХЕОЛОГІЯ - наука, яка вивчає давнє суспільство за викопними залишками, старожитностями.

АРХІВОЗНАВСТВО - наука про історію, теорію і практику архівної справи, допоміжна історична дисципліна.

АРШИН - одиниця вимірювання довжини, яка дорівнює 71, 12 см.

АСИГНАТИ, АСИГНАЦІЇ - цінні папери позики під нерухомість, землю.

БАНКНОТИ - назва паперових грошових знаків, які забезпечуються банківськими активами.

БАШЛИК - дрібна татарська монета, яка у XVII ст. дорівнювала 1/2 або 1 копійці.

БЕЗМЕН - вагова одиниця, яка дорівнювала 2,5 фунта, або знаряддя зважування.

БЕРЕСТОЛОГІЯ - наука про письмена на бересті, допоміжна історична дисципліна.

БЕРКОВЕЦЬ - вагова одиниця, яка дорівнювала 100 пудам.

БІБЛІОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА - наука, яка обліковує, описує, оцінює та рекомендує друковані видання з історії; допоміжна історична дисципліна. Синонім: книгоописання.

БІЛОН - метал, з якого карбуються монети без вмісту або з незначним вмістом дорогоцінного металу.

БЛАЗОНУВАННЯ - опис герба за правилами.

БОНІСТИКА - наука про паперові гроші та цінні папери; допоміжна історична дисципліна.

БОРАТИНКА - мідний солід, монета 1659-1666 р., яка курсувала у Речі Посполитій.

БОЧКА - одиниця місткості в різні часи, яка вміщувала 10 відер, або 100 - 120 кг води; могла бути й іншої місткості, залежно від регіону.

БРАЦЛАВЕЦЬ - фальшива монета, яка у XVIII ст. дорівнювала тимфу.

БУКОВИНА ПІВНІЧНА - складова частина українських земель, яка історично склалась у басейні рік Дністра і Прута в межах сучасної Чернівецької області.

БУЛАВА - 1) стародавня зброя, палиця з металевою або кам'яною головкою; 2) гетьманська відзнака XVI-XVIII ст., яка ще мала назву пернач і шестопер; Б. менші за розмірами давались полковникам.

БУНЧУК - гетьманська регалія XVI-XVIII ст. у вигляді палиці з кулею або вістрям, прикрашеної китицями.

БУТТЯ ІСТОРИЧНЕ - категорія історичного пізнання, яка вказує на сукупність відомих фактів, подій, явищ історичного процесу, які існують незалежно від свідомості.

ВАЛЮТА - іноземні гроші та оцінені в них майнові цінності і платіжні засоби.

ВЕВЕРИЦЯ, або ВЕКША - у XIII ст. грошова одиниця Київської Русі. 1 гривня кун =150 вевериць, або векш.

ВЕКСЕЛЬ - вид цінного паперу, боргове зобов'язання, видане на визначену суму, яке за певних умов мусить бути оплачене.

ВЕКСИЛОЛОПЯ - наука про вимпели, прапори, знамена тощо; допоміжна історична дисципліна.

ВЕРЖЕННЯ - одиниця вимірювання довжини, яка дорівнює 20 сажням, або 42,5 м. Назва походить від слова «вергнути», або «кинути» камінь.

ВЕРСТА, або ПОПРИЩЕ - одиниця вимірювання довжини, яка дорівнює 750 сажням.

ВЕРШОК - у Київській Русі одиниця вимірювання довжини яка дорівнює 10,5 см.

ВИЛИВОК, ЗЛИВОК - рання форма металевих грошей.

ВИСОКОС - (від лат. вісекстус, або «другий раз шостий» день до початку наступних календ) додатковий день у календарному році юліанського і григоріанського календарів (365+1), який вставлявся між 23 і 24 фебруаріуса.

ВИТЬ - поземельна міра оподаткування, яка дорівнює 6-8 десятинам.

ВІДРІЗ - поземельна міра, яка дорівнює 3 десятинам.

ВІДРО - у різні часи одиниця місткості, яка дорівнює 10-12 кг води.

ВОЛЯ ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка визначає дієспрямованість різних сил на суспільство та їх наслідки.

В'ЯЗЬ - декоративне письмо, яке використовувалося для прикрашання рукописів, написів на виробах ремісників.

ГАРНЕЦЬ - міра місткості, яка дорівнює 3,23 л, 4 квартам.

ГЕНЕАЛОГІЯ - наука про походження та історію родів, окремих осіб та родинних зв'язків; допоміжна історична дисципліна.

ГЕОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА - наука про конкретну, перетворену людьми географію природи, економіки, населення; допоміжна історична дисципліна.

ГЕРБ - геральдичний знак держави, землі, міста, окремих родин та осіб.

ГЕРАЛЬДИКА - наука про герби; допоміжна історична дисципліна.

ГЕРМЕНЕВТИКА - наука про тлумачення змісту давніх або погано збережених текстів, які втратили первісний зміст; допоміжна історична дисципліна.

ГІМН - 1) урочиста хвалебна пісня на честь чогось або когось;

2) урочиста пісня як символ держави.

ГЛАГОЛИЦЯ (від слова «глаголити» - говорити) - один з ранньослов'янських алфавітів, витіснений кирилицею.

ГРИВНЯ (ГРИВНА) - 1) шийна прикраса з дорогоцінного металу; 2) вагова одиниця; 3) грошова одиниця Русі визначеної ваги і форми; 4) грошова одиниця УНР з 1919 р; 5) грошова одиниця України з 1996 р.

ГРИВНЯ КУН - грошова одиниця Русі, яка спочатку дорівнювала 20 ногатам, 25 купам, або 50 резанам, пізніше = 20 ногатам = 50 кунам =150 векшам, або веверицям.

ГРИВНЯ (ГРИВЕНКА) СРІБЛА - у XIII ст. грошова одиниця Русі, яка дорівнювала 4 гривням кун, або 200 резонам.

ГРИВЕНИК (від гривні) - з 1699 р. срібна, потім мідно-нікелева Монета номіналом 10 копійок.

ГРІШ - з XV ст. срібна, білонова монета держав Європи; празький гріш - чеська монета на українських землях XIV-XV ст.

ГРОШІ - загальний еквівалент усіх товарів. Виконують такі функції: 1) міри вартості; 2) засобу обігу; 3) засобу платежу; 4) засобу накопичення і створення скарбів; 5) засобу міжнародної купівлі та продажу товарів, світових грошей.

ГРОШОВА ОДИНИЦЯ - основний номінал грошової системи: 1 долар, 1 франк, 1 марка, 1 гривня, 1 злотий, 1 крона, 1 рубль, 1 лев, 1 лей, 1 юань тощо.

ГРОШОВА СИСТЕМА - законодавче закріплена форма організації грошового обігу держави.

ГУРТ - ребро монети, медалі.

ДЕМОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА - наука про закономірності, передумови і характер розвитку народонаселення на різних історичних етапах; допоміжна історична дисципліна.

ДЕНГА - з XIV ст. срібна монета вагою 0,93 г, з XVI ст. 2 денги = 1 копійці; з 1839 - дєнєжка, яка дорівнює 1/2 копійки.

ДЕНЬ У ДОРОЗІ - одиниця вимірювання відстані: пішки 25 км, на коні - 50-75 км.

ДЖЕРЕЛО ІСТОРИЧНЕ - слід, наслідок матеріального і духовного життя та діяльності людини або суспільства, які використовуються в історичному дослідженні.

ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ - галузь історичної науки, яка вивчає історичні джерела, розробляє методику і техніку їх дослідження; допоміжна історична дисципліна.

ДИНАРІЙ (ПЕНЯЗЬ) - дрібна білонова монета ХІV-ХV ст. 1 гріш =10 динаріям.

ДИПЛОМАТИКА (від слова «диплом» - документ) - наука про документальні, актові джерела; допоміжна історична дисципліна.

ДОЛЯ ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка визначає і зумовлює історичний процес на певному етапі; вказує на незворотність історичного процесу, який мав альтернативні шляхи.

ДОСВІД ІСТОРИЧНИЙ - категорія історичного пізнання, яка забезпечує вивчення, розуміння і використання матеріальних і духовних можливостей розвитку і вдосконалення людина та суспільства. Історичний досвід враховує практику історичного буття і є критерієм історичної правди та істини.

ДУКАТ - з 1284 р. золота монета Венеції у Європі в ХIV-XVIII ст., українська назва - червоне золото.

ДЮЙМ - одиниця вимірювання довжини яка дорівнює 2,54 см; 10 лініям, 100 точкам.

ЕМБЛЕМА - конкретне зображення фігур, живих і міфічних істот, різних предметів; видимий образ, втілений у малюнку.

ЕМБЛЕМАТИКА - наука про емблеми, їх створення і розвиток; допоміжна історична дисципліна.

ЕМІСІЯ - випуск цінних паперів, грошових знаків і монет.

ЕПІГРАФІКА - наука про написи на твердих матеріалах; допоміжна історична дисципліна.

ЗАГІН - у XVIII-XIX ст. народна міра довжини, яка дорівнює 5-6 десятинам.

ЗАКАРПАТТЯ - складова частина українських земель, яка історично склалась у західних відрогах Карпат у межах сучасної Закарпатської області.

ЗАСТАВКА - прикраса художнього оформлення початку рукопису.

ЗАХІДНА УКРАЇНА - складова частина українських земель, яка історично утворилась, від Карпат до Збруча з заходу на схід та від Прип'яті до Дністра з півночі на південь.

ЗІРКА - найдавніший символ людства, прийнятий геральдикою. Належить до астральних знаків і символізує: 1) вічність, 2) досягнення ідеалів. Зірки можуть бути з трьох і більше променів, а також різних кольорів.

ЗЛАТНИК - золота монета князя Володимира Святославовича і наступних князів Київської Русі Х-ХІ ст.

ЗОБНИЦЯ - псковська одиниця вимірювання сипучих тіл, яка дорівнює 152,88 кг. З XV ст. дорівнювала каді.

ЗОЛОТИЙ - лічильна одиниця, яка дорівнює 30 грошам у Польщі; також злотий.

ЗОЛОТНИК - вагова одиниця, яка спочатку містила 4,3 г, пізніше - 4,46 г. Золотник = 25 почкам = 100 пирогам.

ІДА - кожне 13 число короткого або 15 число довгого місяця у римському календарі.

ІКОНОГРАФІЯ - зображення на історичних пам'ятках: рукописах, монетах, медалях, скелях тощо; допоміжна історична дисципліна.

ІМПЕРІАЛ - золота російська монета з 1775 р., 1 імперіал 15 рублям, а також 2/3 і 1/3 імперіала номіналом 10 і 5 рублів.

ІНІЦІАЛ - заглавна літера, яка в різні часи мала своє художнє або символічне втілення. Ним починали тексти, розділи, глави думки.

ІНДИКТ - порядковий номер у 15-річному циклі. Запозичена з Риму, де з метою оподаткування через кожних 15 років переоцінювалось майно громадян.

ІНДИКТІОН (ІНДИКТ) - проміжок часу тривалістю 15 років І. великий - цикл тривалістю 532 р., за яким в одні й ті ж числа юліанського календаря припадають ті ж дні тижня і фази Місяця 532=4х7х19, де 4 - цикл із трьох простих і одного високосного років; 7 - число днів тижня; 19 - місячний цикл.

ІСТИНА ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка ґрунтується на реаліях, що мають безсумнівну доказовість існування.

ІСТОРИЗМ - принцип наукового пізнання, який розглядає всі процеси суспільного життя в закономірному історичному розвитку.

ІСТОРИЧНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ - категорія історичного пізнання, яка визначає факти, події та явища суспільного життя в історичній послідовності за принципом історизму.

ІСТОРІОГРАФІЯ - наукова дисципліна, яка вивчає історію історичної науки, нагромадження історичних знань, виникнення і розвиток історичної думки.

ІСТОРІЯ - наука, яка вивчає в хронологічній послідовності конкретний розвиток людського суспільства та його закономірності.

КАДЬ, ОКОВ - одиниця місткості сипучих тіл, яка дорівнює 260 кг.

КАЛЕНДА - перший день кожного місяця у Стародавньому Римі.

КАМІНЬ - вагова одиниця, яка дорівнює 32 фунтам.

КАНУН - переддень календ, нон та ід у римському календарі.

КАП - вагова одиниця, яка дорівнює 62,52 кг, 4 пудам.

КАРАТ (від назви насіння рожкового дерева) - 1) вагова одиниця дорогоцінних каменів; 2) одиниця проби для золотих лігатур; 24 карати = 1000 г метричної проби.

КАРБОВАНЕЦЬ - 1) з XVII ст. українська назва російського рубля; 2) грошова одиниця УНР.

КАРБУВАННЯ - виготовлення рельєфних контурів на монеті або металі шляхом тиснення за допомогою інструментів.

КАРТОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА - наука, яка займається вивченням, складанням і використанням історичних карт, картосхем, атласів; допоміжна історична наука.

КВАРТНИК - у XIV-XV ст. польська лічильна одиниця, яка дорівнювала 1/4 скойця.

КИРИЛИЦЯ - абетка із 43-х літер, створена для позначення звуків слов'янської мови.

КІНОВАР - червона фарба, якою в давнину малювали ініціали, мініатюри та інші прикраси.

КЛЕЙНОДИ - українські національно-державні знаки, ознаки влади, які затверджуються законодавче: герб, гімн, прапор, булава, бунчук тощо.

КЛІТКА - поземельна міра, яка дорівнює 12 моргам.

КОДИКОЛОГІЯ - наука про історію рукописної книги; допоміжна історична дисципліна.

КОЛО МІСЯЦЯ - порядковий номер року у 19-літньому місячному циклі.

КОЛО СОНЦЯ - порядковий номер року у 28-літньому сонячному циклі.

КОНТАР - 1) вагова одиниця, яка дорівнює 3 пудам; 2) знаряддя зважування.

КОПА - лічильна одиниця, яка дорівнює 60 грошам, або 60 предметів.

КОПІЙКА - (назва від зображення воїна на коні зі списом (копьем); у XVII-XVIII ст. російська срібна, потім мідна монета.

КОРОБ'Я - 1) міра місткості сипучих тіл, яка дорівнює 114,66 кг; 2) новгородська поземельна міра - 1 десятина.

КОРОГВА, ХОРУГВА - 1) бойовий прапор, зокрема у козацькому війську; 2) церковне знамено із зображенням церковних символів.

КРАЄЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ - галузь знання і навчальна дисципліна, яка вивчає історію певної території, розробляє комплексні науково-теоретичні та методичні основи пізнання історії краю.

КРИЖАК - у XVII-XVIII ст. українська назва таляра (патагона) Нідерландів із хрестом на все монетне поле.

КРИСТИНКА - у XVII-XVIII ст. українська назва півталяра Нідерландів з хрестом на все монетне поле.

КРУЖКА - одиниця місткості рідини, яка дорівнює 25 чаркам.

КУНА - грошова одиниця, срібна монета Київської Русі 1 гривня срібла = 25 кунам; 1 куна = 3 векшам.

ЛАН, ВОЛОКА - у XVI ст. поземельна одиниця в Західній Україні, дорівнює 30 моргам.

ЛАШТ (ЛАСТ) - вагова одиниця, яка дорівнює 72 пудам.

ЛЕВ - 1) поширений геральдичний знак, зокрема міста Львова; 2) українська назва турецької срібної монети - піастра, який дорівнював 60 копійкам.

ЛЕВОК - українська назва голландського таляра з левом на монетному полі.

ЛЕГЕНДА - напис на монеті, медалі, карті.

ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА - складова частина українських земель, яка історично склалась на лівому березі Дніпра, тобто Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська, частково Черкаська і Дніпропетровська області.

ЛІГАТУРА - 1) поєднання двох літер на письмі; 2) сплав двох або кількох речовин, які мають властивості металу.

ЛІКОТЬ (назва від ліктя людини) - міра довжини, яка відповідала відстані між кінчиками пальців і ліктьовим суглобом руки; залежно від розмірів п'яді лікоть = 2 п'ядям, або 38, 46, 54, 62 см.

ЛІНІЯ - міра довжини, яка дорівнює 2,54 мм.

ЛОТ - 1) давня одиниця ваги: 1 лот = 16 гранам; 16 лотів = 1 марці = 288 гранам; 2) порядковий номер лотової проби для срібних виробів та монет.

МЕДАЛЬ - монетоподібний пам'ятний знак з відповідними зображеннями і написами щодо подій та заслуг.

МЕМУАРИСТИКА - наука, яка вивчає твори про минуле, які ґрунтуються на спогадах та досвіді життя авторів: автобіографії, щоденники, листування, книги спогадів; допоміжна історична дисципліна.

МЕТА ІСТОРИЧНА - 1) орієнтир у розвитку суспільства; 2) орієнтир у теорії та практиці історичного пізнання.

МЕТР - одиниця вимірювання довжини, яка лежить в основі метричної системи мір: 1 м = 100 см == 1000 мм.

МЕТРИЧНА СИСТЕМА МІР ТА ВАГИ - сучасна система мір, в основу якої покладено метр і десятковий принцип співвідношення одиниць вимірювання: метр, квадратний метр, літр, кубічний метр, грам - основні одиниці вимірювання довжини, поверхні, місткості, об'єму, ваги.

МЕТРОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА - наука про історію складання і використання системи мір та одиниць вимірювання; допоміжна історична дисципліна.

МИСЛЕННЯ ІСТОРИЧНЕ - категорія історичного пізнання, яка забезпечує розуміння історичного процесу, сучасних тенденцій та перспектив і ґрунтується на історичних пам'яті, свідомості та досвіді. Історичне мислення проявляється на побутовому і професіональному рівнях: 1) побутовий рівень визначається історичними знаннями загального характеру і ставленням до історії держави, народу, краю; 2) професіональний рівень визначається рівнем підготовки кадрів історичної науки та якістю історичних досліджень.

МІНІАТЮРА - художні зображення, малюнки в рукописах.

МІСЯЦЬ - 1) назва супутника Землі; 2) календарна одиниця виміру часу, яка має ціле число діб; 3) синодичний М. - проміжок часу між двома однаковими фазами Місяця, який дорівнює 29,5 доби; 4) емболісмічний М. - вставний, тринадцятий місяць місячно-сонячного календаря.

МОНЕТА - виливок металу визначеної якості, ваги і форми, яка є засобом грошового обігу.

МОНЕТНА СТОПА - кількість монет певного номіналу, карбованих із визначеної кількості металу.

МОНЕТНЕ ПОЛЕ - поверхня будь-якого боку монети.

МОРГ - поземельна одиниця в Західній Україні у XVI ст.: М. «коронний» = 300 прутам, або 0,59 га; М. литовський = 0,71 га.

МУЗЕЄЗНАВСТВО - наукова дисципліна, яка вивчає процеси збереження соціальної інформації та передачі знань шляхом використання музейних предметів - пам'яток історії та культури; розробляє теоретичні основи і практику музейної справи.

ПІВГРІШ (ПОЛУГРОШИК) - з XV ст. срібна або білонова польська і литовська монета, 1 півгріш =1/2 гроша.

НАСАДКА - міра місткості, яка дорівнює 2,5 відра води.

НЕОГРАФІЯ - наука про сучасне письмо; практично бере початок з часу запровадження уніфікованого громадянського шрифту.

НОВОДІЛ - назва рідкісних монет і медалей, повторно карбованих старими штемпелями.

НОГА - міра довжини, яка походить від назви частини людського тіла; 1 нога = 2 п'ядям.

НОГАТА - грошова одиниця Київської Русі; 20 ногат = 1 гривні кун.

НОМІНАЛ - позначена вартість монети.

НОНА - кожне 5-е короткого або 7-е число довгого місяця у римському календарі.

НУМІЗМАТИКА - наука про монети; допоміжна історична дисципліна, яка вивчає історію грошей та монетної справи.

ОБЖА - давньоруська міра поверхні, яка визначє площу, виорану одним конем; міра оподаткування: обжа = 5,9 або 15 десятинам, залежно від якості угідь.

ОБЛІГАЦІЯ - боргова розписка, цінний папір із твердими процентами.

ОКО - міра місткості від 1,0 до 1,5 літра рідини.

ОНОМАСТИКА - наука, яка вивчає імена, їх семантику і структуру в ході історичного розвитку; допоміжна історична дисципліна.

ОРДЕН - порядок, правило: 1) об'єднання осіб на основі визначених правил; 2) почесний знак, нагорода.

ОРЛИК, ОРЛЯНКА - українські назви західноєвропейських монет із зображеннями орла.

ОРНАМЕНТ - узор із упорядкованих елементів; прикраса в стародавніх рукописах. Використовувалися звіриний, рослинний, геометричний орнаменти у стилях старовізантійському, стародрукованому, бароко, рококо, ампір тощо.

ОРТ - у XVII-XVIII ст. срібна польська монета.

ОСЬМАК - українська назва польського гроша, який дорівнює 8 пенязям.

ПАЛЕОГРАФІЯ - наука про давнє письмо; допоміжна історична дисципліна, яка вивчає зовнішні ознаки рукописних пам'яток, історію та еволюцію письма, його характерні особливості.

ПАЛІМПСЕСТ - пергамент повторного використання, на якому збереглися попередній і наступний тексти.

ПАМ'ЯТЬ ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка ґрунтується на надбаннях матеріальної і духовної культури суспільства. Носіями П.І. є люди з їх життєвим досвідом, а також збережені свідчення, історичні джерела в архівах, музеях, бібліотеках приватних зібраннях тощо.

ПАПЕРОВІ ГРОШІ - грошові знаки на папері, номінальні знаки вартості, які мають вимушений курс.

ПАПІРОЛОГІЯ - наука про письмена грецькою і латинською мовами на папірусі, остраконах, дерев'яних табличках, тканині; допоміжна історична дисципліна.

ПЕЗО - у XVI-XVII ст. іспанська срібна монета.

ПІВТОРАГРОШОВИК (ПІВТОРАК) - у XVII ст. польська і литовська білонова монета, яка дорівнює 1,5 гроша.

ПІЗНАННЯ ІСТОРИЧНЕ - процес мислительної діяльності, спрямованої на дослідження, вивчення і розуміння історичного процесу. П.І. з одного боку - сума відомих фактів, з іншого - теорія, яка їх пояснює та узагальнює. Теорія і практика П.І. допомагає усвідомити і зрозуміти минуле та сучасність і прогнозувати майбутній розвиток суспільства.

ПІШАК - у XVIII-XIX ст. поземельна міра, яка дорівнює 11 моргам.

ПЛУГ - поземельна міра Русі, яка дорівнює 8 десятинам.

ПІВТАЛЯРОК - українська назва монети номіналом 1/2 таляра.

ПОЛТИНА - у XVII-XIX ст. російська срібна монета в 1/2 рубля.

ПОЛУШКА - з 1700 р. російська срібна і мідна монета, яка дорівнює 1/4 копійки.

ПОРТУГАЛ - золота монета вартістю 10 дукатів.

«ПОРЧА» МОНЕТ - процес збільшення монетної стопи.

ПОСТАВ - народна міра довжини, яка дорівнює 28 м.

ПОСТАТЬ (ОСОБА) ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка вивчає роль людини в суспільному житті та історичному процесі. Людина виступає як творець історії, дослідник історії, споживач історії. Вона може стати рушійною або гальмівною силою історичного процесу, залежно від місця, яке займає в суспільстві.

ПОЧКА - вагова одиниця: 1 почка = 4 пирогам = 0,17 г.

ПРАВДА ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка спирається на реалії, які ведуть до історичної істини.

ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА - складова частина українських земель, яка історично склалась на правому березі Дніпра, тобто сучасні Київська, Житомирська, Вінницька, Хмельницька, частково Черкаська і Дніпропетровська області.

ПРОБА - вміст дорогоцінного металу у сплаві, з якого виготовлено монету або ювелірний виріб; проба є: каратна, лотова, метрична.

ПРОСТІР ІСТОРИЧНИЙ - категорія історичного пізнання, яка визначає логічну послідовність і місце фактів, подій, явищ та забезпечує просторові уявлення людей; основний науковий принцип історичної географії.

ПРОЦЕС ІСТОРИЧНИЙ - рух суспільства в історичному та просторі, у сукупності фактів, подій, явищ суспільного життя.

ПРУТ - у XVI ст. поземельна одиниця в Західній Україні 300 прутів == 1 моргу.

ПУД - 1) одиниця ваги, яка дорівнює 40 фунтам, або 16,38 кг; 2) гиря для зважування.

ПУЗ - міра місткості сипучих тіл: 1 пуз == 14,33 кг.

П'ЯДЬ - міра довжини Київської Русі, назва якої походить від п'ятерні, долоні: п'ядь =19 см, велика п'ядь =22-23 см, п’ядь з «кувирком» =27 - 31 см.

РЕАЛЬНІСТЬ ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка спирається на об'єктивність подій, фактів, явищ суспільного буття.

РЕВЕРС - зворотний бік монети, медалі.

РЕЗАНА - грошова одиниця Київської Русі, частина дрібної срібної монети, утворена шляхом розрізання.

РІВНОДЕННЯ - перетинання Сонцем екліптики небесного екватора: 20 чи 21 березня - весняне рівнодення, 22 (у високосний рік) чи 23 вересня - осіннє рівнодення (тривалість дня і ночі - однакова).

РІЗА - поземельна міра, яка дорівнює 2 десятинам.

РІЗДВО ХРИСТОВЕ - початок ери від народження Ісуса Христа; церковне свято.

РІК БЕРЕЗНЕВИЙ - рік, який починався з 1 березня, на півроку пізніше вересневого року.

РІК ВЕРЕСНЕВИЙ - рік, який починався з 1 вересня, введений, на Русі з 1492 р.

РІК ВИСОКОСНИЙ - календарний рік, у якому число діб збільшено у порівнянні з простим роком.

РІК ПРОСТИЙ - рік юліанського і григоріанського календарів тривалістю 365 діб.

РІК СІРІУСА - проміжок часу між двома геліакічними сходженнями Сіріуса (Сотіса) тривалістю 1460 років, ще мав назву «Сотичний період», «Рік великий». Зірка Сіріус, або Сотіс, - альфа сузір'я Великого Пса.

РІК СОНЯЧНИЙ, або ТРОПІЧНИЙ - проміжок часу між двома послідовними проходженнями центра диска Сонця через точку весняного рівнодення. Для календарних рахунків прийнято значення року величиною 365,24220 доби.

РІК УЛЬТРАБЕРЕЗНЕВИЙ - рік, який починається раніше на півроку від вересневого.

РУБЛЬ - 1) рахункова грошова одиниця Московського князівства, яка містила певну кількість денег; 2) з 1654 р. велика срібна монета; у XV-XVI ст. 1 рубль = 33 алтинам і 2 денгам або 200 денгам; пізніше 1 рубль = 100 копійкам.

САЖЕНЬ - міра довжини: 1 сажень = 8 п'ядям, або 152, 176, 216, 218 см, залежно від розміру п'яді = 3 аршинам.

САРОС - проміжок часу, тривалістю приблизно 6585 і 1/3 доби, протягом якого послідовно повторюються сонячні та місячні затемнення.

СВІДОМІСТЬ ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка спрямована на усвідомлення місця і ролі народу або особи на різних етапах історичного процесу.

СЕЛО - поземельна міра стародавньої Русі, розмір якої не встановлено.

СИМВОЛ - умовний знак, який концентрує в собі певне бачення і розуміння чогось в абстрактній формі.

СИМВОЛІКА - наука про виникнення, створення і використання символів; допоміжна історична дисципліна.

СКОЄЦЬ - польська лічильна грошова одиниця; 1 скоєць == 2 грошам == 1/24 гривні.

СОВИТА ЛІЧБА - спосіб зрівняти якісно різні монети за допомогою приплат.

СОЛІД - у XVI-XVIII ст. білонова і мідна дрібна монета європейських держав; 1 солід = 1/3 гроша.

СОТКА - одиниця місткості; 1 сотка = 2 шкаликам.

СОХА - давньоруська поземельна міра, яка дорівнювала площі, виораній трьома кіньми; 1 соха = 3 обжам. Використовувалась для оподаткування.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНЕ - метод дослідницької діяльності, який забезпечує виявлення, відбір, фіксацію і залучення фактів до процесу історичного пізнання.

СРІБЛЯНИК (СРІБНИК) - срібна монета Володимира Святославовича та наступних князів Русі.

СТІНКА - народна міра довжини, яка дорівнює 7 м.

СТОПА - міра довжини Київської Русі, яка відповідала ліктю.

СТУПІНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ МОНЕТ І МЕДАЛЕЙ - поняття, яке за класифікаційною системою визначає стан монети або медалі на даний момент. Існують 7-бальна і 15-бальна класифікація для нумізматів.

СФРАГІСТИКА - наука про печатки, штампи, тавра, пломби тощо як історичне джерело; допоміжна історична дисципліна.

СЬОДМАК - різновидність орта в Галичині.

ТАЛЯР (ТАЛЕР) - з 1518 р. велика срібна монета у Європі. На українських землях – «левки», «єфимки», які дорівнювали 29 г срібла.

ТЕКСТОЛОГІЯ - наука, яка вивчає твори писемності з метою їх подальшої публікації; допоміжна історична дисципліна.

ТЕНДЕНЦІЙНІСТЬ ІСТОРИЧНА - категорія історичного пізнання, яка визначає спрямованість дослідницького підходу до вивчення і висвітлення історичного процесу, фактів, подій чи явищ. Основою тенденційності є суб'єктивізм, а також недостатність знань.

ТИГЕЛЬ - посуд для виплавки зливків монетних металів.

ТИЖДЕНЬ - одиниця лічби часу сучасного календаря тривалістю 7 діб; існували Т. тривалістю 5, 6, 10, 13, 20 діб.

ТИМФ - дрібна білонова монета другої половинки XVII-XVIII ст.: 1 тимф = 30 грошів.

ТИРАЖ - 1) розмір емісії; 2) кількість випущених монет.

ТОВАРО-ГРОШІ - загальне поняття для всіх видів ранніх форм грошей, які були загальним еквівалентом. До них належали гроші продовольчі, хутряні, шкіряні, прикраси, тканини, знаряддя праці тощо.

ТОПОНІМІКА - розділ ономастики, наука про походження назв географічних об'єктів; допоміжна історична дисципліна.

ТОТЕМ - у первісному суспільстві знак, герб роду, племен ТОЧКА - міра довжини; 1 лінія = 10 точок.

ТРИЗУБ, ТРИАДЕНТ - 1) родовий знак Рюриковичів; 2) герб УНР з 1918 р. і України з 1992 р.

ТРИГРОШОВИК, ТРОЯК - українська назва польської і литовської срібної і білонової монети ХУІ-XVIII ст.; 1 трояк = 3 грошам.

УПРУГ - поземельна міра, площа, зорана упрягом волів за третину дня.

ФАКТ ІСТОРИЧНИЙ - категорія історичного пізнання, об'єктивна реальність, яка позначає велику групу явищ, залучених до історичного дослідження.

ФАЛЕРИСТИКА - наука про нагороди, яка вивчає історію орденів, медалей, знаків відзнаки; допоміжна історична дисципліна.

ФЕРТОН - у XIV-XVII ст. лічильна одиниця номіналом 12 грошів.

ФІЛАТЕЛІЯ - наука про марки і поштові знаки; допоміжна історична дисципліна, яка вивчає поштові відправлення, їх історію та використання.

ФІЛІГРАНЕЗНАВСТВО, ФІЛІГРАНОЛОГІЯ - наука, яка вивчає історію паперу і водяні знаки - філіграні; допоміжна історична дисципліна.

ФІЛІГРАНЬ - водяний знак паперу.

ФІЛОКАРТІЯ ІСТОРИЧНА - наука про фотонатурні та фотодокументальні картки і листівки як історичне джерело; допоміжна історична дисципліна.

ФІЛУМЕНІЯ - галузь, яка вивчає сірникові етикетки як історичне джерело; допоміжна історична дисципліна.

ФЛОРИН (від міста Флоренція) - у XV-XVIII ст. золота монета вагою 3,5 гр.; українська назва, як і дуката, «червоний золотий».

ФОЛЬКЛОРИСТИКА - наука, яка вивчає народну творчість як історичне джерело; допоміжна історична дисципліна.

ФУНТ - 1) історична одиниця ваги, яка дорівнює 500 гр.; введена як основна у 1857 р. для митних цілей; 2) вагова одиниця в Росії – 409 гр.

ХРЕСТ - символічний і декоративний знак, який має багато різновидів. Первиний варіант - дві перекрещені прямі. У геральдиці відомо більш як 200 різновидів хрестів.

ХРЕСТОВИК - українська назва рубля Петра І і Петра II з монограмою у вигляді хреста з 4-х літер «П».

ХІДЖРА - початок мусульманської ери. Відповідає 16 липня 622 р. за юліанським календарем.

ХРОНІКА - літопис, перелік подій у певній часовій, хронологічній послідовності.

ХРОНОЛОГІЯ - наука про вимірювання і лічбу часу: 1) астрономічна або математична - встановлює точний час за рухом небесних тіл; 2) історична - вивчає історію систем літочислення різних народів, виявляє зв'язок між подіями і часом.

ЦАЛЬ - міра довжини, яка дорівнює 2,48 см.

ЦІСАРСЬКИЙ - у XVIII ст. українська назва монети орта.

ЧАРКА - одиниця місткості рідин; 1 кружка =25 чаркам.

ЧАС ІСТОРИЧНИЙ - 1) категорія історичного пізнання, яка визначає послідовність і порядок фактів, подій, явищ історичного процесу, тривалість їх існування та вплив на суспільство; 2) поняття історичного процесу, яке використовується для розуміння і вивчення систем літочислення.

ЧВЕРТКА - українська назва 1/4 таляра.

ЧЕРВІНЕЦЬ - 1) золота монета Радянської Росії, яка відповідала за вагою 10 рублям царським; 2) банкнота радянської грошової системи у 30-ті роки XX ст.

ЧЕТВЕРТЬ - з XVII ст. 1/4 каді, одиниця вимірювання сипучих тіл; містила 4 пуди зерна.

ЧЕХ - українська назва монети - півторагрошовика.

ШАГ - у XVІІ-XVIII ст. українська назва тригрошобика.

ШЕЛЯГ - у XVII-XVIII ст. українська назва соліда.

ШКАЛИК - одиниця місткості, яка дорівнює 0,06 л; 1 сотка = 2 шкаликам.

ШОСТАК - з другої половини XVII ст. українська назва срібної, білонової польської монети - шестигрошовика.

ШТОФ - одиниця місткості XIX ст., яка дорівнює 1,2 л; 1 штоф = 2 півпляшкам.

ЯВИЩЕ ІСТОРИЧНЕ - поняття, яке означає якісні зміни в історичному процесі і суттєво впливає на суспільне життя.

Дата добавления: 2014-11-29