КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Прочитайте речення, вживаючи числівники й дієслова в потрібній формі
1. У середині XVI в. у Нідерландах прожива 3 мільйони чоловік, налічувалося близько 300 міст і 6500 сіл. 2. Весь шлях до Реймса в 11. Прочитайте уривок з п'єси Г. Полонського "Доживемо до понеділка". Охарактеризуйте мовлення вчителя історії. Які комунікативні якості їй властиві? Використанням яких засобів досягається виразність? Урок історії триває. Тепер біля дошки – Костянтин Батищев. Відповідає впевнено, спокійно: – Замість рішучих дій Шмідт посилав телеграми Миколі II, вимагав від нього демократичних свобод. Влада встигла отямитися, стягла до Севастополя війська, і крейсер "Очаків" був обстріляний і підпалений. Шмідта стратили. Він постраждав від своєї політичної наївності й короткозорості. Користі від його геройства було не багато... – Бідний Шмідт! – з гіркою усмішкою вимовив Мельников і закрив очі рукою. – Якщо б він міг передбачати цю посмертну сувору догану... – Що неправильно? Мірошників не відповів, у проході між рядами пішов до останньої парти, до Наташі. І вголос поскаржився їй: – Раз у раз чую: "Жорес не розумів...", "Герцен не зумів...", "Толстой недозрозумів...". Немов в історії орудувала компанія двієчників... І вже іншим тоном запитав у класу: – Хто може заперечити, додати? Панічно зашелестіли сторінки підручника. Костянтин посміхався – чи то він був упевнений, що не заперечити, не додати нема чого, чи то робив гарну міну при поганій грі. – У підручнику про нього всього п'ятнадцять рядків, – помітив він. – П'ятнадцять рядків, – повторив Мельников Костині слова. – Але ж це чимало. Від більшості людей залишається тільки тире між двома датами... Відверто дивлячись на одну Наташу, він запитав сам себе: – Що ж це був за людина – лейтенант Шмідт Петро Петрович? – І сам відповів, любуючись далеким образом: – Росіянин, інтелігент. Розумник. Артистична натура – він і співав, і прекрасно грав на віолончелі, і малював, що не заважало йому бути хоробрим офіцером, професійним моряком. А який оратор! Але головний його талант – це дар відчувати чуже страждання більш гостро, ніж власне. Саме з такого тіста робляться бунтарі й поети... Зупинившись, Мельников послухав, як мовчить клас. Потім раптом посміхнувся, заіскрилися в нього очі: – Знаєте, сорок хвилин провів він один раз у поїзді з жінкою й закохався без пам'яті, навік – чи то в неї, чи то в образ, що сам видумав. Красиво закохався! Сорок хвилин, а потім були тільки листи, сотні листів... Читайте їх, вони опубліковані, і ви не посмієте із зарозумілою нудьгою міркувати про помилки цієї людини! – Але ж помилки були? – нерішуче вставив Костячи, самовпевненість якого сильно пішла на спад. Мірошників оглянувся на нього й проговорив розсіяно, з відтінком досади: – Ти сядь поки, сядь... Незадоволений, але без втрати достоїнства Костянтин скорився. – Петро Петрович Шмідт був противником кровопролиття, – продовжував Мельников. – Як Іван Карамазов у Достоєвського, він відкидав загальну гармонію, якщо в її основу покладено хоч одну замучену дитину... Усе не вірив, не хотів вірити, що мова кулеметів і картечі – єдино можлива мова переговорів із царем. Безкровна гармонія... Наївно? Так. Помилково? Так! Але я запрошую Батищева й усіх нас не рубати зплеча, а відчути високу собівартість цих помилок!
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 398; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |