Поняття та види слідчих (розшукових) дій

Як ми уже зазначали основним способом збирання та перевірки доказів у кримінальному провадженні є проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.

Слідчі дії – це регламентовані нормами процесуального права та здійснювані в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забезпечувані заходами державного примусу та супроводжувані необхідним документуванням процесуальні дії, які являють собою комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, спрямованих на отримання, дослідження та перевірку доказів. Іншими словами, слідчі дії ‑ це процесуальні дії, здійснювані для одержання доказової інформації, збирання, дослідження та перевірки доказів. Вони мають пізнавальний характер та процесуально-правову природу.

Основу слідчих дій складають окремі методи пізнання ‑ візуальне спостереження, розпитування, сприйняття, пошук, порівняння (ідентифікація), відтворення, дослідження, які супроводжуються закріпленням (фіксацією та засвідченням) одержаної доказової інформації чи висновків дослідження в відповідних процесуальних документах. Передбачуваний законом для певних випадків метод пізнання втілюється в практичній діяльності слідчого з провадження слідчої дії, а хід і результати пізнання відображаються в протоколі слідчої дії (процесуальному документі).

Норми кримінально-процесуального права, які регламентують провадження слідчих дій утворюють сукупність норм права, яку називають правовим інститутом слідчої дії.

Інститут слідчої дії – це система правових норм, які визначають:

- поняття слідчої (розшукової) дії та мета її проведення;

- завдання слідчої (розшукової) дії та підстави її проведення;

- коло учасників слідчої дії та їх правовий статус;

- механізм реалізації повноважень цих учасників;

- порядок, правила та умови проведення слідчої (розшукової) дії;

- способи призначення, проведення слідчої (розшукової) дії та фіксації її результатів;

- заходи примусу, процесуальні та інші правові наслідки, які застосовуються у разі невиконання або неналежного виконання приписів закону учасниками слідчої (розшукової) дії.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає проведення таких слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій:

Допит (ст.ст. 225, 352, 353, 351, 226); пред’явлення особи для впізнання (ст.ст. 228, 229, 230); огляд (ст.ст. 237, 238, 239); ексгумація трупа (ст. 239); обшук (ст. 234); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); проведення експертизи (ст. 242).

Слідчі (розшукові) дії слід відрізняти від негласних слідчих (розшукових) дій, які хоча і є їх різновидом, проте відомості про факт та методи їх проведення не підлягають розголошенню.

Негласні слідчі (розшукові) дії, є різновидом слідчих (розшукових) дій, проте відомості про факт та методи їх проведення не підлягають розголошенню. Проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч.ч. 1, 2 ст. 246 КПК України).

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч.ч. 1, 2 ст. 246 КПК України). До них слід віднести: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270), контроль за вчиненням злочину (ст. 271), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274).

Види слідчих (розшукових) дій можна подати так як вони передбачені КПК України, а також умовно поділити на такі види:

1) Основні та додаткові. Такий поділ характеризує додаткове проведення слідчої дії після проведення її раніше у конкретній справі, наприклад, додаткове призначення експертизи після того як така експертиза була вже проведена, але окремі питання перед нею не були поставлені раніше або необхідно з’ясувати, конкретизувати деякі обставини. Додатково не можна провести пред’явлення для впізнання.

2) Первинні та повторні. Йдеться про те що, після першого проведення однієї якоїсь слідчої дії проводиться та ж сама слідча дія але повторно і зазвичай в більшому об’ємі для усунення недоліків проведення первинної або основної слідчої дії.

3) Обов’язкові та необов’язкові. Обов’язковістьпроведення окремої слідчої дії може прямо бути вказано в законі. Наприклад, обов’язковим є призначення експертизи при встановленні причин смерті. Указівкою прокурора, органу розслідування, ухвалою слідчого судді або суду тощо. Необов’язковими є дії, необхідність провадження яких визначає сам орган розслідування і непроведення яких не може вплинути на якість доказування.

4) Невідкладні слідчі дії та інші. Невідкладні слідчі дії – це ті слідчі дії, проведення яких вимагає недопущення зволікання у часі так, як можуть наступити певні негативні наслідки для виконання завдань досудового розслідування: можуть бути втрачені сліди вчинення злочину (зійде сніг, висохне дорога тощо), коли невчасно проводиться огляд місця події або особа, яка вчинила злочин може переховатися від слідства та суду, коли невчасно її затримати і інші.

5) Слідчі дії, які проводяться з санкції прокурора і без неї. Так, Закон вимагає, що ряд слідчих (розшукових) дій проводяться тільки з санкції прокурора (огляд трупа, появ заний з ексгумацією, освідування).

6) Слідчі дії, які проводяться за постановою слідчого судді або суду і без неї. Законом передбачені випадки, коли проведення окремих слідчих (розшукових) дій в певній ситуації можливе лише за постановою слідчого судді або суду (огляд житла чи іншого володіння особи; обшук; примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи).

7) Слідчі дії, які проводяться за участю понятих (обшук або огляд житла чи іншого володіння особи; обшук особи) та без їх участі (допит).

8) З обов’язковою участю спеціаліста (огляд трупа, судово-медичне освідування, допит неповнолітнього свідка та ін.) і без його участі.

9) Слідчі дії, які проводяться за клопотанням або постановою органу розслідування (обшук, провадження експертизи та ін.) та без такого.

10) Слідчі дії, в залежності від їх мети можуть поділятися на такі, що направлені на збирання доказів (огляд, обшук) або на їх перевірку (слідчий експеримент та ін.). Але за наявності певних умов розслідування одна і та ж слідча дія може бути направлена як на збирання так і перевірку доказів.

Дата добавления: 2014-11-29