Прокурорський нагляд за дотриманням чинного законодавства органами та підрозділами ДПС України при здійсненні кримінально-процесуальної діяльності

Прокурорський нагляд та відомчий контроль за кримінально-процесуальною діяльністю органів охорони державного кордону

Згідно із ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до п. 3 цієї статті прокурорський нагляд за додержанням законів оперативними підрозділами при здійсненні кримінального провадження є одним із галузевих напрямків наглядової діяльності прокуратури. Разом з тим, здійснення такого нагляду складає основний зміст діяльності прокурора у ході досудового розслідування, що складає предмет прокурорського нагляду (ч. 1 ст. 29 Закону «Про прокуратуру»).

Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Відповідно до ч.1 ст. 29 ЗУ «Про прокуратуру» нагляд має своїм завданням сприяти:

а) розкриттю кримінальних правопорушень, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних та кримінально протиправних посягань;

б) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

в) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

г) охороні прав і законних інтересів при здійсненні кримінального провадження;

д) здійсненню заходів щодо запобігання кримінальним правопорушенням, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Під прокурорським наглядом розуміється вид діяльності спеціально уповноважених органів державної влади, наділених повноваження з виявлення порушень законів, вжиття заходів до поновлення порушених прав громадян та юридичних осіб та притягнення винних осіб до відповідальності.

Прокурорський нагляд є важливою юридичною гарантією точного та неухильного виконання законів у державі.

Зважаючи, що предметом прокурорського нагляду є законність усього кримінального провадження в ході досудового розслідування, на основі чого можна виділити ключові моменти та рішення, що підпадають під нагляд прокуратури в органах охорони державного кордону.

До них можна віднести:

- додержання вимог закону при виявленні кримінального правопорушення та повідомлення про його виявлення органам розслідування;

- законність затримання підозрюваного уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді та затримання підозрюваного за наявності;

- забезпечення прав та законних інтересів учасників кримінального провадження під час виконання доручення;

- виконання вимог закону про всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин кримінального правопорушення (в межах доручення).

У Главі 2 Закону України «Про прокуратуру» ці положення Конституції України розвиваються та конкретизуються.

Загальні положення нагляду за дотриманням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування викладені в ст. 30 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого прокурор вживає заходів до того, щоб ці органи:

1) додержували передбаченого законом порядку початку та проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, закриття кримінального провадження, а також додержували строки здійснення досудового розслідування та тримання особи під вартою;

2) не допускали порушення законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування;

3) виявляли причини вчинення кримінальних правопорушень і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Для здійснення нагляду за додержанням законів прокурор наділений відповідними владно-розпорядчими повноваженнями, характер яких зумовлений специфікою кримінально-процесуальної діяльності, які з метою швидкого та повного розкриття злочинів нерідко застосовують заходи, які обмежують конституційні права особи.

У відповідності до наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному проваджені» у ході забезпечення виконання вимог закону щодо початку кримінального провадження відповідні посадові особи прокуратури повинні перевіряти додержання органами охорони державного кордону вимог закону при виявленні кримінальних правопорушень та повідомлення про них органи розслідування. Такі перевірки повинні проводитися не рідше одного разу на місяць. За необхідності можуть витребувати необхідні документи.

Під час кримінального провадження посадові особи прокурори повинні забезпечувати виконання вимог закону щодо додержання розумних строків, а також строків прямо визначених у КПК.

Крім цього прокурори повинні уживати заходів до покращення якості досудового розслідування, принципово реагувати на всі факти порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні слідчих (розшукових) дій, вживати заходів до запобігання незаконному адміністративному затриманню осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Повноваження прокурора під час нагляду за виконанням законів оперативними підрозділами органів охорони державного кордону поділяються на:

1) повноваження, спрямовані на запобігання порушень законності (відвід);

2) повноваження, спрямовані на виявлення порушень законності (перевірка прокурором матеріалів виконання доручення слідчого, прокурора, участь у слідчих діях тощо);

3) повноваження, спрямовані на усунення порушень законності та притягнення винних осіб до відповідальності (дача вказівок на проведення повторних дій тощо).

Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

При здійсненні нагляду за дотриманням законів органами, що ведуть кримінально-процесуальну діяльність у відповідності зі статтею 36 КПК України прокурор уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України;

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування;

3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК України;

5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

6) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених КПК;

10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених КПК, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

11) повідомляти особі про підозру;

12) пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому КПК та законом;

13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання;

14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК;

16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому КПК;

17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об’єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні;

18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України;

19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій із метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави;

20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому КПК;

21) здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

У відповідності до наказу Генерального прокурора України № 4гн від 19.12.2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному проваджені» створено єдину систему організації прокурорського нагляду за додержанням законів. З цією метою, нагляд за додержанням законів здійснюється в прикордонній службі України – прокурорами районного і міського рівня за місцем розташування підрозділів прикордонної служби, незалежно від місця знаходження їх структурних одиниць та відповідними підрозділами з нагляду прокуратур вищого рівня.

Враховуючи те, що обласні, міські (районні та інші) прокуратури організовані і діють відповідно до адміністративно-територіального поділу України, а управління військових частин та підрозділи ДПС України дислоковані не за адміністративно-територіальним принципом, то і діяльність відповідних підрозділів ДПС України є предметом прокурорського нагляду різних прокуратур. На відміну від організації діяльності та дислокацій військових прокуратур, яка співпадає з дислокацією військових гарнізонів, округів Збройних Сил України.

Проблемність полягає в тому, що одна обласна прокуратура провадить нагляд за додержанням законів кількома підрозділами ДПС України, які відносяться до різних органів охорони державного кордону, а в деяких випадках й РУ ДПС України. Або діяльність одного оперативного підрозділу ДПС України розповсюджується в межах кількох адміністративно-територіальних областей (таке стосується розташування РУ ДПС України, наприклад Західне РУ ДПС України діють обласні прокуратури: Львівської, Закарпатської, Волинської, Чернівецької та інших областей).

Також у межах відповідальності одного оперативного підрозділу розташовані прокуратури різних міст та районів, тоді наглядовими прокуратурами за таким підрозділом, відповідно до їх компетенції будуть кілька районних та міських прокуратур.

Досить широкі повноваження прокурора по нагляду за додержанням законів у діяльності ДПС України не завжди знаходять втілення при здійсненні такого нагляду. Про даний стан справ свідчать статистичні дані і останніх років.

У 2009 році спостерігалася тенденція до покращення якості правозастосовної діяльності органів охорони державного кордону. Підтвердженням цього є результати здійснення прокурорських перевірок. У той час, коли кількість прокурорських перевірок у 2009 році збільшилася на 42 %, кількість актів прокурорського реагування зменшилася на 5,3%. Тобто, якщо в середньому в 2008 році акт прокурорського реагування надходив після кожної третьої перевірки, то в 2009 році – тільки після кожної п’ятої.

Загалом упродовж 2009 року органами прокуратури було здійснено 535 прокурорських перевірок органів та підрозділів охорони державного кордону щодо дотримання персоналом ДПС України законності під час здійснення правозастосовних функцій (у 2008 році – 376 перевірок). За результатами проведених перевірок на адресу регіональних управлінь та органів охорони кордону надійшло 107 актів прокурорського реагування (2008 – 113), а саме: 55 подань (2008 – 40), 36 протестів (2008 – 61), 16 постанов про порушення дисциплінарного провадження (2008 – 12). Такі тенденції збереглися і у 2010 році.

У поданні Генеральної прокуратури України від 30.05.2006 року № 04/4/2-109 та № 04/2/2/2-83 від 25.03.2011 року, як результат прокурорських перевірок вказується на цілий ряд недоліків в органах охорони державного кордону, зокрема:

порушення вимог КПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи і проведення першочергових слідчих дій;

всупереч вимогам ст. 106 КПК (1960 р.) особи, стосовно яких порушено кримінальні справи, тримаються в адміністративному порядку;

порушуються норми кримінально-процесуального законодавства, що регламентують порядок проведення окремих слідчих дій.

Позитивним є те, що прокурорський нагляд за додержанням законів за органами та підрозділами ДПС України при здійсненні кримінального провадження находить прояв у встановлених формах взаємодії між ними, які виражаються у наданні методичної допомоги особам, які провадять окремі види кримінально-процесуальної діяльності з боку працівників прокуратури з питань кваліфікації правопорушень, проведення слідчих та інших дій оперативними підрозділами для виконання завдань кримінального судочинства та інші.

При встановленні фактів невиконання або порушення посадовими особами органів охорони державного кордону чинного законодавства та вимог кримінального процесуального законодавства прокурор зобов’язаний ужити заходів до їх усунення, поновлення прав громадян та притягнення винних осіб до відповідальності. Для виконання зазначених завдань прокурор використовує повноваження, передбачені ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру». Так, при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право вносити подання та ініціювати у встановленому законом порядку притягнення особи до дисциплінарної та адміністративної відповідальності (ст. 23-24 ЗУ «Про прокуратуру»).

Дата добавления: 2014-11-29