Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття та сутність профілактики злочинів




Профілактика злочинів, пов’язаних із порушенням державного кордону

Зміни у житті суспільства, що пов’язані зі здобуттям незалежності Україною, супроводжуванні збільшенням рівня злочинності, становлення в Україні режиму законності, котрий ґрунтується на провідній ідеї верховенства права, пошуку способів удосконалення профілактичної діяльності та необхідності зважання на ці обставини у правотворчій діяльності, зумовлюють необхідність наукового дослідження профілактики злочинів.

Закон вимагає від органів, що ведуть кримінальне провадження виявляти причини та умови, які сприяють вчиненню злочинів. Встановивши їх, ці органи, зобов’язані прийняти спеціальні заходи по їх усуненню з тим, щоби тим самим попередити вчинення аналогічних та інших злочинів.

Однак висловленим не вичерпується зміст профілактичної діяльності. Виявлення причин та умов вчинення злочину відіграючи саме по собі попереджувальну роль, у той же самий час слугує основою для інших превентивних заходів слідчого або особи, яка виконує його доручення, вказівки.

До їх числа також можна віднести:

- виявлення та розкриття вчинених злочинів. Таким чином не тільки присікається злочинна діяльність конкретних осіб, що має важливе попереджувальне значення, але й забезпечує невідворотність покарання, превентивна роль якого безсумнівна;

- усунення виявлених причин та умов, які сприяли злочинам конкретного виду, роду чи вчинених тим чи іншим чином, при визначених обставинах;

- заходи виховного та застерігаючого характеру;

- загально профілактичні заходи, у тому числі використання можливостей засобів масової інформації, трудових колективів, родових та національних традицій.

Профілактична діяльність не може переслідувати мету повного викорінення злочинності в країні. Завдання профілактичної діяльності – не повне викорінення злочинності, а ефективне зниження її кількісних та якісних показників, зменшення її дії на суспільство та державу, підвищення особистої безпеки громадян, захисту прав та законних інтересів. У досягненні цих цілей, як представнику державної влади належить і Державній прикордонній службі України.



Під профілактикою розуміються здійснення системи заходів, спрямованих на виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, а також щодо їх усунення. Профілактичні заходи можуть здійснюватися на усій території України або в окремому її регіоні, галузі народного господарства, на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності, серед групи населення або стосовно конкретної особи.

Профілактика злочинності становить багаторівневу систему цілеспрямованих державних і громадських заходів щодо виявлення, усунення, ослаблення та нейтралізації причин і умов злочинності, окремих видів і конкретних злочинів, а також утримання від переходу чи повернення на злочинний шлях осіб, умови життя та поведінка яких вказують на таку можливість.

Принципи профілактики

Профілактика злочинності повинна відповідати принципам:

- законності;

- демократизму;

- гуманізму;

- справедливості;

- науковості.

Законність передбачає наявність достатнього правового регулювання на рівні законів та інших нормативно-правових актів.

Демократизм у профілактиці означає, що вона здійснюється з урахуванням результатів постійного моніторингу громадської думки та під контролем органів представницької влади.

Гуманізм і справедливість профілактичної діяльності означають, що особи, щодо яких вона проводиться, розглядаються як суб’єкти взаємодії з органами профілактики, а не як безправні об’єкти; профілактичний вплив починається із заходів найменш інтенсивного впливу, і лише за їх недостатності здійснюється перехід до заходів більш інтенсивного.

Науковість як принцип профілактики означає – наявність і необхідність у програмуванні та плануванні запобіжної діяльності, правовому регулюванні та управлінні нею, а також у безпосередньому застосуванні профілактичних заходів, наукової концепції цієї діяльності, основаної на пізнанні її закономірностей і місця в соціальних системах; використання на практиці наукових знань щодо закономірностей злочинності з метою об’єктивної оцінки ситуації в ретроспективі, сьогоденні та перспективі на прийняття обґрунтованих, стратегічних і тактичних рішень щодо боротьби з нею; обов’язкове проведення кримінологічних та комплексних експертиз законодавчих і управлінських актів, пов’язаних із профілактикою злочинності, у процесі їх підготовки.

Профілактичний захист, орієнтований на забезпечення безпеки особи, не від тих, хто вже вчинив злочин, а від тих, хто може стати на злочинний шлях. Цьому своєю чергою потрібно запобігти, не дати особі можливості стати злочинцем, допомогти їй, а також іншим особам, котрі могли б стати жертвою. Злочин завжди передує покаранню, а запобігання від так передує злочину. Зокрема, мудрий законодавець буде запобігати злочинам, аніж буде карати за нього. Важливим також є виявлення злочинця, розкриття злочину, забезпечення невідворотності покарання, але ще важливішим є встановлення того, хто не дійшов до злочину, хоча замислює й готується до нього і реально здатний його скоїти.

А тому, завданням профілактичної діяльності є не безпосереднє викорінення злочинності, а ефективне зниження її кількісних та якісних показників, зменшення впливу на суспільство і державу, підвищення рівня особистої безпеки громадян, захисту їх законних прав та інтересів.

Завданням профілактики незаконного переправлення осіб через державний кордон та використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону є:

- попередження та усунення причин та умов, що сприяють вчиненню незаконного переправлення осіб через державний кордон та використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону;

- попередження та усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів з боку персоналу Державної прикордонної служби України, а також протиправним діям стосовно них або об’єктів прикордонної інфраструктури;

- запобігання вчиненню військовослужбовцями та працівниками Державної прикордонної служби України під час виконання ними своїх службових обов’язків дій, що можуть призвести до вчинення незаконного переправлення осіб через державний кордон та інших злочинів;

- запобігання передумовам витоку з органів Державної прикордонної служби України інформації з обмеженим доступом або відомостей, що становлять державну таємницю.

Основною метою профілактичної роботи органів охорони державного кордону та їх підрозділів є забезпечення своєчасного запобігання службовим правопорушенням, пов’язаним із співучастю військовослужбовців у незаконному переправленні осіб через державний кордон та використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону.

Основними видами профілактики є:

- загальна профілактика;

- індивідуальна профілактика.

Загальна профілактика - комплекс правових, організаційних і виховних заходів серед військовослужбовців та працівників, спрямованих на попередження й усунення причин і умов, які сприяють вчинення злочинів у сфері службової діяльності та можуть завдати значної шкоди інтересам держави та Державної прикордонної служби України.

Індивідуальна профілактика є відносно самостійним видом запобіжної роботи, яка не потребує розв’язання великомасштабних соціально-економічних проблем. Але ефективність цієї роботи. При належній їй організації, може бути досить високою. Тому, індивідуальна профілактика злочинів це - комплекс правових, організаційних і виховних заходів індивідуального впливу на свідомість і поведінку осіб, дії яких можуть призвести до вчинення злочинів, з метою попередження виникнення у них злочинного умислу і цього практичної реалізації.

Основними методами індивідуальної профілактики вчинення злочинів є переконання і правозастосування

Метод переконання передбачає:

- роз’яснення особі, стосовно якої здійснюється профілактичний захід, допущених нею помилок і порушень;

- засудження неправомірної поведінки особи, стосовно якої здійснюється профілактичний захід, та попередження про неприпустимість такої поведінки у подальшому;

- вплив на свідомість особи, стосовно якої здійснюється профілактичний захід, з метою формування у неї бажання відмовитися від дій, що можуть призвести до вчинення злочинів.

Метод правозастосування використовується лише в разі, якщо мета профілактики не може бути досягнута методом переконання, і полягає у застосуванні до особи, стосовно якої здійснюється профілактика злочинів, організаційних, адміністративних, дисциплінарних або громадських заходів впливу, передбачених законодавством України.

Індивідуальна профілактика забезпечується:

- шляхом глибокого вивчення механізму формування індивідуальної злочинної поведінки;

- точним вибором об’єктів профілактики;

- цілеспрямованістю заходів, спрямованих на запобігання можливому злочинному діянню.

Індивідуально – профілактичного впливу потребують, у першу чергу, особи, які ще не вчинили кримінального правопорушення, але поведінка яких має тенденцію перерости в злочин, а потім і особи, що вже вчинили кримінальні правопорушення.

У першому випадку викривається первинний злочин, у другому - рецидив.

Виходячи з моменту її початку, індивідуальна профілактика поділяється на:

- ранню – виявлення і усунення шкідливого впливу на конкретних осіб, профілактичний вплив на них, якщо вони вчиняють дрібні правопорушення;

- безпосередню – проводиться стосовно осіб, поведінка яких створює реальну можливість вчинення злочину;

- припинення злочинів, які вчиняються.

 





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 746; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.024 сек.