Атестація робочих місць

Атестація робочих місць безпосередньо впливає на продуктивність праці виконавців робіт, ефективність використання рухомого складу та устаткування, удосконалювання управління. Вона пов’язана з розвитком інтенсивних методів господарювання, зміною стилю i методів робота. Тому атестацію робочих місць треба вирішувати комплексно, одночасно охоплюючи на підприємстві всі робочі місця — ремонтно-обслуговуючих робітників, водіїв, інженерно-технічних працівників i службовців.

Для наступної роботи важливо визначити необхідну кількість робочих місць, що роблять натуральним способом (безпосереднім оглядом об'єктів виробництва). Облік робочих місць ґрунтується безпосередньо на існуючій організаційній структурі управління АТП.

До робочих місць ставляться певні вимоги, які дають змогу всебічно оцінити технічний стан. Ці вимоги об’єднують у п’ять таких груп:

група 1 — вимоги до технічного стану застосовуваних на робочому місці машин, механізмів та іншого основного устаткування;

група 2 - вимоги до планування i забезпеченості робочих місць різновидними видами оснастки та іншими пристроями;

група 3 — вимоги до організації їx обслуговування;

група 4 — вимоги до форм i методів організації праці виконавців;

група 5 — вимоги до умов пpaцi i гарантування безпеки робіт.

Процедура установки стану робочих місць зводиться до виявлення ступені дотримання цих вимог, що базуються в обов'язковому порядку на матеріалах нормативних документів. Робоче місце атестують при дотриманні двох обов'язкових умов: якщо область виконуваних вимог, що ставляться до стану робочого місця, становить не менш як 80 % їхньої загальної сукупності, а решта 20 % не дотримуваних вимог немає таких, їх важко виконувати, тобто дотримання їх не можна забезпечити протягом трьох місяців після проведення атестації. Робоче місце не атестують, якщо не виконується хоча б одна з цих умов.

Відомості про результат отриманої роботи атестації робочих місць заносять до табл. 6.7. У цій таблиці за професійними групами працівників кожного робочого місця фіксують факту виконання чи невиконання вимог, відображують ступінь дотримання yciєї сукупності визначають прийняті рішення про атестацію i конкретні причини не атестації. Добуті відомості первинні.

Таблиця 21

Назва виробничих дільниць. зон обслуговування, службових приміщень i т. п.. що розглядаються як колективні або 1ндивідуальні місця	Кількість робочих місць	Вимоги НОП, що ставляться до стану робочих місць (зазначають їxнi порядкові номери відповідно до розробленого передiлy)	Ступінь дотримання всіх вимог	Прийняте рішення (атестувати, не атестувати)	Примітка (конкретні недолік стаиу робочого місця)
1.1	1.2	2.1	2.2	3.1	3.2	і.т.д.
1. Моторна дільниця		-	-	Н	С	С	С	-	0,83	Не атесту-вати	Недостатня площа, вис загазованість немає норм- них завдань
2. … і. т. д

Умовні позначення: С—стан робочого місця відповідає поставленій вимозі

Н—стан робочого місця не відповідає поставленій вимозі;

0,83 — питома вага вимог та їхньої загальної сукупності, що ставляться до стану робочого місця;

— — у рамках цього робочого місця не використовується основне устаткування, тому до групи 1 вимог не може бути висунуто взагалі

200 р. підписи членів атестаційної комiciї:

На основі їx можна скласти piзні довідки про стан будь-яких робочих місць, здійснити аналіз стану, виробити пропозиції щодо їхньої раціоналізації. Підсумки атестації робочих місць i вироблення рішень щодо подальшої раціоналізації, визначають зміст yciєї розглядуваної робота. Тому на цьому eтапi треба приділяти особливу увагу організаційно-підготовчій роботі (створенню атестаційної комiciї, підготовці нормативних матеріалів, роз'яснювальній роботі серед працівників АТП про мету атестації робочих місць та iн.).

Оцінюючи стан робочих місць, водночас розглядають питання i їхнього, технологічного, організаційного, економічного і соціального характеру. При оцінці стану робочих місць працівників ремонтно-обслуговуючого виробництва звертають увагу на такі фактори: наявність вільних площ для виконання робіт, забезпеченість відповідним устаткуванням, різними пристроями, інструментом, спецодягом; освітленість; рівень загазованості; ступінь зайнятості робітників, їх укомплектованість; порядок виконання робіт; взаємозамінність та ін.

Для оцінки якості робочих місць водіїв ураховують технічний стан автомобілів, забезпеченість їх обладнаними стоянками на території АТП, можливість ремонту i контролю автомобілів в існуючих виробничих приміщеннях, обладнання на лінії місць посадки-висадки пасажиpiв, місць завантаження-розвантаження вантажів, стан доріг, дотримання водіями встановлених режимів праці i відпочинку, забезпеченicть пунктами харчування тощо.

Атестацію інженерно-технічних працівників i службовців роблять по відділах. Оцінюють розміщення робочих столів, освітленість, оснащення відповідними машинописними пристроями та іншою технікою, для збирання i передачі інформації, забезпечення важливими для роботи довідково-нормативними та іншими документами, дотримання температурного режиму, забезпеченість пунктами харчування та іншими санітарно-побутовими приміщеннями.

На наступному етапі роботи розробляють рішення щодо раціоналізації робочих місць iз урахуванням думки трудового колективу, враховують реальні можливості самого АТП i допомогу вищестоящих організацій.

У процесі комплексного підходу до атестації робочих місць вирішується основне виробниче завдання — забезпечення збалансованості кількості робочих місць i чисельності працюючих для успішного виконання державних планових завдань щодо перевезень. Атестація дає змогу організувати роботу підприємства з урахуванням людського фактора, детально визначити не використовувані резерви виробництва, зробити конкретні шляхи їхньої реалізації i, таким чином, дійти висновку про здатність АТП виконувати державні планові завдання i створювати нормальні умови для роботи своїх працівників.

Атестація робочих місць дає змогу виявити невикористані резерви технічного, технологічного, організаційного, економічного і соціального характеру, забезпечити на їхній основі пошук варіантів виконання робіт iз меншою чисельністю працівників, сприяє підвищенню матеріальної заінтересованості працівників в ефективній роботі. Така атестація корисна при вирішенні будь-яких завдань, спрямованих на підвищення продуктивності праці. Результати атестації використовують також при розподілі нової техніки, виділенні капітальних вкладень, розробці штатних розкладів, нормованих завдань, розвитку колективних форм пpaцi та ін. Добре продумана атестація виключає непотрібну паперотворчість при технічному переоснащенні виробництва.

Порівняно з атестацією робочих місць для ТО i ремонту автомобілів вищим ступенем атестаційного рівня технологічних рівнів обслуговування i ремонту в цілому.

Для виконання цієї роботи треба визначити найбільш інформативні i прості показники з технології та організації діагностування, ТО i ремонту.

Перший показник — коефіцієнт виконання виробничої програм за певний термін (наприклад, за місяць):

K _вi = N _фi/ N _pi

де K _вi — коефіцієнт виконання плану на ТО (або діагностування) i -i виду за місяць; N _фi — фактична кількість обслужених (продіагностованих) автомобілів за останній місяць; N _pi — розрахункова кількість обслуговувань за той самий період (для діагностування враховується планове i вибіркове діагностування i -гo виду).

Показник К_ві дає змогу оцінювати продуктивність дільниці (бригади) при виконанні планових технічних дій. Чим ближче значення К_ві до 1, тим вища регулярність планових дій, тобто вища технологічна дисципліна.

Другий показник, придатний для оцінки інтенсивності роботи окремих виконавців робіт i робітників бригад або дільниць,— коефіцієнту зайнятості (виконавця, бригади, дільниці) і -ro процесу:

α = X_зi/X_i,

де X_з – середня кількість постійно зайнятих постів на дільниці ТО (або діагностування і-го виду); Х _і – аналізована або фактична кількість постів.

Коефіцієнт α _і – інтегральний параметр оцінювання зайнятості постів і робітників. Він змінюється від 0 до 1 і є вфдносним параметром.

Середню кількість постійно зайнятих постів визначають за формулою

х _зі = t _зм N _і /(t _ам З _і Р _пі),

де t _ам — скоректована нормативна трудомісткість ТО (без діагностування або діагностування цього виду); N _і — добова кількість здійснених ТО (або діагностувань) і-го виду; t _зм — тривалість зміни (8,2 год); 3 _і — кількість змін роботи даної дільниці за добу (3 _і = 1; 1,5; 2; 3); Р _пі — фактична середня кількість робітників на одному посту.

Коефіцієнт α _і, що відображує середню фактичну зайнятість у межах робочого часу всіх виконавців, які працюють на цьому посту, можна використовувати і стосовно дільниці поточного ремонту, механізованих постів заміни агрегатів, мийних установок та ін.

При проведенні атестації рівня технологічних процесів мають бути дотри­мані й загальні вимоги до сучасних технологічних процесів: нижні границі рівня механізації (за видами робіт), наявність комплексних механізованих постів ремонту (у відсотках), наявність і планове використання в технологічних процесах ТО комплексів діагностування, відповідність планувальних рішень типовим, не менш ніж 90-відсоткова табельна оснащеність усіма потрібними елементами, які забезпечують виконання виробничої програми, хороші умови праці тощо. Якщо це не виконується, то в планах підготовки до атестації і раціоналізації мають бути намічені відповідні заходи для виконання усіх вимог у визначені терміни.

Не менш важливе значення має оцінювання наявності та якості організаційно-технологічної документації, що відповідає конкретним умовам ВАТ АТП та СТО встановленими вимогами.

На завершальній стадії атестують бригади, які працюють на дільницях ТО, діагностування і ремонту автомобілів. Основна мета цієї атестації — визначити, чи відповідають робітники своєму кваліфікаційному рівневі. Кожен виконавець у бригаді повинен якісно й у визначений термій виконувати свої функції. Роботу виконавця оцінюють вибірково на підставі встановлених технологічних норм часу.

Практика роботи передових ВАТ АТП та СТО показала, що проведення атестації стимулює застосування прогресивних методів організації виробництва з усіма наслідками, що випливають.

Дата добавления: 2014-11-29