Лекція 7 соціологія праці

Питання до самоконтролю

1. Що вивчає соціальна екологія?

2. Поняття “життєве середовище” і його показники.

3. Взаємодія суспільства і середовища.

4. Соціально-територіальні спільноти -крітерії аналізу.

5. Соціальні проблеми села.

6. Урбанізація і її соціальні наслідки.

7. Тенденціі змін розселення при переходе к постіндустріальному суспільству.

1. Праця як соціальний процес і стосунки. Характеристики і показники соціології праці.
2. Зміна праці в процесі НТП.
3. Зайнятість і безробіття. Ринок праці. Мотивація і ставлення працівників до праці.

Соціологія праці - одне з найбільше великих і стабільних напрям­ків соціології середнього рівня. Тут досліджується сама праця як соціальне явище і його вплив на життя колективу і суспільства.

У цьому ракрусе соціологія тісно взаємодіє з економічною соціологією (продуктивність,ефективність,ринок праці), праксологією (вивчає схеми, моделі людського поводження і мислення з погляду їхньої слушності і результативності), ергономікою (вивчає умови, безпеку, енерговитрати, гігієну і комфорт робочого місця).

Початок поклав італійський мислитель Вільям Петті. Він шукав спільне в різних роботах, будував порівняльні таблиці продуктив­ності, вивчав вплив праці на всю економічну систему і самих праців­ників. Першим створив модель структури активного населення, застосовувану і сьогодні під назвами «працездатне населення» і «трудові резерви суспільства». Вагомий внесок зробили Сміт і Рікардо, Гегель і Маркс. Однак, у марксизмі, як і в економістів, «праця» оцінюється вузько прагматично, з погляду утилітарної корисності і матеріально-речовинного компонента. У багатьох підручниках дотепер праця протиставляється творчості і розуміється як виробництво предметів для споживання (тобто тільки матеріальна праця). Див. «Капітал» тому 1,гл.5,параграф 1.

Управлінська діяльність, навчальна, винахідницька, педагогічна під дане визначення не підходить і працею не являється. У свідомості народних мас дотепер люди розумової праці розглядаються як ледарі і нахлібники, зайвий елемент. Хоча в К. Маркса є висловлення, що «праця робить не тільки продукти, необхідні для життя і знаряддя їхнього виробництва, але і саму суспільну людину і всю систему суспільних відносин, цінностей і культуру.»

ПРАЦЯ (Д.Маркович 1988)- свідома, універсальна й організо-вана людська діяльність, зміст і характер якої визначається сту­пенем розвитку засобів праці, технології і суспільних відносин, у рамках яких вона (Д.) здійснюється.

Сутність праці як соціального явища:

Ø Спосіб самоствердження людини, тому що в процесі праці вона створює матеріальні і духовні цінності;

Ø Спосіб задоволення матеріальних і духовних потреб сама праця також може бути потребою;

Ø Процес самореалізації знань і спроможностей працівника;

Ø Праця - є суспільна діяльність, тому вона має потребу в організації, контролі і керуванні;

Ø Праця - є процес зміни природи, суспільства і самого працівника, один з основних чинників соціального розвитку.

Соціологічні показники (характеристики)=перемінні, по яких порівнюють професії, галузі, окремі підприємства і зв'язану з ними трудову діяльність, тісно корелюють (впливають) один з одним.

Я їх тільки назву. Ви самі, користуючись літературою розкрийте їх зміст і наведіть приклади на семінарі.

Поділ праці створив професії. Спочатку існував природний поділ праці в первісній громаді: за статтю і віком. Далі суспільне РТ- землеробство і скотарство, далее- с/г праця і реміснича, далі відокремилася торгівля і керування, розумова праця від фізичної. На стадії фабричного індустріального виробництва праця стала «частковою» - по окремих операціях, але набула колективний загаль-ний характер. Ця тенденція зберігається і сьогодні. М. Зіммель вва-жав, що спочатку йшов кількісний поділ праці, розподіляючи кола так, що кожний індивід або група виконують особливе коло. Кола якісно різні між собою.Тут один працює менше, іншій - більше. Потім наступає якісний поділ праці - диференціації в однорідно якісному колі діяльності.Насамперед фізичного і розумового. Духовна праця допомагає з меншими витратами досягати більшого ефекту. Надмірна спеціалізація (індустріальна стадія) збіднює особистість. Тому в історії людства стадії структурної диференціації і професійної спеціалізації – циклічно змінюються стадіями універсальних спроможностей.

Умови праці. Оцінюються з погляду шкідливості, інтенсив-ності, ваги, тривалості, чергування робочого часу і відпочинку. Харак-теризують робоче місце, освітленість, засоби праці, безперебійне постачання необхідними матеріалами, технічною справністю і безпекою.

Види праці й зміст праці. По ступені автоматизації і механізації розглядають: ручний, механізований, автоматизований, роботизо-ваний, компютерізований види праці. За змістом, по сукупністі операцій і дій: різноманітний або ні, творчий, складний,або нй. По витратах енергії: розумовий або фізичний, зараз їхнє сполучення. Знайдіть критерії для виділення і порівняння різних видів праці и спеціальностей.

Характер праці тісно пов'язаний зі змістом праці він відлуняє якість роботи. Виділяють простий /складний, одноманітний/ різноманітний, самостійний/ вико­нав­чий, індивідуальний/ колектив­ний, а також за рівнем кваліфікації: некваліфікований, малокваліфіко-ваний, висококваліфікований.

Форми оплати праці -погодинна, відрядна, відрядно-преміаль­на і змішана. А також індивідуальна або колективна («бригадний підряд»). Подумайте, від чого залежить форма оплати праці.

Виділяють методи примусу до праці: економічні, поза-економічні (загальнокультурні цінності, стандарти поведінки, стосун-ки залежності, змушений характер підкорятися) і технологічні (конвеєр і ін. задають темп, ритм, набір і послідовність дій і операцій та ін. - людина залежить від технології і техніки, їй підкоряється).

Трудові ресурси - вивчаються демографами. Відтворення насе-лен­ня, структура його за статтю, віком, освітою (професійною), спро-мож­ностю працювати (здоров'я). Вивчаються проблеми зайнятості і безробіття в різних регіонах і поселеннях, диспропорції моновироб-ництв і регіональної перенасиченості трудовими резервами, міграції насе­лення в пошуках роботи.Відкрито хвилясту теорію усічених по-колінь (наприклад - третя хвиля поколінь після П світової війни зву-жена).

Задоволеність і ставлення працівника до праці, що впливає на його трудову активність, - тут разом із психологами вивчаються мотиви, стимули, критерії і чинники, зміцнення високої активності і продуктивності.Вивчається плинність кадрів, колектив (згуртованість, поводження, групова динаміка, лідерство, адаптація новачків у колек­тиві, типи колективів і процес їхнього формування і розвитку)

Дата добавления: 2014-12-07