Вимоги до оформлення реферату

Обсяг реферату визначається специфікою теми і змістом матеріалу, кількістю відомостей, їх науковою цінністю або практичним значенням. Його обсяг становить 20-24 сторінки машинописного тексту. За структурою реферат містить вступ, кілька розділів, висновки та літературу.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на соціально-економічні потреби суспільства.

У першому розділі, як правило, наводяться основні теоретичні дослідження з теми, зазначається, хто з учених минулого вивчав дану проблему, які ідеї висловлював. Визначаються недостатньо досліджені питання, вказується потреба у їх дослідженні.

У наступних розділах дається поглиблений аналіз сучасного стану досліджуваного явища Особлива увага приділяється виявленню нових ідей та гіпотез, їх зв'язку з практикою. Висловлюються власні думки щодо перспектив розвитку проблеми.

У висновках подаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції самого автора.

До списку літератури включають ті публікації, якими користувався автор. Бажано, щоб це були найновіші публікації - монографії та наукові статті.

Важливим етапом виконання реферату є його оформлення. Від того, наскільки відповідально поставиться автор до оформлення реферату, буде залежати його якість і підсумкова оцінка.

Реферат має бути написаний українською мовою. Студенти, що не вивчали українську мову, а також громадяни інших держав мають право писати й захищати роботу російською мовою.

Реферат оформляють на аркушах формату А4 (210x297 мм). Дозволяється використання формату АЗ (297x420 мм), коли це необхідно для оформлення ілюстративного матеріалу.

Реферат друкують на комп'ютері на одній стороні аркуша білого паперу з використанням шрифтів текстового редактора Word (наприклад, Times New Roman Суг) розміром 14 пунктів (мінімальна висота шрифту 1,8 мм) з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст реферату необхідно друкувати, дотримуючись наступних розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, абзаци в тексті реферату починають відступом, рівним 10 мм.

У рефераті повинні бути чіткі, не розпливчасті лінії, букви, цифри й інші знаки. Всі рядки мають бути чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту реферату має бути однаковою. При умові оформлення реферату на комп’ютері прийнято виділяти заголовки жирним шрифтом.

Друкарські помилки, описки та графічні неточності в рефераті допускається виправляти підчищенням чи зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом чи від руки. Допускається наявність в рефераті не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини реферату поділяють на розділи, підрозділи, пункти.

Заголовки структурних частин реферату „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів реферату варто починати з абзацного відступу і друкувати (крім першої великої) малими літерами, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Якщо заголовок реферату складається з двох речень або більше речень, їх розділяють крапкою.

Текст реферату слід розбивати на абзаци. Це полегшує читання й показує, що автор у своєму рефераті переходить до нової думки, нового твердження. Не можна також занадто дробити текст реферату і відокремлювати одну фразу від іншої, якщо між ними існує тісний зв’язок.

Розділи й підрозділи реферату повинні мати заголовки. Пункти реферату, як правило, заголовків не мають.

Заголовки реферату повинні чітко й стисло відбивати зміст розділів, підрозділів реферату.

Відстань між заголовком і текстом реферату повинна складати не менше двох рядків. Відстань між рядками заголовка така, як у тексті, а між заголовком і підзаголовком один рядок, між підзаголовком і текстом реферату також один рядок при комп’ютерному наборі.

Кожен розділ реферату слід починати з нової сторінки.

Переноси частин слів в заголовках реферату не допускаються, слова не розривають і переносять повністю.

Структурні елементи реферату: „ЗМІСТ”, «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів реферату.

У тексті реферату не дозволяється:

а) використовувати скорочення слів, окрім встановлених правилами української орфографії та відповідними стандартами;

б) вживати математичні знаки, а також знаки "№" та "%" без цифр;

в) наводити скорочені позначення фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком їх наведення в таблицях;

г) при використанні скороченої абревіатури – у першому випадку варто подати термін повністю, а потім у дужках подається скорочений варіант.

Нумерація розділів, підрозділів реферату слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи реферату повинні мати порядкову нумерацію в межах логічного викладення, наприклад 1,2,3. Номер розділу реферату ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номеру розділу крапку не ставлять, потім з нового рядку друкують заголовок розділу.

Підрозділи реферату повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу реферату.

Номер підрозділу реферату складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, реферату розділених крапкою, наприклад „1.1.”, „1.2.”.

Нумерація пунктів і підпунктів в рефераті є порядковою в межах відповідних підрозділів чи пунктів реферату, наприклад „2.3.5.” – п’ятий пункт третього підрозділу другого розділу реферату.

При написанні реферату слід витримувати структуру й обсяг окремих частин реферату (підрозділи, пункти підрозділів реферату не повинні бути менш ніж 5 сторінок). Обов’язковим є наведення посилань у тесті на теоретичні джерела із зазначенням номера джерела і сторінки, звідки було узято матеріал, наприклад [2, с.31] або [2: с.31].

Нумерація сторінок реферату. Сторінки реферату слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому реферату. Номер сторінки реферату проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці.

«Титульний аркуш» реферату включають до загальної нумерації сторінок реферату. Номера сторінок на титульному листі не проставляють.

Окремі сторінки реферату, на яких розташовані ілюстрації і таблиці, також включають у загальну нумерацію сторінок реферату.

Бібліографію оформляють в алфавітному порядку або по мірі наведення посилань у тексті.

Оцінка за ІНДЗ виставляється на семінарському занятті (практичному, колоквіумі і т.п.) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Обов’язковий захист реферату здійснюється шляхом усної доповіді студента (5–7 хв.) та подання його у письмовій формі.

Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом іспитової оцінки і враховується при підрахунку підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 10% до 20%.

8. Тематика та зміст самостійної роботи

Самостійна робота є однією з форм навчального процесу, яка передбачає створення умов для повної реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань студентів, які набувають у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Навчальним планом передбачається виконання самостійно студентами денної і заочної форми навчання контрольної роботи з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини». Контрольна робота, як важлива форма навчального процесу, повинна навчити студентів самостійному узагальненню та письмовому викладенню основної думки опрацьованих наукових джерел та виявляє глибину засвоєння студентом курсу дисципліни, як він уміє самостійно вивчати окремі питання у рамках обраної теми.

При написанні контрольної роботи не допустимо обмеження користування лише одним підручником. Потрібно ознайомитися із нормативними актами з обраної теми, підібрати наукову літературу та ознайомитися з публікаціями у періодичних виданнях.

Кожний варіант самостійної контрольної роботи містить два теоретичних питання та одну задачу. Для успішного виконання контрольної роботи з дисципліни першочергове значення має виклад основних ключових питань, логічне послідовне висвітлення яких дозволяє більш повно розкрити тему. Якщо студент правильно усвідомив логіку теми, то основні питання будуть складати єдину цілісну систему, яка за своєю суттю і буде планом роботи. У тексті роботи питання плану повинні бути обов’язково виділені. Виклад матеріалу повинен бути з посиланнями на джерела використаної літератури (у квадратних дужках [1, с.21]).

Розв’язок задачі повинен мати чітку послідовність, пояснення, з викладенням формул, які були застосовані та посиланнями на них у теоретичних джерелах. Обов’язковим у задачі є відповідь і відповідно висновок.

Список використаних джерел повинен містити не менше 5 джерел.

Контрольна робота повинна бути оформлена належним чином. На титульному аркуші необхідно вказати дисципліну, курс, групу, прізвище та ініціали студента (Додаток А). У кінці роботи потрібно поставити дату виконання роботи та підпис студента.

Робота виконується у друкованому вигляді в межах 10-15 сторінок тексту формату А-4, шрифтом Times New Roman, розмір шрифту 14 пт., з міжрядковим інтервалом 1,5, вирівнювання тексту по ширині сторінки, заголовки по центру, обов’язкова нумерація сторінок. Робота має бути роздрукована, підшита у папку і здана в електронному вигляді на дискеті або диску.

Своєчасно виконану роботу студент подає на кафедру викладачу за два тижні до початку екзаменаційної сесії на перевірку. У разі негативної оцінки вона повертається на доопрацювання.

10. Варіанти контрольних робіт

Вихідні дані для виконання контрольних робіт студент обирає з таблиці 10.1. Варіанти вихідних даних обираються за номером залікової книжки.

Таблиця 10. 1

Розподіл завдань для виконання контрольних робіт

	Остання цифра залікової книжки
№ питання
№ задачі

Питання контрольної роботи

1. Поняття ринку праці, його елементи і функції, особливості функціонування в Україні

2. Особливості ринку праці в Україні (сегменти, кон’юнктура, інфраструктура).

3. Економічно активне та економічне неактивне населення, аналіз в Україні.

4. Відтворення ресурсів для праці. Показники та динаміка рухів населення України.

5. Трудові ресурси: сутність, зміст, аналіз в Україні.

6. Трудовий потенціал України (стан, динаміка, зміни, структура, показники).

7. Зайнятість та безробіття: поняття, види, аналіз в Україні.

8. Динаміка зміни показників зайнятості і безробіття в Україні.

9. Продуктивність і ефективність праці. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці в Україні (можна на прикладі конкретної галузі, підприємства).

10. Державне регулювання зайнятості населення в Україні.

11. Вартість робочої сили, фактори, які впливають на її формування.

12. Структура і динаміка доходів населення України.

13. Сутність, структура і функції заробітної плати.

14. Структура і динаміка витрат населення України.

15. Робочий час, його склад і структура.

16. Державне та договірне регулювання заробітної плати в Україні.

17. Поділ і кооперація праці на підприємстві.

18. Рівень життя населення, система соціальних гарантій, захисту і підтримки населення в Україні.

19. Структура Міжнародної організації праці, напрямки її діяльності.

20. сутність соціального партнерства. Суб’єкти соціального партнерства в Україні.

Задачі

Задача 1. Визначте зміну трудомісткості у звітному періоді по відношенню до базисного по кожному з виробу і по цеху в цілому на підставі даних табл. 1.1

Таблиця 1.1

Найменування	План випуску виробів	Затрати праці на 1 виробу, людино-година
базовий період	звітний період
А
В
С

Задача 2.

У механічному цеху кількість виготовлених виробів і трудові затрати на виріб характеризуються даними, наведеними у табл.Ц. визначте зміну виробітку у звітному періоді по кожному виробу і по цеху в цілому.

Таблиця 2.1

Найменування виробу	Кількість виробів, піт.	Затрати праці на 1 виріб, н-г
Базисний період	Звітний період
„А"
„Б"
„С"

Задача 3. У цеху кількість виготовлених виробів і трудові затрати на виріб характеризуються даними, наведеними у табл. З.1. Кількість працюючих за базисний 110 чол. звітний період склала 100 чол.

Таблиця 3.1

Найменування виробу	Кількість виробів, шт.	Затрати праці на 1 виріб, н-г
Базисний період	Звітний період
„А"
„Б"
„С"

Визначте виробіток:

1) на одного працюючого в нормо-годинах у базисному та звітному
періодах;

2) в цілому по цеху.

Задача 4. На підставі вихідних даних (табл. 4.1) розрахуйте заробітну платню за місяць для працівника А та Б при таких системах оплати праці:

1) простій погодинній,

2) погодинно-преміальній

3) непрямій відрядній.

4) загальний фонд оплати праці при непрямій відрядній системі оплати праці

Таблиця 4.1

Показники	Одиниці виміру	Значення для працівника
		А	Б
Відпрацьовано за місяць	годин
Тарифна ставка за годину	грн.	2,0	2,2
Премія за підсумками роботи за місяць	грн.	120,0	140,0
Коефіцієнт виконання норм виробітку		1,3	1,4

Задача 5. На підставі вихідних даних табл.5.1 розрахуйте заробітну платню за місяць при:

1) простій відрядній;

2) відрядно-преміальній;

3) відрядно-прогресивній (шкала для визначення проценту росту
прогресивних розцінок наведена в табл. 5.2)

Таблиця 5.1.

Показники	Од. виміру	Значення
Планове завдання на місяць по збору двигунів	шт.
Фактично зібрано двигунів за місяць	шт.
Розцінки за одиницю виготовленої продукції	грн.	10,0
Премія за підсумками роботи за місяць	грн.

Таблиця 5.2

% перевиконання планового завдання	1-20	21-40	41-60
зростаючі розцінки, грн..

Задача 6. Бригада працівників у складі 3 чоловік збирає електродвигуни. На підставі вихідних даних наведених у табл. 6.1 визначте заробіток кожного працівника при:

1) відрядно-прогресивній системі оплати праці та загальний фонд оплати праці бригади;

2) при простій відрядній та загальний фонд оплати праці бригади.

Таблиці 6.1

	Планове завдання (шт.)	Фактично зібрано (шт.)	Розцінки за одиницю виготовленої продукції (грн.)
			звичайні	прогресивно-зростаючі
Робітник 1			7,0
Робітник 2
Робітник 3

Задача 7.

На підставі вихідних даних (табл. 7.1) визначте норму часу на партію виробів А, Б, С та кількість змін, необхідних для їх виготовлення, якщо тривалість однієї зміни складає 8 годин.

Таблиця 7.1

Норма часу на одиницю продукції
вироб	Основ ний час, хв.	допоміжний час, хв.	час на обслуговуван ня робочого місця, хв.	час на відпочинок у % від оперативного часу	підготовчо завершальний час на одиницю продукції, хв.	Кількість деталей у партії (шт.)
А			2,5		1,0
Б					1,5
С			1,5		0,5

Задача 8.

На підставі вихідних даних (табл.1) визначте норму часу на одиницю виробу А та Б та їх кількість за зміну, якщо тривалість зміни 7 годин 30 хвилин.

Таблиця 8.1

вироб	Основ ний час, хв.	допоміжний час, хв.	час на обслуговуван ня робочого місця, у % від оперативного часу	час на відпочинок у % від оперативного часу	підготовчо завершальний час на одиницю продукції, хв.
А					0,7
Б					1,3

Задача 9.

На підставі наведених даних (табл. 9.1.) визначте: 1) фактичний склад працівників підприємства;

2) зміни середньоспискового складу працівників по кварталам підприємства на підставі даних (табл.9.2.)

Таблиця 9.1

	Кіл-ть працівників
Працівники, що працюють на постійній основі, (чол.)
Сезонні працівники (чол.)
Працівники, що прийняті на тимчасову роботу -тривалістю один день (у % від працівників, що працюють на постійній основі)
Працівники, що проходять стажування поза межами підприємства (у % від працівників, що працюють на постійній основі)

Таблиця 9.2

Місяць	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Середньосписковий склад (осіб)

Задача 10

На підставі наведених даних (табл. 10.1) визначте:

1. списковий склад працівників підприємства

2. фактичний склад працівників підприємства

Таблиця 10.1

	Кількість працівників
Працівники, що працюють на постійній основі, (чол.) В тому числі працівники, які знаходяться на лікарняному (чол.)	2000 15
Сезонні працівники (чол.)
Працівники, що прийняті на тимчасову роботу -тривалістю один день (у % від працівників, що працюють на постійній основі)
Працівники, які проходять медогляд, під час робочого часу (чол.)

9. Перелік питань для підготовки до екзамену

1. Охарактеризуйте основні сегменти ринку праці.

2. Охарактеризуйте основні види поділу праці на підприємстві.

3. Охарактеризуйте фактори підвищення продуктивності праці.

4. Трудові ресурси: сутність і зміст.

5. Охарактеризуйте показники і методи виміру продуктивності праці.

6. Охарактеризуйте резерви підвищення ефективності праці та стабілізації СТВ.

7. Розкрити трудовий потенціал суспільства.

8. Відтворення ресурсів для праці.

9. Державне регулювання плати праці в Україні: норми і гарантії.

10. Методи регулювання СТВ.

11. Поділ і кооперування праці.

12. Відтворення населення: рухи, типи і режими.

13. Охарактеризуйте програми управління ефективністю праці на підприємстві.

14. Праця як об’єкт вивчення дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини”.

15. Охарактеризуйте ринок праці: сутність, елементи, функції.

16. Розкрити сутність безробіття та його види.

17. Договірне регулювання заробітної плати.

18. Засади соціального партнерства, вироблені МОП, їх сутність.

19. Рівень життя і доходів населення.

20. Поняття та сутність соціального партнерства.

21. Охарактеризуйте види доходів за формою отримання: розкрити і навести приклади.

22. Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин.

23. Охарактеризуйте основні сфери діяльності МОП.

24. Нормативно-правова система соціального партнерства в Україні.

25. Визначте пріоритетні напрями співробітництва між МОП і Україною.

26. Охарактеризуйте предмети СТВ.

27. Охарактеризуйте структуру заробітної плати.

28. Розкрийте види безробіття, які з них потребують особливої уваги? Що собою становить природний рівень безробіття.

29. Охарактеризуйте види трудомісткості. Чим вони визначаються і для чого використовуються?

30. Охарактеризуйте види доходів за відношенням до оподаткування і цін.

31. Розкрийте поняття, які використовуються для характеристики людських ресурсів.

32. Перелічить і охарактеризуйте функції соціального партнерства та трудових угод і договорів.

33. Охарактеризуйте сутність і завдання організації праці.

34. Сутність соціально-трудових відносин, їх характеристика.

35. Охарактеризуйте типи і принципи СТВ.

36. Розкрийте соціально-економічну суть зайнятості.

37. Охарактеризуйте попит і пропозицію на ринку праці.

38. Охарактеризуйте особливість та напрямки діяльності МОП.

39. Визначте різні показники безробіття і проаналізуйте їхню динаміку в Україні за останні роки.

40. Охарактеризуйте трудовий процес і його раціоналізацію.

41. Охарактеризуйте основні Конвенції та рекомендації МОП в системі захисту прав працівників.

42. Охарактеризуйте сутність і функції заробітної плати.

43. Охарактеризуйте вплив чинників природного, міграційного та економічного руху на динаміку економічно активного населення України.

44. Види зайнятості. Ви розумієте раціональність зайнятості?

45. Охарактеризуйте моделі ринку праці.

46. Розкрийте категорії населення, які належать до економічно активного і неактивного населення.

47. Розкрити зміст категорії людські ресурси, розподіл їх за МОП і національною системою.

48. Організація робочих місць.

49. Державне регулювання зайнятості населення.

50. Основні моделі державної політики зайнятості.

51. Чинники формування соціально-трудових відносин.

52. Поясніть який ефект буде переважати заміщення чи прибутку при збільшенні заробітної плати.

53. Яким чином впливає підвищення ставки заробітної плати на вибір між працею і дозвіллям за умови дії ефекту заміщення?

54. Яким чином впливає підвищення ставки заробітної плати на вибір між працею і дозвіллям за умови дії ефекту прибутку?

55. Поясніть різницю між типами соціально-трудових відносин: «патерналізм» і «субсидіарність».

56. Поясніть різницю між сторонами і суб’єктами соціально-трудових відносин.

57. Якщо рівень заробітної плати знизиться, то яким чином зміниться пропозиці та попит на робочу силу?

58. Якщо ціна капіталу падає на 50%, порівняно з первісним рівнем, яким чином це вплине на попит на працю, за умови, якщо домінує ефект заміщення?

59. Яким чином діє ефект заміщення щодо пропозиції праці при зміні заробітної плати?

60. Поясніть як розраховується рівень безробіття за методикою МОП та національним підходом.

61. Який ефект переважає (прибутку чи заміщення) по відношенню до пропозиції праці при зменшенні заробітної плати?

62. Поясніть як розраховується рівень безробіття за методикою МОП та національним підходом.

63. Поясніть різницю між трудовими і соціальними відносинами.

64. Поясніть різницю між поняттями «економічно активне населення» і «трудові ресурси».

65. Яким чином діє ефект заміщення щодо пропозиції праці при зміні заробітної плати?

66. Яким чином діє ефект заміщення щодо пропозиції праці при зростанні заробітної плати?

67. Який ефект переважає (прибутку чи заміщення) по відношенню до пропозиції праці при зменшенні заробітної плати?

68. Яким чином діє ефект прибутку по відношенню до пропозиції праці при зміні заробітної плати?

69. Яким чином впливає підвищення ставки заробітної плати на вибір між працею і дозвіллям за умови дії ефекту заміщення?

70. Яким чином діє ефект заміщення щодо пропозиції праці при зміні заробітної плати?

71. Дайте визначення поняття: трипартизм, патерналізм, інфраструктура ринку праці, людські ресурси, соціальна політика, ринок праці, соціальний захист, зайнятість, найманий працівник, роботодавець, ставка заробітної платні, сегментація ринку праці, відкритий ринок праці, економічно активне населення, конкуренція на ринку праці, праця, соціально-трудові відносини, продуктивність праці, соціальне партнерство, організація праці, трудовий процес, технічний поділ праці, робоче місце, ефективність праці, безробіття.

10. Словник термінів

Безробітні у визначенні МОП – це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних двох тижнів.

Відтворення населення – це історично, соціальний економічно зумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.

Відтворення ресурсів для праці — це процес постійного і безперервного поновлення їх кількісних і якісних характеристик.

Зайняті економічною діяльністю – це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого дня, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному підприємстві), безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.

Зайнятість — це вид суспільної діяльності спрямованої на задоволення особистих і суспільних потреб і що приносить доход, у виді заробітної плати, надання допомоги і інших виплат.

Зміст праці — найменування конкретних завдань та опис процесів виконання конкретних операцій.

Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг.

Ефективність зайнятості населення характеризується рівнем зайнятості, тобто відношенням зайнятого населення до загального числа трудових ресурсів.

Ефективність праці – це соціально-економічна категорія, що визначає ступінь досягнення тієї чи іншої мети (або вирішення задачі), співвіднесену зі ступенем раціональності витрат і використаних при цьому ресурсів.

Кадри підприємства – це сукупність постійних робітників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають практичний досвід в праці. Усі кадри підприємства ділять на промислово-виробничий персонал (ПВП) та непромисловий персонал(НПП).

Кооперація праці — об’єднання виконавців для скоординованої участі в одному або різних, але пов’язаних між собою процесах праці.

Моніторинг соціально-трудової сфери — це комплексна державна система безперервного спостереження за фактичним станом справ у соціально-трудовій сфері.

Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його пiдроздiлiв, органiзацiї оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, управління соцiально-трудовими відносинами тощо.

Нормування праці — це вид діяльності з управління виробництвом, пов’язаний з визначенням необхідних затрат праці та її результатів, контролем за мірою праці.

Організація праці — створення оптимальної взаємодії працівників, знарядь і предметів праці на основі доцільної організації робочих систем (робочих місць) для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів.

Організація трудового процесу — доцільна інтеграція в просторі й часі за кількістю та якістю предмета праці, знаряддя праці та живої праці.

Організація робочих місць — це система заходів щодо їх спеціалізації та оснащення засобами і предметами праці, планування, розміщення їх у певному порядку, обслуговування і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Праця — це свідома доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей; першооснова і необхідна умова життя людей і суспільства. Змінюючи в процесі праці навколишнє природне середовище і пристосовуючи його до своїх потреб, люди не лише забезпечують своє існування, але і створюють умови для розвитку і прогресу суспільства.

Профспілки це добровільне об'єднання представників суспільних організацій (наймасовіше), які створюються працюючими для захисту своїх економічних і соціальних прав.

Продуктивність праці – це ефективність використання конкретної праці за певний проміжок часу, що вимірюється кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу витраченого на виробництво одиниці продукції.

Робоче місце — частина виробничої площі, оснащена всім необхідним устаткуванням, інструментом, пристроями та призначена для виконання трудових операцій певної частини виробничого процесу.

Соціальне партнерство - це система взаємозв'язків між робітниками (їх представниками) і роботодавцями (їх представниками) та державою, що дозволяє враховувати двохсторонні (тристронні) інтереси, досягнення згоди із соціально-трудових і соціально-економічних питань, які базується на взаємоузгоджених принципах, укладаються у колективних договорах з метою дотримання прав і інтересів працівників, роботодавців і держави.

Соціальна політика – це важлива складова внутрішньої політики держави, яка втілюється в життя через соціальні програми і на практиці реалізує відносини в суспільстві в інтересах і через інтереси основних соціальних груп населення.

Cоціальний захист – система законодавчих, економічних, соціально-психологічних гарантій, яка надає працездатним громадянам рівні умови для покращення свого добробуту за рахунок особистого трудового вкладу в конкретних економічних умовах, а непрацездатним та соціально вразливим верствам населення – перевагу в користуванні суспільними фондами споживання, пряму матеріальну підтримку, зниження податків.

Соціальне забезпечення – система заходів, направлених на поліпшення умов життя тих груп населення, котрі з різних причин перебувають у гіршому становищі, ніж переважна більшість суспільства. Соціальне забезпечення включає пенсії і різного роду допомоги (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю й пологами, по догляду за дитиною до 3 років, на поховання та ін.).

Соціальна допомога – це система соціальних заходів у вигляді сприяння, підтримки і послуг, що надаються окремим особам чи групам населення соціальною службою для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їхнього соціального статусу, повноцінної життєдіяльності та адаптації в суспільстві.

Соціальна підтримка – система заходів з надання допомоги певним категоріям громадян, які тимчасово опинилися у важкому економічному становищі (частково або повністю безробітні, молодь, що навчається та ін.), шляхом надання їм необхідної інформації, фінансових коштів, кредитів та інших пільг.

Суміщення професій — виконання одним працівником різноманітних функцій або робіт у процесі оволодіння кількома професіями або спеціальностями.

Соціально-трудові відносини — це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб'єктами і органами, що їх представляють) за участі держави (органів законодав чої і виконавчої влади), які пов'язані з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств.

Трудові ресурси (ТР) — це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві. Працездатний вік – поняття узагальнене, що визначається системою законодавчих актів.

Трудовий процес — це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату, процес перетворення наявних ресурсів в потрібні (суспільно корисні) цінності та блага, що здійснюється і керується людиною.

Трудові ресурси — це, працездатне населення в працездатному віці, особи до і після працездатного віку, що приймають участь у суспільному й особистому виробництві, а також безробітні, що активно шукають роботу.

Умови праці — сукупність взаємопов’язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних та соціальних чинників конкретної праці, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров’я та працездатність людини.

Трудовий потенціал — це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення.

Трипартизм означає, що окрім партнерів, що репрезентують робітників та роботодавців до процесу погодження інтересів приєднуються також і представники держави, органів виконавчої влади.

11. перелік рекомендованої літератури

Основна:

1. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально - трудові відносини: Підручник – 3-е вид., випр. і доп. // Грішнова О. А. – К.: Знання, КОО, 2006. – 559 с.

Додаткова:

2. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ, 1999. – 360 с.

3. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб.— К.: Знання-Прес, 2002. — 313 с.

4. Буряк П.Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини // Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор'єва М.І. – К.: ЦНЛ, 2004. – 440 с.

5. Васильченко В. С, Василенко П. М. Ринок праці: теоретичні основи і державна практика. — К., 2000. – с.

6. Ганзенко П.М., Шарко М.В. Основи економіки праці. Навчальний посібник. – Херсон: ХДТУ, 2002 – 101 с.

7. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2006. – 432 с

8. Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г. Г. Меликьяна, Р. П. Колосовой. -М.: Изд-во МГУ, 1996. – 624 с.

9. Завіновська Г.Т. Економіка праці. – К.: КНЕУ, 2003. – 200 с.

10. Жуков В.І., Осовий Г.В., Привалов Ю.П. Проблеми колективно-договірного регулювання трудових відносин в Україні / Ін-т соціол. НАНУ. — К., 1999. – с.

11. Жуков В.І., Скуратівський В.А. Соціальне партнерство в Україні: Навчальний посібник — К.: Вид-во УАДУ, 2001. – с.

12. Колот А.М. Теоретичні й прикладні аспекти становлення і розвитку сторін соціально-трудових відносин та їх представницьких органів // Україна: аспекти праці.- 2002 - № 2. – С 14-25.

13. Колот A.M. Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин //Україна: аспекти праці – 2002. - №5. – С 14–25.

14. Колот A.M. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання. Монографія.- К.: КНЕУ, 2003. – 230 с

15. Моніторинг соціальних процесів в Україні /За ред. І.К. Бондар, Г.В. Ярошенко, В.І. Науменка, Н.А. Соколенко. — К.: Знання, 1999. – 264 с.

16. Погосян Г.Р. Экономика труда // Погосян Г.Р., Жуков Л.И. -М.: Экономика 1991. – 380 с.

17. Уманський О.М., Сумцов В.Г., Гордієнко В.Д. Соціально-трудові відносини: Навч. посібник.- Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. – 480 с.

Законодавчо – нормативна:

18. Закон України "Про підприємства в Україні" // Закони України. - Т.1. — К.: Ін-т законодавства, 1996.

19. Закон України "Про колективні договори і угоди" // Закони України. -Т.6. — К.: Ін-т законодавства, 1997.

20. Закон України "Про оплату праці" // Закони України. - Т.8. — К.: Ін-т законодавства, 1997.

21. Закон України "Про зайнятість населення//Закони України. -Т.1-К.: Ін-т законодавства, 1996.

22. Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" // Закони України. - Т. 19. — К.: Ін-т законодавства, 2000.

23. Закон України "Про організації роботодавців // Офіційний вісник України.-2001.-№25, ст. 1097.

24. Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" // Закони України. - Т. 15. — К.: Ін-т законодавства, 1999.

25. Кодекс законів про працю України та інше законодавство про працю. — К.: Праця, 1997.

26. Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1919 — 1956, Т.1.—Женева: Міжнародне бюро праці, 1991.

27. Конвенції і рекомендації, прийняті Міжнародною Конференцією праці, 1957 — 1990, Т.2. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1991.

Дата добавления: 2014-12-07