Специфіка предмету соціальної філософії

Основні поняття і терміни

Природа, сутність і призначення людини. Природне (біологічне) і суспільне (соціальне) в людині.

Специфіка та актуальність соціально-філософського розуміння проблеми людини.

Суспільство як система, що розвивається.

Специфіка предмету соціальної філософії.

ТЕМА 4.1. СУСПІЛЬСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ

Шляхи подолання екологічної кризи.

Сьогодні поряд з існуючою механістичною картиною миру формується холістичний, цілісний світогляд, ядром якого є синергетична та коеволюційна парадигма. У ній науки не розділяються дисциплінарно. Об'єкти нової постнекласичної науки – "людиновимірні", це такі об'єкти, як біосфера, ноосфера, екологічне середовище.

Події в такому світі зв'язані не лінійним причинним ланцюгом, як при механістичному погляді на світ, коли світ складається із частин машини або шматків речовини, начебто більярдних куль, взаємодіючих лише за допомогою контакту, а повинні містити в собі й екологічну, і етичну складові.

Отже, в XXI столітті в метафізичну проблематику занурені не тільки проблеми пізнання, але й екологічні, які у сукупності обумовлюють виживання людства. У мінливому світі треба думати й діяти по-новому, але стратегія діяльності повинна відповідати ритмам буття. Зокрема, спосіб пізнавального відношення до природи обумовлений тим, що під природою розуміється.

В умовах сучасної техногенної культури, у момент історії, що оцінюється як епоха глобальної кризи цивілізації, з новою силою зазвучала тема природи. Це пояснюється тим, що, говорячи про філософію природи сьогодні, ми піклуємося в остаточному підсумку про виживання людства.

Ноосфера, соціобіологія, філософська антропологія, суспільство споживання, волюнтаризм, індивідуальність, інформаційне суспільство, культура, необхідність, соціальна група, соціальна роль, постіндустріальне суспільство.

Рекомендована література:

[1] с.145-157; [2] с. 265-305; [3] с. 312-331.

Соціальна філософія, як одна з галузей філософського знання, визна­чає специфіку і тенденції розвитку людського суспільства, механізми його утворення та закони існування, місце в ньому людини, соціальну будову сус­пільства, рівні і форми його організації, спрямованість та сенс людської істо­рії, духовні основи суспільства.

Суспільство є надскладною системою, яка формується в міру розвитку здатності людей відокремлювати себе від природи. Філософія визначає три основні групи факторів, які обумовлюють розвиток людського суспільства: праця (специфічно людська доцільна діяльність), спілкування (колективний характер діяльності і життя), свідомість (пізнання, інтелект, духовний зміст людської діяльності).

Суспільство (соціум), як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями - між природою і суспільством, між різними соціа­льними спільнотами, між суспільством і особистістю. Ці зв'язки стали осно­вою для розробки різноманітних соціологічних концепцій суспільства. Одні з таких теорій нехтують якісною різницею між суспільством і природою (на­туралістичні концепції), інші - абсолютизують її (ідеалістичні вчення). В певних теоріях визначається первинність індивідного початку в суспільстві (М. Вебер, Т. Парсонс, П.Сорокін), в інших — вихідними є надіндивідні соці­альні структури (Е. Дюркгейм К. Маркс). В сучасній соціальній філософії усвідомлення поняття "суспільство" пов'язане з інформаційною революцією, з новим баченням світу. Формується загальноунітарна цивілізація на заса­дах, з одного боку, єдності і неподільності світового співтовариства, з друго­го - множинності, відносної незалежності і різноманітності народів, культур

В розумінні поняття "суспільство" потрібно виділяти два аспекти, два виміри - індивідуальний і соціальний. По-перше, суспільство — це самі люди в їх суспільних відносинах. По-друге, суспільство є такою системою, що здатна до саморегу­ляції (виникає система норм і правил, прав і обов'язків, за­борон і дозволів).

Дата добавления: 2014-12-07