Економічне вчення меркантилізму

Першим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм (від іспанського mercante – купець).

Меркантилізм емпірично встановив ряд закономірностей епохи первісного нагромадження капіталу, визначив сферу обігу як вирішальну для нагромадження багатства.

В цілому для теорії меркантилізму характерні такі риси:

- предметом дослідження є включно сфера обігу;

- гроші розглядаються як найвища й абсолютна форма багатства;

- нагромадження багатства у грошовій формі можливе лише за умови прибутковості зовнішньої торгівлі чи безпосередньо у процесі видобутку дорогоцінних металів;

- вороже ставлення до конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках;

- ідеологія активного державного втручання в економічне життя.

-

В еволюційному розвитку меркантилізм пройшов два етапи.

Це ранній меркантилізм, який К.Маркс назвав монетарною системою, і розвинутий меркантилізм, що його К.Маркс характеризував як власне меркантилізм, або мануфактурну систему.

Ранній меркантилізм виник ще до епохи великих географічних відкриттів.

Найбільш відомими представниками цього напряму були Вільям Стаффорд в Англії та Гаспар Скаруффі в Італії.

Ранній (монетарний) меркантилізм ґрунтувався на теорії грошового балансу.

Ця теорія мала два завдання: по-перше, залучити в країну якомога більше грошей з-за кордону; по-друге – зберегти гроші в самій цій країні.

У другій половині XVI ст. система монетарного меркантилізму змінюється системою меркантилізму мануфактурного, що досягла свого розквіту у XVII ст.

Основними представниками цього напряму були Томас Мен в Англії, Антуан Монкретьєн у Франції, Антоніо Серра в Італії.

Виникла власне система меркантилізму, для якої характерною є теорія торгового балансу.

Пізні меркантилісти центр ваги перенесли зі сфери грошового обігу у сферу товарного обігу.

Вони ставили своїм завданням скасування заборони вивезення грошей і обмежень імпорту, форсування експорту національної продукції, завоювання ринків, в т.ч. колоніальних, і забезпечення активного торгового сальдо, тобто перевищення вартості вивезених з країни товарів над вартістю товарів, увезених в країну.

Економічне вчення пізнього меркантилізму відбивало процеси первісного нагромадження капіталу та переростання торгового капіталу, що був зайнятий у зовнішній торгівлі, у промисловий капітал експортних галузей національних економік.

З точки зору сучасної економічної науки значення меркантилізму полягає:

- в обґрунтуванні активної державної економічної політики, сутність якої полягає в захисті внутрішнього ринку від іноземної конкуренції (доречі зазначимо, що Дж.М.Кейнс саме меркантилістів називав своїми ідейними попередниками);

- у формуванні доктрини активного торгового балансу (позитивного сальдо зовнішньої торгівлі), яка залишається фундаментальним принципом сучасних зовнішньоторговельних відносин.

Дата добавления: 2014-12-07