КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розвиток економічної науки в середньовічний період
Лекція № 3 План
1. Економічні погляди раннього середньовіччя 2. Особливості економічної думки в ісламських країнах 3. Поява соціальних теорій
I. На розвалинах Римської імперії створилися численні варварські королівства для яких було характерне поєднання варварських та римських звичаїв та законів,ця система стала називатися феодальною(феод-володіння землевласника,який повністю контролює і відповідальний тільки перед феодалом більш високого рангу)політична підпорядкованість супроводжується військовою і нею ж забезпечувалася. Класична картина феодалізму демонструється на прикладі королівства франків,що створилося при королі Хлодвігу (481-511рр.), що захопив Римську провінцію Галлію. Франкські воїни, що відзначалися в боях отримали як винагороду більші чи менші території, а воєноначальники стали найбільшими землевласниками,герцогами та графами. Права місцевої гало римської знаті були збережені,а більша частина місцевого населення стали «трибутаріями»,тобто залежними від місцевого господаря і зобов’язані платити різноманітні податки. Залежність збільшувалася поступово разом зі зростанням сільськогосподарського населення та зв’язку з посиленням феодалів,захоплювали общинну землю. Існували відробітки, оброк (сплата натуральними продуктами) та грошовий оброк.В Х IV ст. Вже вся земля у Франції була поділена і затвердився принцип «немає грошей без сеньйора». В феодальних господарствах розвивається агротехніка і тваринництво,там використовуються ефективні знаряддя праці. Правова система феодалізму базувалася на закріплених кодексах, що отримали відповідні назви. У Франції такий кодекс називався «Салічна правда», вона захищала власність вільних громадян і регламентувала систему оподаткування і перелік покарань за порушення законів,зокрема вбивство каралося штрафом або викупом,обсяги яких визначалося суспільним станом вбитого. Серйозним покаранням вважалося позбавлення громадських прав,яке полягало в позбавленні захисту визначених законів. Подібна ж система була і на інших територіях, зокрема Київської Русі(«Руська правда» - кодекс законів,записаний при Ярославі Мудрому). Наука цього періоду була під сильним впливом церкви,переважно більшість грамотних людей була монахами,вони пояснювали святе письмо і визначалося «канон» тобто правильне пояснення святих книг,звідсіля отримали назву «кантоністів». Найбільш відомий ранній каноніст, це святий Августин (353-430 рр.), який сформулював релігійно-етичний підхід до економіки:праця почесна і тим тяжча тим почесніша; багатство гріховне;достаток людини повинен створитися виключно працею;торгівля та лихварство є результатом та засобом несправедливого обміну, а привласнення чужої праці,тобто гріхом. В той же час феодальні повинності виправдовувалися,як визначалося Богом. В пізніший період відомий Аквінський(1225-1274) домініканський монах. Написав книгу «Сума теології»,він розглядав два чинники суспільного розподілу:1)вища Божа воля;2)схильність людей до різних занять та професій. Торгівля більше не вважалася гріхом,оскільки вона забезпечувала суспільство необхідними товарами і джерелом торгівельного прибутку ставала компенсація за витрати по транспортуванню,зберіганню,фасуванню товару та сплату за ризик. На території Східної Європи ці погляди протрималися до ХVIII ст.,зокрема відомий в Україні Григорій Сковорода (1722-1794 рр.), що висловлював подібні до Святого Августина та Аквінського погляди.
II. В Ісламських країнах основою суспільного та наукового життя став Коран написаний в 610-632 роках:власність правовірних захищалася на відміну від власності язичників. Християне та юдеї повинні були сплачувати додаткові податки. Суспільний і становий розподіл визначався Богом,тому повинен зберігатися,торгівля повинна бути чесною, а лихварство заборонено. Ця заборона діє в Ісламських країнах до сих пір. Замість кредиту застосовували різні форми участі інвестора в діяльності позичальника. Найбільш відомий арабський історик та теолог Ібн Халідун (1332-1406 рр.) затверджував почесність праці, засуджував скупість, жадібність та лихварство. Вважав, що вартість товару визначається працею виробника, ціна може коливатися в залежності від обсягу пропозиції на ринку та числа покупців. Джерело прибутку це заниження заробітної плати,тому щоб виробники могли платити справедливу платню треба зменшити їх оподаткування, дотримувався кількісної теорії грошей, згідно з якою гроші мають таку ж цінність, як і цінність наявної маси товарів. Ціна праці залежить від кількості праці, попиту на працю та місця конкретної праці серед інших її видів.
III. Кінець XVст. початок XVII ст. був періодом церковної кризи та морально-етичного розпаду в католицизмі. Відповідно морально-етичний підхід сконцентрувався на проектах справедливого суспільного устрою. Такі проекти стали називатися утопічними по назві твору відомого англійського діяча та письменника Томаса Мора (1478-1535 рр.) його книжка «Утопія» - це критичний памфлет на державну та економічну політику Англії, також в ній замальовується міфічний острів на якому створене інше суспільство: існує суспільна власність, всі жителі працюють, робочий день 6 годин,виробництво регулює держава, гроші ліквідовані, армія розпущена і країна ні з ким не воює. Томазо Кампанелло (1566-1639 рр.) домініканський монах, що впав у немилість та потрапив у в’язницю,де написав свою книгу «Місто сонця», в цій книжці змальоване міфічне місто де існує суспільна власність,праця 4 години на день, всі юди чергують розумову та фізичну працю та переходять від ремесла до землеробства, потім скотарства і далі. Сім’я відмінена, діти виховуються суспільством, важку фізичну працю виконують покарані злодії. Надалі ці погляди підтримували Фур’є, Сен-Симон,Оуен течія отримала назву «утопічного соціалізму» і стала однією із основ марксизму.
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 307; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |