Питання до самоконтролю. 1. Для чого потрібен стратегічний синтез?

1. Для чого потрібен стратегічний синтез?

2. Що таке стратегічні альтернативи і альтернативні стратегії?

3. Чим є стратегія для підприємства?

4. Чому різні підприємства мають свої індивідуальні стратегії?

5. Яке формулювання стратегії можна називати невдалим?

6 ПРОЦЕС СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ

6.1 Загальна характеристика етапів

Стратегічне планування є складним багатоетапним процесом. Різні вчені і практики мають свій підхід до організації процесу стратегічного планування. Основні етапи цього процесу – стратегічні цілевстановлення, аналіз та синтез – є загальноприйнятими, але їх черговість та змістовність можуть відрізнятися. Здебільшого це залежить від того чи є у підприємства чітко сформульована стратегічна проблема і відповідна стратегічна ціль. Частіше існують тільки симптоми, а саму проблему необхідно виявити.

Розглянемо основні етапи стратегічного планування на підприємстві.

Етап 1. Забезпечення «початкової згоди» про планування.

Етап 2. Інформаційне забезпечення стратегічного планування. Полягає в підборі, класифікації та підготовці до використання інформації щодо розроблення стратегії, яка надасть достатньо повну та об’єктивну характеристику факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, можливих стратегій, методичного забезпечення. Особливо важливою при цьому є необхідність використання сучасних інформаційних технологій.

Етап 3. Опрацювання місії, бачення і цінностей підприємства.

Етап 4. Аналіз факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Необхідно отримати кількісну оцінку впливу кожного з них на діяльність підприємства. Для цього використовують такі методи як порівняння, експертних оцінок, системного аналізу, статистичного і соціологічного дослідження, сукупної думки споживачів тощо.

Етап 5. Вибір пріоритетних напрямків діяльності та визначення стратегічних проблем.

Етап 6. Встановлення генеральної стратегічної цілі та стратегічних цілей за функціональними сферами діяльності.

Етап 7. Розробка варіантів опорної стратегії та функціональних стратегій.

Етап 8. Оцінка та вибір оптимальної опорної стратегії та функціональних стратегій. При цьому враховуються такі фактори, як очікувана ефективність, рівень ризику, ринкова ситуація, вплив минулих стратегій, вплив власників, залежність від фактора часу, вплив внутрішнього і зовнішнього середовища тощо. Оцінювання стратегії також полягає у з’ясуванні її відповідності місії та цілям підприємства, а також у правильності добору методів аналізу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це забезпечує з одного боку, очікувану цілеспрямованість стратегії, з іншого боку – достовірність аналізу вихідної інформації. Правильно обрана і своєчасно скоригована стратегія є однією із запорук успішної діяльності підприємства.

Етап 9. Розробка стратегічного плану, програм, бізнес-планів.

6.2 Забезпечення «початкової згоди» про планування

Забезпечення «початкової згоди» про планування включає ініціювання й узгодження процесу стратегічного планування.

Стратегічне планування в певній мірі є творчим процесом, тому для початку необхідно досягти згоди між керівництвом підприємства про загальний порядок процесу стратегічного планування і його основні етапи. Для того, щоб стратегічне планування було успішним, треба заручитися підтримкою та розумінням якнайбільшої кількості керівників. Впливових осіб з-поза меж підприємства варто залучати коли мова йде про державні програми, у реалізації яких братиме участь багато зацікавлених сторін та організацій.

Також бажано одразу домовитись про методи планування. Для здійснення стратегічного планування у різних сферах можуть застосовуватися такі відомі методи, як метод Дельфи, метод аналізу ієрархій, метод сценаріїв, аналіз трендів, альтернативні варіанти майбутнього, планування, що базується на передумовах (assumption-based planning), планування, що ґрунтується на можливостях (capabilities-based planning) тощо. Кожен з цих методів розрахований на конкретні умови застосування, відповідну систему обмежень, комплекс чинників та динаміку змін і спрямований на подолання конкретної невизначеності, а тому має обмеження як стосовно можливостей до адаптації, так і умов ефективного застосування.

6.3 Опрацювання місії

Перед тим, як формулювати місію, необхідно дослідити мандати підприємства, тобто його законодавчі можливості, фактори внутрішнього потенціалу, а також основних стейкхолдерів. Далі потрібно встановити, оцінити та обговорити альтернативні варіанти місії. Для цього можна використовувати евристичні методи формулювання та аналізу цілей (метод експертних оцінок, метод сценаріїв, мозковий штурм, вправи дилетантів, кібернетичні сесії тощо).

Визначення місії є основоположним етапом процесу стратегічного планування. Місія підприємства декларує причину його існування. Управлінська цінність формулювання місії полягає у визначенні довгострокової орієнтації підприємства. Розробка та обговорення місії мають бути відкритими для всіх зацікавлених осіб. Місія повинна мати соціальну, а не прибуткову спрямованість, яка відображається у цілях підприємства. Вона визначає корпоративну політику підприємства – правила прийняття рішень, яких дотримується керівництво у повсякденній діяльності в процесі виконання місії. Місія вважається ефективною якщо всі співробітники усвідомлюють її і діють у відповідності до її положень.

6.4 Вибір пріоритетних напрямків діяльності та визначення стратегічних проблем

За результатами стратегічного аналізу можна зробити висновки про пріоритетні напрямки діяльності – ті, які дають змогу використати конкурентний потенціал підприємства. Їх перелік складають для того, щоб оцінити найпривабливіший напрямок у найближчий перспективі.

Перед тим, як розпочати діяти у вибраному напрямку треба визначити стратегічні проблеми підприємства – засадничі питання або серйозні труднощі, які знижують ефективність діяльності підприємства. Тому стратегічні проблеми треба вирішувати, а не ігнорувати.

Визначення стратегічної проблеми має складатися з трьох кроків. Спершу проблему треба стисло описати і перелічити причини, завдяки яким ця проблема має стратегічне значення, потім скласти перелік чинників проблеми, і наостанок встановити взаємозв’язки з іншими проблемами – скласти карту проблем. Перелік чинників проблеми буде також використаний у наступному етапі стратегічного планування – етап розробки стратегій.

6.5 Розробка стратегії

Для вирішення стратегічних проблем розробляють стратегії. П’ятиетапний процес розробки стратегії починається з визначення практичних варіантів дій та мрій або бачень, що ведуть до розв’язання стратегічних проблем. Після цього планувальна група має перелічити перешкоди, які стоять на шляху реалізації цих дій, мрій та бачень. Переважно для учасників процесу стратегічного планування нетипово зосереджуватись на перешкодах у цей момент. Але це один зі способів забезпечення того, щоб підприємство послідовно та виважено долало труднощі, пов’язані з впровадженням стратегій.

Коли робоча група визначить варіанти дій, мрії, бачення, а також перешкоди, які потрібно подолати, вона повинна розробити пропозиції стосовно втілення цих дій, мрій чи бачень у життя – цей процес може відбуватися або відразу, або лише після усунення перешкод. Крім того, група може зібрати пропозиції від основних підрозділів підприємства, різних груп внутрішніх і зовнішніх стейкхолдерів, комітетів та від окремих осіб. Після подання основних пропозицій залишаються два останніх завдання, які необхідно виконати, щоб розробити ефективну стратегію: визначити, які дії треба здійснити впродовж наступних років, щоб втілити в життя основні пропозиції, і нарешті скласти докладний план на найближчий час, щоб уможливити ці дії.

Протягом впровадження стратегії важливо переглянути стратегії і сам процес стратегічного планування, щоб підготуватися до його нового циклу. Чимало роботи, що стосується цієї фази, може бути частиною процесу впровадження. Однак, якщо на підприємстві якийсь час не займалися стратегічним плануванням, то це має бути окрема стадія. Треба проаналізувати успішні стратегії й визначити, чи варто їх реалізовувати й надалі, або краще замінити іншими стратегіями чи просто припинити з тієї або іншої причини. Варто також оцінити сам процес стратегічного планування, визначити його переваги й недоліки та запропонувати зміни, щоб удосконалити наступний цикл планування. Також, щоб реалізація розробленої стратегії була успішною, необхідно скласти її бюджет.

Дата добавления: 2014-12-07