Питання до самоконтролю. 1. Стратегічні плани як важливі планові документи

1. Стратегічні плани як важливі планові документи. Вимоги до їх складання.

2. Основні розділи стратегічного плану, їх характеристика.

3. Технологія розробки стратегічних планів.

4. Поточні та оперативні плани як інструменти виконання стратегічних планів.

9 СТРАТЕГІЧНІ ПРОГРАМИ, СТРАТЕГІЧНІ ПРОЕКТИ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАВДАННЯ

Слід розрізняти стратегічні програми та проекти, які призначені для досягнення «цілей створення». В умовах застосування певного перелі­ку програм та проектів стратегічний план є кроком у їх спільному виконанні, інструментом забезпечення синергійних, програм­них ефектів.

Сучасним різновидом програм є ініціативні стратегічні програми, які призначені для вирішення комплексних проблем, виражених у комплексних стратегіях розвитку окремих суб’єктів господарю­вання. Для розробки та виконання стратегічних програм використовується інструментарій програм­но-цільового планування.

Стратегічний проект – це одноразова сукупність цілей, завдань і дій, що мають си­стемні характеристики взаємозв’язку ресурсів, послідовності виконання робіт і залучення спеціалістів певної кваліфікації.

Від стратегічного плану проект відрізняє орієнтація на вирішення конкретної проблеми, а від стратегічної програми – граничні критерії виконання, тобто орієнтація на досягнення конкретної кінцевої мети.

Для розробки та організації виконання проектів використовуються методи проектного аналізу та інст­рументи управління проектами. Зміст, структура, критерії оцінки та показники стратегічних проектів залежать від типу проблеми, яка вирішується в їх межах.

Ще одним інструментом стратегічного планування є програмне завдання, яке являє собою певну наповнену конкретним змістом, дію, спрямовану на досягнення мети, має встановлений термін, виконавця (співвиконавця) і забезпечене необхідними матеріально-технічними ресурсами.

Інструментами виконання стратегічних планів, проектів і про­грам також є поточні та оперативні плани.

Завершальною процедурою у плануванні є розробка оперативних планів, де найбільшою мірою знаходять відображення усі обмеження (часові, грошові та виконавчо-орга­нізаційні), які існують у підприємства на шляху виконання стратегіч­них планів. Взаємозв’язок бюджетування та оперативно-календар­ного планування дозволяє забезпечити поступове просування підприємства до встановлених цілей. Багатоваріан­тні розрахунки, узгодження планових показників дозволяють обґрунтувати плани та забезпечити їх виконання.

При здійсненні стратегічного управління найчастіше основний наголос робиться на стратегічному плануванні. Однак цього зовсім недостатньо, тому що стратегічний план не забезпечує його обов’язкового успішного виконання. Насправді найважливішою складовою стратегічного управління є не розробка стратегічного плану, а його реалізація. А це передбачає, в першу чергу, створення організаційної культури, що дозволяє реалізовувати розроблені стратегії будь-якої складності, будувати сучасні системи організації й мотивації праці, робити всі внутрішні процеси більш гнучкими тощо.

Дата добавления: 2014-12-07