Питання до самоконтролю. 2. Яка різниця між деревом проблем та деревом рішень?

1. Що таке проблема?

2. Яка різниця між деревом проблем та деревом рішень?

3. У чому полягає сутність проблемно-орієнтованої методики аналізу і вирішення стратегічних проблем?

8 СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН

8.1 Стратегічні планові документи підприємства

На підприємстві існує багато планових документів різного типу: слабо структуровані сценарії, прогнози, стратегічні плани, проекти, програми, бізнес-плани, поточні плани, оперативно-календарні плани. Всі вони складають систему планових документів підприємства. Кожен з цих планових документів займає своє місце в стратегічному плануванні. Відмінності між ними охоплюють такі характеристики, як час, сфера впливу, методи розробки, оформлення, механізми впровадження та реалізації. Стратегічні плани, проекти та програми відносяться до стратегічних планових документів. Вони мають такі спільні риси, як цільова спрямованість, досить велика тривалість виконання, ймовірнісний характер результатів. Інструментами реалізації стратегічних планів, проектів і програм є поточні та оперативні плани, у яких окремим підрозділам і виконавцям на поточний рік (по кварталах і місяцях) встановлюються конкретні завдання з урахуванням можливостей забезпечення необхідними видами ресурсів.

8.2 Сутність та роль стратегічного плану

Багатогранність категорії «стратегічний план» підтверджується існуванням в сучасній літературі різноманітних підходів до його визначення. Стратегічний план – це інструмент реалізації цілеспрямованої поведінки підприємства, а також виконання «стратегічного набору»; підприємницький план, що дозволяє ефективно конкурува­ти на ринку; основа балансування відносин всередині та поза межами підприємства тощо.

Стратегічний план здебільшого формулюється і розробляється вищим керівництвом, але його реалізація передбачає участь всіх рівнів управління. Стратегічний план повинен обґрунтовуватися дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в умовах бізнес-середовища підприємство повинно постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, конкуренцію та інші важливі фактори.

Слід зазначити, що «стратегія» і «стратегічний план» – це різні поняття. Якщо стратегія це концепція розвитку підприємства, то стратегічний план – це інструмент реалізації даної концепції.

8.3 Розробка стратегічного плану

Стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але й бути досить гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити їх модифікацію і переорієнтацію. Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, спрямовану діяльність підприємства протягом тривалого періоду часу, з урахуванням постійних корегувань у зв’язку з мінливою діловою і соціальною обстановкою.

Для підвищення ефективності засто­сування розгорнуті стратегічні плани підприємства повинні відпові­дати таким вимогам:

– орієнтація на досягнення довгострокових цілей;

– системність;

– визначеність за термінами, витратами та ви­конавцями;

– гнучкість, кількісна визначеність, легкість для пояс­нення та сприйняття;

– можливість виконання тощо.

Невідповід­ність цим вимогам створює ситуацію, коли стратегічний план не тільки не сприятиме розвитку підприємства, а навпаки, виступатиме як тягар.

При розробці стратегічного плану використовується су­купність методів планування, таких як експертний, балансовий, ресурсний, цільовий та програмно-цільовий, нормативний, логіко-структурний, економіко-математичний, екстраполяційний, інтерполяційний, статисти­чний тощо. Вибір методу залежить від різних об’єк­тивних та суб’єктивних факторів.

За своєю структурою за­гальний стратегічний план є формалізованим плановим документом, в якому знаходить відображення «стратегічний набір» підприємства, конкретизований у послідовності окремих планових за­вдань. Необхідними складовими стратегічного плану є забезпе­чуючі плани, плани-графіки, кошториси, бюджети (різних типів) тощо. Оскільки стратегічний план складається для врахування і подолання невизначеності майбут­нього, він повинен містити так звані альтернативні (або резервні) плани, в яких передбачені інші варіанти розвитку подій.

Стратегічний план як важливий плановий до­кумент складається з наступних розділів:

– зміст;

– передмова (виконавче резюме);

– опис підприємства;

– стратегія маркетингу;

– стратегія використання конкурентних переваг;

– стратегія відновлення продукції, що випускається;

– стратегія розвитку виробництва;

– стратегія забезпечення виробництва;

– стратегія зовнішньоекономічної діяльності;

– стратегія розвитку системи менеджменту;

– стратегія природоохоронних заходів підприємства;

– стратегічний фінансовий план;

– забезпечення реалізації стратегії підприємства;

– додатки.

Приведена структура стратегічного плану носить індикативний (рекомендаційний) характер. Стратегічний план може варіюватися й уточнюватися залежно від типу підприємства, рівня планування та базової стратегії.

Головним підсумком процесу розробки стратегічних планів та інших планових документів є одержання відповідей на наступні запитання: що робити (кількість і якість об’єкта); як робити (за якою технологією); для кого робити (споживачі); з якими витратами (ресурси); де робити (місце); кому і з ким робити (виконавці); що це дає (економічний, соціальний і інший види ефекту); які екологічні наслідки це принесе (природоохоронні заходи).

Якщо отримані кількісні відповіді на поставлені запитання та ув’язані всі елементи плану в просторі й часі за ресурсами і вико­навцями, то значить технологія ухвалення рішення і система стра­тегічних планів розроблені.

Ухвалення управлінсь­кого рішення в сфері розробки стратегічного плану є багатоетапним процесом.

Етап 1. Підготовка до роботи.

Аналіз рівня планової роботи; ви­явлення проблеми і постановка цілей; визначення кола завдань з планування; формування групи для виконання планових робіт; видача документа (програми, накази, розпорядження) з вико­нання роботи;

Етап 2. Інформаційне забезпечення.

Встановлення вимог до інформації; встановлення джерел інформації; визначення каналів одержання інформації; оформлення доступу до інформації; визначення переліку та виду інформації; збір і кодування інформації; пе­ревірка повноти і вірогідності інформації; селекція та фільтрація інформації; якісний аналіз інформації;

Етап 3. Виявлення конкурентоспроможності товару.

Дослідження ринку; визначення тенденцій товару і виробництва на 5 років; виявлення факторів макро- і мікросередовища, що впливають на конкурентоспроможність товару; сегментація ринку; структуризація проблеми та побудова дерева показників конкурентоспроможності нового товару;

Етап 4. Визначення можливостей ресурсного забезпечення.

Визначення ресурсоємності товару і її оптимізація з використанням мето­ду функціонально-вартісного аналізу; аналіз умов реалізації цілей; прогнозування потреб у різних видах ресурсів; прогнозування можливостей виготовлювача і споживача товару; балансування потреб і можливостей;

Етап 5. Ранжирування цілей.

Формування й узгодження нормативів поліпшення екологічних, ергономічних і техніко-економічних показників нового товару; визначення пріоритетів і черговості реалізації цілей; упорядкування цілей за рівнями ієрархії; побудова дерева кінцевих цілей; розробка організаційного проекту за­безпечення дерева цілей;

Етап 6. Формування планових завдань.

Уточнення складу виконав­ців і співвиконавців завдань; формування завдань конкретним виконавцям; оптимізація термінів виконання завдань; побудова оперограми (документа з виконання планових рішень) і план-контролю; планування підготовки кадрів;

Етап 7. Оформлення планових документів.

Вибір форми планового документа (програма, технічне завдання, план тощо); виконання додаткових розрахунків, їх техніко-економічне обґрунтування; оформлення проекту планового документа, його узгодження і за­твердження; тиражування і доведення планового документа до виконавця;

Етап 8. Реалізація планів, мотивація і контроль їх виконання.

Видання наказу (розпорядження) про виконання планового документа і доведення його до виконавця; організація виконання планових завдань; облік і контроль виконання планових завдань; мотивація виконання планових завдань якісно і точно в строк; організація регулювання (зворотного зв’язку) планових завдань за вимогами споживачів чи новинками науково-технічного про­гресу в даній галузі.

Дата добавления: 2014-12-07