Визначення культури та її особливості

Буття людини відбувається у двох світах: один з них – це світ, який творить (формує людину), як духовну та соціальну істоту; інший – створює сама людина як активна особистість, що прагне до об’єктивізації. Феномен культури пов’язаний саме з останнім і має характер безперервного процесу відтворювання, розповсюдження та транслювання людського досвіду у просторі та часі.

Культура походить від латинського cultura — оброблювання, виховання, освіта, розвиток, шанування.

Значення цього терміну спочатку було пов’язано із трудовою діяльністю людини щодо освоєння онавколишнього світу, а потім і з тією діяльністю, яка була спрямована на виховання, освіту, вдосконалення людської особистості. Видатний російський лінгвіст В.Даль писав, що культура - це «обработка и уход, возделывание, возделка, образование умственное и нравственное. [7, с. 217].

Культура – це досить багатовимірне суспільно-історичне явище. Нині фахівці виявляють від 250 до 400 і більше існуючих сьогодні визначень культури, що використовуються в різних наукових галузях, і кожне по-своєму відображає різні аспекти цього явища. Багатовимірність культури чітко простежується не тільки в різноманітті її визначень, а й у розмаїтті дослідницьких підходів до вивчення даного феномена.

Так, американські антропологи А. Кребер і К. Клакхон проаналізували більше 150 визначень культури і розділили їх на шість основних типів.

Описові визначення, в яких акцент робиться на переліку всього того, що охоплює поняття культури.

Історичні визначення, в яких акцентуються процеси соціального спадкоємства, традиція.

Нормативні визначення діляться на дві групи. Перша з них – визначення, що орієнтуються на ідею способу життя. Друга група – визначення, що орієнтуються на уявлення про ідеали і цінності.

Психологічні визначення акцентують увагу на одному з трьох елементів:

1) на процесі адаптації до середовища;

2) на процесі навчання (рос. научения);

3) на формуванні звичок.

Структурні визначення, в яких увага акцентується на структурній організації культури.

Генетичні визначення представляють культуру з позиції її походження. Ці визначення діляться на чотири групи:

1) культура розглядається як продукт або артефакт;

2) акцент робиться на ідеях;

3) підкреслюється роль символів;

4) культура визначається як «те, що відрізняє людину від тварин».

Також існують різні концепції культури: ціннісно-нормативна, діяльнісна, особистісно-атрибутивна, інформаційно-знакова. Кожна з них має право на існування, тому що відображує лише частину суті цього багатогранного, об'ємного поняття.

Ціннісно-нормативне трактування культури - це визначення культури як сукупності матеріальних і духовних цінностей.

Діяльнісна парадигма культури, розглядає її крізь призму людської (творчої) діяльності та її результатів.

Особисто-атрибутивна концепція культури характеризує її як міру, якість соціальності індивіда, як те, що створено самою людиною, на відміну від того, що створено природою.

Інформаційно-знакова теорія культури розглядає її як сукупність знакових систем та символів, своєрідний інформаційний багаж людини та суспільства.

У масовій свідомості культура виступає як щось нормативне, деякий зразок вчинків, внутрішньо властивий кожній людині. Досить часто культура ототожнюється з освіченістю, внутрішньою інтелігентністю. Також вона виступає як оцінна характеристика зовнішньої поведінки людини, дотримання нею норм етикету.

Власні підходи, у межах зазначених концепцій, до визначення цього складного феномена склались у філософії та соціології.

У філософському визначенні підкреслюється творча, пасіонарно-перетворююча сутність культури, яка визначається як соціально-прогресивна творча діяльність людства у всіх сферах буття та свідомості, спрямована на перетворення дійсності, на всебічний розвиток сутнісних сил людини.

Культура в соціології – це система духовних кодів, інформаційна програма, яка примушує людей сприймати те, що відбувається, певним чином, діяти саме так, а не інакше, оцінювати події та дійсність упереджено. Також соціологічний підхід визначає її як середовище, створене людьми. У центрі уваги – соціальна система організованих за допомогою норм та цінностей, функціонально корисних форм діяльності, що закріпилися у суспільній практиці та свідомості суспільства.

Найбільш універсальними визначеннями культури є наступні:

«Культура – це втілення людського духу в доступних формах спостереження».

«Культура – це те, що зроблено людиною і те, що відрізняється від єства і природи».

«Культура – те, що було сприйняте і примножено (втрачено) людством».

Отже під культурою в широкому сенсі розуміється та складова середовища нашого існування, яка створена зусиллями самої людини в матеріальній, духовній і інтелектуальній області. Культура як даність рукотворна, штучна протиставляється природі як даності природній, і разом вони утворюють світ, що оточує нас.

В широкому трактуванні культура включає духовні, діяльнісні і матеріальні (наочні) елементи: цінності і світогляд; норми моралі і права; людські сили і здібності, що реалізовуються в діяльності (знання, уміння, навички, рівень інтелекту, етичного і естетичного розвитку, способи і форми спілкування людей); наочні результати діяльності людей (машини, споруди, результати пізнання, витвори мистецтва).

У культуру в такому широкому розумінні входять наука, освіта, технологія і техніка, у тому числі і побутова, організація громадського життя, мистецтво, література.

Також культуру прийнято ділити на матеріальну та духовну (нематеріальну) культуру.

Дата добавления: 2014-12-07