Кн. Володимир до хрещення

Життякн. Володимира поділяється на два періоди — до і після хрещення. Перший період був дуже коротким (до 25-річного віку). Цей час Володимир жив, як язичник. Але він швидко духовно зрів. В другий період (до самої старості) він, як батько, піклується про духовне і матеріальне благо своєї вітчизни.

Народився кн. Володимир в 963 році. Батьком його був кн. Святослав Ігоревич — внук Рюрика. Перші п'ять князів до Володимира були незаперечними історичними особами, але за своїм характером і поведінкою князі Рюрик, Олег, Ігор, Ольга і Святослав значно відрізнялися від кн. Володимира і його нащадків. Ці князі прагнули походів, завоювання сусідів, суворо ставилися до мирного населення. Вони князювали, але державою своєю мало цікавилися. Матір'ю кн. Володимира була Малуша Малківна, дочка впливового слов'янина з міста Любеча. Вона не була “воженою," тобто законною дружиною кн. Святослава Ігоревича. Вона була ключницею кн. Ольги, тобто хранительницею хутра, срібла, монет і інших коштовностей правлячої княгині Ольги. Ставши наложницею молодого спадкоємця кн. Святослава, вона зберігала своє становище при дворі кн. Ольги, народила майбутнього кн. Володимира і виховала його при дворі, прагнучи підкреслити його князівське походження. В цьому їй допомагав її брат Добриня Малкович — воєвода при дворі кн. Ольги, фігура історична, а не билинна. Становище наложниць князя у той час не було ганебним ані для наложниць, ані для князів.

Можна думати, що вплив воєводи Добрині, слов'янина, був великий і серед слов'янського населення, і слов'янських міст, і що він був мудрою людиною. Коли після смерті кн. Ольги Святослав Ігоревич став князювати на Русі і новгородські посланці прийшли до нього просити дати їм до Новгорода кого-небудь з його синів для управління містом “в князі новгородські," то кн. Святослав відмовився дати двох старших — Ярополка і Олега, яких вже призначив в інші міста. Тоді новгородці попросили дати їм в князі Володимира, на що Святослав відповів: “Цього беріть, якщо хочете.” Новгородці погодилися. Кн. Владимиру було тоді сім років, і до нього опікуном був приставлений воєвода Добриня (Малкович).

Кн. Ольга, бабуся кн. Володимира, останніх років свого князювання вже була християнкою. Можна вважати, що і люди з її оточення, у тому числі і ключниця Малуша (Малківна), були християнами. У той час в Києві вже існували християнські церкви. Переказ говорить, що кн. Ольга була хрещена в Константинополі патріархом Полієвктом і її хрещеним батьком був імп. Константин Багрянородний. В хрещенні вона отримала ім'я Єлени. Св. Ольга померла 969 р. Її мощі були знайдені нетлінними при кн. Володимирі і були встановлені в Десятинній церкві. Це був перший випадок відкриття мощей на Русі. Згодом Бог чудесами прославив мощі св. кн. Ольги і вона була прилічена до лику святих. Можна припустити, що кн. Володимир з дитинства познайомився з християнством, і що вплив його бабусі, кн. Ольги, допоміг йому у формуванні християнського світогляду. Чи був християнином воєвода Добриня — невідомо, але, як показали подальші факти, він прагнув проводити в життя свої суто слов'янські ідеї і впливав в цьому відношенні на свого підопічного.

Після загибелі кн. Святослава шістнадцятилітній Ярополк (якого опікали воєводи Свенельд і Блуд, ймовірно — варяги) 975 р. рушив походом на свого брата Олега і в битві біля міста Овруча Олег загинув. Тоді Ярополк рушив на Новгород. Абсолютно ясно, що він хотів князювати одноосібно, без конкурентів. Володимиру в цей час виповнилося всього 12 років, і Добриня відвіз його “за море” (до теперішньої Швеції), ймовірно, — до родичів Святослава. Вони залишалися там три роки. Потім Володимир повернувся до Новгорода з найнятими варягами і прогнав звідти ставлеників Ярополка.

Назрівала війна з Києвом, і Добриня, керуючись планом посадити в Києві кн. Володимира, шукав союзу і дружби з кн. Рогвольдом, варягом, що сидів у Полоцьку на Двині. Туди він відправив послів просити дочку Рогвольда, Рогнеду, в дружини Володимиру. Для майбутнього зіткнення з Києвом, щоб уникнути небезпеки з флангу, дружба з Полоцьком була необхідна. В той же час і, ймовірно, за тими самими мотивами, Ярополк теж попросив руки Рогнеди (Ярополку виповнилося тоді 19 років, а Володимиру — 15).

Незабаром посли з Полоцька повернулися і принесли Добрині і Володимиру горду і образливу відповідь Рогнеди. Вона сказала, що хоче бути дружиною Ярополка і “не хочу разути рабынича” (слова узяті з літопису). За звичаєм того часу, після вінчального обряду — “вожения” — дружині належало роззути свого чоловіка. Слово “рабынич” — образа, оскільки мати Володимира була слов'янкою і “невоженной” дружиною” кн. Святослава.

Така відповідь Рогвольда і Рогнеди показала Добрині, що в майбутньому конфлікті з Києвом Рогвольд знаходиться на боці Ярополка. Добриня прийняв миттєве рішення. Він несподівано і блискавично нападає на Полоцьк, бере його і розоряє і, за його велінням, у присутності зв'язаного Рогвольда, Рогнеда стає дружиною Володимира. Не втрачаючи часу, Добриня з Володимиром, з новгородською дружиною і найманими варягами йдуть на Київ і на Ярополка. Ярополк закривається в містечку Родня, на річці Росі, притоці Дніпра. Після майже дворічної облоги Ярополк і його радники приймають умови здачі, продиктовані Володимиром і Добринею: голод примусив їх зробити це. Відразу після здачі Родні Ярополк гине при загадкових обставинах, нібито убитий двома варягами, що були в засідці. Володимир стає ЄДИНОВЛАДНИМ князем на Русі і скоро призначає що Добриню посадником до Новгорода.

В перші роки свого одноосібного правління кн. Володимир нічого різко не міняв у житті країни. Язичеству він швидше протегував і на превеликий подив християн навіть споруджував нових істуканів. Для молодого князя, тільки який тільки-но закінчив дворічну війну із старшим братом, так робити було природно. Якщо він і схилявся до християнства, то все ж таки йому належало раніше освоїтися з новим становищем у Києві, налагодити взаємостосунки з іншими містами і із слов'янськими племенами між Києвом і Новгородом. Новгородська дружина і варяги були язичниками. Володимиру належало зібрати навкруги себе довірених осіб і помічників у державних справах, на яких можна було б обіпертися при проведенні в життя будь-яких реформ. В питаннях релігії існувала, ймовірно, каста шанованих жерців, язичницькі традиції, обряди поклоніння ідолам і уперті послідовники старої релігії. Чи міг новий, молодий і такий, що прийшов силою з Новгорода, князь відразу переробити все?! Тим паче, що носіям влади належала певна поведінка, включаючи багатожонство, і на них всі з цікавістю дивилися.

Історія говорить, що Володимир на початку свого князювання протегував ідолопоклонство і мав шість “воженных” дружин. Але чи піддався він спокусі багатством, необмеженими можливостями і безмежною владою? Ні, все це не полонило його. Перші роки його правління проходили в походах: похід на ляхів і перемога під Перемишлем; похід на вятичів і приєднання земель навкруги Оки; похід на ятвягів і приєднання земель по Німану. Висіла над князем і оборона від печенігів, що сиділи в південних степах. Йшла торгівля з північчю і півднем по річковій системі “з варяг у греки.”

Перемоги і військові успіхи, поза сумнівом, підняли престиж молодого кн. Володимира. Перемоги окриляють народ і створюють ореол слави навкруги вождя.

Дата добавления: 2014-12-07