Організація моніторингу екологічного менеджменту

Успішна діяльність підприємства залежить від швидкості виявлення причин негативного впливу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства й адекватності реагування на ці причини. Складеними елементами системи контролю за станом навколишнього природного середовища є моніторинг і оцінка ризику від його забруднення. У ході оцінки ризику проводиться визначення завдання шкоди здоров’ю та добробуту населення. Ці функції виконують відповідні контролюючі служби підприємства й установи, як державні, так і громадські.

Для своєчасного виявлення проблем підприємства, прогнозування і змін умов зовнішнього середовища, адекватності й ефективності менеджменту, оцінки внутрішніх змін, що відбуваються в структурі промислових процесів підприємства, здійснюється моніторинг. Для забезпечення спеціальної оцінки стану навколишнього природного середовища й промислових об’єктів проводиться екологічний моніторинг. У Положенні „Про державну систему моніторингу навколишнього природного середовища” відзначається, що державний моніторинг навколишнього природного середовища – це система спостережень, збору, обробки, передачі, збереження й аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін і розробка науково обґрунтованих рекомендацій для розробки управлінських рішень.

Моніторинг є невід’ємним елементом управління підприємством й повинен здійснюватися на всіх етапах життєвого циклу як виробів, так і самого підприємства. Він спрямований на постійний контроль над усіма сферами і функціями управління підприємства. Однією з таких сфер управління на підприємстві є екологія. Містить у собі моніторинг навколишнього природного середовища, моніторинг джерел антропогенного впливу, біологічний моніторинг.

Одними з головних властивостей моніторингу є своєчасність, комплексність та об’єктивність. Своєчасність полягає в часовому інтервалі між проведенням вимірів або оцінок, що адекватно відповідають контрольованому явищу й дозволяють вчасно вносити корективи до екологічної й виробничої діяльності підприємства. Схему проведення екологічного моніторингу наведено на рис. 11.1.

Рис. 11.1. Схема проведення екологічного моніторингу

Складний характер взаємозв’язків і процесів при здійсненні екологічного моніторингу повною мірою характеризує властивість комплексності моніторингу: спостереження на рівнях управління за процесами, що відбуваються; обстеження і фіксація даних не тільки про зовнішній стан середовища, але й про стан суб’єктів, що призводять до негативних результатів.

Метою екологічного моніторингу є спостереження за станом навколишнього природного середовища і впливом промислових підприємств на нього для виявлення відхилень у сфері охорони навколишнього природного середовища й розробки управлінських рішень з поліпшення стану природного середовища.

Основні завдання екологічного моніторингу: спостереження за джерелом антропогенного впливу; інформаційне забезпечення органів влади й управління комплексною інформацією про стан навколишнього природного середовища та проблеми охорони природи; спостереження за чинником антропогенного впливу; спостереження за станом природного середовища під впливом антропогенних чинників та оцінка прогнозованого стану природного середовища.

Екологічний моніторинг складається з таких основних процедур: визначення об’єкту або сфер спостереження; планування спостережень; дослідження виділеного об’єкту спостереження; оцінка стану об’єкту спостереження; прогнозування зміни стану об’єкту спостереження; надання інформації в зручній для використання формі й доведення її до зацікавлених осіб.

Одним із елементів екологічного моніторингу є оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНПС), що являє собою процедуру обліку екологічних вимог вітчизняного законодавства при підготовці і прийнятті рішень з розвитку підприємств.

ОВНПС організується і здійснюється з метою виявлення і прийняття необхідних і достатніх заходів для попередження можливих неприйнятних для суспільства екологічних і пов’язаних з ним соціальних, економічних та інших наслідків реалізації господарської або іншої діяльності. Проведення ОВНПС при підготовці документації, що обґрунтовує проектування нових об’єктів, обов’язково повинно відповідати затвердженому переліку.

Результатом проведення ОВНПС є висновок замовника про допустимість впливу намічуваної їм діяльності на навколишнє природне середовище. Проектні й інші рішення, що містяться в документації, що обґрунтовує, розробляються з урахуванням різних можливих наслідків їхньої реалізації.

В Україні екологічний моніторинг сьогодні здійснюють переважно державні й громадські організації та інспекції. Таким чином установлюються кількісні дані про стан і рівень забруднення навколишнього природного середовища, а також підприємства, що мають істотний вплив на природне середовище. На основі даних екологічного моніторингу застосовуються санкції до підприємств, що призвели до несприятливого стану навколишнього природного середовища й розроблюються управлінські рішення щодо подальшого розвитку й напрямів природоохоронної діяльності.

Важливою складовою природоохоронного управління є оцінка ризику від забруднення навколишнього природного середовища для здоров’я населення. Для цього використається фактична база даних про концентрацію шкідливих речовин у зонах приживання і вивчаються за клінічними показниками їхнього впливу на здоров’я окремих людей або всього населення в цілому. На підставі проведеної оцінки ризику переходять до управління, тобто розпочинають низку заходів для зменшення або повного виключення ризику для здоров’я населення і схоронності природних і матеріальних цінностей. Управління ризиком починається з установлення стандартів якості навколишнього природного середовища, тобто з нормування концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді й ґрунті в зоні проживання людей.

На підставі даних моніторингу на промисловому підприємстві розробляються і готуються нові проекти й пропозиції, спрямовані на вдосконалювання екологічного менеджменту. Схему проведення моніторингу екологічного менеджменту наведено на рис. 11.2.

Процедура моніторингу екологічного менеджменту складається з таких етапів: проведення екологічного аудиту підприємства, оцінка стану екологічного менеджменту підприємства, аналіз здобутих даних, прийняття управлінських рішень щодо вдосконалення екологічного менеджменту, планування і впровадження змін на промислових підприємствах.

Рис. 11.2. Послідовність проведення моніторингу екологічного менеджменту на промислових підприємствах

Здійснення екологічного аудиту й оцінка стану екологічного менеджменту охоплює різні сфери діяльності підприємства, що дозволяє робити багатофакторний аналіз стану екологічного менеджменту, оскільки на діяльність, пов’язану з охороною навколишнього природного середовища підприємства, здійснюють вплив усі процеси, що відбуваються на підприємстві. Відмінною рисою від існуючих методів дослідження екологічної діяльності промислових підприємств, які час від часу здійснюються сьогодні переважно державними інспекціями, є регулярність і дослідження багатьох сфер діяльності підприємства, а не тільки екологічних параметрів, що дає можливість встановити причини, які призвели до сьогоднішнього стану екологічного менеджменту на підприємстві й дозволить установити напрями вирішення проблем. До того ж регулярний моніторинг екологічного менеджменту дозволить своєчасно встановити не тільки проблеми у сфері охорони навколишнього природного середовища на промислових підприємствах, а й виявити проблеми в інших сферах, що досліджуються. Таким чином удосконалюється не тільки екологічний менеджмент, а й кадровий, інвестиційний тощо.

Дата добавления: 2014-12-07