Розрахунок показника обсягу видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення 5 страница

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фі­нансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України, а особливості здійснення визначаються у Методичних рекомендаціях, що затверджу­ються наказом Головного контрольно-ревізійного управління України. Так, постано­вою Кабінету Міністрів України (№1017 від 10.08.2004 р. із наступними змінами) за­тверджено Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, який визначає ме­ханізм здійснення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фі­нансового аудиту виконання бюджетних програм (аудит ефективності). З метою вдосконалення проведення державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, Головним контрольно-ревізійним управлінням України розроблено та за­тверджено (наказ №444 від 15.12.2005р.) Методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми, в яких визначено як мету, завдання, методи аудиту ефектив­ності, так і особливості його організації та проведення (етапи та стадії процесу ауди­ту ефективності), оформлення та реалізації результатів.

Аудит ефективності спрямований на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґ­рунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів дер­жавного та місцевих бюджетів у процесі виконання бюджетних програм. До підкон­трольних суб'єктів у даному випадку відносяться всі юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми і форми власності та суб'єкти підприємницької діяль­ності — фізичні особи, які беруть участь у виконанні бюджетних програм. Основни­ми завданнями аудиту ефективності є: оцінка виконання результативних показників бюджетних програм; оцінка ефективності виконання бюджетних програм; виявлен­ня упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового ха­рактеру, які перешкоджають своєчасній, повній і якісній реалізації запланованих ці­лей; визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на реалізацію запланованих цілей; розроблення пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) підви­щення ефективності використання бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України (№1777 від 31.12.2004 р. із наступними змінами і доповненнями) затверджено Порядок проведення органами державної кон­трольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних уста­нов, що визначає механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ, який спрямо­ваний на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінан­сової звітності. У Методичних рекомендаціях з проведення органами державної конт­рольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ (затверджені наказом Головного контрольно-ревізійного управління України №451 від 19.12.2005р.), визначено етапи за якими проводиться фінансово-господарсь­кий аудит та інше. Основним завданням фінансово-господарського аудиту є сприян­ня бюджетній установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, за­конності використання бюджетних коштів, державного і комунального майна, складанні достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінан­сового контролю. Під час проведення фінансово-господарського аудиту досліджують­ся первинні документи щодо операцій з коштами та майном, іншими активами і па­сивами, ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та організація внутрішнього фінансового контролю.

Механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби дер­жавного фінансового аудиту визначає Порядок проведення органами державної кон­трольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів госпо­дарювання (затверджений Постановою Кабінету Міністрів №361 від 25.03.2006р.), що полягає у перевірці та аналізі діяльності, фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звіт­ності, функціонування системи внутрішнього контролю суб'єктів господарювання державного сектора економіки, а також інших суб'єктів господарювання, що отриму­ють (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та дер­жавних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - аудит). Дія цього Порядку не поширюється на бюджетні установи. Об'єктом аудиту є рівень управління фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарювання, яке полягає у забезпеченні: дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та суб'єкта господарювання; досто­вірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності; збереження активів; до­сягнення визначених цілей і завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності. У Порядку визначено етапи проведення аудиту. Головне контроль­но-ревізійне управління затвердило Методику проведення органами державної конт­рольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту суб'єктів господарювання (наказ №300 від 04.08.2008р.)

З метою перевірки та аналізу фактичного виконання місцевого бюджету, ефек­тивності використання комунальних коштів, майна та інших активів, достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю Державна контрольно-ревізійна служба проводить державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів. Постановою Кабінету Міністрів України (№698 від 12.05.2007р.) затверджено Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів. Основними завдання­ми такого аудиту є: проведення оцінки формування і рівня виконання місцевого бюд­жету; встановлення причин, що негативно впливають на виконання місцевого бюд­жету; визначення шляхів удосконалення управління комунальними коштами, майном та іншими активами, зокрема щодо можливості збільшення доходів, місцевого бюджету (Методичні рекомендації з організації та проведення державного фінансового ауди­ту виконання місцевих бюджетів (затверджені наказом Головного контрольно-реві­зійного управління України № 50 від 13.03.2007р.).

Органи державної контрольно-ревізійної служби можуть проводити державний фінансовий аудит окремих господарських операцій. Механізм його проведення ви­значено Порядком проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій (затверджено по­становою кабінету Міністрів України №506 від 20.05.2009р.). Основним завданням державного фінансового аудиту окремих господарських операцій є сприяння забез­печенню суб'єктами господарювання законного та ефективного використання дер­жавних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення достовірної фінансової звітності.

Особливою аналітичною процедурою, що передбачає дослідження записів, доку­ментів, матеріальних активів є інспектування. У нормативно-правових актах інспек­тування визначається як подальший контроль за використанням і збереженням фі­нансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності органів державного і комунального сектора з метою виявлення недоліків і порушень, що здійснюється у формі ревізій і перевірки (роз­діл 2 Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2015 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України №158-р від 24.05.2005р., в редакції розпорядження №1347 від 22.10.2008р. із наступними зміна­ми). Інспектування має фіскальну спрямованість, за його результатами встановлю­ються вимоги щодо усунення виявлених порушень, а не надаються рекомендації.

У Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" інспек­тування визначено як різновид державного фінансового контролю, що здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплек­су або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Процедуру проведення інспектування органами державної контрольно-ревізійної служби в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюд­жетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а та­кож на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який пе­ревіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок прове­дення інспектування державною контрольно-ревізійною службою (затверджений по­становою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006р.).

Відповідно до чинного законодавства органи державної контрольно-ревізійної служби здійснюють контроль за цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії. Основною метою тако­го контролю є перевірка обґрунтованості надання гарантій для одержання кредитів

(позик), цільового, ефективного їх використання та своєчасності повернення.

Органи державної контрольно-ревізійної служби під час здійснення контролю за цільовим використанням іноземного кредиту перевіряють відповідні документи, із яких робиться висновок щодо використання кредитних коштів, за цільовим призна­ченням, тобто на цілі, для досягнення яких вони були надані, наводяться факти, що свідчать про нецільове їх використання.

Контроль за поверненням кредитів, передбачає проведення перевірки своєчасності повернення іноземних кредитів відповідно до умов договору і графіків виплат; повноту обліку сум заборгованості за кредитами і сплаченими процентами за користування кре­дитом на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Одночасно встановлюється на­явність платіжних доручень підприємства на перерахування в бюджет при заборгова­ності за кредитами. Під час здійснення такого контролю встановлюються причини затримки повернення кредитів, правильність оформлення первинних документів, що дає змогу виявити порушення бюджетного законодавства, попередити їх вчинення.

Органи державної контрольно-ревізійної служби України здійснюючи контроль за веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звіт­ності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших докумен­тів, що застосовуються в процесі виконання бюджету. Метою такої перевірки є вста­новлення правильності організації бухгалтерського обліку і складання відповідної звітності та інших документів, додержання методології обліку, своєчасності й повно­ти відображення в обліку і звітності здійснених операцій; попередження перекручен­ня обліку і звітності; встановлення незаконних та проведених не за цільовим призна­ченням витрат і запобігання їм у подальшому.

Здійснюючи аудит виконання місцевого бюджету, органи державної контрольно- ревізійної служби проводять аналіз показників статистичної, фінансової та оператив­ної звітності, аналізують звіти про виконання бюджету. У Методичних рекомендаці­ях з організації та проведення державного фінансового аудиту виконання місцевих бюджетів перераховано питання на які доцільно звернути увагу при дослідженні вка­заної звітності.

Особливості здійснення контролю за порядком ведення бухгалтерського облі­ку та достовірністю звітності про виконання бюджетів бюджетних установ визначе­но у Методичних рекомендаціях з проведення органами державної контрольно-реві­зійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ. Так, детальне ознайомлення з системою бухгалтерського обліку бюджетної установи по­лягає у: більш глибокому вивченні нормативно-правових актів та методичних доку­ментів, які регламентують ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; вивченні облікової політики та організації бухгалтерського обліку; аналізі основних фінансових показників та їх змін тощо.

Важливе значення має повноваження органів державної контрольно-ревізійної служби зі здійснення контролю за станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудита у розпорядників бюджетних коштів. У даному випадку органи державної кон­трольно-ревізійної служби перевіряють заходи, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних кош­тів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності бюджетної установи та її підвідомчих установ, а також діяльність підрозділу внутрішнього аудиту. Наприклад, у Методичних рекомендаціях з прове­дення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та гос­подарської діяльності бюджетних установ зазначається, що оцінка стану внутрішньо­господарського контролю бюджетної установи полягає у:

1) ознайомленні з середовищем, у якому функціонує система внутрішньогоспо­дарського контролю;

2) визначенні заходів, що вживаються керівництвом бюджетної установи для створення і надійного функціонування внутрішньогосподарського контролю (нака­зи, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо);

3) визначенні ступеня додержання правил, встановлених керівництвом бюджет­ної установи (чи виконуються фактично накази, розпорядження, положення, поса­дові інструкції, правила чи регламенти тощо) для попередження, виявлення та ви­правлення помилок, попередження та виявлення фактів обману (крадіжок, приписок, шахрайства тощо); встановлені правила також мають забезпечити досяг­нення бюджетною установою визначеної установчими документами та кошторисом (іншими плановими документами) мети.

У Методиці проведення органами державної контрольно-ревізійної служби дер­жавного фінансового аудиту суб'єктів господарювання окремим пунктом виділено особливості проведення попередньої оцінки стану внутрішнього контролю, яка поля­гає у дослідженні сукупності внутрішніх правил та процедур контролю, що запровад­жені керівництвом об'єкта аудиту для досягнення поставленої мети, забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування об'єкта аудиту, дотри­мання внутрішньої господарської політики, збереження, раціонального та економно­го використання активів, запобігання та викриття фальсифікацій і помилок, подання достовірної фінансової звітності. З метою оцінки стану внутрішнього контролю до­сліджуються: основні принципи управління об'єктом аудиту; зміст контракту між ке­рівником і органом управління щодо забезпечення керівником законного, цільового і економного використання усіх видів ресурсів; наказ про розподіл обов'язків між за­ступниками керівника; положення про відділи чи інші структурні підрозділи об'єкта аудиту, посадові інструкції відповідальних фахівців; дотримання термінів і правил проведення інвентаризацій, бухгалтерських звірок, передачі справ та інших процедур внутрішнього контролю; забезпечення умов для збереження коштів і матеріальних цінностей; закріплення осіб, відповідальних за здійснення внутрішнього контролю, та визначення для них кола обов'язків; склад, фаховий рівень та періодичність проход­ження підвищення кваліфікації працівників бухгалтерської, економічної та фінансо­вої служб; наявність підрозділу внутрішнього контролю, його статус, підпорядкова­ність, результати і якість його роботи: забезпечення постійного аналізу цільового, ефективного і економного використання усіх видів ресурсів; своєчасність і повнота здійснюваних контрольних заходів з огляду на наявні ризики та правильність доку­ментування виявлених порушень і недоліків; обґрунтованість застосування методів контролю; своєчасність і обґрунтованість внесення за результатами контрольних за­ходів пропозицій керівництву з метою усунення виявлених порушень, забезпечення відшкодування нанесених збитків та удосконалення внутрішнього контролю; повно­та заходів, які вживаються для забезпечення врахування наданих пропозицій; тощо.

Однією з функцій Головного контрольно-ревізійного управління України і конт­рольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є аналітична. Названі управління узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю, розробляють пропозиції щодо його вдосконален­ня. Узагальнюючи наслідки державного фінансового контролю, Головне контроль­но-ревізійне управління України і контрольно-ревізійне управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі повідомляють про них орга­нам законодавчої та виконавчої влади і, узагальнюючи досвід його проведення, по­ширюють його серед контрольно-ревізійних служб.

Узагальнені результати звітів про результати здійснення державного фінансового контролю Головне контрольно-ревізійне управління України подає Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України щомісячно. Це дає змогу проінформувати ці органи про порушення бюджетного законодавства, які виявлені органами державної контрольно-ревізійної служби.

У нормативно-правових актах, якими визначені особливості проведення контроль­них заходів органами державної контрольно-ревізійної служби вказується у яких випад­ках і якому органу надаються звіти. Так, аудиторський звіт: за результатами проведено­го державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм надсилається Верховній Раді України, Міністерству фінансів України, може виноситися на розгляд колегії Міністерства фінансів України; проведення державного фінансового аудиту ді­яльності суб'єктів господарювання подається відповідно до визначених законодавством повноважень Міністерству фінансів України; виконання місцевого бюджету подається у встановленому порядку Міністерству фінансів України, а за результатами проведення аудиту виконання бюджету області може виноситися на розгляд його колегії.

§ 7. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів, відповідно до Конституції України, статті 114 Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, що визначають їх повноваження та функції також здій­снюють контроль у бюджетній сфері. Концепції реформування місцевих бюджетів (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2007р. №308), зазна­чається, що місцеві бюджети є вагомою складовою бюджетної системи країни, тому здійснення Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними місце­вими радами контролю за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу, сприятиме збалансованості бюджетної системи, фінансовій безпеці в цілому.

Контрольна діяльність рад дає змогу представницьким органам безпосередньо брати участь у вирішенні основних питань у сфері бюджету. Згідно зі ст. 138 Конс­титуції України до відання Автономної Республіки Крим належить розроблення, за­твердження, виконання бюджету на основі єдиної податкової і бюджетної політики України. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначені Конституцією Автономної Республіки Крим (прийнята на 2-й сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21.10.1998 р.), в якій зазначається, що вона забезпечує контроль за виконанням Конституції Автономної Республіки Крим і нормативно- правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та здійснює контроль за виконанням бюджету Автономної Республіки Крим (ст. 26).

Важливим повноваженням Верховної Ради Автономної Республіки Крим з конт­ролю за дотриманням бюджетного законодавства є проведення контролю за вико­нанням рішення про бюджет Автономної Республіки Крим, який може здійснюва­тися нею самостійно, шляхом розгляду квартальних рішень і звітів про виконання місцевого бюджету, або через постійно діючий республіканський орган контролю Ра­хункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Правові основи діяль­ності, статус, функції та повноваження цієї інституції визначені у Положенні "Про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим" (затверджено поста­новою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.03.1999р. № 393-2/99, в редакції постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.05.2005р. №. 1314-4/05). Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим при фор­муванні планів своєї роботи враховує пропозиції Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим. Крім цього позапланові контрольні перевірки проводять­ся Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим за рішенням її колегії на підставі постанов і рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, доручень Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Отже можна конс­татувати, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим має змогу всебічно конт­ролювати виконання рішення про місцевий бюджет.

Повноваження Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим поширюються на Верховну Раду Автономної Республіки Крим і її апарат, Раду мі­ністрів Автономної Республіки Крим, і його апарат, органи виконавчої влади Авто­номної Республіки Крим, підприємства, установи, організації в частині використан­ня коштів бюджету.

Завданнями Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим є: організація і здійснення контролю в цілому за використанням коштів бюджету Авто­номної Республіки Крим (далі бюджет АРК); здійснення контролю за дотриманням законності й своєчасністю руху коштів бюджету АРК, а також коштів республікансь­ких бюджетних фондів створених Верховною Радою Автономної Республіки Крим (далі фонди); аналіз виконання бюджету; розробка пропозицій по своєчасному і пов­ному надходженню доходів у бюджет, ефективному і цільовому використанню кош­тів бюджету АРК; аудит ефективності управління фінансовими ресурсами органами влади Автономної Республіки Крим.

Виконання бюджету контролюють і постійні комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим як за дорученням Верховної Ради Автономної Республіки Крим так і за власною ініціативою. Вони вивчають відповідні питання і за результатами їх ви­вчення та розгляду готують висновки та рекомендації (Закон України "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим" від 10.02.1998 р. із наступними змінами та допов­неннями).

Контрольні повноваження представницьких органів місцевого самоврядування — рад за дотриманням бюджетного законодавства реалізуються під час проведення пле­нарних засідань при розгляді проекту бюджету, його затвердженні, внесенні змін до рішення про бюджет, розгляді звітів про виконання бюджету і прийнятті рішення щодо нього.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 47) передбачаєть­ся створення постійних комісій рад, які відповідно до наданих повноважень, здійс­нюючи контроль за дотриманням бюджетного законодавства, вивчають, попередньо розглядають проект бюджету, готують для розгляду на засіданні відповідної місцевої ради питання, що стосуються фінансово-бюджетної діяльності ради, контролюють виконання рішень ради та її виконавчого комітету, а також здійснюють внутрішній фінансовий контроль за діяльністю місцевих державних адміністрацій у частині де­легованих радами повноважень у фінансовій сфері.

Важливу роль відіграє контроль відповідних місцевих рад саме за виконанням рі­шення про місцевий бюджет, тому на нього і звертається увага у Бюджетному кодексі України. Зокрема вони розглядають квартальні та річні звіти про виконання місцево­го бюджету після завершення бюджетного періоду. Безпосередньо звіт перевіряється комісією з питань бюджету відповідної ради, що дає змогу виявити порушення бюд­жетного законодавства, попередити їх вчинення. Заключним етапом такої перевірки є затвердження звіту про виконання бюджету на засіданні ради, або прийняття іншого рішення з цього приводу.

У структурі місцевих рад створюються фінансові управління, які відповідно до покладених на них завдань: організовують виконання місцевих бюджетів та забезпе­чують ефективне витрачання бюджетних коштів; здійснюють у межах своєї компе­тенції контроль за виконанням актів законодавства з фінансових питань; складають розпис місцевого бюджету; забезпечують фінансування заходів, що ним передбачені; ведуть облік виконання бюджету; розглядають звіти про виконання бюджетів; інфор­мують виконавчий комітет відповідної ради про хід виконання бюджету для внесен­ня його на затвердження місцевої ради.

До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належать й ін­ші повноваження, що передбачені Бюджетним кодексом України, законом про Дер­жавний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет. Вони реалізуються на кожній стадії бюджетного процесу.

§ 8. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних місцевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства

У Конституції України зазначено, що виконавчу владу в областях і районах, міс­тах Києві і Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (ст. 118). Статтею 119 Основного закону до їх повноважень віднесено забезпечення підготовки та ви­конання обласних і районних бюджетів, звітності про виконання цих бюджетів. Зміст статті дозволяє зробити висновок про те, що місцеві державні адміністрації забезпе­чують у межах адміністративно-територіальної одиниці виконання вимог як Бюджет­ного кодексу України, так і іншого бюджетного законодавства. Щодо контрольних повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, то в Конституції України про них не йдеться. Вони визначені у Конституції Автономної Республіки Крим.

Вказані повноваження місцевих державних адміністрацій деталізовані у Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (від 09.04.1999 р. із наступними зміна­ми і доповненнями), яким до їх відання віднесено вирішення у межах і формах, ви­значених Конституцією і законами України питань бюджету, фінансів, обліку (ст. 13). Місцеві державні адміністрації на відповідних територіях здійснюють державний контроль за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням держав­них контрактів і зобов'язань перед бюджетом.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, тоб­то обласні, міські в містах Києві та Севастополі та районні державні адміністрації; виконавчі органи міських рад є специфічними суб'єктами щодо контролю у бюджет­ній сфері. Об'єктом контролю виступають відповідні місцеві бюджети, а його пред­метом відповідно є показники бюджетів, розпис бюджету, кошториси бюджетних установ та інші документи, які використовуються у бюджетному процесі.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим здійснює контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, розпису бюджету, кошторисів бюджетних установ та інших документів, які використовують­ся у бюджетному процесі таких бюджетів як бюджети міст республіканського Авто­номної Республіки Крим значення та районні бюджети Автономної Республіки Крим.

Обласні державні адміністрації здійснюють такий контроль щодо районних та міських (міст обласного значення) бюджетів; міські державні адміністрації у містах Києві та Севастополі стосовно районних у цих містах бюджетів; у свою чергу район­ні державні адміністрації щодо міських (міст районного значення), сільських, селищ­них бюджетів та бюджетів їх об'єднань.

Повноваження місцевих державних адміністрацій з контролю за дотриманням бюджетного законодавства реалізуються ними під час:

1) складання і подання на затвердження раді проекту відповідного бюджету та за­безпечення його виконання; формування звіту про його виконання;

2) формування даних про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фі­нансуванню, балансу фінансових ресурсів;

3) аналізу отриманої від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності інформації, передбаченої актами законодавства для складання і ви­конання бюджету;

4) здійснення фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культу­ри, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту насе­лення, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій держав­ній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних гро­мад, а також заходів, пов'язаних із розвитком житлово-комунального господарства, благоустроєм та шляховим будівництвом, охороною довкілля та громадського поряд­ку, інших заходів, передбачених законодавством та інше

Структурним підрозділом обласної, Київської і Севастопольської міської держав­ної адміністрацій є Головне фінансове управління (далі —Управління), що утворю­ється головою відповідної місцевої держадміністрації, підзвітне та підконтрольне го­лові місцевої держадміністрації і Міністерству фінансів України. У свою чергу структурним підрозділом районної, районної у містах Києві та Севастополі держад­міністрації є фінансове управління районної, районної у м. Києві та фінансовий від­діл районної у м. Севастополі держадміністрації (далі — Управління (відділ)), що утворюються головою відповідної місцевої держадміністрації.

Дата добавления: 2014-12-29