Споживача. За редакцією доктора економічних наук,

Затверджено Міністерством освіти і науки України

Підручник для студентів вищих навчальних закладів

ЗМІСТ
РОЗДІЛ II. Мікроекономіка……………………………………………………………
	Глава 6. ТЕОРІЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА………………………………….
	6.1.	Корисність і попит	…………………………………………...
	6.2.	Переваги споживача	…………………………………………...
	6.3.	Поведінка споживача	…………………………………………...
	Глава 7. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПОВЕДІНКИ ФІРМИ-ВИРОБНИКА……………….
	7.1.	Виробнича функція. Загальний, середній і граничний продукт…………
	7.2.	Заміщення факторів виробництва. Оптимальна комбінація ресурсів…...
	7.3.	Розширення виробництва. Лінія росту і віддача від масштабу………….
	7.4.	Поняття витрат виробництва	……………………………………
	7.5.	Витрати виробництва у короткостроковому і довгостроковому періодах……………………………………………………………
	Глава 8. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РИНКОВИХ СТРУКТУР…………………………….
	8.1.	Ринкова структура……...……………………………………………
	8.2.	Принцип максимізації прибутку…………………………………….
	8.3.	Досконала конкуренція…..………………………………………….
	8.4.	Чиста монополія…………..…………………………………………
	8.5.	Монополістична конкуренція……………………………………….
	8.6.	Олігополія	……………………………………………………..
	Глава 9. ОЦІНКА ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА І РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ……..
	9.1.	Характеристика різних концепцій взаємодії факторів виробництва. Загальне правило використання ресурсів…………………………………
	9.2.	Формування попиту на ресурси в умовах досконалої і недосконалої конкуренції…………………………………………………………………..
	9.3.	Оптимальне співвідношення ресурсів……………………………………..
	9.4.	Праця і рівень заробітної плати. Інвестиції в людський капітал………...
	9.5.	Фіксована пропозиція ресурсу й економічна рента………………………
	9.6.	Позичковий відсоток………………………………………………………..
	9.7.	Підприємницький доход і економічний прибуток………………………..
	Глава 10. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА……………………………..
	10.1.	Часткова й загальна економічна рівновага. Двогалузева модель загальної економічної рівноваги………………………………………….
	10.2.	Загальна рівновага й ефективність………………………………………..
	10.3.	Загальна рівновага й економіка добробуту……………………………….
	Глава 11. МІКРОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ………...
	11.1.	Умови ефективного ринкового регулювання……………………………
	11.2.	Мікроекономічні аспекти державного регулювання…………………….

Мікроекономіка — це відносно самостійний розділ економічної теорії, в якому розглядається діяльність окремих самостійних економічних суб’єктів та їх поведінка щодо вибору шляхів використання власних обмежених ресурсів заради досягнення поставлених цілей.

Мікроекономіка сформувалась на базі попередніх різноманітних економічних напрямків та шкіл, таких як австрійська (кардиналістська теорія граничної корисності), американська (теорія граничної продуктивності факторів виробництва), лозаннська (ординалістський підхід до теорії граничної корисності) та ін. Становлення мікроекономіки як науки пов’язується з неокласикою з якої взято провідну ідею мікроекономічного аналізу — суб’єктивістський підхід. Згідно з ним, основною фігурою є раціональний економічний суб’єкт, що прагне до максимізації особистої вигоди при мінімізації витрат. Тому мікроекономіку іноді називають теорією вибору, який здійснюють економічні суб’єкти.

Основними суб’єктами мікроекономічного аналізу є:

1) домогосподарство — окрема економічна одиниця, що споживає кінцеві товари і прагне до максимізації задоволення своїх потреб. Для того, щоб мати змогу купувати ці товари, домогосподарства повинні на ресурсних ринках продати ті ресурси, власниками яких вони є.

2) фірма (підприємство) — виробнича економічна одиниця, яка використовує фактори виробництва, придбані у домогосподарств на ринках ресурсів, щоб виготовити та продати продукцію споживачам. Фірма переслідує ціль максимізації прибутку.

3) Окремо розглядається держава — сукупність органів влади, які мають юридичну та політичну силу, щоб контролювати та регулювати діяльність ринкових суб’єктів для досягнення суспільного добробуту.

В мікроекономіці аналізується система економічних відносин між окремими господарюючими суб’єктами, а також фактори, що впливають на їх поведінку. Мікросистемою є і домогосподарство (система суперечностей між бажанням та можливостями, між прагненням до максимального задоволення потреб та обмеженістю можливостей), і фірма (протиріччя між прагненням до максимізації прибутку та обмеженістю економічних ресурсів). Прикладом мікросистеми більш високого рівня є галузевий ринок — взаємозв’язок покупців та продавців однорідних товарів.

Отже предметом мікроекономіки є поведінка окремих економічних суб’єктів відповідно до їх цільових функцій, а об’єктом досліджень виступає мікросистема.

В мікроекономіці використовуються як загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень, в тому числі позитивний і нормативний підходи, граничний аналіз, економічне моделювання.

Пояснення економічних явищ та прогнозування поведінки відносяться до позитивного аналізу. Нормативний підхід передбачає оцінку правильності чи неправильності дій суб’єктів та відповідає на питання: «Якою повинна бути поведінка раціонального суб’єкта?»

Головним засобом обґрунтування доцільності прийнятого рішення є граничний аналіз. Це методологічний прийом, що пояснює, яким чином кожна додаткова операція, здійснена суб’єктом за певний період, наближає його до мети. Для цього треба порівняти додаткові (граничні) витрати, які необхідні для здійснення цієї операції, з додатковою (граничною) отриманою вигодою. Найкращим рішенням суб’єкта буде таке, що забезпечить рівність вигоди і граничних витрат.

Широке застосування граничних величин тісно пов’язане з використанням функціональних методів аналізу, які використовуються при визначенні стану рівноваги економічних суб’єктів, а також в економічному моделюванні.

Економічна модель представляє систему зв’язків між економічними змінними, що дозволяє визначити, як зміни економічних умов призведуть до зміни економічних результатів. У мікроекономіці найчастіше використовують аналітичні та графічні моделі.

У главах розділу “Мікоекономіка” розглядаються основи поведінки споживача, теорії фірми, типи ринкових структур, ринки факторів виробництва, загальна економічна рівновага, мікроекономічни аспекти діяльності держави.