Нормування праці

Однією зі складових НОП є нормування праці.

Нормування праці - це процес по визначенню мінімально припустимої кількості (об'єму) продукції, робіт, послуг, виробленого в одиницю часу (годину, зміну, місяць) чи максимально припустимої кількості часу для виконання конкретної операції в будь-якій області діяльності.

У зв'язку з великою невизначеністю інноваційної діяльності й особливостями наукової праці, загальноприйняті методи нормування праці - розрахунково-аналітичний, хронометраж, фотографія робочого часу, метод миттєвих спостережень, математично-статистичний - для нормування праці дослідників, конструкторів, технологів неприйнятні.

Особливості праці в сфері науки допускають застосування в процесі її нормування трьох основних методів:

- експертного;

- сумарного (методу аналогій);

- розрахунково-аналітичного.

Відповідно до експертного методу нормативи по праці розраховуються на основі даних системи експертних оцінок. Вона дає можливість визначити трудомісткість даної роботи і лише в окремих випадках може бути використана для одержання вихідних матеріалів, необхідних при розробці нормативів трудомісткості. Трудомісткість НДДКР методом експертних оцінок визначається в кілька етапів:

1) формування групи експертів (самий складний етап);

2) розробка анкети, що передбачає однозначне формулювання основних питань, на які експерт повинен дати відповідь у кількісній формі;

3) проведення опитування;

4) аналіз відповідей;

5) визначення середнього показника думки групи і показника узгодженості думок;

6) узагальнення експертних висновків і одержання необхідних даних.

Під сумарним методом нормування праці розуміється спосіб визначення трудомісткості робіт зі статистичного (звітним) даним про витрати праці в минулому шляхом порівняння нормованого об'єкта з аналогічним, норматив на який установлений раніше, і введенням спеціальної системи коригувальних коефіцієнтів.

Розрахунково-аналітичний метод передбачає використання елементів математичної статистики і теорії імовірності при визначенні трудомісткості як функції основних технічних параметрів розроблювальних виробів. Цей метод дозволяє вирішити наступні задачі:

- провести відбір основних технічних і організаційних параметрів, що мають найбільший вплив на трудомісткість розробки нових виробів;

- виявити закономірності вплив технічних і організаційних параметрів на трудомісткість ДКР.

Але він знаходить дуже вузьке застосування, тому що обов'язковою умовою виступає наявність певних параметричних рядів розроблювальних виробів і значна кількість первинної статистичної інформації, що характеризує трудомісткість раніше виконаних робіт.

Основні характеристики методів нормування праці наведені втаблиці 8.2.

Дата добавления: 2014-12-29