Інформаційні моделі

Інтуїтивні моделі

Інтуїтивні моделі ґрунтовані на інтуїтивному уявленні про об’єкт дослідження; вони не підлягають математичному опису або не потребують його. Образи різних об’єктів, що виникають у нашій свідомості, відносять до інтуїтивних моделей цих об’єктів.

Добре відома дитяча гра-забава «А що було б, якби...?» – це,
насправді, гра у пророцтва. Можливо, вона подобається дітям саме внаслідок природної потреби дитини будувати моделі поведінки для правильного передбачення та прогнозування життєвих ситуацій. Ще до приходу в школу діти вже конструюють свої власні моделі в голові (в уяві), за допомогою конструкторів Лего, на папері або користуючись ЕОМ.

Прикладами інтуїтивного моделювання є також і ті добре відомі випадки, коли виникає необхідність прийняти рішення в умовах браку інформації, наприклад, вибору оптимальної стратегії майбутніх дій. Часто до вирішення такої проблеми залучають групи фахівців (експертів) і звертаються до однієї з відомих методик прийняття
колективних рішень, що має назву мозковий штурм. Мозковий штурм – це оперативний метод колективного вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності. Тут кожному учаснику
обговорення пропонують висловлювати якомога більшу кількість варіантів вирішення, у тому числі неймовірних і фантастичних. Далі із загальної кількості висловлених ідей відбираються найбільш вдалі, що можуть бути використані на практиці.

З цього приводу деякі психологи схильні вважати, що ухвалення правильних рішень у згаданих ситуаціях ґрунтується на властивості нашого мозку підсвідомо поповнювати брак інформації з попереднього життєвого досвіду. Саме тому життєвий досвід кожної людини можна вважати її власною інтуїтивною моделлю навколишнього світу. Проте, приймаючи відповідальні рішення, не варто перебільшувати роль людської інтуїції та покладатися тільки на неї.

Розглянуті нами вище технічні моделі є матеріальними, їх іще
називають натурними. Насправді такі моделі не є предметом вивчення інформатики, проте нам було зручно зупинятися на їх обговоренні, оскільки приклади матеріальних моделей для початківців є більш зрозумілими й наочними. Досвід показує, що розглянувши на таких прикладах деякі загальні властивості моделей, простіше перейти до вивчення властивостей інформаційних моделей.

Інформатика вивчає інформаційні моделі. До таких можна віднести, наприклад, модель шкільного класу – класний журнал, модель руху потягів на вокзалі або літаків в аеропорту – розклад руху потягів або розклад польотів, модель погоди – прогноз гідрометеоцентру, модель організації навчального процесу – розклад занять тощо.
Характеристиками перерахованих об’єктів є набори величин (даних), значеннями яких можуть бути числа, слова, тексти, дати і т.п. Характеристики будь-яких об’єктів – цих і раніше описаних прийнято
називати параметрами.

Модель, що описує об’єкт (процес, явище) за допомогою сукупності параметрів і зв’язків між ними, називають інформаційною. Інформаційна модель – це деякий опис об’єкта моделювання, це
інформація про об’єкт моделювання.

Досвід створення інформаційних моделей показує, що найсклад­нішим етапом після визначення параметрів є саме виявлення зв’язків між ними. Дійсно, складання розкладу уроків серед багатьох завдань зводиться й до того, щоб унеможливити появу двох учителів на
одному і тому ж уроці в одному класі, щоб уроки математики не
були першими, щоб упродовж робочого дня ні в якому класі не було «порожніх» уроків, щоб учбове навантаження падало до кінця тижня, щоб передбачити для кожного учителя методичний день – день вільний від уроків, і ще багато-багато різних «щоб». Складність такої задачі дуже швидко зростає при спробі врахувати ще яку-небудь властивість, який-небудь черговий зв’язок. Саме тому дотепер не існує системи повністю автоматизованого складання розкладу занять, а ті програми, які є, передбачають спільну роботу програми і людини-диспетчера, тобто людино-машинну систему.

Не слід, проте, думати, що виявлення зв’язків між параметрами завжди таке складне. Насправді величезна кількість задач мають значно меншу складність, і побудова для них інформаційних моделей виявляється цілком доступною справою.

Завершуючи коротку розмову про інтуїтивні та інформаційні моделі, ще раз зауважимо, що інтуїтивні моделі існують у свідомості людини, а інформаційні – в пам’яті комп’ютера. Тобто людина й комп’ютер володіють абсолютно різними моделями світу. Людському мисленню властиві образність, багатозначність, приблизність, тоді як інформація, що вводиться до комп’ютера, має бути конкретною,
точною, підпорядкованою жорсткій логіці.

Дата добавления: 2015-01-03