Постановка задачі

Розділ ІІ. Найперші моделі

Приступаючи до безпосереднього вивчення комп’ютерного
моделювання, ми спочатку розглянемо задачі, що не вимагатимуть спеціальних знань з якої-небудь певної предметної області. На прикладі їх розв’язання ми отримаємо початкові уявлення про основні етапи і деякі прийоми роботи, пов’язаної зі створенням і дослідженням комп’ютерних моделей.

Першою пропонується задача про поширення чуток. Навряд чи багатьох людей хвилюють проблеми, пов’язані з поширенням чуток, проте, як і більшість завдань, що реально виникають на практиці, вона є прикладом типової задачі моделювання, а саме задачі з нечітко (погано) сформульованою умовою, чим істотно відрізняється від звичних задач зі шкільних підручників.

З метою закріплення умінь і навичок, набутих при роботі над
задачею про поширення чуток, відразу ж за нею пропонується задача про створення й дослідження простої моделі епідемії. На відміну від коментарів до задачі про чутки тут даються тільки текстові вказівки і повністю відсутні зразки таблиць і графіків. Цю частину роботи вам доведеться виконати самостійно, користуючись зразками з попередньої задачі. У кінці вам треба буде продумати й реалізувати більш досконалі версії цієї моделі.

Відразу ж зазначимо, що за змістом пропонованих ідей розгля­нуті нижче підходи до розв’язування задач не являються єдино можливими, і ця багатоваріантність підходів також характерна для задач із комп’ютерного моделювання.

Глава 3. Модель процесу поширення чуток

Сучасні засоби масової інформації (радіо, телебачення, Інтернет) дозволяють за короткий час донести куди завгодно будь-які новини. Незважаючи на це і понині продовжує існувати давній спосіб передавання інформації – від людини до людини, – який здебільшого стосується чуток. При усій його часом уявній недосконалості цей спосіб сьогодні може бути настільки ефективним (телефонний зв’язок, електронна пошта), що здатний конкурувати навіть з телебаченням.

Давайте спробуємо змоделювати процес поширення чуток в
межах деякого населеного пункту. Метою моделювання поставимо пошук відповіді на питання:

скільки жителів знатимуть новину через деякий заданий час, якщо в початковий момент вона відома лише декільком з них?

Намітимо загальний план подальшої роботи.

1. З метою формалізації умови задачі і створення її змістової (концептуальної) моделі введемо кількісні характеристики (параметри) процесу. Встановлення зв’язків між цими характеристиками у вигляді математичних співвідношень дозволить створити математичну модель.

2. Спочатку ми розглянемо найпростішу версію моделі, яку
надалі будемо вдосконалювати.

3. Кожну чергову версію завершуватимемо аналізом отриманих результатів. Головна мета такого аналізу – визначення найбільш слабких місць у створеній моделі і пошук шляхів їх подолання для підвищення реалістичності (адекватності) моделі. Здебільшого джерелом слабких місць виявляються занадто спрощені припущення. Саме їх необхідно буде замінювати на складніші сподіваючись на те, що результати моделювання виявляться більш реалістичними.

Дата добавления: 2015-01-03