За допомогою моделі Міллера-Орра

Відповідно з моделлю Міллера-Орра необхідно визначити:

Ø нижній поріг або мінімальний залишок грошових коштів;

Ø точку повернення або оптимальний залишок грошових коштів;

Ø верхній поріг або максимальний залишок грошових коштів.

Якщо в якийсь момент часу за рахунок значних поточних надходжень грошових коштів їх залишок досягає верхнього порогу, підприємство повинно одразу ж конвертувати частину грошових коштів у фінансові інструменти (депозити, цінні папери) і зменшити свій залишок грошових коштів до оптимального рівня (точка повернення).

І, навпаки, коли із-за значного відтоку грошових коштів їх залишок на розрахунковому рахунку досягає нижнього порогу, підприємству потрібно здійснити зворотну конвертацію фінансових інструментів у грошові кошти в такому розмірі, щоб повернутися до оптимального рівня залишку грошових коштів (точка повернення).

Таким чином, фінансовий менеджер спостерігає за вільним рухом грошових потоків і не втручається в цей процес до тих пір, поки залишок грошових коштів не досягає небезпечного рівня (мінімального або максимального).

Алгоритм моделі Міллера-Орра наступний:

1. Визначається нижній поріг залишку грошових коштів на рівні мінімальних виробничих потреб з урахуванням вимог обслуговуючого банку до мінімального залишку на поточних рахунках.

2. Оцінюється дисперсія грошових потоків на підставі аналізу їх щоденних коливань. Для цього можна фіксувати надходження і витрати грошових коштів на протязі 100 днів, а потім розрахувати дисперсію на основі даної виборки із 100 спостережень (при значних сезонних коливаннях грошових потоків використовуються більш складні методи оцінки).

3. Оцінюється розмір ставки проценту та конвертаційні витрати на одну операцію.

4. Визначається відстань між верхнім та нижнім порогом залишку грошових коштів. Якщо щоденні коливання грошових потоків значні або якщо великі витрати на конвертацію цінних паперів у грошові кошти, тоді доцільно розташувати контрольні пороги (верхній та нижній) далеко один від одного. І навпаки, якщо висока ставка процента, розрив між верхнім і нижнім порогом повинен бути незначним.

Для визначення розміру цього розриву застосовується формула:

(6.6)

де - розрив між верхнім і нижнім порогами залишку грошових коштів;

- витрати на конвертацію на одну партію (операційні витрати);

- дисперсія грошових потоків (квадрат максимального відхилення щоденного грошового потоку);

- ставка проценту із розрахунку на один день (виражена десятковим дробом).

5. Визначається верхній поріг залишку грошових коштів за формулою:

(6.7)

де - верхній поріг залишку грошових коштів;

- нижній поріг залишку грошових коштів;

- розрив між верхнім і нижнім порогами залишку грошових коштів.

6. Визначається точка повернення (оптимальний залишок грошових коштів) за формулою:

(6.8)

Дата добавления: 2014-12-23