Прості інтерактивні методи

Основні інтерактивні методи

Наочні посібники

Виступаючи публічно, не треба забувати, що якість виступу різко підвищується при використанні наочних матеріалів. Ними можуть бути таблиці, схеми, креслення, малюнки, діаграми, фотографії, відео- та аудіо-записи, та інше.

Для кращого засвоєння поданого матеріалу іноді необхідно, щоб перед очами слухачів, починаючи з самого початку, постійно знаходився план виступу, окремі тези та фрагменти документів. Це лише посилить контакт із слухачами та сприятиме кращій орієнтації слухачів у виступі та засвоєнню матеріалу.

Інша частина наочних матеріалів може бути продемонстрована в процесі виступу. Проте для цього необхідно заздалегідь продумати і підготувати ті технічні засоби, з допомогою яких ви зможете продемонструвати перед слухачами наявні наочні матеріали. Наприклад, такі наочні матеріали можуть бути роздані в копіях, збільшені на екрані з допомогою проектора, намальовані на плакаті, відтворені з допомогою аудіо та відео апаратури тощо.

При використанні наочних матеріалів необхідно бути готовим повідомити слухачів про джерела інформації, прокоментувати ці матеріали та дати відповіді на запитання з приводу їх походження. Саме тому, перед їх застосуванням слід продумати доцільність демонстрації кожного наочного матеріалу, можливу реакцію на нього слухачів і добиватися, щоб наочні посібники працювали на виступ, а не навпаки.[21]

Дерево рішень. Юрист на практиці працює з проблемними та конфліктними ситуаціями, часто в умовах вакууму інформації та її недостовірності.

Вирішуючи такі ситуації, юрист постає перед необхідністю вибору оптимального варіанту рішення, дії, поради, формулювання і т.п. Побудова “дерева рішень” – простий практичний спосіб “зважити” переваги і недоліки різних варіантів.

П Р О Б Л Е М А: Чи може студент-юрист представляти інтереси клієнта в суді?
Варіант І: Може	Варіант ІІ: Не може	Варіант ІІІ: Може, але за певних умов
За	Проти	За	Проти	За	Проти
- закон це не забороняє - якщо на це дав свідому згоду клієнт -і т.п.	- студент ще не фахівець	- через фахову непідготовленість може нашкодити	- за участю викладачів-консультантів можна забезпечити якість допомоги, і відпаде загроза спричинення шкоди інтересам клієнта	- в разі вивчення ним загальної частини цивільного права; -за наявності допомоги викладачів та юристів практиків	- необхідний постійний контроль та допомога

Така методика прийняття рішень є одночасно і робочим і навчальним інструментом юриста.

Приймаючи рішення, необхідно проаналізувати та зважити всі наявні варіанти, причому з позиції не тільки однієї сторони, але й іншої, і з позиції не тільки сьогоднішнього дня, але і короткочасної та довгострокової перспективи.

Мозковий штурм (атака)

Це один із найпопулярніших методів навчання і групової роботи. Як правило, мозковий штурм включає два етапи.

Мета першого етапу – генерування ідей. Від аудиторії слід домогтися якомога більшої кількості відповідей на поставлені питання чи проблему. Ця стадія не передбачає обговорення, критики, оцінки пропозицій, оскільки замість “мозкового штурму”(атаки) може виникнути “мозковий шторм”. Щоб цього не сталося, важливо дотримуватися послідовності кроків і правил проведення мозкового штурму (атаки):

1. Завчасно визначте тему та сформулюйте проблему у вигляді запитання. Наприклад: Якими якостями повинен володіти юрист? Що повинен знати юрист? Яким повинен бути юрист? і т.п.

2. Підготуйте плакат або дошку, фломастери та крейду для запису теми та пропозицій. Запишіть сформульоване запитання.

3. Коротко проведіть обговорення теми, проблеми (чим вона викликана, чи хвилює вона учасників, які зусилля потрібно прикласти для її вирішення).

4. Виберіть ведучого для проведення мозкового штурму.

5. Виберіть помічника ведучого, який би записував всі висловлені пропозиції.

6. Нагадайте правила першого етапу мозкового штурму:

· мета мозкового штурму – зібрати якнайбільше пропозицій;

· кожен може вільно висловлювати пропозиції;

· вислуховуються будь-які пропозиції, в тому числі, на перший погляд, смішні, фантастичні;

· висловлені пропозиції критиці та коментуванню не підлягають;

· можна розвивати попередні ідеї;

· учасники висловлюються в порядку черги, точно і коротко;

· ведучий та його помічник також вправі висувати пропозиції;

· ведучий може попросити уточнити формулювання пропозиції для того, щоб записати її в більш простій та короткій формі;

Генерування ідей може проходити в такому порядку. Після проголошення питання чи проблеми слід запропонувати всім учасниками групи висловити свої міркування, коментарі, ідеї пов’язані із ними. Висловлені учасниками групи пропозиції слід записувати на дошці чи на плакаті в порядку їх висловлювання без зауважень, коментарів чи запитань.

В проведенні мозкового штурму (атаки) особлива роль відводиться ведучому. Головна його місія полягає в тому, щоб зафіксувати всі пропозиції. Це бажано робити на плакаті або на дошці, які повинні бачити всі учасники мозкового штурму. Записувати може сам ведучий або його помічник. Але при їх записуванні, вони не вправі відкидати висловлені пропозиції, з тих мотивів, що вони наприклад, суперечать загальноприйнятій думці, перекручувати зміст висловлених пропозицій, настоювати на своєму варіанті формулювання, примушувати учасників генерувати ідеї та пропозиції, намагатися дати оцінку запропонованому.

Але ведучий та його помічник вправі просити учасників повторити чи уточнити формулювання для більш точного і короткого запису та брати участь в генеруванні пропозицій та ідей, особливо тоді коли виникає затримка.

Мета другого етапу мозкового штурму (атаки) – відбір перспективних пропозицій їх обговорення, оцінювання та класифікація. Він, як правило, проводиться в малих групах з використанням різних форм дискусії і прийомів обговорення проблем.

Займи позицію. Цей метод допомагає проводити дискусію по спірній, суперечливій темі, виявити прихильників і противників тієї чи іншої позиції, розпочати аргументоване обговорення питання, дозволяє висловитись кожному, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вона є більш переконливою і аргументованою. Цей метод також має на меті розвиток критичного мислення.

Обговорення можна розпочати з постановки дискусійного питання (тобто питання на яке передбачаються протилежні відповіді) наприклад: “Чи варто студента-юриста допускати до участі в судовому розгляді як представника сторони?”

Всі учасники, подумавши над питанням у визначений викладачем час, повинні зайняти позицію підійшовши до одного із плакатів, які повинні бути розміщені в різних частинах аудиторії:

АБСОЛЮТНО ЗА	АБСОЛЮТНО ПРОТИ
СКОРІШЕ ЗА	СКОРІШЕ ПРОТИ

В процесі обговорення дискусійного питання викладач повинен роз’яснити учасникам суть проблеми, причому так, щоб полярність позицій була зрозуміла. Кожен учасник повинен висловити не менше 2-х аргументів на підтримку зайнятої позиції.

Зайнявши позиції, учасники обмінюються думками з дискусійної проблеми. Представники супротивних позицій виступають згідно встановленої черги, проте будь-який учасник може змінити позицію під впливом аргументів іншої сторони. Але при цьому він повинен пояснити чому він так вчинив.

Обговорення дискусійної проблеми не лише заохочує до творчого мислення, а й привчає приймати рішення, формує навички розв’язання конфліктів, виховує соціальну активність та відповідальність.

PRES [22] (ПОПіВ) формула

Цей метод покликаний допомогти починаючим юристам аргументувати свою позицію в публічному виступі або в дискусії. Виступ згідно з цією формулою складається із 4-х елементів (позиція, обґрунтування, приклад і висновок).

П – ПОЗИЦІЯ – Я рахую, що … (в чому полягає ваша точка зору)

О – ОБҐРУНТУВАННЯ … тому, що …(наведіть аргументи на підтримку вашої позиції)

П – ПРИКЛАД … наприклад …( факти, що підтверджують, підсилюють вашу позицію і ваші аргументи)

В – ВИСНОВКИ … тому …(що слід зробити, щоб ваша позиція була підтримана).

Виступ з використанням ПОПіВ-формули займає одну-дві хвилини. ЇЇ зручно використовувати в ситуації, коли час, відпущений на дискусію, є дуже обмеженим. При цьому у виступаючого мінімальний ризик потрапити в перепалку з опонентом чи вдаритись в пустослів’я.

“Сократів діалог”

В західних ВНЗ головним методом навчання постановці питань є так званий і широко відомий „Сократів діалог”. Зміст цього методу полягає в розробці цілої низки питань, які приводять того, хто відповідає, до певного висновку. Правила такого діалогу передбачають, що одна людина весь час тільки задає запитання, а інша лише відповідає на них. Це приблизно виглядає так, як допит свідка в суді.

Досвід проведення програми навчання практичним навичкам показав, що найскладнішою справою для починаючих юристів є постановка питань. При цьому труднощі, як правило, виникають з приводу: Для чого запитувати? Що та про що запитувати? Як запитувати? Як побудувати питання?

“Сократів діалог” привчає не просто грамотно задавати питання, але і планувати хід діалогу, складати його алгоритм: передбачати можливі варіанти відповідей і наперед підготовлювати варіанти наступних серій запитань. Так з’являється “дерево питань”.

Дата добавления: 2014-12-24