Подоляночка

Горобчики-стрибунчики

Значення гри: сприяє розвитку спритності, швидкості, уважності, навичок орієнтування у просторі.

Інтенсивність: середня.

На майданчику креслять коло, посередині якого стає «кішка», а всі інші гравці – «горобчики» – перебувають за межами кола. «Горобчики» весь час стрибають у коло і вистрибують із нього. «Кіш­ка» намагається спіймати того, хто затримується в колі. Спійманий «горобчик» міняється з «кішкою» ролями і гра триває.

Значення гри: сприяє розвитку кмітливості, швидкості та рішучості.

Інтенсивність: середня.

Учні беруться за руки і стають у коло. Вибирають подоляночку. Гравці, співаючи, ідуть по колу, а подоляночка усередині кола робить все, про що мовиться у пісні: «Десь тут була подоляночка, десь тут була молодесенька. Тут вона стала, до землі припала, личка не вмивала, бо води не мала. Ой, устань, устань, подоляночко. Умий личко, як ту скляночку. Візьмися в бочки, за свої сорочки, підскоч до раю, бери сестру скраю». Подоляночка вибирає когось із кола і стає на його місце.

Порожнє місце

Значення гри: сприяє розвитку спритності, швидкості, кмітливості.

Інтенсивність: середня.

На майданчику чи лісовій галявині учасники гри шикуються в коло. Відстань між ними – один метр. Усі учасники повернуті обличчям до центру кола.

Серед гравців обирають ведучого. За командою вчителя ведучий біжить по зовнішній стороні кола, торкається будь-кого з учасників гри. Гравець, до якого торкнувся ведучий, біжить у протилежний від нього бік. Коли вони зустрінуться, беруться за руки і присідають один раз. Потім продовжують бігти в тому самому напрямку, у якому рухалися, щоб якнайшвидше добігти до порожнього місця й зайняти його.

Хто прибіг другим, стає (чи продовжує бути) ведучим. Виграють ті гравці, які жодного разу не були ведучими.

Правила: не дозволяється штовхатися, заважати гравцям під час бігу, бігти через коло. Усі дії гравці виконують лише за командою вчителя.

Через ліс

Значення гри: сприяє розвитку швидкості бігу, спритності, кміт­ливості.

Інтенсивність: середня.

Креслять майданчик, на якому проводять дві лінії на відстані 25 кро­ків одна від одної. Між цими лініями «поле», а посеред «поля» – уявний ліс. Розмір лісу – 10 кроків завширшки і 10 кроків завдовжки. Серед гравців обирають ведучого, який «іде в ліс». Решта учасників стають у шеренгу на одній із ліній «поля». За командою вчителя гравці по двоє перебігають на протилежний бік, але обов'язково через «ліс». Ведучий намагається когось із гравців заквачити на території «лісу». Якщо йому це вдається, він міняється із закваченим ролями. Перемагають ті, кого протягом гри жодного разу не заквачили.

Правила: ведучий квачить гравців дотиком руки. За межами «лісу» квачити гравців заборонено.

Дзвінок на урок

Значення гри:сприяє розвитку швидкості бігу, уважності.

Інтенсивність: низька.

Лініями позначають два «класи». У «класах» креслять прямокут­ники, яких на 2-3 менше, ніж гравців. Учні рухаються – ходять, як звичайно, роблять танцювальні кроки, біжать, підстрибуючи, і при­мовляють: «Перерва, перерва». Учні бігають доти, доки не почують сигналу «на урок». Після слів – «Швидше, друзі, у клас!» – учні займають «класи». Кожний квадрат може займати лише один учень. Хто залишився без місця, отримує штрафне очко. Перемагають ті гравці, у кого не було жодного штрафного очка.

Дата добавления: 2014-12-25