Методи планування трудових показників на рівні підприємства

Показники праці як складова бізнес-плану

Бізнес-план (БП) – це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підпр. ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, орг. та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також управління ним. Є необхідною умовою для отримання кредиту в банку. Типові розділи: 1) Резюме (короткий огляд проекту); 2) Галузь, фірма та її продукція (послуги) – поточна ситуація і тенденції розвитку галузі, опис продукту, стратегія фірми; 3) Дослідження ринку; 4) Маркетинг-план; 5) Виробничий план (основні виробничі операції, устаткування, приміщення, сировина, матеріали, енергія); 6) Організаційний план (форма організації бізнесу, потреба в персоналі, власники і менеджери, орг. управління, кадрова політика); 7) Оцінка ризиків; 8) Фінансовий план.

Отже, як видно зі структури БП, показники праці мають важливе значення для формування деяких його розділів. На основі прогнозів щодо продуктивності праці, робляться висновки щодо можливостей оплати праці і визначається відповідність її ринковим тенденціям (без зростання ПП. не може зростати ЗП), також обґрунтовується потреба в персоналі. На ПП. базуються і деякі фінансові показники, які х-зують рентабельність проекту, можливості зростання бізнесу в довгостроковій перспективі. Порівнюючи планові показники з результатами дослідження ринку, можна зробити реальні висновки щодо доцільності проекту.

Найважливішою ф-цією управління підприємством є планування – процес визначення цілей, що їх підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів досягнення цих цілей.

Методи: на початкових етапах – ресурсний та цільовий методи (за можливостями або за цілями, потребами);

для визначення проміжних та кінцевих планових показників – естраполяційний (на підставі динаміки показників в минулому з припущенням, що так буде і далі) та інтерполяційний методи (встановлює ціль для майбутнього і на цій підставі визначає тривалість планового періоду та проміжні планові показники);

для розрахунку планових показників: 1) експериментально-статистичний – використання фактичних минулорічних показників (середніх) для встановлення плану; 2) факторний – на підставі розрахунку впливу найважливіших чинників, що зумовлюють зміни показників; 3) нормативний – на підставі прогресивних норм використання ресурсів із врахуванням різних змін в результаті впровадження орг.-технічних заходів у плановому періоді;

для пов’язання потреб з використ. ресурсів: балансовий (створення таблиць-балансів, де показано витрачання ресурсів за потребами і джерела надходження ресурсів) і матричний методи (побудова моделей зв’язків між виробничими підрозділами і показниками);

для вибору найкращого варіанту плану: економіко-математична оптимізація.

Дата добавления: 2014-12-25