Менеджмент як система наукових знань

С.

Додаткова Зайцева О.А., Радугин А.А., Радугин К.А., Рогачева Н.И.

Высш. школа, 2001. - 367 с. Шифр 65.290

С. Шифр 65.9

Менеджм. и бизнеса, 1999. - 350 с. Шифр 65.290

Додаткова Тимошенко И.И., Соснин А.С. Менеджер организации. Учебное

С. Шифр 65.9

Основна Мескон М., Альберт М., Хедоури Р. Основы менеджмента. Пер. с

англ. М: Дело, 1992. - 702 с. Шифр 65.9

2. Основна Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник для студентів

вищих навчальних закладів. - К.:„Кондор", 2003.- 556 с. Шифр 65.9

3. Основна Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту. Підручник. / Наук. ред.

В.Яцура, Д. Олесневич. - Львів: Бак, 2001 - 624 с. Шифр 65.9

4. Основна Основы менеджмента. Учебное пособие/ Под ред. В.С. Верлоки,

И.Д. Михайлова. Харьков.: Основа, 1996. - 352 с. Шифр 65.9

5. Основна Хміль Ф.І. Менеджмент. Підручник. К.: Вища школа, 1995. - 351

6. Основна Шегда А.В. Основы менеджмента. Учебное пособие. К.:

Товариство "Знання", КОО, 1998. - 512 с. Шифр 65.9

7. Основна Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту. Підручник.

К.: Академвидав, 2003. - 414 с. Шифр 65.9

пособие. К.: Изд-во Европ. Ун-та финансов, информ. систем,

9. Додаткова Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для

керівників. - К.: Т-во „Знання", КОО, 1999. - 556 с. Шифр 65.050.9

10. Додаткова Веснин В.Р. Основы менеджмента. - М.: Об-во «Знание» России.-

11. Додаткова Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. 3-е изд. –

М.: Гардарикик, 2002. - 528 с. Шифр 65.9

12. Додаткова Основы менеджмента: Учеб. для вузов/ Д.Д. Вачугов, Т.Е.

Березкина, Н.А. Кислякова и др.; Под ред. Д.Д. Вачугова. -М.:

Основы менеджмента: Учебное пособие для вузов / науч.

Редактор А.А. Радугин. - М.: Центр, 2000. - 432 с. Шифр 65.290

14. Додаткова Глухов В.В. Менеджмент: Учебник. -СПб.: Специальная

литература, 1999.-700с. Шифр 65.290

15. Додаткова Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. - Львів: Світ,

Основним завданням менеджерів підприємств є теоретична підготовка студентів з питань функціональних обов’язків інженерів транспорту та різних менеджерів лежать у реалізації принципів, методів та функцій менеджменту.

Основними особливостями менеджменту є:

▪ ієрархічна структура;

▪ централізоване управління;

▪ оперативність;

▪ живучість;

▪ регламентованість;

▪ відповідальність та ін.

Процес управління поділяється на управлінські цикли, що включають в себе: усвідомлення завдання, оцінку обстановки, вибір цілі чи цілей, прийняття рішення, доведення рішення до виконавця, організацію виконання та контролю, аналіз ступеня досягнення цілей, оцінку дій підлеглих та самооцінку. Керівник у кожен конкретний час працює в декількох управлінських циклах.

Зараз функціонування підприємств здійснюється в умовах ринку. Важливо не просто дублювати рішення, що йдуть зверху, а необхідно на їх основі, знаючи стан справ на місцях і спираючись на знання принципів та методів управління в умовах ринку, шукати оптимальні шляхи їх вирішення.

Менеджер повинен уміти:

1. Організовувати і планувати роботу свого структурного підрозділу.

2. Приймати правильні нестандартні управлінські рішення.

3. Керувати колективом на рівні сучасних вимог (бути лідером).

4. Спілкуватися і контактувати з людьми.

5. Спонукати підлеглих до творчої діяльності, раціоналізації, винахідництва, відмічати і оцінювати кожне їх досягнення.

6. Знаходити вихід із конфліктних ситуацій.

7. Добирати та навчати підлеглих.

8. Вести ділові переговори.

9. Творчо виконувати розпорядження зверху і додержуватися субординації.

Тільки такі спеціалісти зможуть досягти успіху в нелегкій управлінській діяльності.

Тема 1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

Заняття № 1 „Сутність і роль менеджменту”

1. Сутність категорій “управління” та “менеджмент”

Термін «менеджмент» в Україні почали використовувати на початку 90-х років XX ст., що було зумовлено падінням командно-адміністративної економічної систе­ми і початком інтеграції країни у світовий економічний простір. Поряд із ним застосовується термін «управління». Однак між цими термінами існує суттєва відмінність, тому їх не можна ототожнювати. Управління – це цілеспрямована дія на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв'язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп'ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо. Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією тощо).

Менеджмент – цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

На мал. 1.1 показано співвідношення між поняттями «управління» та «менеджмент».

УПРАВЛІННЯ МЕНЕДЖМЕНТ

Мал. 1.1 – Співвідношення між поняттями «управління» та «менеджмент»

Феномен менеджменту викликав зацікавлення представників багатьох наук і професій. Нині у світі існує понад п'ятдесят визначень поняття «менеджмент». В його основі лежить англійське дієслово «to manage» – керувати, яке походить від латинського «manus» – рука. Парадигми менеджменту дають різнобічне трактування цього поняття і його ролі у виробничо-господарській діяльності. Наприклад, Оксфорд-ський словник англійської мови дає такі його тлумачення:

1. Менеджмент – це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками).

2. Менеджмент – це влада та мистецтво керівництва.

3. Менеджмент – це вміння й адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату (служб працівників).

4. Менеджмент – це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.

Нерідко менеджмент трактується як сукупність принципів, методів, засобів, функцій і форм управління організаціями, установами з метою реалізації стратегічних планів, досягнення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

З функціонального погляду менеджмент – це процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, покликаний забезпечити формування та досягнення цілей організацій (підприємств, товариств, банків, асоціацій та їх підрозділів).

За напрямами реалізації функцій менеджмент поділяють на такі види:

• виробничий менеджмент – управлінський процес, спрямований на формування комплексної системи виробництва на засадах оптимального використання ресурсів з метою забезпечення необхідного рівня прибутковості;

• фінансовий менеджмент – управлінський процес, спрямований на формування системи залучення, ефективного розподілу та використання фінансових ресурсів організації;

• маркетинг – управлінський процес, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом створення пропозиції товарів і послуг, що мають матеріальну і споживчу цінність.

Український економіст Валерій Терещенко зазначає, що менеджеризм (менеджмент) як американська теорія управління зміщує акцент з правових питань у галузь соціології, суспільних відносин, людських стосунків, психофізіології праці, психотехніки, колективної психології. Менеджерів розглядають як розпорядників економічного життя суспільства. Економісти Олег Білоус та Євген Панченко вказують на те, що менеджмент забезпечує реалізацію мети підприємства – задоволення соціальних потреб через ринок, виробництво товарів або надання послуг.

У менеджменті основними є такі категорії: «організації», «функції управління», «рівні управління», «методи менеджменту», «стилі керівництва», «комунікації», «управлінські рішення» тощо.

У сьогоднішній практиці нерідко застосовується закон Х.Л. Менкена: "Хто вміє – працює, хто не вміє – вчить інших, хто не може вчити –управляє, хто не вміє управляти – править".

Дійсно, в керівне крісло намагаються сісти технологи та конструктори, художники й лікарі, артисти та політичні діячі. В одних щось виходить, інших спіткає невдача. Чому так виходить? Необхідність знайти відповіді на ці запитання розвинула таку галузь людських знань, як управління.

Сьогодні існує дві точки зору на цю галузь знань. Люди, які мають схильність до системного аналізу та узагальнення, представляють науку управління як науку про складні системи, їх характеристики та класифікації. Прагматики ж, які будують свої висновки на здоровому глузді, досвіді або інтуїції, не відкидаючи науковості управління, використовують термін "мистецтво управління".

Управлінська думка XX ст. робить особливий наголос на перетворення уп­равління в науку. Лютер Г'юмек, теоретик у галузі управління, заявляє, що воно стає наукою тому, що, по-перше, систематично вивчає явища, які можна згрупувати в різні теорії; по-друге, намагається на систематизованій основі зрозуміти, чому і як люди систематично працюють разом для досягнення певних цілей; по-третє, зробити ці системи співробітництва більш корисними для людства. Основа будь-якої науки – це можливість об'єктивно вимірювати явища, які вивчаються. Багато процесів в управлінській практиці важко піддаються вимірюванню внаслідок того, що відсутній механізм їх описання і аналізу. Це дає можливість керівникам-практикам стверджувати, що управління є скоріше мистецтво, якому можна навчитися тільки через досвід і яким досконало можуть оволодіти лише люди, які мають до цього талант.

Про те, що управління – це складна наука, говорить головний аргумент науковості – наявність його загальних принципів, що визначають різні аспекти управління системами, а також власна методологія та конкретні методики здійснення процесу управління.

Суттєвий вклад у розвиток теорії управління внесли математика, статистика, інженерні науки, які допомогли змоделювати, оптимізувати або кількісно обґрунтувати управлінські явища, що раніше не піддавалися вимірюванню.

З появою економіко-математичних методів і ЕОМ настала ера переходу від якісного описання управлінських ситуацій, які виникають, до кількісного їх аналізу та обґрунтування. Нині в науці управління йде заміна словесних міркувань і описового аналізу моделями, символами та кількісними значеннями. Це доводить, що управління –наука, хоча й досить молода.

Будь-яка наука має свій предмет дослідження. В даному випадку до предметів, які досліджуються наукою управління, належать явища та процеси, характерні для певного класу систем.

3. Менеджмент як мистецтво управління

В управлінні, як і в будь-якому виді людської діяльності, є щось таке, що не піддається кількісному аналізу. Оце "щось таке" відноситься до мистецтва управління. Обґрунтування мистецтва уп­равління, яким володіють лише окремі люди, є частинкою науки управління. З іншої сторони, оволодіти мистецтвом будь-якої професії, в тому числі й професії управлінця-менеджера, можна тільки за допомогою пізнання науки управління.

Видатний менеджер нашої епохи Лі Яккока, пройшовши через склад­ний і цікавий шлях пізнання науки та практики управління, зміг сформу­лювати такі підходи до оволодіння мистецтвом управління:

1. Уміння контактувати з людьми – оце все і вся.

2. Щоб мати успіх у бізнесі, як і скрізь, найосновніше – це вміти зосе­редитись і раціонально використовувати свій час.

3. Тому, хто хоче стати спеціалістом у галузі вирішення будь-яких завдань у бізнесі, необхідно насамперед навчитися визначати пріоритети.

4. Необхідно регулярно задавати декілька запитань своїм провідним працівникам:

- Які завдання ви ставите собі на найближчі три місяці?

- Які ваші плани, пріоритети, надії?

- Що ви збираєтесь зробити для їх здійснення?

5. Регулярно, раз на три місяці, кожен менеджер повинен сісти за стіл поруч із своїм безпосереднім керівником, щоб підбити підсумки зробленого і визначити цілі на наступний квартал.

6. Повинен бути порядок письмового викладу будь-якої ідеї – це перший крок до втілення її в життя.

7. Інколи необхідно піти на ризик, а потім виправляти помилки, що були допущені.

8. Найважливіші рішення в корпораціях фактично приймаються не колективними органами, не комітетами, а окремими особами.

9. Менеджери повинні не тільки вміти приймати своєчасні рішення, їм належить також роль мотиватора.

10. Єдиний спосіб настроїти людей на енергійну діяльність – це спілкуватися з ними.

11. Якщо хочете людину похвалити, зробіть це в письмовій формі, а коли хочете його висварити, краще зробіть це по телефону.

12. Не старайтеся виконувати роботу, яку повинні робити інші.

13. Головною причиною, через яку здібні люди не можуть зробити кар'єру, є те, що вони погано контактують зі своїми колегами.

14. Більшість людей не читає цілком газетні матеріали, а обмежується заголовками і підзаголовками. Звідси наслідок – ті, хто їх формулює, має великий вплив на сприйняття новин читачами.

15. Єдине, чим володіє людина, – це здатність роздумувати, це її здоровий глузд. Це її єдина реальна перевага перед мавпою.

16. Помилки роблять всі. Біда в тому, що більшість людей просто не хоче їх відкрито визнавати.

17. Якщо дійсно віриш у те, що ти робиш, варто наполегливо добиватися свого, навіть перед перешкодами, котрі виникають.

Ці правила успішного управління могли з'явитися тільки в результаті наукового обґрунтування досвіду, інструментом якого є існуюча теорія управління та результати наукових досліджень.

Заняття № 2 „Управлінська праця та менеджмент”

Навчальні питання:

1. Менеджмент і підприємництво

2. Особливості управлінської праці

3. Сфери менеджменту

4. Методи досліджень

Навчальна література: [1], стор.10..23, [3], стор.4...9, 183..186, [7], стор.11..17,

[9], стор.90...105, [12], стор. 6...15, [13], стор. 10...14.

Дата добавления: 2014-12-25