Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Льних зонах




Бороненим.

Дкий прибуток.

Ставлення до ГМО як до ризикованої технології виробництва

сільськогосподарської продукції найяскравіше можна проілюструвати

словами М. І. Вавилова: «Краще проявити надмірну обережність те-

пер, ніж піддати знищенню те, що тисячами й мільйонами років ство-

рювалося природою».

Серйозність проблеми з ГМО підкреслюють положення ст. 7 За-

кону України «Про основи національної безпеки України» від 19 чер-

вня 2003 р., де серед загроз національним інтересам і національній

безпеці України у екологічній сфері визначається неконтрольоване

ввезення в Україну трансгенних рослин, екологічно необгрунтоване

використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та по-

хідних продуктів, а також посилення впливу шкідливих генетичних

ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених

організмів та біотехнологій.

Крім того, чинне законодавство містить прямі заборонні припи-

си щодо використання генетично модифікованих організмів. Так, За-

коном України «Про дитяче харчування» від 14 вересня 2006 р. у ч. 6

ст. 8 та ч. 6 ст. 9 прямо заборонено використання сировини, що міс-

тить генетично модифіковані організми, для виробництва продуктів

дитячого харчування, а ч. З ст. 10 забороняє обіг таких продуктів.

Остання норма, безперечно, стосується імпортованої продукції.

За даними ЗМІ, у продукції відомих компаній, за дослідження-

ми, проведеними Сгееn Реасе, використовуються ГМ-інгредієнти: Nestle

(шоколад, кава, дитяче харчування), Соса-соlа (напої «Спрайт»,

«Фанта», «Кока-кола»), Danon (йогурти, кефір, дитяче харчування),

Unilever (дитяче харчування, майонези, соуси та ін.), Маrs (шоколад

Снікерс, Твікс, Мілкі Вей). Між тим, на телебаченні здійснюється по-

стійна реклама цих продуктів, зокрема дитячого харчування, яке є за-

Зазначені положення деталізує Порядок надання статусу спеціа-

льної зони з виробництва сировини, що використовується для вигото-

влення продуктів дитячого та дієтичного харчування, затверджений

постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1195,

у п. 4 якого заборонено вирощувати і використовувати генетично мо-

дифіковані організми рослинного та тваринного походження у спеціа-

Одним із засобів застереження населення, а в цілому й непрямо-

го моніторингу використання трансгенів є запровадження написів на

етикетках продуктів харчування про наявність ГМО. В Україні було

здійснено спробу врегулювання питання про інформування спожива-

чів щодо наявності у продукції ГМО. У ч. 5 ст. 15 Закону України

«Про захист прав споживачів» у редакції Закону від 1 грудня 2005 р.

встановлено, що інформація про продукцію повинна містити позначку

про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів. Від-

повідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання обігу

харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми

та/або мікроорганізми» від 1 серпня 2007 р. № 985, прийнятої на роз-

виток вищенаведених положень, ввезення та реалізація харчових про-

дуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроор-

ганізми в кількості більш як 0,9%, повинні були здійснюватися лише

за наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу

таких продуктів. Заборонялося також ввезення, виробництво та реалі-

зація харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, що

містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми. По-

станова набирала чинності з 1 листопада 2007 р. Але вже 21 листопада

2007 р. зазначені положення були відмінені іншою постановою Кабі-

нету Міністрів України «Питання маркування сільськогосподарських

товарів, вироблених із застосуванням генетично модифікованих орга-

нізмів» за № 1330 без жодного пояснення причин такого вердикту.

У країнах ЄС прийнято 0,9-відсотковий пороговий рівень ГМО

у продуктах харчування. Це той мінімум, який відслідковується при-

ладами. Такий самий порядок введено й у найближчих сусідів по

СНД. Так, п. 2 ст. 10 Закону Російської Федерації «Про захист прав

споживачів» у редакції Федерального закону від 25 жовтня 2007 р.

передбачено надання у обов'язковому порядку серед інформації про

товари і послуги відомостей про наявність у продуктах харчування

компонентів, одержаних із застосуванням генно-інженерно-

модифікованих організмів, якщо їх вміст складає більше 0,9%. Зако-

нодавство Республіки Білорусь також містить вимогу щодо маркуван-

ня продуктів, котрі містять ГМО. Це п. 4 ст. 10 Закону Республіки Бі-

лорусь «Про якість і безпеку продовольчої сировини та харчових про-

дуктів для життя і здоров'я людини» від 9 червня 2003 р., п. 2.4. ст. 5

«Про захист прав споживачів» від 9 січня 2002 р. тощо. У Республіці

Білорусь діє Положення про реєстр недобросовісних виробників і по-

стачальників, що виробляють і реалізують продовольчу сировину та

харчові продукти, які є генетично модифікованими або містять гене-

тично модифіковані складові (компоненти), з порушенням встановле-

них законодавством вимог до інформування споживачів, затверджене

постановою Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 29 липня

2008 р. № 29. Реєстр є відкритим для публічного ознайомлення і роз-

міщується на сайті Міністерства торгівлі Республіки Білорусь.

При цьому у вітчизняному та зарубіжному законодавстві міс-

тяться різні підходи до маркування. Так, у законодавстві Республіки

Білорусь закріплено якісний принцип «нульового порогу», коли мар-

кування трансгенної продукції вимагається незалежно від вмісту гене-

тично модифікованих організмів. Законодавство Росії та Європейсько-

го Союзу сприйняло кількісний метод інформування споживачів про

наявність конкретної відповідної частки трансгенів у товарах. Нареш-

ті, вітчизняне законодавство сприйняло «концепцію еквівалентності

по суті», яка визнає не абсолютну безпеку генетично модифікованого

продукту, а відносну, коли за початковий рівень безпеки приймається

традиційний аналог генно модифікованого продукту. Саме на такому

підході й базується процедура державної реєстрації ГМО, яка сприй-

має відносну безпечність цих продуктів, висновок про яку базується

на відповідній науковій експертизі. При цьому ігнорується об'єктив-




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 335; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.