КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Льних зонах
Бороненим. Дкий прибуток. Ставлення до ГМО як до ризикованої технології виробництва сільськогосподарської продукції найяскравіше можна проілюструвати словами М. І. Вавилова: «Краще проявити надмірну обережність те- пер, ніж піддати знищенню те, що тисячами й мільйонами років ство- рювалося природою». Серйозність проблеми з ГМО підкреслюють положення ст. 7 За- кону України «Про основи національної безпеки України» від 19 чер- вня 2003 р., де серед загроз національним інтересам і національній безпеці України у екологічній сфері визначається неконтрольоване ввезення в Україну трансгенних рослин, екологічно необгрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та по- хідних продуктів, а також посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів та біотехнологій. Крім того, чинне законодавство містить прямі заборонні припи- си щодо використання генетично модифікованих організмів. Так, За- коном України «Про дитяче харчування» від 14 вересня 2006 р. у ч. 6 ст. 8 та ч. 6 ст. 9 прямо заборонено використання сировини, що міс- тить генетично модифіковані організми, для виробництва продуктів дитячого харчування, а ч. З ст. 10 забороняє обіг таких продуктів. Остання норма, безперечно, стосується імпортованої продукції. За даними ЗМІ, у продукції відомих компаній, за дослідження- ми, проведеними Сгееn Реасе, використовуються ГМ-інгредієнти: Nestle (шоколад, кава, дитяче харчування), Соса-соlа (напої «Спрайт», «Фанта», «Кока-кола»), Danon (йогурти, кефір, дитяче харчування), Unilever (дитяче харчування, майонези, соуси та ін.), Маrs (шоколад Снікерс, Твікс, Мілкі Вей). Між тим, на телебаченні здійснюється по- стійна реклама цих продуктів, зокрема дитячого харчування, яке є за- Зазначені положення деталізує Порядок надання статусу спеціа- льної зони з виробництва сировини, що використовується для вигото- влення продуктів дитячого та дієтичного харчування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1195, у п. 4 якого заборонено вирощувати і використовувати генетично мо- дифіковані організми рослинного та тваринного походження у спеціа- Одним із засобів застереження населення, а в цілому й непрямо- го моніторингу використання трансгенів є запровадження написів на етикетках продуктів харчування про наявність ГМО. В Україні було здійснено спробу врегулювання питання про інформування спожива- чів щодо наявності у продукції ГМО. У ч. 5 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції Закону від 1 грудня 2005 р. встановлено, що інформація про продукцію повинна містити позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів. Від- повідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми» від 1 серпня 2007 р. № 985, прийнятої на роз- виток вищенаведених положень, ввезення та реалізація харчових про- дуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроор- ганізми в кількості більш як 0,9%, повинні були здійснюватися лише за наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу таких продуктів. Заборонялося також ввезення, виробництво та реалі- зація харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми. По- станова набирала чинності з 1 листопада 2007 р. Але вже 21 листопада 2007 р. зазначені положення були відмінені іншою постановою Кабі- нету Міністрів України «Питання маркування сільськогосподарських товарів, вироблених із застосуванням генетично модифікованих орга- нізмів» за № 1330 без жодного пояснення причин такого вердикту. У країнах ЄС прийнято 0,9-відсотковий пороговий рівень ГМО у продуктах харчування. Це той мінімум, який відслідковується при- ладами. Такий самий порядок введено й у найближчих сусідів по СНД. Так, п. 2 ст. 10 Закону Російської Федерації «Про захист прав споживачів» у редакції Федерального закону від 25 жовтня 2007 р. передбачено надання у обов'язковому порядку серед інформації про товари і послуги відомостей про наявність у продуктах харчування компонентів, одержаних із застосуванням генно-інженерно- модифікованих організмів, якщо їх вміст складає більше 0,9%. Зако- нодавство Республіки Білорусь також містить вимогу щодо маркуван- ня продуктів, котрі містять ГМО. Це п. 4 ст. 10 Закону Республіки Бі- лорусь «Про якість і безпеку продовольчої сировини та харчових про- дуктів для життя і здоров'я людини» від 9 червня 2003 р., п. 2.4. ст. 5 «Про захист прав споживачів» від 9 січня 2002 р. тощо. У Республіці Білорусь діє Положення про реєстр недобросовісних виробників і по- стачальників, що виробляють і реалізують продовольчу сировину та харчові продукти, які є генетично модифікованими або містять гене- тично модифіковані складові (компоненти), з порушенням встановле- них законодавством вимог до інформування споживачів, затверджене постановою Міністерства торгівлі Республіки Білорусь від 29 липня 2008 р. № 29. Реєстр є відкритим для публічного ознайомлення і роз- міщується на сайті Міністерства торгівлі Республіки Білорусь. При цьому у вітчизняному та зарубіжному законодавстві міс- тяться різні підходи до маркування. Так, у законодавстві Республіки Білорусь закріплено якісний принцип «нульового порогу», коли мар- кування трансгенної продукції вимагається незалежно від вмісту гене- тично модифікованих організмів. Законодавство Росії та Європейсько- го Союзу сприйняло кількісний метод інформування споживачів про наявність конкретної відповідної частки трансгенів у товарах. Нареш- ті, вітчизняне законодавство сприйняло «концепцію еквівалентності по суті», яка визнає не абсолютну безпеку генетично модифікованого продукту, а відносну, коли за початковий рівень безпеки приймається традиційний аналог генно модифікованого продукту. Саме на такому підході й базується процедура державної реєстрації ГМО, яка сприй- має відносну безпечність цих продуктів, висновок про яку базується на відповідній науковій експертизі. При цьому ігнорується об'єктив-
Дата добавления: 2014-12-25; Просмотров: 362; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |